Americans cannot live with judicial review, but they cannot live without it. There is something characteristically American about turning the most divisive political questions - like freedom of religion, same-sex marriage, affirmative action, and abortion - into legal questions with the hope that courts can answer them. In Judicial Review in an Age of Moral Pluralism Ronald C. Den Otter addresses how judicial review can be improved to strike the appropriate balance between legislative and judicial power under conditions of moral pluralism. His defense of judicial review is predicated on the imperative of ensuring that the reasons that the state offers on behalf of its most important laws are consistent with the freedom and equality of all persons. Den Otter ties this defense to a theory of constitutional adjudication based on John Rawls's idea of public reason and argues that a law that is not sufficiently publicly justified is unconstitutional, thus addressing when courts should invalidate laws and when they should uphold them even in the midst of reasonable disagreement about the correct outcome in particular constitutional controversies.

In the first book to offer a comprehensive analysis of family law in the European Union, McGlynn argues that a traditional concept of 'family' which has many adverse effects - on individuals, on families (in all their diverse forms), and indeed on the economic ambitions of the EU is forming the basis for the little-recognised and under-researched field of EU family law. This book examines three different aspects of family life - childhood, parenthood and partnerships - and critically analyses existing EU law in relation to each. It examines the emerging field of EU family law, providing a highly sceptical account of recent developments and a robust challenge to the arguments in favour of the codification of European civil law, including family law.

Religious intolerance, so terrible and deadly in its recent manifestations, is nothing new. In fact, until after the eighteenth century, Christianity was perhaps the most intolerant of all the great world religions. How Christian Europe and the West went from this extreme to their present universal belief in religious toleration is the momentous story fully told for the first time in this timely and important book by a leading historian of early modern Europe. Perez Zagorin takes readers to a time when both the Catholic Church and the main new Protestant denominations embraced a policy of endorsing religious persecution, coercing unity, and, with the state's help, mercilessly crushing dissent and heresy. This position had its roots in certain intellectual and religious traditions, which Zagorin traces before showing how out of the same traditions came the beginnings of pluralism in the West. Here we see how sixteenth- and seventeenth-century thinkers--writing from religious, theological, and philosophical perspectives--contributed far more than did political expediency or the growth of religious skepticism to advance the cause of toleration. Reading these thinkers--from Erasmus and Sir Thomas More to John Milton and John Locke, among others--Zagorin brings to light a common, if unexpected, thread: concern for the spiritual welfare of religion itself weighed more in the defense of toleration than did any secular or pragmatic arguments. His book--which ranges from England through the Netherlands, the post-1685 Huguenot Diaspora, and the American Colonies--also exposes a close connection between toleration and religious freedom. A far-reaching and incisive discussion of the major writers, thinkers, and controversies responsible for the emergence of religious tolerance in Western society--from the Enlightenment through the United Nations' Universal Declaration of Human Rights--this original and richly nuanced work constitutes an essential chapter in the intellectual history of the modern world.

В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.

В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.

У навчально–методичному посібнику «Інвалідність та суспільство» подано програму курсу для вищих навчальних закладів, а також методичні матеріали до даного курсу: еволюційний шлях поглядів на питання «інвалідності»; прав людини з інвалідністю; моделі інвалідності та їх вплив на формування соціальної політики; питання інклюзивної освіти; ролі громадських організацій у формуванні інноваційних підходів до проблем інвалідності; взаємозв’язок між доступністю і забезпеченням прав людини та питання універсального дизайну. Навчально-методичний посібник адресовано викладачам вищих навчальних закладів, керівникам закладів освіти, управлінь освіти, науково-педагогічним працівникам, слухачам курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів, громадським діячам.

Підручник є першою спробою систематичного викладу генези соціально-філософських ідей, поглядів, теорій західноєвропейських мислителів. Проаналізована суперечлива палітра осягнення таїнства соціального, чинників, які його детермінують, пошуку оптимальної форми та способу людського життя.

У монографії розкривається специфіка історіософських та епістемологічно-історичних поглядів українських інтелектуалів кінця ХІХ – середини ХХ століття. У широкому світоглядно-ідеологічному і філософсько- науковому контексті аналізуються два найзагальніші типи філософсько- історичного знання: емпірично-раціональне, яке пов’язується з позитивізмом і неокантіанством, та ірраціональне, в якому на перше місце виходять волюнтаристські концепції й почасти екзистенціальні мотиви. Для наукових працівників, викладачів, студентів гуманітарних спеціальностей, всіх, хто цікавиться теоріями історичного процесу та історичного пізнання в українській філософії.

