Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Розглянуто питання класифікації гумусу як дисперсної системи. Відзначено, що методи вилучення з грунтів гумусових речовин та їх очистки від мінеральних домішок можуть різко змінювати властивості грунтів. Обгрунтовано механізм здатності гуматів незворотно адсорбуватися на від'ємно заряджених глинистих часточках. Описано механізм і хімізм об'єктивної оцінки якості гумусу в орних грунтах - показник реакційної здатності гумусу, його динаміки.

Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Наведено дані про перерозподіл макро- і мікроелементів у грунтах з розвиненим мікрорельєфом залежно від способів обробітку та агромеліоративних заходів.

Досліджено вплив мінеральних та органічних добрив на динаміку вмісту рухомих форм Hg, Zn, Cu, Co, Ni в лучно-черноземному карбонатному великопилувато легкосуглинковому на лесоподібному суглинку грунті під час вирощування озимої пшениці. Встановлено, що сезонні коливання вмісту рухомих форм цих елементів у грунті сягають: для ртуті 0,010 - 0,400; цинку - 0,65 - 2,93; міді - 0,36 - 2,20; кобальту - 0,20 - 2,53 та нікелю - 0,15 - 2,70 мг/кг залежно від варіанта та періоду відбору зразків. Використання різних форм добрив значно впливає на вміст важких металів у зерні озимої пшениці.

Розглянуто проблеми раціонального використання вологи за умов прояву водної та вітрової ерозій в Україні, удосконалення методів екстрагування гумусових речовин з органічних добрив, оптимізації фізичних параметрів чорнозему для посилення удобрювальної дії гною. Висвітлено особливості будови грунтового профілю за умов складного рельєфу, динаміку гумусового режиму чорноземів під впливом антропогенного фактора, регуляторні функції гумусових кислот у процесі грунтового кислотоутворення.

Здійснено класифікацію гумусових речовин як дисперсної системи. Висвітлено питання про походження гумусу, його колоїдно-хімічну природу, властивості та їх парадоксальну мінливість. Наведено сучасні поняття про форми зв'язків гумусу з мінеральною частиною грунтів.

Розроблено метод визначення молекулярно-масового розподілу бактеріальних лектинів і гумусових сполук грунтів. Цей метод, заснований на одночасному центрифугуванні зразків і стандартів молекулярних мас у градієнті густини розчинів NaCl або комбінованому градієнті розчинів NaCl і CsCl, дозволяє аналізувати біологічно активні речовини - лектини, білки, полісахариди, білково-полісахаридні комплекси, гумусові сполуки в інтервалі молекулярних мас від 13,7 тис. до 2 млн. Да. Використання даного методу в дослідженнях грунтів дозволяє вивчити динаміку зміни молекулярних параметрів органічної речовини грунту залежно від агротехнічних прийомів, а також визначити закономірності трансформації мікробних полісахаридів.

С позиций агрономического почвоведения гумус рассматривается как сложный комплекс веществ, как природная дисперсная система. Обсуждаются новые научные положения о природе гумусовых веществ, о формах связей гумуса с минеральной частью почв, о парадоксальной изменчивости адсорбционных свойств гумуса. Приводятся результаты изучения количественных и качественных изменений гумуса в почвах при их сельскохозяйственном использовании. Предлагается способ оценки качества гумуса по его реакционной способности.

Розглянуто шляхи надходження важких металів у грунти, рівні їх токсичності й особливості міграції. Проаналізовано існуючі методи детоксикації. Доведено доцільність розробки електрохімічного способу ремедіації, що використовує масоперенос забруднень у зовнішньому електричному полі.

Запропоновано математичну модель міграції свинцю в системі грунт - коренева система - наземна частина рослини; отримано значення коефіцієнтів дифузії свинцю в органах пшениці та інтенсивності його поглинання коренями; наведено результати числового моделювання міграції токсиканту за глибиною грунтового розрізу та висотою рослини за умов різноглибинної локалізації важкого металу в зоні аерації.

Описано деякі нові підходи до вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища важкими металами. Розглянуто фізичні, хімічні й біологічні методи фіксації металів у грунті та їх вилучення.

Вивчено особливості сорбції важких металів різними типами грунтів України. Одержано експериментальні дані потенційної буферної здатності грунтів до забруднення міддю, цинком, кобальтом і нікелем. Встановлено залежність зміни потенційної буферної здатності грунтів від їх фізико-хімічних властивостей.

Досліджено вплив тривалого застосування добрив на вміст валового азоту в грунті та його фракційний склад.

Досліджено розподіл важких металів та їх рухомих форм у грунтах типових ландшафтів Українського Полісся, а також вплив ландшафтно-геохімічних умов на їх міграцію в радіальних розрізах грунтів.

На основе выполненного анализа распределения подвижных форм тяжелых металлов (Fe, Mn, Zn, Ni, Cu, Pb, Cd) по почвенному профилю почв Кривбасса (черноземов обыкновенных и южных) определена экологическая роль геохимических барьеров миграции. Установлено, что данные барьеры не оказывают существенного влияния на содержание железа, цинка, меди и обуславливают иммобилизацию свинца в черноземах обыкновенных и марганца в черноземах южных.

З використанням графічних і математичних моделей здійснено прогнозування накопичення рухомих форм важких металів (Fe, Mn, Zn, Ni, Cu, Pb, Cd) у грунтах Кривбасу (черноземи звичайні та південні). Складені прогнозні карти дозволили виявити найбільш екологічно небезпечні зони, що перебувають, в першу чергу, проведення природоохоронних заходів. На базі розрахованих регресійних рівнянь обгрунтовано безпечні рівні викидів пилу гірничо-збагачувальними комбінатами, за яких важкі метали не будуть накопичуватисяв небезпечній кількості.

На прикладі відновлення дерново-підзолистого грунту, забрудненого нікелем, показано доцільність використання його електрохімічного очищення у випадку детоксикації інтенсивно забруднених ділянок. Обробку грунту можна проводити на місцевості або у спеціальних електрохімічних установках (з екскавацією грунту).

Ключ. слова: грунт, мікробні угруповання, гомеостаз, важкі метали
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто хімічний склад і загальні властивості типових грунтів. Описано прийоми відбору проб, способи їх консервації та зберігання, викладено правила пробопідготовки. Наведено методики дослідження хімічного складу грунтів, визначення вмісту антропогенних органічних і неорганічних забруднювачів.

Рассмотрены химический состав и общие свойства типовых почв. Описаны приемы отбора проб, способы их консервации и хранения, изложены правила пробоподготовки. Приведены методики исследования химического состава почв, определения содержания антропогенных органических и неорганических загрязнителей.