Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Наведено результати геохімічних досліджень автоморфних чорноземів лісостепу Сумщини. Проаналізовано вміст і розподіл важких металів за відсутності імпактного техногенного впливу. Викладено висновки співставлення чорноземів агроландшафтів і цілинних грунтів даного типу.

Представлены результаты многолетних стационарных исследований динамики современных почвообразовательных процессов в черноземах юго-запада Украины, обусловленные орошением низкоминерализованными водами. Изучен механизм, характер, направление и скорость развития преобладающих процессов почвообразования. Разработаны приемы регулирования ряда отрицательных почвенных процессов и обусловленных ими свойств орошаемых черноземов.

На основі матеріалів багаторічних досліджень у різних регіонах півдня України та конкретної господарської діяльності наведено основні причини зниження родючості грунтів.

Наведено результати досліджень щодо еволюції чорноземних грунтів після розорювання цілинних земель за умов різної інтенсивності сільськогосподарського використання. Визначено головні напрямки змін основних показників родючості чорноземів, обгрунтовано їх кількісні закономірності. Встановлено найбільш істотні деградаційні процеси. Розкрито умови зменшення негативного впливу на чорноземні грунти сучасної господарчої діяльності.

Приведены результаты исследований, касающихся эволюции черноземных почв после разорения целинных земель при разной интенсивности сельскохозяйственного использования. Определены главные направления изменений основных показателей плодородия черноземов, обоснованы их количественные закономерности. Установлены наиболее существенные деградационные процессы. Раскрыты условия снижения негативного влияния на черноземные грунты современной хозяйственной деятельности.

У результаті проведених досліджень визначено чинники, що впливають на зміну природної родючості грунту (з антропогенних - це органічні і мінеральні добрива та їх норми і співвідношення, а з природних - тип фітоценозу).

Проаналізовано вміст гумусу, власне, гумусових речовин і детриту в цілинних та орних грунтах, їх зміни у разі проведення оранки впродовж 65-ти та більш ніж, 120-ти років.

За допомогою статистичного аналізу даних щодо трьох типових грунтових профілів пересіченого рельєфу досліджено значимість глибини для пошарового розподілу поживних речовин чорноземного грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17 + П212.2-43 + П213.6-43 + П212.5-43

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Кукурудза

Соя

Овес

Шифр НБУВ: РА326341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зміни гумусового та трофічно-енергетичного стану чорнозему опідзоленого, особливості функціонування мікробного ценозу, а також продуктивність сівозмін за різного навантаження агрохімікатами за традиційної, органічної та ресурсоощадної систем землеробства. Надано комплексну оцінку впливу застосування гною, соломи озимої пшениці, гички цукрових буряків і сидеральної маси редьки олійної на спрямованість трансформації органічних сполук і азотного фонду чорнозему опідзоленого на формування кількісних і якісних показників урожаю сільськогосподарських культур. Установлено, що грунт за ресурсоощадного ведення господарства характеризується високим трофічно-енергетичним рівнем з перевагою процесів гуміфікації та акумуляції енергії в органічній речовині. Доведено біоенергетичну й економічну доцільність зменшення витрат промислових мінеральних добрив на 50 % у порівнянні з традиційними системами їх застосування завдяки залученню до системи удобрення вторинної продукції рослинництва та сидеральної маси редьки олійної.

Досліджено вплив технологічного навантаження на темно-сірий опідзолений і лучно-чорноземний грунти. Вивчено зміни, що відбуваються на агрегатному й елементарному структурних рівнях організації грунту під дією технологічного навантаження. Встановлено кількісні залежності вмісту сухих і водостійких агрегатів, а також вмісту у фракціях неагрегованих елементарних грунтових часток від кількості антропогенної енергії, яку привнесено в грунт. Модифіковано метод визначення вмісту в грунті неагрегованих елементарих грунтових часток. Досліджено вплив технологічного навантаження на кількісні та якісні зміни гумусу, а також целюлозолітичну активність грунтів. Визначено роль антропогенної енергії у формуванні врожаю, обгрунтовано можливість використання урожайності як інформативного показника родючості грунту. Запропоновано алгоритм нормування технологічного навантаження на грунти в агрофізичному аспекті.

З'ясовано географо-генетичні особливості вмісту та розподілу фтору у південних чорноземах. Досліджено вплив хімічних меліорантів, а також викидів промислових підприємств на вміст фтору у системі грунт - рослини на прикладі Одеського суперфосфатного заводу. Установлено географічні закономіності природного поширення й антропогенного нагромадження фтору у південних чорноземах зрошуваних і незрошуваних, у грунтових і поверхневих водах північно-західного Причорномор'я. Виявлено, що зрошення та внесення фосфагіпсу призводить до нагромадження фтору у грунтах, рослинах, грунтових водах. Визначено локальний характер фторного забруднення грунтів промисловими викидами, обумовлений генетичними особливостями грунтів і типами сільськогосподарського використання земель. Розроблено методику визначення активного фтору в соку рослин, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості нагромадження рухомого фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей грунтів.

