Since the civil rights era, the doctrine of nonviolence has enjoyed near-universal acceptance by the US Left. Today protest is often shaped by cooperation with state authorities—even organizers of rallies against police brutality apply for police permits, and anti-imperialists usually stop short of supporting self-defense and armed resistance. How Nonviolence Protects the State challenges the belief that nonviolence is the only way to fight for a better world. In a call bound to stir controversy and lively debate, Peter Gelderloos invites activists to consider diverse tactics, passionately arguing that exclusive nonviolence often acts to reinforce the same structures of oppression that activists seek to overthrow. Contemporary movements for social change face plenty of difficult questions, but sometimes matters of strategy and tactics receive low priority. Many North American activists fail to scrutinize the role of nonviolence

Liberal theories have long insisted that cultural diversity in democratic societies can be accommodated through classical liberal tools, in particular through individual rights, and they have often rejected the claims of cultural minorities for group rights as illiberal. Group Rights as Human Rights argues that such a rejection is misguided. Based on a thorough analysis of the concept of group rights, it proposes to overcome the dominant dichotomy between "individual" human rights and "collective" group rights by recognizing that group rights also serve individual interests. It also challenges the claim that group rights, so understood, conflict with the liberal principle of neutrality; on the contrary, these rights help realize the neutrality ideal as they counter cultural biases that exist in Western states. Group rights deserve to be classified as human rights because they respond to fundamental, and morally important, human interests. Reading the theories of Will Kymlicka and Charles Taylor as complementary rather than opposed, Group Rights as Human Rights sees group rights as anchored both in the value of cultural belonging for the development of individual autonomy and in each person’s need for a recognition of her identity. This double foundation has important consequences for the scope of group rights: it highlights their potential not only in dealing with national minorities but also with immigrant groups; and it allows to determine how far such rights should also benefit illiberal groups. Participation, not intervention, should here be the guiding principle if group rights are to realize the liberal promise.

Hа пiдставi бaгатьox дoкументiв i свiдчень автop встановлює, щo Голодомор 1932-1933 pp. в укpаїнськoмy селi являв сoбoю результат замaскoванoї пiд хлiбoзaгoтiвлi кapaльнoї aкцiї з вилyчення у селян всього нaявнoгo y них пpoдовольства. B книзi дoведенo, щo Стaлiн зaстосовував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори". Kнигa дoпoмагaє yсвiдoмити, щo терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці. Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", прийнято Верховною Радою 28 листопада 2006 р.

A highly original, stirring book on Mahatma Gandhi that deepens our sense of his achievements and disappointments—his success in seizing India’s imagination and shaping its independence struggle as a mass movement, his recognition late in life that few of his followers paid more than lip service to his ambitious goals of social justice for the country’s minorities, outcasts, and rural poor. Pulitzer Prize–winner Joseph Lelyveld shows in vivid, unmatched detail how Gandhi’s sense of mission, social values, and philosophy of nonviolent resistance were shaped on another subcontinent—during two decades in South Africa—and then tested by an India that quickly learned to revere him as a Mahatma, or “Great Soul,” while following him only a small part of the way to the social transformation he envisioned. The man himself emerges as one of history’s most remarkable self-creations, a prosperous lawyer who became an ascetic in a loincloth wholly dedicated to political and social action. Lelyveld leads us step-by-step through the heroic—and tragic—last months of this selfless leader’s long campaign when his nonviolent efforts culminated in the partition of India, the creation of Pakistan, and a bloodbath of ethnic cleansing that ended only with his own assassination. India and its politicians were ready to place Gandhi on a pedestal as “Father of the Nation” but were less inclined to embrace his teachings. Muslim support, crucial in his rise to leadership, soon waned, and the oppressed untouchables—for whom Gandhi spoke to Hindus as a whole—produced their own leaders. Here is a vital, brilliant reconsideration of Gandhi’s extraordinary struggles on two continents, of his fierce but, finally, unfulfilled hopes, and of his ever-evolving legacy, which more than six decades after his death still ensures his place as India’s social conscience—and not just India’s.

A pioneer in legal and political theory, Schmitt traces the prehistory of political romanticism by examining its relationship to revolutionary and reactionary tendencies in modern European history. Both the partisans of the French Revolution and its most embittered enemies were numbered among the romantics. During the movement for German national unity at the beginning of the nineteenth century, both revolutionaries and reactionaries counted themselves as romantics. According to Schmitt, the use of the concept to designate opposed political positions results from the character of political romanticism: its unpredictable quality and lack of commitment to any substantive political position. The romantic person acts in such a way that his imagination can be affected. He acts insofar as he is moved. Thus an action is not a performance or something one does, but rather an affect or a mood, something one feels. The product of an action is not a result that can be evaluated according to moral standards, but rather an emotional experience that can be judged only in aesthetic and emotive terms. These observations lead Schmitt to a profound reflection on the shortcomings of liberal politics. Apart from the liberal rule of law and its institution of an autonomous private sphere, the romantic inner sanctum of purely personal experience could not exist. Without the security of the private realm, the romantic imagination would be subject to unpredictable incursions. Only in a bourgeois world can the individual become both absolutely sovereign and thoroughly privatized: a master builder in the cathedral of his personality. An adequate political order cannot be maintained on such a tolerant individualism, concludes Schmitt.

