На современном уровне изложены основные аспекты изучения общих закономерностей возникновения опасностей, их свойств, последствий влияния на организм человека, обеспечения защиты здоровья, жизни человека и среды обитания от опасностей, а также выработка и реализация соответствующих методов и способов с целью создания и поддержания здоровых и безопасных условий жизни и деятельности человека. Освещены теоретические основы безопасности жизнедеятельности. Раскрыты источники опасности жизнедеятельности человека и порожденные ими факторы. Особое внимание уделено безопасности жизнедеятельности в условиях чрезвычайных ситуаций.

Изложена терминология новой дисциплины, цель, содержание и ее научные задачи. Рассмотрены опасные и вредные факторы среды обитания и их воздействие на человека; методы идентификации опасных и вредных факторов токсичных систем, средства защиты от их воздействия на человека в чрезвычайных ситуациях, а также приемы ликвидации последствий аварий, катастроф, стихийных бедствий.

Розглянуто проблеми екологічної техногенної безпеки в умовах науково-технічного прогресу. Наведено факти, що стосуються стану навколишнього середовища - атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, їх впливу на здоров'я людей. Подано практичні поради щодо захисту населення під час надзвичайних ситуацій - стихійного лиха, аварії, катастрофи, криміногенного характеру. Особливу увагу приділено захисту населення за умов радіаційного і хімічного забруднення на випадок аварій на атомних електростанціях, хімічно небезпечних об'єктах, у випадку застосування зброї масового ураження, а також наданню першої медичної допомоги і взаємодопомозі у разі ураження та травм.

Висвітлено проблеми екологічної техногенної безпеки за умов науково-технічного прогресу. Наведено дані щодо стану навколишнього середовища: атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, їх впливу на здоров'я людей. Надано практичні поради стосовно захисту населення за умов надзвичайних ситуацій: стихійного лиха, аварій, катастроф, екстремальних транспортних та криміногенних ситуацій. Особливу увагу приділено захисту населення за умов радіаційного та хімічного забруднення у випадках аварій на атомних електростанціях, хімічно небезпечних об'єктах і застосування зброї масового ураження, під час надання першої медичної допомоги та взаємодопомозі у разі ураження і травм.

Робота знайомить з основними чинниками, які впливають на безпеку життєдіяльності. Велика увага приділяється анатомо-фізіологічним і психологічним властивостям людини; психофізіології життєдіяльності і шляхам її оптимізації; засобам і методам підвищення безпеки й екологічності технічних засобів та технологічних процесів; основним положенням теорії ризику; способам захисту людини від уражаючих факторів аварій, катастроф та ін.

Розглянуто безпеку життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Висвітлено фізіологічні та психологічні особливості людського організму, медико-біологічні та соціальні проблеми суспільства. Значну увагу приділено вивченню джерел небезпеки та породжених ними факторів, які призводять до порушення життєдіяльності та спричинення надзвичайних ситуацій. Наведено характеристику природних, техногенних, соціально-політичних і комбінованих небезпек. Запропоновано щодо запобігання надзвичайних ситуацій, шляхи організації дій для усунення їх негативних наслідків, надання першої долікарської допомоги потерпілим.

Розглядаються основні теоретичні положення дисципліни "Безпека життєдіяльності", нормативно-технічна документація, Закон України "Про охорону праці", законодавчі акти по охороні навколишнього середовища. Приведено матеріали про закони, які діють у біосфері, про взаємозв'язок і взаємодію між явищами і об'єктами у природі, які необхідно враховувати при будь-якій діяльності людини. Аналізуються екологічний стан у регіонах України, проблеми захисту біосфери від забруднюючих викидів і відходів, боротьби з шумом, вібрацією, шкідливим і небезпечним випромінюванням. Важливе значення приділяється питанням електробезпеки, пожежної безпеки на виробництві і у побуті. Наведено рекомендації по застосуванню прогресивних методів і засобів при практичних рішеннях екологічних проблем.

Розглядаються основні теоретичні питання безпеки життєдіяльності щодо проблем електробезпеки, пожежної безпеки, травматизму як в умовах виробництва, так і у побутовому середовищі. Висвітлено питання забезпечення безпеки життєдіяльності робітників, службовців і населення при надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу (аваріях, катастрофах, стихійному лихові, застосування ядерної, хімічної та біологічної зброї масового ураження під час воєнних дій). Наведено рекомендації по наданню першої долікарської допомоги потерпілим в екстремальних ситуаціях.

Розглянуто теоретичні положення, методики, правила та практичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності за польових експедиційних умов, зокрема, під час організації руху в польових умовах, побуту, харчування, постачання, охорони здоров'я. Проаналізовано критичні ситуації та шляхи їх подолання. Досліджено питання безпеки життєдіяльності людини в системах "людина - соціальне середовище", "людина - природне середовище", а також глобальні проблеми у контексті взаємозв'язків суспільства із соціальним та природним середовищами.

