Розглянуто шляхи та методи реалізації політики коренізації українського єврейства у соціально-економічній та культурно-освітній сферах життя. Значну увагу приділено єврейським національним адміністративно-територіальним утворенням. Детально проаналізовано сутність антисемітизму та причини його розповсюдження. Показано трансформацію політики радянської влади з національного питання у процесі становлення та утвердження в країні тоталітарного режиму.

Проаналізовано антиукраїнську діяльність однієї з найзагрозливіших сил в Україні - сил міжнародного сіонізму. Наведено міф про український антисемітизм, висвітлено положення євреїв у країні за сучасних умов.

Проанализирована антиукраинская деятельность одной из самых угрожающих сил в Украине - силы международного сионизма. Приведен миф об украинском антисемитизме, освещено положение евреев в современных условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*622.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено місце тоталітаризму в історії людства з точки зору видатного американського вченого Х. Арендті. Розглянуто тоталітаризм як систему масового терору, що забезпечує в країні атмосферу загального страху, а також умови його виникнення. Визначено його національно-соціалістську й інтернаціонал-більшовицьку форми, а також роль ідеології в тоталітарних системах. На підставі порівняння теоретико-структурного підходу з історико-генетичним розглянуто головні джерела тоталітаризму - антисемітизм, що пройшов численні стадії розвитку, та імперіалізм, який створив специфічний феномен ХХ ст. - натовп. Проаналізовано особливості масового терору. Висвітлено питання про конкретно-історичну частку історичної відповідальності різних складових суспільства, метаморфози принципу класовості та партійності. Розкрито специфічну роль бюрократії та партійної еліти.

Освещено место тоталитаризма в истории человечества с точки зрения американского ученого Х. Арендти. Рассмотрен тоталитаризм как система массового террора, обеспечивающая в стране атмосферу общего страха, а также условия его возникновения. Определены его национально-социалистическая и интернационал-большевицкая формы, а также роль идеологии в тоталитарных системах. На основе сравнения теоретико-структурного подхода с историко-генетическим рассмотрены главные источники тоталитаризма - антисемитизм, прошедший многочисленные стадии развития, и империализм, создавший специфический феномен ХХ ст. - толпу. Проанализированы особенности массового террора. Освещены вопросы о конкретно-исторической части исторической ответственности различных составных общества, а также метаморфозах принципа классовости и партийности. Раскрыта специфическая роль бюрократии и партийной элиты.

Розглянуто традиції та звичаї єврейства від давнини до сучасності, зокрема, історичні періоди співжиття євреїв та українців. Розкрито першопричини виникнення антисемітизму. Проаналізовано погляди на сіонізм як різновид расизму. Наведено список євреїв, які працювали дипломатами у Лізі Націй, європейських і неєвропейських країнах, а також у владних структурах СРСР.

Рассмотрены традиции и обычаи еврейства с древнейших времен до настоящего времени, в частности, исторический период сожительства евреев и украинцев. Приведены размышления о первопричинах возникновения антисемитизма. Проанализированы взгляды на сионизм как разновидность расизма. Приведен список евреев, работавших дипломатами в Лиге Наций, европейских и неевропейских странах, а также во властных структурах СССР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф055.257.1 + Т3(4УКР)628-49

Рубрики:

Антисемітизм

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф055.257.1 + Т3(4УКР)628-49

Рубрики:

Антисемітизм

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито витоки расизму, висвітлено особливості антисемітизму, юдофобії в Європі у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано політичні наслідки поразки Німеччини у Першій світовій війні, ідеологію нацизму, антиєврейську політику нацистів у 1933 - 1939 рр.

Раскрыты истоки рассизма, освещены особенности антисемитизма, юдофобии в Европе во второй половине ХІХ ст. Проанализированы политические последствия поражения Германии в Первой мировой войне, идеология нацизма, антиеврейская политика нацистов в 1933 - 1939 гг.

Розглянуто питання історії сучасного антисемітизму в лінгвістичному контексті, білінгвізму, самоідентичності та національної належності жителів білорусько-російського прикордонного регіону. Висвітлено проблеми співіснування українців та поляків у місцях спільного проживання у період Другої світової війни. Проаналізовано досвід вивчення білоруського Полісся в польській історіографії. Викладено перспективи дослідження російських говірок Слобожанщини як частини українсько-російського мовного порубіжжя.

Рассмотрены вопросы истории современного антисемитизма в лингвистическом контексте, билингвизма, самоидентичности и национальной принадлежности жителей белорусско-российского пограничного региона. Освещены проблемы сосуществования украинцев и поляков в местах совместного проживания в период Второй мировой войны. Проанализирован опыт изучения белорусского Полесья в польской историографии. Изложены перспективы исследования русских говоров Слобожанщины как части украинско-русского языкового порубежья.

