Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У цій публікації всебічно обґрунтовується необхідність українізації соціального простору України, що є запорукою успішної розбудови її Державності. Доводиться, що україномовність у поєднанні з російськомовністю чи без неї зміцнює Українську Державу, а російськомовніть без україномовності підриває її конструкції. Через підміну української мови російською протягом декількох століть здійснювалась й продовжується нині потужна експансія гуманітарної сфери України, а також асиміляція українського етносу Росією. Для збереження Української Державності від поглинання та заради розбудови рівноправних відносин між Росією й Україною в цьому сенсі має бути досягнутий паритет, який би дозволяв захищати українську мову від дискримінації як на території Росії, так і в російськомовних анклавах України. Адресується у першу чергу народним депутатам та іншим політикам України, які за своїм соціальним статусом і суспільною роллю мають визначально сприяти утвердженню, поширенню й розвитку української мови на її території, а також іншим суб’єктам творення соціальної дійсності в нашій країні, від громадянської позиції яких залежить майбутнє нашої Держави. У світоглядно- просвітницькому сенсі це видання може бути корисним як тим, хто не байдужий до української мови, так і тим, хто займає нейтральну, чи супротивну позицію щодо її використання, розвитку й поширення.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Висвітлено сутнісні характеристики суспільства модерну, процесу модернізації й методологічні підходи до оцінки і порівняння розвитку різних країн. Проаналізовано соціокультурні виміри модернізації українського суспільства в загальноєвропейському контексті. Розроблено теоретичну модель соціального включення як виміру суспільного розвитку і соціальної якості. Для фахівців, викладачів, аспірантів, студентів у галузі соціальних наук, а також усіх, хто цікавиться проблемами розвитку сучасного суспільства.

Присвячено розробці академіка В. М. Глушкова – ОГАСу (рос. – общегосударственная автоматизированная система). Порушено питання щодо спроможності ОГАСу відповісти на виклики, що постали нині перед державним управлінням в Україні. Здійснено порівняння вимог до ОГАСу з вимогами, що зараз висуваються до ІТ -забезпечення державного сектору, та феноменів ОГАСу та електронного уряду. Вироблено алгоритм аналізу доцільності впровадження ОГАСу. Доведено, що діагностика через SWOT-аналіз та глибинне дослідження ОГАСу і контексту його впровадження через методику AIE (Applied information economics) й аналіз стейкхолдерів забезпечують достатність підстав для ухвалення відповідного управлінського рішення. Розраховано на співробітників органів державної влади, науковців, викладачів та усіх, хто цікавиться проблемами інформаційно-аналітичного забезпечення процесу державного управління.

Оцінка ефективності державної політики з підвищення якості життя можлива на основі здійснення аналізу значень відповідних індикаторів у часовому (ретроспективному чи прогнозному) або в просторовому (міжтериторіальному) аспектах. У першому випадку це дає змогу оцінити вплив соціально-економічних реформ на рівень життя населення, відстежувати зміни відповідних параметрів якості життя у процесі реалізації програм на національному і регіональному рівнях. У просторовому аспекті – дозволяє виявити міжрегіональні та міжкраїнові відмінності в якості життя населення для визначення орієнтирів державної та регіональної соціально-економічної політики. Підвищення якості життя людей у поєднанні зі створенням належних умов для реалізації інноваційної моделі економічного зростання, досягнення і перетворення високих стандартів якості життя у потужний чинник глобальної конкурентоспроможності України є стратегічними управлінськими завданнями. Визначення основних компонентів та чинників впливу на якість життя населення, формування стратегії управління якістю життя дозволить забезпечити гармонізацію цілей економічного зростання, розвитку людини та збереження навколишнього середовища. Публікація може стати у нагоді урядовцям, працівникам міністерств та відомств, керівникам та фахівцям місцевих органів виконавчої влади, науковцям, діячам громадських організацій та спеціалістам з питань соціально-економічного й людського розвитку України. Результати досліджень можна використовувати у процесі розроблення стратегії управління якістю життя. Це надасть можливість підвищити ефективність та результативність державної політики у сферах охорони здоров’я, освіти, зайнятості, безпеки.

У Матеріалах розглянуто прикладні засади наукового забезпечення підготовки фахівців для сфери цивільного захисту, формування культури безпеки населення, кадрової спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування до виконання завдань цивільного захисту.

Матеріали Конференції будуть цікаві науковим та науково-педагогічним працівникам, які здійснюють наукові дослідження та провадять науково-педагогічну діяльність з питань цивільного захисту у закладах вищої освіти.

У монографії викладені новітні підходи до вдосконалення оборонного менеджменту та наближення його до стандартів НАТО, надані слушні методичні та практичні рекомендації і витяги із законодавчих та інших нормативно–правових актів.

Видання розраховане на фахівців сил оборони, слухачів та науковців вищих військово-навчальних закладів, які досліджують чи вивчають проблеми оборонного менеджменту та управління процесами оборонного планування, передусім щодо розвитку спроможності сил оборони для забезпечення ефективної оборони і захисту України від агресора.

У науковій доповіді представлено базу для конструктивного діалогу всіх зацікавлених сторін задля формування системного бачення розвитку української промисловості та обґрунтування її спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обґрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком та переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів та ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

У науково-аналітичній доповіді акцентовано увагу на необхідності здійснення в державі виваженої промислової політики для модернізації вітчизняної промисловості та її розбудови відповідно до цілей українського суспільства. Запропоновано напрями посилення інституційної спроможності держави в ході імплементації промислової політики, що полягають у забезпеченні інституційної узгодженості, стратегічної співпраці між урядом, бізнесом та іншими групами суспільства, нівелюванні конфліктів та сприянні конкуренції. Діагностовано ситуацію на ключових промислових ринках та виявлено найбільш вразливі сегменти з точки зору критичного спаду виробництва, надмірної імпортозалежності, розриву взаємозв’язку виробництва певних товарів із внутрішнім попитом. Окреслено пріоритетні напрями структурної трансформації розвитку промисловості з урахуванням зростання ролі екологічного чинника та стимулювання екологічної модернізації небезпечних виробництв. Запропоновано низку інструментів – інституціональних, фінансових, екологічного управління – задля реалізації механізмів екологічної реадаптації економічного зростання, пов’язаного із розвитком промисловості. Запропоновано систему заходів з управління розвитком кадрового потенціалу, що в умовах трансформації промисловості має спиратися на механізми економічного саморозвитку, підвищення значущості освіти та управління знаннями, підвищення якості професійної освіти промислового спрямування, формування сучасної інноваційної екосистеми у промисловості. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок, у т.ч. досліджено інструменти технічного сприяння поширенню послуг вітчизняного промислового інжинірингу як в Україні, так і за кордоном.