Комітет міністрів Російської імперії у 1904 році розглядав питання про заборону української мови в Росії. Для цього міністрам освіти і внутрішніх справ було доручено заручитись підтримкою київського генерал-губернатора, академії наук та київського і харківського університетів і винести думки з приводу доцільності заборони української мови. Всі згадані установи висловились за скасування заборони. Опублікована академією наук пам'ятка вийшла на правах рукопису і була маловідома широкому загалу, тому в 1916 році була перекладена українською мовою і видана друком.

Ч. 1 : Елементарна математика. - 1924. - 116 с.

Брошура випущена у далекому 1929 році у Дніпропетровську, під егідою Обласного комітету ЛКСМУ (Ленінської комуністичної спілки молоді України [у подальшому- комсомол- "коммунистический союз молодежи"]). У той час українські комуністи як переважно вихідці з народу обстоювали українську культуру і виступали за всестороннє впровадження української мови. У передмові автори пишуть: "Цей порадник має на меті дати короткі відомості, що необхідні починаючим студіювати українську мову. Тут накреслено шляхи, які ведуть до її засвоєння. Необхідно лише кожному вибрати свій найбільш доцільний шлях... Треба твердо засвоїти собі абсолютну потребу українізації, і, виходячи з цього, накреслити план самовивчення української мови". Якби не Голодомор та війна, українізація була б дійсно тотальною, оскільки її обстоювала переважаюча більшість українців.

Книга містить матеріали, що стосуються діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві, розвитку української журналістики 1870-х рр., прийняття Емського указу 1876 р. та його наслідки для українського національного руху.

Найбільшим ударом для української національності під Росією був Емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою, недопускав їх ввозу в межі імперії, забороняв стенічні вистави українською мовою тощо.

A - M. - 1 - 396 pp.

High Quality Facsimile Reporduction: Miklosich, Franz, Ritter von, 1813-1891 :Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum : emendatum auctum 1862 [FACSIMILE] Originally published by Vindobonae : G. Braumueller in 1862. 1206 pages. Book will be printed in black and white, with grayscale images. Book will be 6 inches wide by 9 inches tall and soft cover bound. Any foldouts will be scaled to page size. If the book is larger than 1000 pages, it will be printed and bound in two parts. Due to the age of the original titles, we cannot be held responsible for missing pages, faded, or cut off text.

У исландцев нет фамилий. Чеха, поляка, болгарина не называют по отчеству. У некоторых народов Океании нет ни фамилий, ни отчеств. Трехслоговые имена китайцев тоже имеют очень мало общего с нашей системой имён, включающей индивидуальное имя (в узком смысле), отчество, фамилию. Как же обращаться к исландцу, поляку, китайцу? Где имя, а где фамилия у корейца (Ли Гиен) или японца (Акутагава Рюноске)? Как пользоваться такими именами, не соответствующими принятой у нас модели? Как разместить, например, элементы вьетнамского, корейского или китайского имени в наших рубриках «имя», «отчество», «фамилия» (при заполнении анкеты или в различных списках и перечнях, в алфавите авторов, в библиографических указателях и каталогах, в энциклопедических словарях и во многих других случаях)? Как быть с многочленными именами (Эрнест Теодор Амадей Гофман)? В таких случаях необходимо знать, какие формы именования приняты у того народа, к которому принадлежит собеседник или адресат. Различные сичтемы личных имён сложились исторически, обусловленные различиями социального развития и различиями в строе языков. Они не только требуют изучения ради многочисленных практических нужд, но и служат важнейшим источником для таких наук, как история, этнография, лингвистика. Предлагаемая книга содержит характеристики именных (антропонимических) систем почти ста народов мира. Собранный материал даёт возможность ориентироваться в многообразии имён и адекватно воспроизводить их в ситуациях устного и письменного общения.

До словника входить понад 3 тис. англійських усталених виразів з їх українськими та російськими відповідниками. Це такі, що означають подяку, вибачення, поздоровлення, привітання, відмову, згоду,прохання тощо, специфічні допоміжні словосполучення, без яких не обійтись при формуванні висловлювань. Наводяться приклади їх вживання і використання при перекладі та живому спілкуванні. Словник допоможе в перекладі текстів, спілкуванні з англомовними партнерами, представниками зарубіжних фірм.

В словаре в алфавитном порядке приведены наиболее часто встречающиеся биохимические, физиологические и химические термины, дано их толкование. Для практических врачей всех специальностей, врачей-интернов, студентов мединститутов, учащихся медучилищ.

Вып. 4 : Птицы. - 1994. - 845

Праця видатного українського філолога Юрія Шевельова є на сьогодні найповнішим науковим дослідженням мовної політики, яку провадили різні режими на окупованих українських землях протягом першої половини нинішнього століття.

В предлагаемом, весьма неполном, словаре средневековых философских терминов сделана попытка передать содержание терминов, большая часть которых использовалась и в античную эпоху, в том их смысле, в каком они употреблялись средневековыми мыслителями. Для этого использовались и оригинальные непереведенные на русский язык тексты средневековых философов и теологов, и главным образом те произведения, которые помещены в Антологии. Раскрытие терминов связано с определенной авторской концепцией понимания средневековой философии как уникальной, несводимой к рецепциям античной или нововременной философии.

В монографии даётся краткий очерк истории языковой ситуации и языковой политики в СССР и в государствах, образовавшихся после его распада. Выделяются основные факторы, определяющие функционирование языков в многоязычном обществе: показано, насколько языковая политика в СССР отражала общие закономерности и насколько она имела свою специфику. Рассмотрены основные этапы этой политики: на первом этапе, до второй половины 30-х гг. была предпринята попытка добиться равенства всех языков народов СССР, последующий этап, длившийся почти до распада СССР, характеризовался прежде всего государственной поддержкой русского языка. Показано, что в современной России языковая ситуация принципиально не изменилась по сравнению с СССР, тогда как в других новых государствах с разной скоростью русский язык вытесняется иными. Книга рассчитана на специалистов-лингвистов и этнографов, а также на всех интересующихся социально-языковыми проблемами.

Автодидактика — уникальный курс по самообразованию и развитию личности, автором которого является педагог-просветитель, философ, использующий в своей работе около 100 языков, музыкант и поэт Валерий Александрович Куринский.