Подано джерелознавчий аналіз законодавства Російської держави, яке спрямовувало і регламентувало діяльність адміністративних установ Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. На місцеві державні інституції російський абсолютизм покладав завдання проведення інкорпораційної політики щодо цього історичного регіону України. Висвітлено особливості державної політики і законотворчої практики, певні етапи в кодифікації законодавства та вказано на джерелознавчі можливості документів для вивчення історії адміністративних установ Правобережної України.

Розглянуто питання вивчення масових джерел з вітчизняної аграрної історії на кафедрі джерелознавства історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, деякі результати комп'ютерної обробки даних про періодичні видання. Проаналізовано джерела з історії народонаселення Росії ХІХ - початку ХХ ст., визначено нові наукові проекти з історичної демографії Півночі Росії XVIII - початку ХХ ст. на кафедрі джерелознавства Санкт-Петербурзького державного університету. Охарактеризовано Росію на межі ХІХ - ХХ ст. у мемуарах істориків, українські етнографічні матеріали в архівосховищах Російської Федерації, а також національну архівну інформаційну систему України "Архівна та рукописна україніка" тощо.

Міститься інформація про зміст 106 чисел науково-інформаційного бюлетеня "Архіви України", випущених у світ протягом 1947-1970 рр., в яких опубліковано близько 3 тис. статей і повідомлень з архівознавства, джерелознавства, археографії, філігранології, паперознавства, музеєзнавства, геральдики, бібліографії тощо. За змістом дане видання передує виданому в 1988 р. покажчику змісту бюлетеня за 1971-1987 рр.

Висвітлено сучасні проблеми архівного будівництва, зокрема, едиційної, польової, камеральної археографії, джерелознавства історії України. Розглянуто питання регіональних досліджень історії України в діяльності Всеукраїнської академії наук (1924 - 1930 рр.), історію організації видавничої діяльності Національної академії наук України у 1918 - 1923 рр., діяльність постійної комісії з метою складання словника української живої мови у складі УАН-ВУАН у 1918 - 1930 рр.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Вперше у вітчизняній науці на основі архівних та історіографічних джерел висвітлено життя та діяльність видатного українського історика, джерелознавця, історіографа, бібліографа, професора Київського університету св.Володимира, академіка УАН В.С.Іконнікова (1841-1923). Досліджено внесок вченого у розроблення проблем історичного джерелознавства, архівістики, бібліотекознавства та інших джерелознавчих галузей історичного права. У додатках подано документи, що найкраще репрезентують джерельну базу до вивчення життєпису та наукової спадщини вченого.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Збірник присвячено 40-річчю наукової діяльності професора М.П.Ковальського - відомого історика-джерелознавця. Висвітлено доробок вченого, подано праці його послідовників та учнів із виплеканої ним дніпропетровської школи фахівців у галузі джерелознавства, археографії, краєзнавства. Серед розглянутих питань - нові документи до історії міжконфесійних відносин в Україні XVII-XVIII ст.; універсали гетьманів як історичне джерело з історії українських міст; законодавчі акти юридичного оформлення общинного устрою Південної України останньої чверті XVIII ст.; "Украинский вестник" 1906 року в історіографії і джерелознавстві історії України; історія суспільно-політичної думки першої половини ХIХ ст.; православна церква та народна освіта (кінець XIX - початок ХХ ст.) та ін.

Досліджено актуальні питання фалеристики, сфрагістики, генеалогії, іконографії, геральдики, атрибутики, кодикології, архівознавства та документалістики. Проаналізовано тематику козацьких літописів Лівобережжя середини - другої половини XVIII ст. та палеографію реєстру всього Війська Запорізького 1649 р. Значну увагу приділено печаткам православних інституцій та духівництва, а також історичним портретам кінця XVII - XVIII ст. у збірці Національного музею історії України. Докладно висвітлено діяльність визначного італійського просвітителя Д.П.В'єссе.