Розглянуто актуальні проблеми, пов'язані з теоретичними та практичними аспектами толерантності в українському суспільстві, зокрема, питання антисемітизму та ксенофобії. Проаналізовано можливості створення умов для актуалізації ролі громадських і релігійних організацій як провідного чинника у формуванні відкритого толерантного громадянського суспільства й активного конструктивно протестного компонента зламу соціокультурних і психологічних стереотипів стосовно міжетнічних і міжконфесійних стосунків у період побудови громадянського суспільства.

Рассмотрены актуальные проблемы, связанные с теоретическими и практическими аспектами толерантности в украинском обществе, в частности, вопросы антисемитизма и ксенофобии. Проанализированы возможности создания условий для актуализации роли общественных и религиозных организаций как ведущего фактора в формировании открытого толерантного гражданского общества и активного конструктивного протестного компонента слома социокультурных и психологических стереотипов, касающихся межэтнических и межконфессиональных отношений в период построения гражданского общества.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*425*332.111.3-231.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень вчених Румунії, Молдови, України з проблем подолання нетолерантності й екстремізму в Чорноморському регіоні. Проаналізовано законодавство у даній сфері, запропоновано ефективні інституційні кроки щодо подолання екстремізму та нетолерантності, показано роль неурядових організацій в цьому процесі. Увагу приділено проблемам ісламо- та ромафобії, антисемітизму, а також нетолерантності, дискримінації й екстремізму у релігійній сфері.

Приведены результаты исследований ученых Румынии, Молдовы, Украины по проблемам преодоления нетолерантности и экстремизма в Черноморском регионе. Проанализировано законодательство в данной сфере, предложены эффективные институционные шаги по преодолению экстремизма и нетолерантности, показана роль неправительственных организаций в этом процессе. Уделено внимание проблемам исламо- и ромафобии, антисемитизма, а также нетолерантности, дискриминации и экстремизма в религиозной сфере.

Висвітлено історію становлення, сучасний стан і тенденції розвитку іудейської громади в Україні. Визначено філософські та соціальні передумови модернізації іудаїзму у XVIII ст. Проаналізовано напрямки сучасного іудаїзму, розглянуто образ Месії у канонічних та неканонічних іудейських текстах, розкрито особливості тлумачення зла у кабалі у релігійно-філософському аспекті. Досліджено релігійну проблематику у творчості М. Мендельсона та М. Бубера. Розглянуто феномен співбуття та діалогічності мислення як єдино можливий шлях подолання антисемітизму. Проведено дослідження іудаїзму у контексті державно-релігійних відносин Ізраїлю. Висвітлено позицію Конгресу єврейських релігійних громад та організацій Росії у сфері державно-конфесійних відносин.

Освещена история становления, современное состояние и тенденции развития иудейской общины в Украине. Определены философские и социальные предпосылки модернизации иудаизма в XVIII ст. Проанализированы направления современного иудаизма, рассмотрен образ Мессии в канонических и неканонических иудейских текстах, раскрыты особенности толкования зла в кабале в религиозно-философском аспекте. Исследована религиозная проблематика в творчестве М. Мендельсона и М. Бубера. Рассмотрен феномен сосуществования и диалогичности мышления как единственно возможный путь преодоления антисемитизма. Проведено исследование иудаизма в контексте государственно-религиозных отношений Израиля. Освещена позиция Конгресса еврейских религиозных общин и организаций России в сфере государственно-конфессиональных отношений.

Показано, що відносна слабкість крайньо правих сил у Росії та певною мірою зниження з середини 1990-х рр. впливу ультранаціоналістичних сил на партійну та парламентську політику не може тлумачитися як чіткий знак зникнення на майбутнє загрози з боку крайньо правих у Росії. Приклад послаблення крайньо правих партій у Німеччині в кінці XIX - на початку XX ст. свідчить, що в деяких випадках це є показником не зменшення антисемітизму та інших проявів ксенофобії, а навпаки, - їх глибокого проникнення у громадянське та політичне суспільство. Аналіз діяльності непартійних організацій і мереж, що поділяють різного роду ультраправі ідеї, може бути корисним для більш повного з'ясування як впливу ультранаціональних ідей і сил на сучасне російське суспільство, так і майбутнього політичного потенціалу крайньо правих у Росії.

З використанням широкої джерельної бази досліджено особливості реалізації складових частин політики Голокосту на території Київщини протягом усього періоду її окупації (1941 - 1944 рр.). Показано політико-ідеологічну обумовленість, основі етапи та результати репресивних заходів окупантів. Сформульовано висновок, що у політиці Голокосту на Київщині мали прояв тенденції загального порядку, характерні для України у цілому, а також регіональні особливості, наявність яких була спричинена переважно факторами технічного, суб'єктивного, адміністративного та військово-тактичного рівнів. Виявлено особливості правового становища єврейського населення у краї. Вивчено участь цього населення регіону у спротиві нацистському терору, у радянському підпільному та партизанському русі. З'ясовано мотивацію, що спонукала окремі категорії місцевого населення до участі у порятунку, дотриманні нейтралітету та участі у переслідуванні євреїв. Доведено відсутність безпосереднього взаємозв'язку між виявами побутового антисемітизму й участю окремих представників місцевого населення у виявлені та переслідуванні євреїв. За результатами дослідження зроблено узагальнення та висновки щодо регіональних особливостей, складових частин, а також суспільно-політичних, соціально-економічних, демографічних і морально-етичних наслідків Голокосту в Україні та Київщині.