Розглянуто актуальну проблему детоксикації техногенно забруднених важкими металами (ВМ) чорноземів звичайних шляхом поєднання фітостабілізації та внесення меліорантів, вивчено токсичну дію ВМ на родючість грунту. Проведено дослідження реакції-відгуку сільськогосподарських культур на токсичну дію ВМ. Виявлено, що токсична дія ВМ на агрохімічні та еколого-біологічні показники родючості грунту полягає у зниженні вмісту рухомих форм фосфора у грунті та ступеня рухомості фосфатів у грунтовому розчині, збільшенні амонійного та нітратного азоту, підкисленні грунтового розчину, зміні структури мікробного угруповання грунту, проявом якого є зменшення чисельності та видового різноманіття з перевагою резистентних до токсичної дії ВМ видів мікроорганізмів і зниженні ферментативної активності грунту у разі внесення Cd, Pb і Zn у дозі 5 ГДК. Вивчено реакцію-відгук рослин на токсичну дію Cd, Pb і Zn (максимально можливу врожайність зерна з високими біохімічними показниками якості та вмістом ВМ у межах ГДК). Одержано ряд толерантності сільськогосподарських культур (просо - озимі зернові - горох - ярі зернові) та сортів у межах однієї культури (в озимої пшениці - сорт Фантазія, озимого жита - Харківське 98, ярого ячменю - Джерело та гороху - Норд). Вивчено токсичну дію ВМ на біохімічні показники якості зерна, зокрема, на збільшення вмісту нітратів, білка, фосфору та калію.

Досліджено закономірності й особливості формування режиму поживних речовин, гумусного стану та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового після розорювання багаторічного перелогу на фоні органічної, а також органо-мінеральної системи удобрення сільськогосподарських культур за умов запасного та систематичного застосування добрив. Розглянуто негативні наслідки сільськогосподарського використання чорнозему типового без застосування добрив. Виявлено закономірності динаміки головних показників після розорювання багаторічного перелогу та його сільськогосподарського використання внаслідок різних рівнів інтенсифікації. Встановлено кількісні критерії динаміки агрохімічних і фізико-хімічних властивостей чорнозему, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін.

Розглянуто еколого-мікроморфологічні принципи структурно-функціональної організації лісових едафотопів у степу. Розроблено новий напрямок в екології - екологічну мікроморфологію, який грунтується на положеннях екологічного грунтознавства та загальної екології. На основі аналізів прозорих шліфів із використанням поляризаційної та растрової електронної мікроскопії, комплексних методів дослідження документально підтверджено відсутність деградаційних процесів під лісовою рослинністю в степу, а також розкрито механізми явищ, які не мають нічого спільного з теорією деградаційної дії лісової рослинності на чорноземні грунти. Встановлено позитивний вплив лісової рослинності на еколого-біологічні та фізико-хімічні властивості грунту, доведено доцільність степового лісорозведення, яке збагачує гумусом та поживними речовинами чорноземні грунти степової зони.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За умов Північного Степу України досліджено вплив елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур на окремі показники родючості чорнозему звичайного та врожайність культур ланки сівозміни ячмінь ярий - кукурудза на силос - пшениця озима. Доведено, що у разі застосування мінімального та нульового обробітку щільність чорнозему звичайного знаходиться у межах оптимальних значень, показники структурно-агрегатного складу поліпшуються зі збільшенням вмісту агрономічно цінних агрегатів та підвищення їх водотривкості. Виявлено збільшення запасів продуктивної вологи, вмісту рухомих форм фосфору та калію за грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Встановлено особливості кругообігу макроелементів у посівах ячменю ярого за традиційної, грунтозахисної та за технології прямого висіву. Виявлено, що за грунтозахисної технології до кругообігу залучається на 42 кг/га більше поживних речовин ніж за традиційної технології. Доведено економічну та енергетичну ефективність грунтозахисних технологій вирощування зернових культур.

Встановлено особливості фосфатного режиму лучно-чорноземного вилугування грунту за умов застосування різних систем обробітку та удобрення в Андрушівському природно-сільськогосподарському районі. Виявлено позитивний вплив мінімального обробітку на процеси трансформації фосфатів у легкодоступні форми внаслідок підкиснення грунтового розчину та посилення фосфатазної активності, встановлено його стимулювальний вплив у поєднанні з органо-мінеральною системою удобрення на збільшення органофосфатів у складі гумусу, споживання рослинами фосфору. Визначено величину врожаю пшениці озимої, кукурудзи на силос та ячменю ярого, розраховано показники економічної та енергетичної ефективності у разі застосування різних систем обробітку грунту та удобрення.

Досліджено особливості грунтотворного процесу за технологією нульового обробітку грунту та проведено комплексну оцінку даної технології на чорноземі Степу Донбасу. Доведено, що нульовий обробіток спряє розвитку акумулятивного процесу грунтоутворення. З'ясовано, що агрофізичні, агрохімічні та біологічні параметри грунту не стримують розвиток рослин та не зменшують врожайність польових культур. Встановлено кращу ефективність захисту від дефляції за технологією нульового обробітку в порівнянні з традиційним. Доведено економічну та енергетичну ефективність нульового обробітку.