В книге приведены более 2000 специфических слов и выражений, присущих так называемому «одесскому языку». Многие словарные статьи проиллюстрированы примерами, почерпнутыми из различных литературных источников, одесского фольклора и разговорной речи одесситов. Книга рассчитана на широкий круг читателей.

Книга літературознавця, фольклориста, історика і громадського діяча русофільської орієнтації Ю. А. Яворського (1873–1937) вийшла друком в ті роки, коли він досліджував давньоруські літературні пам'ятники та фольклорні твори в Галичині, що входила до складу Австро-Угорщини. Основний зміст збірки складають колядки та щедрівки, зібрані, як зазначено у передмові, літератором Й. Левицьким. Його записи відтворені повністю, зі збереженням орфографії оригіналу.

Ч. 1. - 312 с.

  Текст у форматі PDF 0.83 Мб

  Текст у форматі PDF 3.99 Мб

  Текст у форматі PDF 3.04 Мб

  Текст у форматі PDF 1.08 Мб

  Текст у форматі PDF 2.02 Мб

Цель "Бегущей с волками" – помочь сознательной работе над индивидуацией. Лучший способ для этого – поразмыслить над тем, что написано в без малого двадцати главах книги. Каждая ее глава говорит сама за себя. В девяноста девяти процентах писем, которые мы получаем, читатели рассказывают, что они читают книгу не только сами, но и тем, кого они любят, или вместе с ними: мать читает дочери, внучка бабушке, женщина своему любимому; читают ее и члены еженедельных или ежемесячных читательских групп. Но эта книга не из тех, которые можно прочитать за неделю или за месяц – она создана для того, чтобы ее изучали. Она приглашает каждого читателя сопоставить свою жизнь с тем, что в ней предлагается, согласиться или возразить, подойти поближе, вникнуть поглубже, возвращаться к ней, проходя постоянный процесс развития. Читайте неспешно. Эта книга создавалась долго, много лет. Я писала ее, потом уходила, но все время думала о ней, потом возвращалась, снова писала, уходила, снова думала, возвращалась, снова писала. Большинство людей читают книгу так же, как она создавалась: почитают немного, потом уйдут, обдумают прочитанное и снова вернутся.

Мильтон Эриксон (1901 – 1980) – психолог, доктор медицины, президент и председатель многих научных обществ, выдающийся гипнотизер, прикованный к инвалидной коляске… Творчество Эриксона – на грани медицины и поэзии, науки и искусства. Впрочем, оценить его привычным образом – задача неблагоприятная, на этом сходятся все, писавшие об Эриксоне, – и его ученики, создавшие «школу эриксоновского гипноза», и авторы трудов по нейролингвистическому программированию. В этой книге собраны истории Эриксона – потрясающий сплав фольклора, анекдота и… гипнотических метафор, содержащих в себе намеки на способы решений проблем пациентов.

Т. 1. - 1892. - 542 с.

"Десь поміж сяючих кіл Вічного Світла літає Душа і споглядає феєрію земного матеріального життя... Але Душа бачить, як пристрасно і красиво грають "актори", як багато світла любові випромінюють їхні серця, в які глибокі прірви пірнає розум. І Душі цікава ця гра. Вона обирає свою роль, визначає ціль гри і легко влітає в пуповину того кокона, з якого, немов прекрасний метелик, випурхне тіло людське. І зі свого тіла Душа споглядатиме, вивчатиме, відчуватиме на дотик і смак Життя, заливаючись сльозами емоцій, пристрастей, болю, які ховає у собі саме тіло. І з часом покине свою оболонку разом з усіма земними пристрастями, але винесе з собою пучок діамантових квіток, а може, лише єдину квітку, ім’я якої – Любов. Бо ніде Любов не цвіте так гірко, гаряче і відчутно, як тут, на землі..." (Марія Чумарна) Це – третя книга серії "Золоте руно". В якості ілюстрацій у книжці подано кількадесят зразків народних пісень з нотами.

«История Англии для детей», написанная писателем беллетристом Еленой Чудиновой по мотивам учебника леди Калькотт, вышедшего в Лондоне во второй половине XIX столетия, представляет собой пособие для углубленного изучения британской истории детьми в возрасте восьми двенадцати лет. Книга написана с обширным прив лечением связанных с реальными лицами легенд, а также детского английского фольклора, имеющего историческую подоплеку.

Небо спирається на землю при кінці світу і там баби кладуть прачі на небо. Крім видимого неба є ще інше, що називається Імперійським. Воно прикривається видимим небом, ніби склом. За народним розумінням, на Імперійському небі перебуває сам Бог, а на видимому — ангели і всі святі. Кажуть, що є такі щасливці, котрі бачили, як уночі розкривається видиме небо, відкриваючи Імперїйське — таке ясне, мов сонце.

Дотеперішні дослідники творчости Василя Стефаника переважно вбачали в ньому оборонця покривджених соціальною несправедливістю галицьких селян, абож, спираючися на писання другого, вже повоєного періоду його творчости, - борця за національне визволення. Проте такі традиційні інтерпретації недостатні і не можуть вже нас сьогодні задовільнити. Часто витворюється враження, що деякі критики намагалися втиснути мистецьку індивідуальність письменника у Прокрустове ложе власних естетичних уподобань, а передусім - політичних переконань, нехтуючи не раз ориґінальним світом його своєрідної творчої уяви. Щойно коли усвідомимо собі глибоко полісмисловий характер Стефаникових творів, зможемо відкрити в них вселюдські перспективи, їхню універсальну вартість. Одна з головних вад традиційних інтерпретацій полягає в тому, що вони не розглядають дорібку Стефаника на тлі духовости його власної, себто сучасної йому европейської доби. стефаник був емоційно глибоко зв'язаний з українським селом, з якого він вийшов, але водночас його світогляд був співзвучний з тим світоглядом, що оволодів Европою на переломі 20 сторіччя, себто з течією екпресіонізму. Цей експресіоністичний світогляд наближував Стефаника до передових літературних і мистецьких кіл Заходу, але відчужував його від тогочасної галицької інтеліґенції, якій часто було важко зрозуміти його творчість. Велич творчости Стефаника саме в тому, що він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже, поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та з модними на той час засобами мистецького вияву. Точніше: він прищепив експресіонізм на український ґрунт, втілив його в українську народну тематику, до того ж надихав його чаром української природи та фольклору. В межах цієї праці не було можливості вичерпно розглянути всі твори Стефаника, в яких проявляються характеристичні риси його експресіоністичної манери. Завдання звужено до деяких вибраних творів і проблем, до висвітлення спорідненості письменника з естетичним та етичним світоглядом тогочасної мистецької епохи, не забуваючи її передових мистців, теоретиків і письменників, а далі до аналізи Стефаникових стилістичних засобів і структури його творчого вияву.

Рекомендаційний бібліографічний щорічник містить відомості про художні твори письменників України, української діаспори, а також письменників зарубіжних країн в українських та російських перекладах, що вийшли в Україні у 2007 році. Подається також інформація про видання з питань історії й теорії літератури, фольклору. До покажчика включено і літературу, видану у 2006 році, що надійшла до НПБ України із запізненням та не ввійшла до попереднього випуску посібника. Видання пропонується бібліотечним працівникам, викладачам, студентам та усім, хто цікавиться новинками художньої літератури.