A Higher Form of Killing opens with the first devastating battlefield use of lethal gas in World War I, and then investigates the stockpiling of biological weapons during World War II and in the decades afterward as well as the inhuman experiments con-ducted to test their effectiveness. This updated edition includes a new Introduction and a new final chapter exposing frightening developments in recent years, including the black market that emerged in chemical and biological weapons following the breakup of the Soviet Union, the acquisition of these weapons by various Third World states, the attempts of countries such as Iraq to build up arsenals, and--particularly and most recently--the use of these weapons in terrorist attacks.

The evidence has become notorious. As our chronological distance from Nazism and its phenomenal core the mass extermination has increased, the latter's historical weight has grown as well. No introduction can do justice to this paradox's many sources, some of which I explore in the chapters that follow. Let us here simply note that the growing centrality of the Holocaust has altered the entire warp and woof of our sense of the passing century. If, well into the 1970s, wide-ranging portraits of the epoch would grant the Holocaust a modest (if any) mention, it now tends to fill the entire picture. The incriminated event has thus become the epoch's marker, its final and inescapable wellspring.

There is an integrity, consistency, rigor and even poetry to all of John Roth’s work. His wrestling with Ethics During and After the Holocaust: In the Shadow of Birkenau is deep and penetrating. It is the mature work of a distinguished scholar who asks all the difficult questions and refuses to accept the simple answers; thus the questions deepen and they are shared with the reader. Roth refuses to accept cheap grace. All issues are handled not just with care but with a sensitivity, and a depth of intellect that is matched by compassion. Roth’s grasp is wide; his understanding profound, his insights glisten, and even the most complex of ideas are expressed with clarity, sensibility and wisdom.

A total departure from previous writing about television, this book is the first ever to advocate that the medium is not reformable. Its problems are inherent in the technology itself and are so dangerous -- to personal health and sanity, to the environment, and to democratic processes -- that TV ought to be eliminated forever. Weaving personal experiences through meticulous research, the author ranges widely over aspects of television that have rarely been examined and never before joined together, allowing an entirely new, frightening image to emerge. The idea that all technologies are "neutral," benign instruments that can be used well or badly, is thrown open to profound doubt. Speaking of TV reform is, in the words of the author, "as absurd as speaking of the reform of a technology such as guns."

Книга представляет собой третью, заключительную часть трилогии «Homo sacer». Вслед за рассмотрением понятий Суверенной власти и Чрезвычайного положения, изложенными в первых двух книгах, третья книга посвящена тому, что касается этического и политического значения уничтожения.

This collection of essays by leading scholars in their fields provides the most comprehensive and up-to-date survey of Holocaust historiography available. Covering both long-established historical disputes as well as research questions and methodologies that have developed in the last decade's massive growth in Holocaust Studies, this collection will be of enormous benefit to students and scholars alike.

У пропонованій книзі автор розповідає про звичаї й традиції єврейства від давнини до сучасності; на широкому фактичному матеріалі розглядає зокрема історичні пласти співжиття євреїв та українців, розмірковує над першопричинами так званого антисемітизму, подає свій погляд на сіонізм як різновид расизму, спростовує міф про буцімто зоологічну ненависть до євреїв, якої в українського народу не було й немає сьогодні.

Посібник є першим спеціальним комплексним дослідженням історії та діяльності Миколаївського військового губернаторства у дореволюційній та новітній історіографії, особлива увага звернена на колоніальну політику царського уряду та організацію державного управління у південному регіоні України. Охарактеризовано діяльність військових губернаторів у галузі місцевого самоуправління, їх ставлення щодо окремих груп населення, зокрема євреїв. Вперше поставлено й розкрито земельну політику царського уряду в даному регіоні, управління м. Севастополь в 1805-1864 рр. Встановлено прізвища і черговість вищих урядових чиновників Російської імперії, які поєднували в своїх руках військову та цивільну владу і одночасно були головними командирами Чорноморського флоту і портів, визначено їх внесок у розвиток Миколаєва і Севастополя як значних воєнно-морських, торгово-індустріальних центрів Півдня України. Здійснена спроба переосмислення негативних стереотипів щодо досвіду державної служби, який залишила Російська імперія, діяльності військових губернаторів і їх внеску в розвиток південного регіону України, що в радянській літературі або зовсім не розглядались, або розглядались під негативним кутом зору.

І. Огієнко одним із перших серед науковців, спочатку в «Українській культурі», а згодом і в «Історії українського друкарства» оприлюднив нечувані за своєю зверхністю й зневагою до цілого народу гласні й негласні документи минулої епохи — укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису. Окрім того, він переконливо, аргументовано показав, як, незважаючи на всілякі утиски, заборони й переслідування, українське друковане слово пробивалося до народу, будило думку, піднімало його з колін.

У посібнику викладено історію геноциду й масових репресій проти цивільного населення у ХХ ст. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр., Голокост європейських євреїв, екстермінацію циган, геноциди в Камбоджі та Руанді. Проаналізовано ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнані актами геноциду, однак мають виразні риси геноцидних дій. Навчальний матеріал подано в широкому історичному контексті, висвітлено передумови і наслідки політики геноциду урядів різних країн. Розглянуто дискусійні теоретичні проблеми, що стосуються методики вивчення явища геноциду, кваліфікації та оцінки злочинних дій, скерованих на масове винищення цивільного населення. Для студентів гуманітарних спеціальностей університетів, викладачів вищої та середньої школи, широкого кола осіб, які цікавляться історією геноциду й вивченням політики масових репресій у ХХ ст.

Штучний голод 1932-1933 рр., запроваджений верхівкою комуністичного тоталітарного режиму в Україні, був моторошним знаряддям знищення мільйонів українців. Ця книга містить збірку статей, котрі допоможуть описати й пояснити страшну трагедію тим, хто живе на нашій землі.

Пропоновану збірку склали писемні та усні джерела про зруйнування Запорозької Січі. Перші представляють різно-маніїні розпорядження, які містять інформацію, пов'язану з підготовкою та самим знищенням козацьких вольностей. Другі розкривають народний погляд на цю трагедію. У своєрідній художній формі висловлюється ставлення народу до тих подій та історичних осіб. Для фольклористів, істориків, краєзнавців, усіх шанувальників української історії й культури.

Пpoпoнованy збipкy склали писeмнi тa yснi джеpелa пpo зpyйнyвaння Зaпopoзькoї Ciчі. Пеpшi представляють piзнoмaнiтнi poзпopядження, якi мiстять iнфopмацію, пoв'язaнy з підготовкою тa сaмим знищенням кoзaцьких вoльнoстей. Другі poзкривають нapoдний погляд на цю трагедію. У свoєpiдній хyдожній фopмi вислoвлюється ставлення нapoдy дo тих пoдiй та історичних oсiб. Для фoльклористів, iстopикiв, кpaєзнавцiв, усix шaнyвальникiв укpaїнськoї iстоpiї й кyльтypи.

Історики – відшукали матеріал для видання в розсекречених архівах СБУ та ФСБ. Один із результатів дослідження – те, що дніпропетровська ОУН була досить чисельною. Науковці відшукали інформацію про понад 700 людей, які входили до організації. Укладач нової книги, історик-дослідник Юрій Щур вивчає рух опору в краї понад десятиліття. Особлива увага – 1940-м рокам і Українській повстанській армії. Дніпропетровськ, каже історик, можна вважати столицею ОУН-УПА на Півдні України. Підстави для цього, зокрема, дають нині розсекречені таємні звіти німецьких спецорганів, котрі займалися знищенням українського підпілля.