Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Монографію присвячено дослідженню теоретико-правових засад визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні, зважаючи на слідчу практику крізь призму судових рішень. Розглянуто наукові концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі та їх розвиток. Акцентовано на суттєвих порушеннях і хибах, допущених органами досудового розслідування під час збирання доказів, а також на визначенні критерію істотності допущених порушень прав і свобод людини при отриманні доказів під час досудового розслідування. Проаналізовано процесуальний порядок визнання доказів недопустимими за кримінальним процесуальним законодавством країн пострадянського простору та окремих європейських держав. Охарактеризовано тенденції застосування практики Європейського суду з прав людини у національній правозастосовній діяльності. Запропоновано й аргументовано необхідність унесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення процесу доказування у кримінальному провадженні з огляду на вимоги Конституції України, динаміку розвитку законодавства.

Видання виконано з урахуванням останніх змін до законодавства станом на 10 червня 2021 року. Робота буде корисною як науковцям, працівникам правоохоронних органів (слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачам, аспірантам, студентам юридичних закладів вищої освіти, так і всім тим, хто цікавиться питаннями допустимості доказів у кримінальному процесі.

У збірнику вміщено повні тексти і тези доповідей учасників конференції, що відбу-лася 18–19 травня 2021 р. в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Видання розраховано на бібліотечних спеціалістів, вчених-бібліотекознавців, пред-ставників органів державної влади та місцевого самоврядування, які опікуються питан-нями бібліотечної справи.

У збірнику наукових праць представлено статті, в яких аналізується досвід та перспективи трансформації пострадянського простору у контексті інтеграційних та глобалізаційних процесів. Автори досліджують вплив цих процесів на структуризацію геополітичного простору, національні держави, соціально-економічні та геополітичні перспективи розвитку країн пострадянського простору, демократію. Також окремо розглядається вплив низки спеціфічних чинників натрансформацію пострадянського простору, зокрема, ролі України, КНР та Індії у цих процесах, особливостей формування політичних інститутів у Центральній Азії та геоекономічниного позицонування Білорусі, цивілізаційних та історичних засад розвитку пострадянських країн.

Українське суспільство та міжнародна спільнота не мають цілісної та об’єктивної картини ситуації, що склалася внаслідок тимчасового припинення торговельно-економічних операцій з ОРДЛО, яке здійснюється на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України». Натомість у світовому інформаційному полі превалює позиція РФ, яка інтерпретує цей захід як зрив Мінських домовленостей та вороже ставлення до населення окупованих територій. Російське домінування в інформаційному просторі спрямоване на де стабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні та шкодить її міжнародному іміджу. Фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень проведений комплексний аналіз наслідків тимчасового припинення перевезення вантажів (ТППВ) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей і його впливу на національну безпеку України. Результати аналізу засвідчують правову обґрунтованість, суспільну необхідність та соціально-економічну важливість зазначеного рішення, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 62/2017. Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців, нау ковців, освітян та широкий суспільний загал.

У монографії системно розглядаються актуальні питання теоретично- методологічних засад забезпечення економічної безпеки національної економіки в умовах глобалізації. Особлива увага акцентується на сутнісних характеристи­ках управління системою економічної безпеки України. За допомогою методів економіко-математичного моделювання оцінено агрегований рівень економічної безпеки національної економіки країни та її основних функціональних складових, що дало змогу ідентифікувати економічний стан України. Розроблено концептуальні засади створення бєзпекового економічного середовища національної економіки у напряму мінімізації негативного впливу глобалізації на економічний розвиток України.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Колективна праця науковців інститутів Національної академії наук України присвячена актуальним проблемам суспільно-політичного розвитку в умовах цивілізаційних трансформацій. Авторами на основі сучасних теоретичних концепцій та аналізу політичних практик здійснено дослідження передумов, стану та перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін, визначено ризики і можливі загрози Українській державі та національній ідентичності. Виокремлено стратегічні напрями втілення проекту цивілізаційного розвитку України, його законодавчого та політико-управлінського забезпечення, реформування соціокультурної, освітньої та наукової сфер, шляхи активізації політичної участі громадян. Визначено ймовірні наслідки втілення цивілізаційного проекту шляхом зіставлення здобутків і можливих втрат за наслідками реалізації стратегій цивілізаційних змін, вірогідних глобальних викликів цивілізаційному розвиткові України. Книга адресована владній і політичній еліті країни, працівникам сфери державного управління, науковцям, громадським і політичним діячам, усім, хто прагне оцінити сучасний стан та перспективи цивілізаційного поступу нашої країни.

В Національній доповіді проаналізовано радіологічні та медичні наслідки через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС: дози опромінення, стан здоров'я постраждалих та його зміни у віддаленому періоді, соціально-психологічний стан мешканців забруднених радіонуклідами територій та демографічні зміни.

