Індекс рубрикатора НБУВ: П040.173

Рубрики:

Удобрення на чорноземах

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що за мінімалізованих технологій обробітку грунту та за умов внесення 18 т на 1 гектар сівозмінної площі гною з 160 кг/га д.р. NPK можливо на чорноземі типовому важкосуглинковому підтримувати вміст гумусу на рівні 5,2 %.

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів забезпечує підвищення вмісту рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено ефективність органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Досліджено тривалий вплив систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів та урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних та мінеральних добрив під час комбінованої та ресурсоощадної систем обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим дрібним обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету та забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. За такого поєднання ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні.

Установлено рівень, на якому стабілізується загальний вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому, коли культури польової сівозміни тривалий час не удобрюються, та доведено досить значний вплив кислотності грунту на кількісні зміни лабільних власне гумусових речовин. Уперше, з використанням розчину NaI, вивчено кількісні характеристики негуміфікованих органічних решіток та уточнено особливості трансформації фракційних складових органічної речовини чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. З'ясовано вплив систематичного застосування добрив на засміченість чорнозему опідзоленого насінням бур'янів і забур'яненість посівів озимої пшениці. Вивчено стан заселеності чорнозему опідзоленого дощовими черв'яками й уточнено характер змін окремих показників біологічної активності грунту під впливом тривалого застосування добрив. Досліджено закономірності зміни кислотності та поживного режиму чорнозему опідзоленого й урожайності та якості продукції культур польової сівозміни під дією різних систем удобрення та насиченості добривами в сівозміні. Визначено дози й обгрунтовано систему застосування добрив, які забезпечують стабільні, економічно виправдані врожаї сільськогосподарських культур для даного регіону та типу грунту.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено вплив вапнування на фоні тривалого (35 років) застосування різних доз органічних і мінеральних добрив та їх поєднання на зміну кислотно-основних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, його поживний режим, баланс кальцію, урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та продуктивність ланок польової сівозміни. Установлено динаміку змін кислотності грунту за його профілем, а також розраховано баланс кальцію в грунті польової сівозміни за умов тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення. Визначено вплив вапнування на зміну параметрів показників родючості грунту (рухомість макро- і мікроелементів, біологічну активність грунту, його структуру). Виявлено, що застосування дефекату на фоні органічних і мінеральних добрив підвищує в прямій та післядії врожайність культур польової сівозміни, за цього покращується якість урожаю.

Досліджено вплив різної глибини зяблевої оранки на фоні тривалого застосування різних систем удобрення під цукрові буряки на умови вирощування, а також питання підвищення врожайності та якості коренеплодів. Встановлено, що за умов Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому з метою поліпшення агро-фізичних і фізико-хімічних показників родючості, зниження забур'яненості та підвищення продуктивності цукрових буряків, доцільно періодично проводити поглиблення зяблевої оранки до 40 см, особливо на фоні тривалого застосування органо-мінеральної або органічної систем удобрення в сівозміні з обов'язковим рядковим внесенням фосфорних добрив.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості тривалого впливу систем обробітку грунту у поєднанні з мінеральними, органо-мінеральними добривами та соломою на основні агрофізичні, біологічні й агрохімічні показники грунту, забур'яненість посівів і врожайність сільськогосподарських культур, еколого-економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних і мінеральних добрив у випадку різноглибинних полицевих, безполицевих та ресурсоощадних систем обробітку грунту, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим неглибоким обробітком і плоскорізальним знаряддям під озимі та ярі зернові колосові культури, озимий ріпак, люцерну, а також забезпечити сталу врожайність зерна та зеленої маси. У разі такого поєднання ефективно використовується післядія мінеральних, органо-мінеральних добрив і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення.

Вивчено вміст та питання заміни форм калію лучно-чорноземного вилугуваного грунту за різних систем його обробітку та удобрення. Установлено взаємозв'язки між різними формами калію та врожайністю сільськогосподарських культур, а також вмістом даного елемента в них. Визначено, що лучно-чорноземний грунт має загальний резерв калію у верхньому шарі та близький до чорноземних грунтів. Установлено, що мінімальний обробіток грунту сприяє трансформації калію з необмінних у доступні для рослин форми внаслідок підвищення кислотності грунтового розчину у верхньому 0 - 15 см шарі грунту, за мінімального обробітку якого інтенсивніше відбувається надходження калію з грунтововибірного комплексу у грунтовий розчин. Виявлено, що ступінь рухомості обмінного калію у верхньому шарі грунту за мінімального обробітку має значення на 22,4 - 63,2 % більше, ніж у разі застосування оранки. З'ясовано, що мінімізація обробітку грунту сприяє підвищенню вмісту обмінного, водорозчинного, необмінного калію, а також покращанню надходження калію у рослини, зменшенню фіксації та поглинання калію. Відзначено, що завдяки локалізації рослинних решток у верхньому шарі грунту підвищується вміст калію організації речовини грунту. Установлено, що поміж усіма формами калію існує високий кореляційний зв'язок, а саме: фіксований, обмінний та ступінь рухомості найбільш корелювали з кислотністю грунтового розчину. За цього коефіцієнт кореляції між вмістом мулистої фракції та вмістом калію у цій фракції за умов експерименту є дуже високим - 0,74. На підставі кореляційно-регресійного аналізу показано, що усі форми калію певною мірою беруть участь у живленні рослин.

