До книжки включено один із найкращих перекладів “Галицько-Волинського літопису" — знаменитої історико-літературної пам'ятки XIII ст., а також два інші, менш, відомі джерела з історії України — “Львівський літопис” та “Острозький літописець”. Книга проілюстрована графічними портретами державних діячів України XII—XVII століть.

Монографія присвячена теоретико-методологічним проблемам актуалізації великих масивів архівних документів, пов'язаних з історією, наукою та культурою нашої держави. Архівні фонди – документальні системи первинного рівня – розглядаються як складова загальнонаціональних інформаційних ресурсів України, аналізується історія фондоутворення, організаційно-облікові класифікації сукупного архівного фонду, зміст понять Державного та Національного архівного фонду, Єдиної системи науково-довідкового апарату архівів. Розглядаються проблеми створення документальних систем другого документального рівня та розвиток камеральних традицій в архівній системі, принципів каталогізації та підготовки науково-довідкових видань. Основна увага приділяється розвитку спеціальної історичної дисципліни – археографії та її камеральної галузі, вводиться нове поняття евристичної археографії. Розробка методів камерального аналізу архівної спадщини колективного рівня пов'язується з основним завданням сучасної археографії – створенням Археографічного реєстру національної спадщини України (АРУ). Розрахована на істориків, філософів, філологів, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

У цьому збірнику, крім наукової автобіографії Олександра Оглоблина, містимо понад 20 монографічних досліджень, статтей і архівних матеріялів історика, що друкувалися переважно в «Українському Історику» і виданнях У ВАН у роках 1963 до 1993. Матеріял уложений за тематичним принципом у шістьох розділах. Крім того друкуємо дослідження Любомира Винара «Наукова спадщина Олександра Петровича Оглоблина» і «Олександер Петрович Оглоблин, 1899–1992» – біографічний нарис, оснований на нових архівних матеріялах. Розділ сім – Оглоблинознавство. В кінці збірника подаємо вибрану бібліографію праць про історика, список його праць, що залишаються в рукопису і покажчик імен. Наш збірник – це скромна сплата довгу і щира подяка незабутньому Олександрові Петровичу за його тривалий вклад в українську науку, за виховання декількох поколінь українських істориків, які сьогодні продовжують кращі традиції української національної історіографії. Це сердечна подяка від УІТ і УВАН у США за його вклад в розбудову цих наукових установ, зокрема в їхню науково-видавничу і академічну діяльність.

Фундаментальний твір Д. І. Дорошенка (1882-1951), написаний на початку 20-х і вперше надрукований у 1923 р. в Празі, являє собою узагальнююче дослідження з української історіографії. Охоплює час від XI до XX століття. Публікується репринтним способом за першодруком. "Огляд української історіографії" відкриває серію публікацій "Державна школа: Історія. Політологія. Право”. Для істориків, філософів, усіх, хто цікавиться розвитком вітчизняної історичної думки.

Монографія присвячена дослідженню всього комплексу джерел з історії боротьби українського народу середини XVII ст. проти колоніального гніту Речі Посполитої. Велика увага приділена дослідженню універсалів, наказів і листів гетьмана України Богдана Хмельницького, історичних джерел, що стосуються його політичної біографії. Для наукових працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.

Щоденник М.С. Грушевського написаний у 1888-1894 рр., під час навчання видатного історика в Київському університеті й підготовки його до захисту магістерської дисертації. Розповідається про громадсько-політичну діяльність вченого в Старій Громаді, про український рух початку 90-х років XIX ст., його чільних діячів (В.Б.Антоновича, О.Я.Кониського, О.Барвінського та інших).

Вип. 1. - 1998. - 140 с.

Черговий збірник наукових праць містить статті молодих викладачів, аспірантів та студентів з проблем вітчизняної та всесвітньої історії, які здебільшого репрезентують тематику доповідей конференцій молодих учених. Для науковців, викладачів та студентів, усіх тих, хто цікавиться проблемами історії.

У монографії проаналізовано історичні умови, в яких відбувалося переселення болгар на південь України протягом XVIII століття. Висвітлено військову, соціальну та економічну історію, напрямки етнічного розвитку та церковне життя окремих болгарських громад. Розглянуто еволюцію політики російського уряду по відношенню до болгарських переселенців. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам - всім тим, хто цікавиться історичним минулим.

У цьому виданні вперше представлено унікальне джерело з історії України – корпус регестів понад 3500 документів з 29 наявних на сьогодні книг так званої Руської, або Волинської метрики, тобто Руської серії Коронної метрики, куди записувалися офіційні копії вихідних документів польської Коронної канцелярії для українських земель – Волинського, Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств – у період з 1569 по 1673 рік. Книги, за винятком однієї, зберігаються в Російському державному архіві давніх актів (РГАДА) у Москві. Регест кожного документа містить три описові позиції: 1) оригінальний заголовок, що був наданий документові при його внесенні до книг серії; 2) заголовок цього ж документа з поактового реєстру Руської метрики, складеного у 1673 р. її тогочасним писарем Стефаном Казимиром Ганкевичем; 3) відповідний заголовок з пізнішого опису Яна Францішка Цивінського (бл. 1765–1775). Доповнюючи одна одну, описові статті дають у цілому достатньо повну уяву про зміст та адресатів документа. У передмові розглядається діловодна практика Коронної канцелярії, подається історичний, археографічний й кодикологічний аналіз серії книг та згаданих подокументних реєстрів. Іменний та географічний покажчики, верифіковані за текстами самих документів, містять додаткову інформацію і є самостійними науковими довідниками для істориків і генеалогів. Видання є наслідком реалізації масштабного міжнародного проекту, являючи собою перший етап виявлення, реєстрації, а в перспективі й публікації документів до історії українських земель, що відкладалися в інших книгах Коронної метрики.

Видання присвячене характеристикам українського козацтва, створеним істориками Речі Посполитої останньої третини XVI - середини XVII ст. (з часів першого безкоролів’я 1572-1575 pp. до Переяславської ради 1654 p.). Добірку склали фрагменти з праць Я.А.Красіньського, С.Оржельського, Р.Гейденстейна, Й.Бєльського, Б.Папроцького, С.Любеньського, Ш.Старовольського, П.Пясецького, А.М.Фредра. Уривки подаються мовою оригіналу та в українському перекладі (до оригінальних текстів додані і класичні польські та російські переклади - традиційно вживані в історіографії), їх також супроводжує коротка нота про автора та твір, з якого вони походять. Для науковців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться джерелами з історії українського козацтва.

У монографії досліджуються витоки московської концепції Переяславської Ради 1654 року. Зроблена спроба вписати генезу вказаної концепції в контекст експансіоністських стратегій Московії XIV – першої половини XVII, які у свою чергу розглядаються на тлі східноєвропейських аналогів. При цьому відфільтровується образ Московії в світобаченні українського козацтва в XVI – середині XVII ст., з’ясовуються особливості московської політики Богдана Хмельницького 1648–1653 років. Для науковців, викладачів вузів, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

Ч. 1 : Документи і матеріали. - 808 с.  Текст у форматі PDF 18.01 Мб

Ч. 2 : Додатки. - 576 с.  Текст у форматі PDF 9.44 Мб

У дослідженні проаналізовано історичні умови, в яких відбулося переселення та перебування частини запорозького козацтва на теренах Військового Кордону Австрійської імперії. Висвітлено політичну, військову та соціальну історію цієї гілки колишніх січовиків. Розглянуто окремі аспекти політики турецького, російського та австрійського урядів по відношенню до запорожців упродовж перших десятиліть по зруйнуванню Січі. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам – всім, хто цікавиться історичним минулим.