У монографії подано наукові повідомлення, матеріали науково-практичних семінарів, проведених РМ АРК і МАУП впродовж 2002-2003 років, у яких аналізується взаємодія органів влади та засобів масової комунікації. Паблік рилейшнз розглядається як складова державного управління та міжнародного і міждержавного спілкування. Для студентів, фахівців і науковців у сфері сучасної комунікації, працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

The monograph is devoted to the vital questions of a domestic mass communication theory. The monograph is written for the scientists and students studying ‘social communications’.

  Текст у форматі PDF 0.55 Мб

  Текст у форматі PDF 1.84 Мб

Це перший в Україні підручник, у якому з позицій сучасної науки про мову систематизовано розглянуто найактуальніші проблеми комунікативної лінгвістики, розкрито її предмет, завдання, категорії, методологію, загальні закони спілкування за допомогою мови, організацію засобів мовного коду тощо. Предметом особливої уваги є власне мовні елементи комунікації. Враховано найновіші гіпотези, що сформувалися в межах когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності. Подано також зразки аналізу комунікативних ситуацій, спеціальні запитання, завдання, що сприятимуть глибшому засвоєнню матеріалу, оволодінню основними законами міжособистісного спілкування. Для студентів вищих навчальних закладів, учителів-словесників. Прислужиться фахівцям з паблік рілейшнз, менеджменту, реклами.

У цій праці особливе значення приділяється менеджменту масових комунікацій, менеджменту прес-служб і рекламному медіа-менеджменту, які розглядаються через призму таких ключових понять, як паблік рилейшнз і реклама. У монографії використано унікальні практичні напрацювання автора як результат практичної діяльності не тільки на ниві державної служби, а й під час роботи ректором найбільшого недержавного ВНЗ України, досліджено проблематику інформаційно-комунікаційних зв’язків у суспільстві, що глобалізується, в контексті здійснення психологічних впливів на суспільну свідомість. Ґрунтуючись на творчому вивченні й аналізі теоретичних засад комунікації, відштовхуючись від свого практичного досвіду, автор виходить на власне розуміння поняття, змісту і методів здійснення інформаційно-комунікаційного менеджменту в умовах бурхливого зростання нових інформаційно-комунікаційних і політико-психологічних технологій. Для фахівців з паблік рилейшнз, психології, політології, соціології, державного управління, масових комунікацій і журналістики.

У монографії на основі дослідження всесвітніх тенденції переходу з індустріального суспільства до інформаційного, оцінкі ситуації, що склалася в економіці України, показані проблеми і напрямки цього переходу, запропоновані методичні та практичні рішення. Діалектична єдність організаційно-економічних і правових проблем представлена в теоретичному, методичному і практичному аспектах. Для науковців, аспірантів, студентів, менеджерів, фахівців з інформатизації.

  Текст у форматі PDF 2.97 Мб

У монографії вперше у вітчизняному театрознавстві шляхом формально-логічних умовиводів створено світоглядно-естетичну модель рубежу ХІХ–ХХ ст. з одночасною акцентуацією її окремого — театрального — сегменту. Обрана для дослідження методологія дискурс-аналізу дозволила, по-перше, остаточно відкоригувати мистецтвознавче визначення дискретної та водночас неперервної практики реалізму — на переконання авторки, стильового мейнстріму української духовної культури ХХ ст., по-друге, сформувати український порядок реалістичного дискурсу з урахуванням явищ та артефактів широкого європейського і російського ідейно-мистецького контексту. Дослідження фундоване на емпіричному матеріалі значного обсягу. Це — численні свідоцтва про суспільні та мистецькі події, відгуки критиків на вистави, спогади про творчу діяльність окремих митців та театральних труп, публіцистичний доробок українських драматургів, їхні драматичні опуси тощо. У книзі зокрема проаналізовані індивідуальні творчі манери провідних українських авторів (І. Франка, І. Карпенка-Карого, Б. Г рінченка, Л. Яновської, С. Васильченка, Г. Хоткевича, Л. Старицької-Черняхівської, В. Винниченка, Лесі Українки, С. Черкасенка, В. Пачовського, О. Олеся) і представлені варіативні підходи українських постановників до їхньої драматургічної продукції, відтак, — особливості тогочасного процесу естетичної комунікації в українському сценічному мистецтві. Розрахована на фахівців у галузі театрознавства, історії та теорії культури.

Ч. 1. - 572 с.

  Текст у форматі PDF 2.59 Мб

  Текст у форматі PDF 31.73 Мб

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

  Текст у форматі PDF 1.67 Мб

Підручник С. Квіта «Масові комунікації» зосереджується на дослідженнях цієї галузі із залученням найновішого західного та українського досвіду. Зокрема розглядаються різноманітні теорії масових комунікацій, методи медіа-досліджень. Особлива увага приділяється професії журналіста, українським медіа-реформам, журналістській освіті, новим медіям, глобалізаційним явищам. Реалізація цього проекту стала можливою завдяки Могилянській школі журналістики. Центру медіа-реформ, проектам співпраці з Лідським Університетом (Велика Британія) та Університетом Огайо (США). Підручник призначений для студентів ВНЗ за спеціальностями «журналістика», «соціологія», «політологія», а також для експертів і дослідників медій.

Объектом исследования в монографии стала медиакультура как особый тип культуры информационного общества, являющейся посредником между обществом и государством, социумом и властью. Медиакультура – явление сложное, неоднозначное. Автор дает возможность убедиться в этом, рассматривая ее в исторической репрезентации и как знаковую систему, как феномен эпохи Модерна и в контексте мифотворчества ХХ века. Трансформация медиапространства и информационные «вызовы» постмодернистской цивилизации ставят человечество перед дилеммой поисков новой идентичности. Книга представляет интерес для специалистов в сфере культурологии, философии и социологии, журналистики, политологии и педагогики, а также для студентов гуманитарных вузов.

Объектом исследования в монографии стала медиакультура как особый тип культуры информационного общества, являющейся посредником между обществом и государством, социумом и властью. Медиакультура – явление сложное, неоднозначное. Автор дает возможность убедиться в этом, рассматривая ее в исторической репрезентации и как знаковую систему, как феномен эпохи Модерна и в контексте мифотворчества ХХ века. Трансформация медиапространства и информационные «вызовы» постмодернистской цивилизации ставят человечество перед дилеммой поисков новой идентичности. Книга представляет интерес для специалистов в сфере культурологии, философии и социологии, журналистики, политологии и педагогики, а также для студентов гуманитарных вузов.