Розроблено інтегровану систему удобрення на прикладі чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу в сівозміні зернобурякового типу, а також запропоновано шляхи удосконалення системи удобрень основних польових культур на підставі використання визначених форм, оптимальних строків і способів застосування органічних і мінеральних добрив, біологічних препаратів. Обгрунтовано новий напрямок у проектуванні системи удобрення, який грунтується на прогресивному підвищенні родючості грунту та вирішенні екологічних проблем. Встановлено, що розробка системи удобрення повинна враховувати баланс поживних речовин, який сприяє здійсненню гнучкого процесу коригування доз різних видів добрив.

Досліджено проблему покращання еколого-меліоративного стану чорноземів південних зрошуваних за рахунок утилізації осадку стічних вод (ОСВ) Одеси 6 - 8-річного строку зберігання та компосту з осаду 2 - 3-річного з соломою у нормі 10 т/га як добрива під сільськогосподарські культури. Вивчено вплив ОСВ і компосту на біологічні, фізичні та фізико-хімічні властивості чорноземів південних слабкогумусових важкосуглинистих. Розроблено технологію утилізації осаду стічних вод у чистому вигляді й у вигляді компосту для удобрення та меліорації грунтів.

  Скачати повний текст

За умов типової зерно-бурякової сівозміни Лісостепу України вивчено вплив тривалого застосування добрив на трансформацію та нагромадження сполук у лучно-чорноземному карбонатному грунті. Установлено, шо найбільший вплив на нагромадження загального фосфору, фосфору органічних і мінеральних сполук, фракцій мінеральних фосфатів, рухомих сполук фосфору та ступеня рухомості фосфатів у грунті має сумісне застосування органічних і мінеральних добрив. Наведено дані стосовно ємності вбирання фосфору добрив грунтом, впливу добрив на сорбційні властивості грунту, а також вміст рухомих сполук у грунті та елементів живлення в рослинах озимої пшениці. Вивчено баланс фосфору у сівозміні.

Наведено теоретичні обгрунтування й експериментально запропоновано нове розв'язання наукової та практичної проблеми ефективного використання чорноземів за допомогою раціональних сівозмін, обробітку грунту, екологічної систематизації систем їх удобрення біологічного азоту за умов Лісостепу України. Встановлено закономірності змін родючості чорноземних грунтів у різноротаційних сівозмінах залежно від систем удобрення, розроблено основні параметри грунтової родючості, обгрунтовано залежність формування фотосантіраного стану посівів, мікробіологічних показників грунту, балансу поживних речовин. Розроблено систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка забезпечує зростання врожайності сільськогосподарських культур і збереження родючості грунту. Розроблено моделі різноротаційних зернобурякових сівозмін на підставі агрохімічних, біологічних показників, системного екологічного та біоенергетичного аналізу, що забезпечує одержання в сівозмінах із довгою ротацією 9,11 - 9,52 т/га кормових одиниць, в сівозмінах із короткою ротацією 6,7 - 6,8 т/га.

Наведено результати вивчення впливу тривалого (45 років) застосування добрив на фізико-, агрохімічні й агрофізичні властивості чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу і продуктивність сільськогосподарських культур. Встановлено, що застосування добрив дозволяє зберегти показник обмінної кислотності грунту на рівні рН = 4,6 - 5,4. Залежно від варіантів удобрення, забезпеченість рослин азотом змінювалася, проте залишалася на низькому рівні, забезпеченість фосфором змінювалася від середнього до досить високого, калію - від підвищеного до високого рівня. Грунт характеризується високим вмістом агрономічно цінних агрегатів - 74,2 - 88,2 %. Зазначено, що поєднане застосування органічних і мінеральних добрив сприяє збереженню водостійкої структури агрегатів грунту.

Трансформація агрохімічних показників чорнозему типового залежить від багатьох факторів. Основними із них є система удобрення, глибина та строки відбору грунтових зразків і природні умови. Вміст нітратів у рослинних зразках знаходиться в припустимих межах, незалежно від системи удобрення, хоча в рослинах на удобрених варіантах їх рівень був дещо вищим. На підставі цього встановлено, що, визначати наявність рухомих елементів живлення рослин у грунті необхідно з урахуванням інтенсивності їх використання рослинами за різних систем удобрення, в іншому випадку дійсна картина потенційної родючості грунту повністю не буде віддзеркалена.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.173 + П034.17-23

Рубрики:

Удобрення на чорноземах

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