Так само як людина — істота біологічна — не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. Політика є діяльністю з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. її соціальне призначення полягає в узгодженні багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та людських спільнот, забезпеченні їх співіснування в межах єдиного суспільства, в організації суспільного життя. Виконує це призначення передусім держава як головний політичний інститут. Якби не було держави зі встановленими нею загалыюобов 'язковими правшами суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких забезпечується силою державного примусу, в суспільстві запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти всіх», як визначав додержавшій стан людства видатний англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає суспільству організованості, об 'єднує людей на основі спільних інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному життю цілеспрямованого характеру. Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому — держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним насильство, а можновладці використовували державну владу насамперед у власних інтересах. Характер відносин між суспільством і державою вирішальною мірою залежить від політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими, яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування політики, насамперед держави, в інтересах суспільства. Природа створила людину так, що вона дбає передусім про власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов язана з використанням публічної влади, також: не є винятком. Для того щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і якнайменше використовували владу у власних інтересах, потрібний постійний і пильний контроль громадськості за здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від громадян політичних знань. Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї особливо зростають у переломні історичні періоди, коли зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме такий період кардинальних змін переживає нині українське суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою електронних засобів масової інформації, створюють широкі можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про політику. Головне призначення пропонованого підручника полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті, що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється також історії становлення і розвитку політичних ідей як за рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал про здійснення політики, політичної влади в Україні. Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про політику і може бути використаний студентами всіх спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що кожен структурний елемент може бути темою окремого виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам, список яких наведено до кожної теми. Ці джерела слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських іспитів із спеціальностей політичних наук. Авторське бачення структури, тематики і проблематики курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із систематизованим викладенням у підручнику проблем теорії політикиі буде корисним і тим, хто обрав політику своїм фахом, tie перебільшуючи значення науки про політику для політичної практики, все ж таки можна стверджувати, що багато наявних у нинішньому українському суспільстві негараздів спричинені невисоким професіоналізмом наших політиків, відсутністю у них глибоких політологічних знань і як наслідок -низьким рівнем політичної культури. Політика і наука про неї в Україні все ще існують нарізно, а державна політика в багатьох и проявах здійснюється без належного теоретичного обгрунтування, нерідко методом спроб і помилок. Рядові громадяни, зі свого боку, ще не зайняли активної позиції стосовно влади і продовжують залишатися її пасивними об єктами, очікуючи від неї за сформованою ще за соціалізму звичкою всіляких соціальних благ. Політика є одним із таких видів людської діяльності де кожен вважає себе фахівцем, тому що всі члени суспільства і кожний окремо так чи інакше стикаються з нею. Судити про політику можуть і повинні всі. Тож хай ця праця прислужиться тому, щоб такі судження робилися зі знанням справи

Подавляющее большинство редких предметов, перечисленных в этой книге, находятся у владельцев, которые об этом даже не подозревают. Эта книга дает ответы на вопросы, которые нам задают по много раз ежедневно: “У меня есть монета (знак, медаль и т.п.). Сколько это может стоить?”. Получив консультацию у эксперта, многие вспоминают случаи, когда они потеряли, подарили или продали ее за бесценок, не зная истинной цены.

Широкая известность к Фрэнсису Фукуяме, одному из наиболее талантливых и оригинальных американских социологов "среднего поколения", пришла в 1989 г., когда в журнале "The National Interest" была опубликована знаменитая статья "Конец истории?". С тех пор профессор Школы углубленных международных исследований при Университете Джона Хопкинса, член президентского Совета по биоэтике и консультант корпорации "RAND" опубликовал четыре книги, каждая из которых неизменно вызывала общественный резонанс. Недавно вышло в свет русское издание классической работы Фукуямы "Конец истории и последний человек", а теперь вниманию отечественного читателя предлагается политико-экономическое исследование "Доверие, социальные добродетели и путь к процветанию" .