Критично оцінено стан сучасних історичних досліджень в Україні, розглянуто актуальні проблеми джерелознавства, а також термінології історії. З огляду на це проаналізовано герменевтичний та лінгвістичний (в інтерпретації відповідно Хайдеггера та Ніцше) підходи до критики мови науки. Приділено увагу деяким концепціям історичного поступу: синергетиці, окремим відносно новим напрямкам методологічних пошуків українських істориків.

Розкрито етимологію терміна "ентропія". Висвітлено його місце в методологічному арсеналі історика. З позицій теорії інформації, теорії зв'язку та кібернетики пояснено окремі аспекти теорії історичного джерелознавства.

Розглядаються важливі теоретичні проблеми джерелознавства та історії народництва в Україні пореформеної доби. В дослідженні подано класифікацію, текстологію, історичну критику джерел, термінологічний аналіз ключових понять, висвітлено генезис українського народолюбства і російського народництва, їх типологічну спорідненість та особливості.

Висвітлюється життя та діяльність професора, педагога, дослідника Миколи Павловича Ковальського, представлена бібліографія його праць. Містяться статті з проблем археографії, джерелознавства, історіографії, персонології, історії культури. Розглядаються проблеми історії Холмщини на сторінках зарубіжних та українських видань, деякі аспекти висвітлення сталінської репресивної політики на Придніпров'ї в часописі "Борисфен", проблеми походження козацтва в "Історії Русів". Досліджуються особливості реформування Запорізької Січі Хмельницьким, повідомляється про зв'язки Історичного товариства Литви (1929-1940) та українських істориків, про Переяславсько-Московський договір 1654 р. в оцінках М.С.Грушевського. Розкривається проблема авторства "Опису Європейської Сарматії" в історіографії, проблема соціальних рухів у західноукраїнському селі другої половини XIX ст. у новітній українській історіографії та ін.

Збірник присвячено 70-річчю доктора історичних наук, професора кафедри історіографії та джерелознавства Дніпропетровського національного університету І.Ф.Ковальової. Вміщено статті та публікації колег та учнів ювіляра, у яких висвітлено значний хронологічний період - від пізнього пелеоліту до середньовіччя у межах степової та лісостепової смуг Євразії. Детально проаналізовано проблему взаємодії давніх землеробів трипільсько-кукутенської спільноти з носіями культур Понтійських степів. Основну увагу приділено археологічним пам'яткам Поорілля, мегалітичному культовому спорудженню доби бронзи на о.Хортиця тощо.

Висвітлено джерела з історії Південної України останньої чверті XVIII ст. Проаналізовано історіографію джерелознавства, рух документальних джерел, основні архівні зібрання та публікації джерел з історії Південної України. Досліджено наративні джерела - мемуарну літературу, щоденники і подорожні записки, описи та атласи Південної України.

Висвітлюється доробок визначного вченого, професора Київського університету ім. Т.Шевченка - М.Я.Варшавчика. Подано праці його колег та учнів, що працюють в галузі джерелознавства, архівознавства, спеціальних галузей історичної науки. Серед розглянутих питань - проблеми теоретичного джерелознавства у творчості В.С.Іконнікова; документознавство та його роль і місце в системі історичної науки; періодична преса як джерело вивчення проблем політико-правового становища національних меншин в УНР (1917-1918 рр.); питання зовнішньої політики Української Держави гетьманата П.Скоропадського в українській історіографії та ін.

Збірка присвячена пам'яті відомого вченого, професора, доктора історичних наук - Анатолія Васильовича Санцевича. Коло його наукових інтересів охоплювало питання історіографії та джерелознавства, а також складні проблеми методології науки, історії наукових установ в Україні, становлення наукових шкіл та їх засновників. В збірці наводяться також описи про зустрічі, розповіді про спілкування, згадки про вченого, які додають безцінні відомості про особистість вченого.

Публікуються праці з архівознавства, документознавства, джерелознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, висвітлюються проблеми сучасного архівного будівництва, подаються неопубліковані документи, огляди архівних фондів та біографічні дослідження про видатних архівістів України.

У збірці розглядаються питання історичної географії та картографії, аналізується методика створення карт для "Атласу історії України". Висвітлені проблеми заселення українських земель, регіонального природокористування, джерелознавства та геральдики.