У книзі освітлено період історії України від її перших відомих нам початків, і далі до 1991 року. Книга Олександра Боргарда відзначається культурною гостротою суджень і науковим підходом до аналізованих історичниї подій. Чітка логіка викладу і аналізу матеріалу – основа цієї ґрунтовної розвідки, яка у певному сенсі є безпрецедентним явищем у огромі сучасної історіографічної літератури. Небайдужість і глибокий патріотизм – це ті дві риси, які безпомильно маркують творчість дослідника і привертають увагу до його книг людей часом діаметрально протилежних політичних та естетичних поглядів. «Аналітична історія» має стати настільною книгою кожного свідомого і небайдужого інтелігента в сучасній Україні. Зазначимо, що центр ваги цієї історико–публіцистичної праці лежить не стільки в тому аби відтворити минуле, а головне, щоб його проаналізувати. Щоби принаймі не наступати на ті ж самі граблі. Щодо цього, процитуємо радше самого автора: «Нас тут цікавлять саме історичні події, як наслідок певних причин. Будуть цікавити рушійні сили подій, та те, що могло би бути якби змінилися певні причини. Тобто нас цікавитимуть не так самі історичні події як такі, а радше те, звідки вони виникають, та до чого та в який спосіб призводять. Оце ми й будемо вважати якоюсь мірою, не більше – аналітичною історією». Відповідно стиль викладу обраний не стільки академічний, скільки публіцистичний, що має максимально поширити коло можливих читачів. Це, деякою мірою, не можна вважати новацією бо є продовженням досвіду П. Штепи, М. Мироненка, Є. Гуцала та багатьох інших.

У книзі описується період розвитку українського суспільства з 1917 по 1933 роки, осмислюються основні аспекти цього розвитку з різних поглядів.

У брошюрі здійснено критичний аналіз подій доби гетьмана І.Виговського, описаних автором історичної праці початку XVIII ст., військовим канцеляристом Генерально! військової канцелярії Самійлом Васильовичем Величком та його поглядів на ці події.

У книзі проаналізовано становлення й розвиток філософії в Києві поминаючи від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Спеціальні розділи присвячено характеристиці сутності філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могиляиській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св. Володимира. Тим самим відтворюється картина регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки. Книгу адресовано студентам, аспірантам, науковцям. Ії з цікавістю прочитає кожен, хто небайдужий до історії філософії України.

Т. 1 : Для чого ми живемо і яке наше місце у світі. - 416 с.

Книга становить собою збірку вибраних праць (наукових статей, авторефератів дисертацій, рецензій тощо), присвячених різним проблемам Загальної та Особливої частин кримінального права. Зміст пропонованої збірки не лише засвідчує різнобічність наукових інтересів автора, який послідовно сповідує принцип “бути широко відомим у колі вузьких фахівців”, а й дозволяє простежити цілком природну еволюцію поглядів дослідника з окремих кримінально-правових проблем. Книга розрахована на викладачів, наукових співробітників, аспірантів, працівників правозастосовчих органів, адвокатів, на всіх тих, хто цікавиться питаннями сучасного кримінального права.

До збірника ввійшли декілька статей українського комуністичного діяча Володимира Затонського, що стосуються політики українізації та критики поглядів М. Хвильового, О. Шумського і КПЗУ на розвиток України.

Навчальний посібник висвітлює основні положення теорії держави і права з урахуванням сучасних досягнень юридичної науки, новітніх підходів до право- розуміння, еволюції поглядів на державу і право в Україні. Посібник містить зміст навчальної дисципліни «Теорія держави і права», конспекти лекцій, завдання для самостійної роботи, теми рефератів для презентації на семінарах, питання, які виносяться на модульний контроль та для самоконтролю, термінологічний словник. Відповідно до вимог ECTS надана модульно-рейтингова система оцінювання знань та умінь студентів, методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять та написанню рефератів, а також щодо самостійної роботи студентів. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, а також для широкого кола читачів, які цікавляться проблемами теорії держави і права.