История Италии в средние века состоит из постоянных вторжений разных завоевателей. Варвары, нормандцы, арабы,испанцы и французы пытались покорить Апеннинский полуостров. На территории Италии со времен падения Западной Римской Империи и до 14 века происходили интересные исторические процессы - утверждение влияния римских пап на всю Европу, развитие торговых городов-республик, возрождение культуры. В книге освещаются вопросы политической, экономической и культурной жизни страны в этот период.

Київська Козаччина 1855 — масові сел. виступи в Київській губернії за відновлення козацтва як сусп. стану і військ. формування. Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853—1856 маніфесту імп. Миколи I, що передбачав створення рухомого держ. ополчення. По Київщині, де ще свіжими були згадки про запороз. козацтво, почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення («у козаки»), буде звільнено від кріпосної залежності (див. Кріпацтво) і вони одержать поміщицькі землі та майно. Бажаючі покозачитися примушували священиків та ін. письменних людей складати списки «вільних козаків», а записавшись у ці списки, відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місц. адміністрації, створювали власні органи самоврядування («сільські громади») і вибирали собі ватажків (відомі імена окремих з них: Василь Бзенко, Іван та Микола Бернадські, Яків Романовський, Михайло Гайденко, Корній Захарченко). Почавшись у лют. 1855 у Васильківському повіті, рух за покозачення в берез.—квіт. охопив понад 500 сіл і містечок у 8 із 12 повітах Київ. губернії (Таращанському, Васильківському, Київському, Звенигородському, Черкаському, Уманському, Сквирському, Канівському). На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська і поліцію. У кількох селах і містечках сталися криваві сутички, найзапекліше протистояли військам і поліції покозачені селяни у Биковій Греблі (Васильківський пов.; нині село Білоцерківського р-ну), Березні (Сквирський пов.; нині село Володарського р-ну; обидва Київ. обл.), Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський) і Таганчі (Канівський пов.; нині село Канівського р-ну Черкас. обл.). Однак сили були нерівними. Селяни змушені були скоритися.

Історія виникнення Товариства "Просвіта", його культурно-просвітницькі функцій. Характеристика діяльності просвітницької організації в часи першої світової війни, визвольних змагань і їх поразки. Ознайомлення із основними виданнями львівського товариства.

Володимир Петрович Левинський (*8 серпня 1880 — 1953) — український вчений, публіцист, філософ.

Книга присвячена розробці нафтових родовищ у Східній Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. До початку Першої світової війни вони давали близько 5 % світового видобутку нафти.

У своїх спогадах М. Майоров розповідає про діяльність комуністів на Київщині від початку Першої світової війни до другого захоплення Києва більшовиками у 1919 р.

Вып. 1. - 1924. - 286 с.

Противоположность между индивидуальной психологией и социальной психологией (или психологией масс), кажущаяся на первый взгляд весьма значительной, оказывается при тщательном исследовании не столь резкой. Хотя индивидуальная психология построена на наблюдении над отдельным человеком и занимается исследованием тех путей, идя которыми индивид стремится получить удовлетворение своих влечений, однако при этом ей приходится лишь изредка, при определенных исключительных условиях, не принимать во внимание отношений этого индивида к другим индивидам. В душевной жизни одного человека другой всегда оценивается как идеал, как объект, как сообщник или как противник, и поэтому индивидуальная психология с самого начала является одновременно и социальной психологией в этом распространенном, но весьма правильном смысле.

Т. 3. - 1929. - 171 с.

Т. II. - 1934. - 767 c.

Дана публікація присвячена сорокаріччю від дня заснування київського трамваю. Саме столичний трамвай заслуговує окремої уваги, адже за часом заснування він є першим в СРСР і другим в Європі. Його сорокарічна історія є історією формування цієї транспортної галузі загалом. Основним джерелом інформації для цієї праці стала “справа” про викуп Київської Міської Залізниці, видана Міською Думою у 1914, адже інші матеріали, що містилися в архівах КМЗ були знищені під час громадянської війни.

Огляд культурної праці української еміґрацй був задуманий покійним проф. Ол. Лотоцьким ще в 1937 р. Видання такого огляду було в плані Українського Наукового Інституту в Варшаві, одначе не було свого часу здійснене. Перша частина його появляється тепер, як видання Музею Визвольної Боротьби України, реалізоване спільними засобами багатьох учасників. Хронолоґічно огляд культурної діяльности в цій книзі обмежений двадцятиліттям 1919—1938 р. р. Поза ці межі автор виходить лише в небагатьох окремих місцях цієї книги, відкладаючи суцільний огляд 1939-го і дальших років війни на будуче. Автор свідомий багатьох недостач своєї праці, на яку він дивиться лише як на першу більшу спробу, гцо її майбутній історик не в одному змінить і доповнить.

Т. 1. - 1946. - 453 с.