The masters of ribbon embroidery, Duncan and Farrell, have designed 30 great new projects for crafters of all skill levels. From simple ornaments to an exquisite shawl, these projects are sure to intrigue anyone who has ever wanted to learn this fascinating technique. 350 color photos & illustrations.

Bestselling author Kumiko Sudo creates 45 exquisite handmade gifts in fabric, each with a flair that is uniquely Japanese. Easy-to-follow patterns, beautiful photographs, and colorful step-by-step drawings help the projects come together quickly­­--many in less than an hour. Whether they are created in kimono silks or in contemporary cottons, these tiny boxes, purses, decorative toys, incense pouches, and good luck charms all make delightful gifts.

Т. 1. - 2006. - 367 с.

Анатомія людини — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини. Анатомія людини має клінічні підрозділи: Нормальна анатомія — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла в нормі. Патологічна анатомія — вивчає вражені хворобою органи та тканини. Топографічна (хірургічна) анатомія вивчає будову тіла по ділянкам, з врахуванням положення органів та їх взаємовідношень відносно одне одного та відносно скелету людини. Нормальна (систематична анатомія) анатомія людини включає в себе вивчення організму за системами. Анатомія створює необхідну базу також для вивчення ряду клінічних дисциплін — терапії, хірургії, акушерства та гінекології, офтальмології, оториноларингології, дерматології та інших.

У практичному посібнику «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розглядаються останні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів апоптозу. Крім того, описані наявні методи виявлення та дослідження апоптотичних клітин in vitro та in vivo, значення апоптозу в розвитку злоякісних новоутворень та використання модуляторів апоптозу для лікування онкологічних хворих. Смерть живих організмів є предметом зацікавлення не лише природодослідників, але й філософів. Постійно виникає питання, чому смерть є неминучою і в багатьох випадках наперед запрограмованою. В останні три десятиліття наші уявлення про смерть клітин тканин та органів піддалися серйозному переосмисленню. Цьому сприяли відкриття, зроблені незалежно двома групами вчених, які використовували різні об'єкти та підходи у своїх дослідженнях. Очевидно, тут доречно згадати слова відомого фізика Макса Планка про те, що головною рисою кожної нової наукової ідеї є певне поєднання двох різних за суттю явищ. На початку 70-х років минулого століття австралійський вчений Джон Керр вперше описав особливості ультраструктурних змін, що відбуваються в клітинах ссавців під час їх фізіологічної загибелі, що не викликана дією якогось патогенетичного чинника. Пізніше він та його колеги (А. Віллі та А. Кюрі) з Едінбургу в Шотландії систематизували дані, що стосуються цього явища, та запропонували термін «апоптоз» для його позначення. Приблизно у той самий час інші вчені з Великої Британії - Сідней Пренер та його співробітник Джон Салстон, а також американець Роберт Горвіц, займаючись вивченням мікроскопічного грунтового хробачка Caenorhabditis elegans, ідентифікували гени, що контролюють загибель клітин під час розвитку цього примітивного організму. Значний інтерес до апоптозу на початку 90-х років минулого століття привів до виявлення у ссавців генів, подібних до «генів смерті» у нематоди (С. elegans). Після цих праць тема апоптозу стала не лише популярною, але й надзвичайно плідною. У комп'ютерній інформаційній системі PubMed станом на грудень 2004 року знаходилося біля 92000 наукових статей, в яких вживається термін «апоптоз» - слово, яке ще не так давно було малознайомим широкому колу природодослідників. Виявлення явища апоптозу стало справді революційним у біології і його можна порівняти з такими важливими відкриттями, як, наприклад, існування клітинного циклу. Тому першовідкривачі апоптозу стали розглядатися як імовірні претенденти на отримання Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перед комітетом, який присуджує такі премії, стояло складне завдання. У результаті ретельного розгляду цього питання 10 грудня 2002 року в річницю смерті Альфреда Нобеля на церемонії вручення премії його імені перед королем Швеції стояли С. Бренер, Сер Дж. Салтсон і Р. Горвіц. Зараз це вже історія, хоч дискусії з приводу правомірності саме такого вибору Нобелівського комітету не припиняються. У книзі «Апоптоз і рак: від теорії до практики» узагальнені найновіші відомості про закономірності та механізми загибелі клітин евкаріютичних організмів. Порівнюються різні форми такої загибелі - апоптоз, який ще називають запрограмованою або фізіологічною смертю клітини, автофагія і некроз - патологічна смерть клітин. Практичний посібник «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розрахована на фахівців у різних галузях біології та медицини. Вона буде корисною не лише для лікарів-онкологів, але й для широкого кола читачів, які цікавляться новинками в галузі природничих наук.

Підручник "Біологічна хімія" містить систематизований виклад курсу біологічної хімії відповідно до програми з дисципліни, затвердженої для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. В основному тексті підручника розглянуті структура та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів; висвітлені питання будови та властивостей інформаційних нуклеїнових кислот ДНК і РНК, молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогуморальної регуляції. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, нирок та нервової системи. Розглянуті біохімічні основи патогенезу атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння, хвороб ендокринної, імунної системи та сполучної тканини. Кожен розділ підручника містить, крім інформаційного матеріалу, набір тестових завдань для самоперевірки та контролю засвоєння знань.