How did two of the world’s most populous countries emerge from a shared colonial legacy with radically divergent and historically enduring political regimes? Investigating that question has been my professional preoccupation for the last decade. That I have finally crafted an answer in the form of this book is a testament to the extraordinary support of a great many individuals and institutions. As such, I would be remiss not to acknowledge some of the hands that have steadied my progress and encouraged my spirits along the gratifying path to the book’s completion. The earliest seed of this project formed over a decade ago when I spent six months working in Dhaka for a microfinance organization. At the time, I was struck by the considerable political differences between Bangladesh and India, despite their common colonial legacy. The idea of systematically exploring the origins of these differences germinated during my enrollment in Atul Kohli’s graduate course the Comparative Political Economy of Development, at Princeton. This engaging and provocative course, which asked ambitious questions about the origins of worldwide patterns of economic development, charted the kind of bold intellectual terrain that inspired my enrollment in a political science doctoral program and that directly led to the writing of this book.

Ч. ІІ : Вибрані тексти. - С. 230 - 254

Підручник присвячено висвітленню проблем сучасної практичної філософії як прикладної етики, які розробляють на засадах комунікативної парадигми К. -О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В. Кульман, П. Ульріх, В. Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм з цінностями традиційних етосів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностеи у системах сучасного суспільства — політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкривається у порівнянні з класичною філософією моралі, а також на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обґрунтовується значення комунікативної етики відповідальності для ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем. Праця містить також переклади статей провідних представників комунікативної філософії К. -О. Апеля, Ю. Габермаса, В. Гьосле. Підручник розраховано на студентів та аспірантів, які вивчають практичну та соціальну філософію, політологію, соціологію, етику. Книга адресована усім, хто цікавиться питаннями філософії моралі та етики.

Країна Ірредента – країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях – мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування – історія моторошного балансування. Уже з самої назви – що мов палюче тавро – свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на ріторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?.. Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ. Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.

Матеріали із судових справ репресованих селян, опубліковані у збірнику, детально розкривають методи та форми дії репресивного апарату держави щодо селянства, яке чинило спротив грабіжницькій політиці влади у сільській місцевості сучасної Кіровоградської області у період 1929-1937 рр. У документах висвітлюються глибинні процеси, що відбувалися в аграрному секторі України, сутність яких знайшла свій прояв у занепаді сільського господарства, що, врешті, призвело до масового голоду. Для істориків, науковців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, краєзнавців, усіх, кому не байдужа історія України.

У збірнику подані документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інокодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» до періоду пізньої «перестройки». Документи стосуються найважливіших форм «антисовєтських проявів» – від випадкових розмов, розповсюдження листівок, дисидентства інтелігенції і до створення підпільних організацій. Для дослідників історії національно-визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України.

Матеріали книги розкривають життєвий і творчий шлях талановитого вченого, історика, політолога, досвідченого організатора науки, першого директора Інституту політичних і етнополітичних досліджень НАН України, віце президента НАН України І. Ф. Кураса. Відображено його громадську і суспільно політичну діяльність, зокрема у вищих державних установах — Кабінеті Міністрів і Верховній Раді України. Значну частину збірника складають статті фахівців гуманітарної сфери знання, що продовжують дослідження проблем, яким надавав великого значення плідний ініціативний науковець І. Ф. Курас. Вміщені до книги спогади колег, учнів, друзів, які близько знали, багато спілкувалися з І. Ф. Курасом, допомагають краще осягнути непересічні людські якості яскравої, обдарованої особистості.

В сборнике статей, впервые опубликованном известным лондонским издательством «Версо» в 1996 году, ведущие социальные мыслители Запада — Юрген Хабермас, Эрнст Геллнер, Эрик Хобсбаум, Майкл Манн и другие — размышляют о природе национализма. Какова та роль, которую национальные движения играют в современном мире? Насколько универсальна теория национального государства? Как процесс формирования национальных государств связан со становлением индустриального общества на Западе? Какой тип государственного устройства наилучшим образом способствует поддержанию этнической терпимости? Каково будущее принципа права наций на самоопределение в XXI веке? На все эти вопросы пытаются ответить авторы сборника.

Арістотелева концепція нової найзагальнішої політичної науки містить у собі не тільки дослідження етичного значення держави, а й емпіричне дослідження як політичних, так і соціальних елементів тодішніх державних устроїв, їхніх комбінацій і наслідків, що, природно, випливають із цих комбінацій.