В справочном пособии «Аллергические болезни: дифференциальный диагноз, лечение» рассматриваются вопросы этиологии, патогенеза, дифференциальной диагностики аллергических болезней и заболеваний, полученных в связи с профессиональными вредностями на производстве. Рассказывается о противоаллергической, противовоспалительной и антипролиферативной терапии, анализируются новые методы лечения. В книге излагаются также вопросы организации квалифицированной аллергологической помощи. Книга «Аллергические болезни: дифференциальный диагноз, лечение» предназначена для аллергологов, а также врачей смежных специальностей (терапевтов, пульмонологов, гастроэнтерологов, профпатологов).

Информативные ответы на все вопросы курса «Общая и клиническая иммунология» в соответствии с Государственным образовательным стандартом.

В книге описан механизм действия иммунотропных препаратов и глюкокортикоидов, приведены современные классификации и методы лечения иммунопатологических состояний. Также содержится большое количество оригинальных рисунков и схем.

Імунна система (ІС) людини і вищих тварин являється самостійною структурно- функціональною одиницею організму, що знаходиться в тісній взаємодії з іншими його системами. Головна функція імунної системи – це збереження сталості внутрішнього середовища організму шляхом постійного контролю за антигенним складом організму. Ця функція здійснюється шляхом розпізнавання і елімінації клітинами імунної системи чужорідних агентів антигенної природи, як тих, що проникли в організм екзогенно (мікроби), так і тих, що виникли в організмі ендогенно (клітини, що змінилися в організмі під дією вірусів, ксенбіотиків, ракові клітини). ІС складається з двох компонентів: вродженого і адаптивного (набутого, придбаного) імунітету, які знаходяться в тісній функціональній взаємодії. Вроджений імунітет філогенентично найбільш древній, і, мабуть, присутній в усіх багатоклітинних організмах, тоді як адаптивний імунітет є відносно молодим і наявний тільки у хребетних тварин. Вважається, що головна різниця між цими компонентами ІС заключається в специфічності: вроджений імунітет функціонує неспецифічно, набутий – специфічно. Ця різниця є умовною: як вроджений, так і адаптивний імунітет виконують єдине функціональне завдання, доповнюючи один одного, підключаючись на різних етапах чужерідної інвазії.

Імунодефіцитні захворювання поділяють на дві основні групи: природжені (первинні) та набуті (вторинні).Первинні імунодефіцити спричинені мутаціями генів, що кодують важливі для роботи імун- ної системи молекули рецепторів, коре цепторів, цитокінів, молекули МНС, ферментів метаболізму, компонентів системи комплементу тощо. Завдяки таким своєрідним «експериментам природи», як імунодефіцити, можна встановити роль певних молекул у функціонуванні імун ної системи та організму людини в цілому. Первинні імунодефіцити, як правило, виявляються у людей невдовзі після наро дження. Вторинні імунодефіцити розвиваються внаслідок дії на організм шкідливих чинників навколишнього середовища (недостатність харчування, вживання цитотоксичних хімічних речовин, опромінення, інфекційні агенти). Вторинні імунодефіцити розвиваються після реалізації ефекту ушкодження екзогенними чинниками імунної системи. Загальними проявами імунодефіцитів є підвищення чутливості до інфекцій різного походження та підвищення ризику виникнення лоякісних пухлин.

Написанный английским автором популярный во всем мире учебник иммунологии. За короткий срок он многократно переиздавался в Англии и переведен на одиннадцать языков мира. Книгу отличает исключительно ясное, четкое изложение основ и современного состояния иммунологии, большое количество оригинальных иллюстраций. Предназначена для студентов-биологов и медиков, специалистов-иммунологов, молекулярных биологов, врачей и всех начинающих работать в области иммунологии.