Эта книга великого немецкого философа Фридриха Ницше (1844–1900) не была завершена им самим и вышла в свет только после его смерти в реконструкции, предпринятой сотрудниками Архива Ницше. Именно в такой, не авторизованной, версии книга стала событием мировой культуры, оказавшим сильнейшее воздействие не только на развитие философии, но и на саму историю XX столетия. Попытка осмыслить этот феномен предпринята в послесловии Н. Орбела. Полный текст книги «Воля к власти» издается по русски впервые.

«Винайдення традиції» - одна з найвідоміших і найвпливовіших книг з історії ідей. Вперше вона вийшла 1983 р. і відтоді витримала щонайменше 12 перевидань різними мовами. У книзі на багатому фактичному матеріалі шотландської, англійської, британської, валлійської, колоніальної індійської та африканської історії проаналізовано, як винаходять нові та переформульовують старі традиції, видаючи їх за давні й сталі. Під «винайденими традиціями» в книзі маються на увазі культурні практики, які ставили за мету легітимізувати інституції, виразити належність до спільноти і прищепити певні цінності через наголошування на історичній давності, часто фіктивній. Книга має ґрунтовний науковий апарат і розрахована на істориків, культурологів, фахівців з інтелектуальної історії, студентів-гуманітаріїв.

Збірник присвячено філософському осмисленню ціннісних трансформацій в українському суспільстві як важливого чинника подій, пов’язаних з помаранчевою революцією та її подальшим розгортанням. Книжку розраховано на науковців, викладачів університетів, аспірантів, студентів і широке коло читачів.

В монографии рассматриваются проблемы взаимодействия и взаимовлияния культуры и права как социальных феноменов, а также вопросы охраны культурных ценностей средствами и методами уголовного права. Высказываются предложения по оптимизации уголовно-правовой охраны культурных ценностей. Монография предназначена для преподавателей, студентов и аспирантов юридических вузов, а также для всех интересующихся актуальными проблемами уголовного права.

Протягом сбого більш як тисячолітнього існування в Україні Церква виконувала і виконує роль центру християнського Життя, що в значній мірі формує обличчя народу, його характер та ідеї, зміст і форму творів духовної та матеріальної культури. За цей час біля п'ятдесяти поколінь українців Жили у різних епохах, але незалежно від цього, Українська Церква зберегла створені вже цінності і як тільки могла створювала і допомагала створювати нові духовні і матеріальні надбання.

  Текст у форматі PDF 2.65 Мб

Т. 1 : Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. - 2008. - 710 с.

Т. 1 : Для чого ми живемо і яке наше місце у світі. - 416 с.

Висвітлено особливості консерватизму та консервативної ідеології в працях провідних європейських та американських філософів XVIII - XХI ст. Розглянуто проблему ідентичності консерватизму, його засадничі цінності, питання консервативної антропології в контексті природи людини, суспільства і культури. Значну увагу приділено філософії традиціоналізму та принципам соціального порядку і свободи, концепціям рівності та суспільної ієрархії.

У цій книжці представлено найкращі твори українських новелістів XX століття, зокрема Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцкова, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Ігоря Костецького, Григора Тютюнника, Тараса Прохаська, Оксани Забужко. Наша мала проза розкрила психологію перечулених, мімозно вразливих нових жінок епохи декадансу — і неймовірно трагічний досвід галицьких переселенців у Новий світ, високий ідеалізм митців-модерністів, котрі поставили творчість вище за всі цінності, — і розчарування безґрунтовних революційних романтиків, які захотіли взяти на себе місію вдосконалення Божого творіння. У другій половині століття кращі українські майстри зосереджувалися на героях-марґіналах, що не могли співіснувати з радянською дійсністю. Покоління 1991 року скрупульозно аналізувало стан людини, котра переживає крах узвичаєних цінностей і мусить адаптуватися до цілком нового часопростору. Маємо цілий ряд блискучих імен, різні стильові моделі, різні індивідуальні манери письма, пов’язаних як з модерністськими, так і з визивно авангардними орієнтаціями й традиціями.

  Текст у форматі PDF 10.54 Мб

  Текст у форматі PDF 4.70 Мб

  Текст у форматі PDF 1.13 Мб