In this book, the autor critiques God in all his forms, from the sex-obsessed tyrant of the Old Testament to the more benign (but still illogical) Celestial Watchmaker favored by some Enlightenment thinkers. He eviscerates the major arguments for religion and demonstrates the supreme improbability of a supreme being. He shows how religion fuels war, foments bigotry, and abuses children, buttressing his points with historical and contemporary evidence. In so doing, he makes a compelling case that belief in God is not just irrational, but potentially deadly. Dawkins has fashioned an impassioned, rigorous rebuttal to religion, to be embraced by anyone who sputters at the inconsistencies and cruelties that riddle the Bible, bristles at the inanity of 'intelligent design', or agonizes over fundamentalism in the Middle East-or Middle America.

В книге исследуется роль Библии в английском переводе и библейской культуры в событиях Английской революции XVII в. Автор показывает значение библейских образов, символов, этических норм, пророчеств и лозунгов в жизни англичан XVII в., в деятельности различных политических сил в преддверии революции, в ее ходе и в событиях, за нею последовавших. Прослеживается эволюция влияния Библии на политику, повседневную жизнь, культуру и литературу, от всеобщего увлечения библейскими, в особенности ветхозаветными, образами и преклонения перед авторитетом Писания до почти полного падения интереса к нему в конце века.

Біблія – це стародавня збірка, різних за формою і змістом релігійних та світських творів, які писалися від дванадцятого століття до нашої ери аж по друге століття нашої ери, тобто майже півтори тисячі років. У тлумачному словнику можна знайти таке визначення слова “Біблія”: “Книга що розглядається у якості непорушного, єдиного справедливого джерела”. Для християн Біблія – є непорушне, єдине справедливе відкриття Бога людині, що містить 66 книг, записаних 40 різними авторами на протязі 1500 років. Записували Біблію люди найрізноманітнішого походження і самих різних занять: царі, селяни, філософи, рибалки, поети, державні діячі та учені. Біблія записувалась принаймні на трьох континентах і трьома мовами: старо-єврейською, арамейською і грецькою. І незважаючи на таку різноманітність засобів, вона являє собою єдине, що безперервно продовжується ціле – від Книги Буття до Об`явлення і суть викладеного в ній морального закону Божого ніде не міняється. Біблія містить вражаючі у своїй відвертості описи життя основних її персонажів; описи, що розкривають не тільки сильні, але і слабкі риси їх характерів. Першу частину – Старий Заповіт – написано в дохристиянські часи давньоєвропейською мовою, а Новий Заповіт ідеологами християнства давньогрецькою мовою.

Т. 1 : Ветхий Завет. - 1033 с.

Кн. 1 : Очерк истории толкования Библии. - 1898. - 149 с.

Би́блия (греч. βιβλία — мн. ч. от βιβλίον — «книга») — собрание священных текстов христиан, состоящее из Ветхого и Нового Завета. Ветхий Завет (Танах) является священным текстом иудеев. Ветхий Завет написан на древнееврейском языке (библейском иврите), за исключением некоторых частей, написанных на арамейском языке. Новый Завет написан на одном из диалектов древнегреческого языка — койне.