Організм людини і тварин є цілісною системою, в якій можна виділити ряд ієрархічних рівнів організації живої матерії: клітинний – тканинний – органний – системно-органний. Кожний рівень структурної організації визначається певними морфо-функціональними особливостями та принципами інтеграції у єдину систему організму.

У монографії розглянуто головні питання сучасної біотехнології рослин. Описано особливості культури тканин як біологічної системи та її застосування. Узагальнено механізми структурно-функціональної мінливості рослинного геному в природі та в культурі іп vitro. Розглянуто шляхи створення нових форм рослин, клітинних штамів - продуцентів біологічно активних речовин методами клітинної селекції та генетичної інженерії. Висвітлено особливості біосинтезу алкалоїдів, глікозидів, нафтохінонів тощо в культурі тканин лікарських рослин. Наведено результати фармакологічного вивчення препаратів, отриманих із біомаси культивованих іп vitro клітин. Визначено перспективні напрями розвитку біотехнології лікарських рослин та фітопрепаратів. Для спеціалістів у галузі біотехнології, екології, генетики, селекції, клітинної біології, фізіології, біохімії рослин, викладачів та студентів вищих учбових закладів.

У підручнику «Біохімія людини» на основi сучасих досягнень науки викладено головнi поняття з усix роздiлiв бiоxiмii людини відповідно до програми для студентів медичниx та фармацевтичниx факультетав вищиx навчальниx закладiв. Розглянуто структуру та метаболізм бiлкiв, вуглеводів, ліпідів, нуклеiновиx кислот та інших органiчниx i неорганiчниx речовин. Наведено сучасні данi з біохімії кровi, нервовоi та сполучної тканин, м'язiв, печiнки, нирок, висвітлено меxанiзми функцiонування iмунної системи та структуру i функції мембранниx утворень у клiтинаx. Наведено матерiали з клінічної бiоxiмiї та молекулярної біології. Велику роль відведено висвiтленню регуляції метаболiчниx процесiв i ix порушень при найпоширенiшиx патологiчниx станаx печiнки, нирок, серцево-судинної системи, ендокринниx органiв, спадковиx заxворюванняx. 3 метою полегшення засвоення матерiалу в підручник введено типовi тестовi завдання з рiзниx розділів бiоxiмii та відповіді на ниx, а також тлумачний словник найпоширенiшиx бiоxiмiчниx термінів. Пiдручник «Біохімія людини» буде корисний для аспірантів, бiологiв та лiкарiв, якi цікавляться біологiчними процесами, що перебігають у живому органiзмi на молекулярному рiвнi.

В учебнике излагается биофизическая сущность организации и функционирования биологических объектов на клеточном, тканевом уровнях, на уровне органов и организма в целом. Раскрывается природа ионного обмена, биоэлектрогенеза, биомеханики мышечного сокращения и системы кровообращения. Большое внимание уделено методам моделирования биологических процессов. Рассмотрены проблемы взаимодействия биосферы и физических полей окружающего мира. Обсуждаются проблемы собственных излучений организма человека. Прилагаются типовые тесты по каждой главе учебника. Данному учебнику предшествовали два издания учебного пособия этих же авторов.

  Текст у форматі PDF 14.54 Мб

В этом альбоме проработано 116 вышивок на 220 таблицах - удивительная красота народного наряда. Описание сделано по системе: материал, техника, орнамент, мотивы, местные названия, время вышивания, происхождения, место хранения и тому подобное. Альбом будет полезным для искусствоведов, этнографов, научных работников, художников, вышивальщиц, всех почитателей народного искусства.

Динамічна анатомія — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем в залежності від виконуваних рухів. Це розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини.

У довіднику систематизовано матеріал з ортопедичної стоматології, який представлений у 13 розділах. Кожний розділ для зручності роботи побудований за алфавітом. Довідник включає такі розділи: загальні поняття і положення ортопедичної стоматології, методи обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології, підготовка ротової порожнини до ортопедичного лікування, лікування незнімними та знімними конструкціями, ортопедичне лікування у разі захворювань тканин пародонта та СНЩС, лікування дефектів зубних рядів, ускладнених вторинними деформаціями, лікування патологічної стертості твердих тканин зубів, питання щелепно-лицевої ортопедії, ортопедичне лікування у разі часткових дефектів зубних рядів з використанням методів імплантації. Висвітлено питання організації ортопедичної допомоги населенню. Така побудова довідника дозволяє швидко, без зайвих затрат часу знайти необхідний матеріал з будь-якого питання ортопедичної стоматології. Для студентів, лікарів-інтернів, магістрантів, аспірантів, клінічних ординаторів, лікарів-ортопедів.

Метою роботи було встановити рівень експресії ключових генів регуляції метаболізму глюкози (гексокінази, 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази, фосфофруктокінази-1, лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) у клітинах гліоми лінії U87 при виключенні функції ERN1-сигнального шляху стресу ендоплазматичного ретикулуму, а також за умов гіпоксії та дефіциту глюкози і глутаміну в залежності від функції ERN1, що контролює процеси проліферації у злоякісних пухлинах.