Я сам не знаю, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Знаю только то, что никак бы не дал преимущества ни малороссианину перед русским, ни русскому перед малороссианином. Обе природы слишком щедро одарены Богом, и, как нарочно, каждая из них порознь заключает в себе то, чего нет в другой, - явный знак, что онЪ должны пополнять одна другую. Для этого самыя истории их прошедшаго быта даны им непохожия одна на другую, дабы порознь воспитались розличные силы их характеров, чтобы потом, слиявшись воедино, составить собой нечто совершеннейшее в человечестве Н.В. Гоголь

В этой книге вы найдете ответы на многие интересующие вас вопросы. Кто становится лидером? Похож ли он на вожака обезьян? Отличаются ли лидеры-мужчины от лидеров-женщин? Одинаковы ли лидеры в разных странах и культурах? Как выявить лидеров и как с ними работать? Что будет, если никто не захочет быть лидером? Пособие содержит ценнейший теоретический и практический материал и уникальную библиографию. Мировая наука представлена на его страницах в 700 публикациях. Издание предназначено язя студентов, аспирантов и преподавателей психологии, а также для всех специалистов, интересующихся проблемами лидерства и менеджмента.

Монография известных специалистов из США, посвященная проблемам сбора и предварительной обработки данных, оценке спектральных плотностей, ковариационных и передаточных функций, использование этих характеристик для решения прикладных задач, в частности идентификации систем, определения числа трактов распостранения случайных сигналов, выделения переодических составляющих. Книга написана ясно и доступно, не перегружена математическими выводами, и в то же время имеет достаточный уровень строгости. Теоретические положения иллюстрируются многочисленными практическими примерами и задачами. Для инженеров и научных работников, а также студентов и аспирантов, интересующихся практическим анализом случайных данных. Может служить учебным пособием.

Імунна система (ІС) людини і вищих тварин являється самостійною структурно- функціональною одиницею організму, що знаходиться в тісній взаємодії з іншими його системами. Головна функція імунної системи – це збереження сталості внутрішнього середовища організму шляхом постійного контролю за антигенним складом організму. Ця функція здійснюється шляхом розпізнавання і елімінації клітинами імунної системи чужорідних агентів антигенної природи, як тих, що проникли в організм екзогенно (мікроби), так і тих, що виникли в організмі ендогенно (клітини, що змінилися в організмі під дією вірусів, ксенбіотиків, ракові клітини). ІС складається з двох компонентів: вродженого і адаптивного (набутого, придбаного) імунітету, які знаходяться в тісній функціональній взаємодії. Вроджений імунітет філогенентично найбільш древній, і, мабуть, присутній в усіх багатоклітинних організмах, тоді як адаптивний імунітет є відносно молодим і наявний тільки у хребетних тварин. Вважається, що головна різниця між цими компонентами ІС заключається в специфічності: вроджений імунітет функціонує неспецифічно, набутий – специфічно. Ця різниця є умовною: як вроджений, так і адаптивний імунітет виконують єдине функціональне завдання, доповнюючи один одного, підключаючись на різних етапах чужерідної інвазії.

Імунологія – це наука про імунітет. Імунітет – реактивність організму, що направлена на підтримку сталості генетично детермінованої фізикохімічної структури молекул та клітин.

Живий організм і навколишнє середовище. Живий організм являє собою маленький острів анти ентропії в безкрайньому океані ентропії (Норберт Винер). Взаємозв’язок між організмом і навколишнім середовищем. Живий організм і несприятливі фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні,механічні, біологічні). Вплив рівню розвитку цивілізації на організм людини. Специфічні і неспецифічні форми захисту організму. Фактори зовнішнього середовища, що впливають на імунологічну реактивність людини. Особливості імунологічної реактивності людей, що проживають в різних клімато-географічних умовах. Сезонні та добові коливання імунологічної реактивності. Імунологічна реактивність і харчування.

Французский писатель, философ, публицист Жюльен Бенда (1867—1956) вошел в историю европейской культуры главным образом как автор книги «Предательство интеллектуалов» (1927). В представлении Ж. Бенда, общественная функция интеллектуала — сохранять вечные духовные ценности человечества и служить для людей нравственным ориентиром, показывая им образец деятельности, не подчиненной практическим целям. Но интеллектуалы, утверждает автор, изменили своему назначению — не потому, что оказались вовлеченными в события истории, а потому, что утратили важнейший свой атрибут: беспристрастность. Вместо того чтобы судить обо всем происходящем с позиций общечеловеческой справедливости, общечеловеческой истины, общечеловеческого разума, они приняли реализм массы, прониклись «политическими страстями» и стали разжигать их в согражданах. Книга вызвала оживленные споры. Насколько реален созданный автором облик подлинного интеллектуала? Когда интеллектуал становится «предателем»: тогда, когда «предает» вечные ценности, или же тогда, когда «предает» свою социальную группу, нацию, страну? Всегда ли можно оценивать конкретные действия исходя из отвлеченных моральных принципов? Какова мера участия интеллектуала в политической жизни общества?