Проведено теоретико-методологічне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в комплексній розробці регуляторних засад забезпечення економічної безпеки національної економіки, спрямованих на підвищення її рівня, досягнення оптимальних значень індикаторів економічної безпеки та створення безпекового економічного середовища України на засадах збереження територіальної цілісності, економічного суверенітету та в умовах макроекономічної нестабільності й глобалізації. Виявлено вплив процесів глобалізації на економічну безпеку національної економіки та запропоновано комплекс заходів щодо протистояння негативним проявам економічної глобалізації та зростання відкритості економіки. Обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання інтегрального рівня економічної безпеки національної економіки, який є інформаційним базисом до подальшої розробки регуляторних засад та прийняття державно-управлінських рішень. Розроблено регуляторний механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки, реалізація якого дозволить зберегти національну приналежність стратегічно важливих земельних і енергетичних ресурсів, впровадити модель сталого економічного зростання та сформувати високотехнологічну інноваційну національно-господарську систему, стійку до зовнішніх збурень і загроз.

українців за вихід з рабства колонізаторів: Визвольна війна 1648–1657 рр.; Українська революція 1917–1921 рр.; Українське повстання 1942–1952 рр.; бит- ви українців за волю після 1991 р. У перших трьох битвах українці потерпіли поразку. У висновках проведених досліджень подаються причини поразок, а та- кож роль провідників цих битв. У висновках щодо захисту незалежності після 1991 р. наголошується, що в цій битві проявляються ті самі прорахунки, які становили причини поразок у попередніх битвах. Керівники держави та урядов- ці різних рангів у перші 30 років незалежності майже нічим не відрізнялися від попередніх урядовців, починаючи з 1648 р. Висновки мають робити керівники держави і народ. У праці автор вносить пропозиції, обґрунтовуючи їх історичними фактами: перша, вдосконалити відношення до «козацтва», яке має зайняти іншу нішу в суспільному житті українців; друга, змінити Гімн України, автор подає інший текст, обґрунтувавши його; третя, у відстоюванні незалежності і зміцненні держави перше місце має належати національній ідеї – «Єдність українського народу»; четверта, на відміну від безлічі партій, в Україні має формуватись тільки дві партії (типу–демократична та єдності). Подібна зміна сприятиме від- родженню України, а не очікуванню, мовляв, «ще не вмерла Україна», зникне битва «всіх проти всіх»

Розраховано на працівників державної влади, вчених, істориків, студентів.

Національна доповідь висвітлює стан досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) в Україні та базується на широкому колі інформаційних, аналітичних і статистичних матеріалів. У доповіді наведено аналіз тенденцій національного розвитку та перешкод на його шляху, ключові проблеми та рекомендації. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснило аналіз успіхів і викликів на шляху досягнення завдань ЦРТ до 2015 року. Ця робота відбувалася за підтримки Проекту Програми розвитку ООН «Прискорення прогресу на шляху досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Для забезпечення об’єктивності оцінок до процесу підготовки доповіді, обговорення досягнення ЦРТ, визначення проблем та розроблення рекомендацій долучилися понад 200 провідних фахівців у тематичних сферах ЦРТ. У публікації наведена динаміка досягнення цілей за ключовими індикаторами. Бенчмаркінгові орієнтири для досягнення до 2015 року були встановлені у 2000 році й оновлені у 2010 році на підставі розрахунково-прогнозної роботи щодо окреслення тенденцій розвитку на довгострокову перспективу та аналізу стану виконання завдань ЦРТ (з урахуванням змін у національній статистиці).

Земельна реформа в Україні триває 25-й рік. Завдяки їй сформовано приватну власність на землю, безоплатно передано громадянам майже 30 млн га землі, створено нові аграрні формування ринкового типу. У Національній доповіді здійснено аналіз організаційно-економічних передумов та основних засад реформування земельних відносин, розглянуто наслідки проведення реформи упродовж 1991–2015 рр., обґрунтовано напрями та шляхи завершення земельної реформи.

У Національній доповіді наведено результати аналізу стану техногенної та природної безпеки в Україні у 2014 році та дії органів виконавчої влади і сил цивільного захисту із запобігання виникненню НС та зменшення їх негативних наслідків, перелік основних заходів із забезпечення цивільного захисту, а також актуальні проблеми у сфері цивільного захисту, шляхи та способи їх вирішення.

У наведеній національній доповіді тлумачаться функції конституційного правосуддя та відносини Конституційного Суду України з іншими публічними органами державної влади України.

Проаналізовано головні виклики та загрози національній безпеці України в умовах сучасного міжнародного безпекового середовища. Розглянуто напрями регіональної політики України, реалізація завдань за якими відповідає євроінтеграційним прагненням України. Окрему увагу приділено питанням безпеки в Чорноморському регіоні, наслідкам кризи європейської безпеки в умовах російської агресії і підвищенню ролі НАТО, що зміцнює свій оборонний потенціал у регіоні. Обґрунтовано необхідність здійснення Україною проактивної міжнародної політики та потребу створення нової, дієво інтегрованої у систему міжнародної та регіональної безпеки, системи національної безпеки, яка відповідатиме масштабам існуючих загроз. Розраховано на спеціалістів у сфері зовнішньої політики та національної безпеки.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