У виданні висвітлені здобутки Волинської археологічної експедиції за 1986-2000 рр. Серед найважливіших відкриттів - найдавніші оборонні украплення дитинця літописного Лучеська (10 ст.), посаду (12 ст.), передмістя Помостичі (14-17 ст.), комплекс житлової, господарської та культової дерев'яної забудов 13-16 ст., палац вельможі 14 ст. у Володимирі тощо.

Словник-довідник містить визначення майже 500 термінів і понять сакрального дерев'яного будівництва, які розкривають багатовіковий розвиток української сакральної архітектури, як важливої складової світової культури. Побудований у вигляді статей, які грунтуються на літописних, архівних і літературних джерелах, в нім вперше подається маловідома українська термінологія, яка створювалася впродовж століть як в надрах власної будівельної культури, так і на основі запозичень. Призначена для істориків, архітекторів, етнологів, мистецтвознавців, викладачів і студентів, а також шанувальників українського минулого.

Словник включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім". Реєстр словника вміщує окремі власні назви (передусім історичні, церковні, міфологічні, антропонімічні та географічні найменування), з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Книга присвячена відбиттю в літописанні духовного життя давньо- руської народності ХІ–ХІІІ ст. Йдеться про ідейно-політичні мотиви складачів і редакторів південноруських літописних ізводів: Київського ХІІ ст. і Галицько- Волинського ХІІІ ст., про відображення у них історичної пам’яті народу. Використані також фольклорні джерела, що вплинули на літописців і відбились в їх працях. Написана простою, дохідливою мовою, монографія розрахована на науковців, викладачів і студентів.

На основі зібраної автором за останнє десятиліття колекції з 700 зразків рушникової вишивки, колекцій краезнавчих музеів, шкільних кімнат народної творчості, досліджень, присвячених українській вишивціу книзі зроблена спроба аналізу рушникового орнаменту Середнього Подніпров'я. Праця є своєрідним путівником, що веде читача стежками пізнання вишиваних знаків та символів у паралельному зіставленні їх з мистецтвознавчими, етнографічними, фольклорними та археологічними відповідниками. Ілюстрації певною мірою роблять книгу зводом узагальнюючих матеріалів для майбутніх дослідників народного мистецтва краю. Книга розрахована на мистецтвознавців, фольклористів і етнографів, викладачів народознавчих дисциплін, студентів, школярів, всіх шанувальників народного мистецтва України.

Науково популярне видання висвітлює історію однієї з найбільших битв періоду середньовіччя Хотинської війни 1621 року, в якій українські козацькі й польські війська завдали нечуваної поразки величезній армії Османської імперії. У цій війні невмирущої слави зажив видатний син українського народу, славетний полководець і державний діяч гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Книга включає фрагменти опису подій Хотинської війни козацькими літописцями Г.Грабянкою, С.Величком, німецьким дослідником Й.Мюллером, відомими українськими істориками М.Грушевським, Д.Яворницьким, В.Голобуцьким, а також М.Алекберлі та іншими.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

В книге на основе включенных в летописи народных преданий и легенд раскрывается яркая и поэтичекая картина историии древнерусского народа: формирование и расселение племен, складывание первых государственных объединений, основание городов, строительство и укрепление древнерусского государства в годы правления Ольги, Святослава и Владимира.

Первая часть работы, ее источниковедческая часть, посвящена анализу состава Галицко-Волынской летописи. Вторая часть заключает в себе очерк истории юго-западной Руси в XIII в.

Складова частина Південноруського ізвода кінця XIII - початку XIV ст., що звичайно публікується за Іпатіївським списком XV ст. Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруськом письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями Досі в науці немає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки давньоруської літератури XII ст. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру пам'ятки, вказує її джерела, розкриває її можливості в дослідженнях з давньоруської історії. Праця розрахована на науковців - істориків і філологів, - викладачів вузів, студентів і на широкий загал любителів минувшини.

Т. 8 : Документи, офіційні публікації, матеріали. Кн.1: 1944-1945. - 1992. - 320 с.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

Ч. 1. - 329 с.

Т. 7 : Памятники полемической литературы в Западной Руси. Книга 2. - 1882. - 910 с.

«Русская историческая библиотека» (РИБ), серия сборников документальных источников и литературных памятников, издававшаяся Археографической комиссией в 1872-1927. Включала главным образом источники периода 14-17 вв. В 39 тт. опубликованы акты, относящиеся к внутренней и внешней политике России, «Дела Тайного приказа» (тт.21,22,23,38), документы из церковных и монастырских архивов (тт.5,12,14,25,37), часть «Литовской Метрики» (тт.20,27,30,33), писцовые книги, фрагменты летописей, повести и сказания о «смутном времени» (т.13), соч. А.М.Курбского (т.31), Аввакума (т.39). Подготовку и редактирование материалов осуществляли видные русские историки и археографы: Я.Л.Барсков, А.П.Барсуков, С.А.Белокуров, И.А.Бычков, С.Б.Беселовский, В.Г.Дружинин, А.С.Лаппо-Данилевский, Л.Н.Майков, С.Ф.Платонов и др. РИБ - одна из наиболее крупных серий документальных публикаций в русской археографии.

Автори книги розкривають драматичний літопис галицького стрілецтва: бойовий шлях легіону Українських січових стрільців, Української галицької армії, трагедію червоних галицьких стрільців, які у 30-ті рр. потрапили під каток сталінських репресій, про повоєнну долю військової еміграції.

Т. 1. - 1995. - 481 с.