Досліджено загальні питання безпеки життєдіяльності (БЖД). Висвітлено предмет, мету, завдання та теоретичні основи БЖД, проведено її системний аналіз. Розглянуто основні питання стосовно аспектів взаємодії в системах "людина - життєве середовище", "людина - виробниче середовище", "людина - побутове середовище". Значну увагу приділено ролі людського чинника у вирішенні питань БЖД. Подано матеріали про БЖД за умов надзвичайних ситуацій, зокрема, із законодавства у галузі захисту населення та території від надзвичайних ситуацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: А733

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання археології, економічної історії, економічної думки, економічної теорії, національної економіки, регіоніки, кібернетики та екогомології. Висвітлено соціально-економічні та політичні відносини у Франції на початку XV ст. Визначено три геополітичні цикли економічного розвитку України. Наведено основні риси економіки Галичини на рубежі ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано наукову концепцію історії економічної думки України. Проаналізовано українську наукову школу економічної кон'юнктури та її вплив на світову економічну думку. Розкрито об'єктивні передумови та національні особливості формування української економічної системи. Розглянуто деякі питання наукового забезпечення автоматизованої підсистеми управління зайнятістю. Зроблено огляд економічної україніки, яка є основою формування економістів-державотворців.

Розглянуто деякі питання, пов'язані з негативним впливом антропогенного забруднення довкілля на здоров'я населення. Висвітлено етапи розвитку політики (європейської та державної), процес зростання ролі громадськості України у вирішенні екологічних проблем. Виділено основні риси методології оцінки дії факторів середовища, запропоновано методику виміру впливу хімічного забруднення повітря та радіаційного чинника на здоров'я населення.

Містяться наукові матеріали по широкому спектру біосферних проблем - від філософського тлумачення еволюції людини та етичних аспектів взаємодії людини і біосфери до конкретних питань типізації певних територій або фаціальної мінливості донних осадів. Розглядаються питання морської геології в Україні, її історія становлення, нові наукові напрямки і школи, концепція розвитку. Приводиться типізація території України за впливом техногенних факторів на режим підземних вод, геологічна будова та історія розвитку на нафтогазоносність північно-західного шельфу Чорного моря. Дається порівняльно-методологічний аналіз досвіду роботи з екологічної освіти, діяльністне структурування екологічних знань тощо.

Розглянуто проблеми пошуку засобів розв'язання суперечностей між економічним поступом людства і збереженням довкілля. Значну увагу приділено аналізу екологізації науки і техніки, створенню та розповсюдженню екологічно сприятливих технологій.

Розглянуто генезис світоглядних основ екологічної культури, її рівень та необхідність формування за сучасних умов. На основі соціологічних досліджень, статистичних матеріалів, шляхом аналізу рівня екологічних знань, переконань та екологічної діяльності розкрито механізм формування екологічної культури сучасника.

Досліджено особливості сучасної екологічної політики в контексті концепції збалансованого розвитку. Проаналізовано можливі підходи до визначення поняття та критеріїв збалансованого розвитку, суперечності даної концепції та зумовлені ними труднощі впровадження політичних рішень у сфері охорони довкілля. Значну увагу приділено розгляду екологічного руху як чинника сучасної екологічної політики та провідних тенденцій його розвитку і формування суспільного статусу.

Висвітлено предмет і структуру сучасної екології, проблеми природокористування (ноогеніки). Розглянуто актуальні екологічні проблеми в Україні, зокрема, забезпечення населення водою, стан лісових ресурсів і грунтів, проблеми Чорного та Азовського морів, радіоактивного та електромагнітного забруднення території, використання корисних копалин та надмірного забруднення повітряного середовища. Окрему увагу приділено можливим шляхам виходу з екологічної кризи.

Висвітлено актуальні екологічні проблеми, пов'язані з практичною діяльністю людини та її здоров'ям. Окреслено завдання щодо оптимізації взаємовідносин суспільства і природи - стратегії майбутнього. Розглянуто антропогенний вплив на природу в сучасному світі, правові аспекти взаємодії суспільства і природи та міжнародного співробітництва.

Обгрунтовано потребу вирізнення поряд з аутекологією, демекологією та синекологією фундаментального розділу екології - екосистемології - вчення про екосистеми, їх генезис і класифікацію (консорційні, парцелярні, біогеоценозні, ландшафтні, провінційні, біомні, субстартні екосистеми, глобальну екосистему - біосферу), структурно-функціональні особливості (енергетику, продуктивність, біотичний кругообіг, саморегуляцію, стійкість і стабільність, міжекосистемні зв'язки), еволюцію та антропогенну динаміку. Висвітлено питання керування екологічними процесами та використання здобутків екосистемології для реалізації програми сталого розвитку.