Зроблено спробу комплексно вивчити ксенофобію в Україні. Досліджено еволюцію даного феномену від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника. Проаналізовано сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії. Висвітлено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерптерації її поняття в політичних і соціальних практиках. Запропоновано трактування ксенофобії як несприйняття будь-яких виявів "чужого", розширивши традиційні межі етнічного, релігійного та расового розуміння цього явища. Розкрито роль ксенофобії в Україні й історичні передумови ксенофобії у сучасному українському соціумі. Проаналізовано соціологічний вимір ксенофобії. Охарактеризовано індекс ксенофобії, його динаміку й особливості обчислення. Здійснено концептуальний аналіз причин, які призводять до підвищення рівня ксенофобії в Україні. Увагу приділено аналізу її конкретних проявів: від етнофобії (на прикладі стосунків між спорідненими етносами) до різновидів політичної ксенофобії. Досліджено особливості політичної ксенофобії, зокрема, використання її як політичного механізму тиску на опонентів або свідомість виборців. Вивчено динаміку й особливості антисемітизму як виду ксенофобії. Визначено правові засади та політичні механізми протидії всім її видам, перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази та політичних практик (утвердження толерантності, полікультурності).

Проведено комплексне дослідження з історії євреїв у Донбасі в 1920 - 1930 рр. Вперше простежено зміни чисельності єврейського населення регіону в зазначений період, з'ясовано рівень його урбанізації та асиміляції. Розглянуто питання національно-економічної політики радянської влади щодо євреїв. Вивчено соціальний склад єврейського населення регіону. Розглянуто процеси залучення євреїв до промисловості та в сільськогосподарський сектор Донбасу. Розкрито причини та форми прояву антисемітизму на побутовому рівні. Вперше висвітлено питання релігійного життя єврейської общини в Донбасі. Простежено зміни в єврейській національній освіті. Розглянуто особливості функціонування єврейських культурно-освітніх закладів та основні напрями діяльності релігійної общини єврейської національної меншини.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти формування етнокультурної толерантності. Розкрито проблеми нормативно-правового регулювання функціонування етнічних громад і діяльності національно-культурних товариств. Розглянуто питання моделювання міжетнічної комунікації. Проаналізовано особливості формування міжетнічних стереотипів на території Чернівецької області. Наведено словник з питань міжетнічної толерантності, в якому розкрито сутність таких понять, як автономія етнічна, автохони, антисемітизм, апартеїд, парціація етнічна, рееміграція, упередження етнічне.

Висвітлено становлення єврейського національного проекту на Правобережній Україні в 1903 - 1905 рр. Проаналізовано міжнаціональні взаємовідносини в середовищі студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в контексті поширення антисемітизму серед молоді. Увагу приділено питанням торгівлі єврейського населення в Харківській губернії даного періоду. Вивчено діяльність єврейської громади Харкова наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито проблеми українсько-єврейських взаємовідносин, визначено місце євреїв як найбільш численної і найвпливовішої національної меншини в Україні.

Висвітлено джерела наукового франкознавства, єврейське питання І. Франка в контексті семітизму та антисемітизму, його релігієзнавчу лектуру з особистої бібліотеки та поетичну христологію. Проаналізовано особливості стилю Галицько-Волинського літопису, самобутній християнський гуманізм як фундаментальну ідею давньоукраїнської літератури. Розкрито класифікаційну характеристику та функціональну роль присвят Т. Шевченка. Розглянуто питання міфологізму в українській літературі початку ХХ ст. у неоромантичних концепціях духовного універсуму Л. Українки, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Олеся. Висвітлено концепцію людини в поезії українського бароко.

Освещены источники научного франковедения, еврейский вопрос И. Франко в контексте семитизма и антисемитизма, его религиоведческая лектура с личной библиотеки и поэтическая христология. Проанализированы особенности стиля Галицко-Волынской летописи, самобытный христианский гуманизм как фундаментальная идея древнеукраинской литературы. Раскрыты классификационная характеристика и функциональная роль посвящений Т. Шевченко. Рассмотрены вопросы мифологизма в украинской литературе начала ХХ ст. в неоромантических концепциях духовного универсума Л. Украинки, М. Коцюбинского, О. Кобылянской, А. Олеся. Освещена концепция человека в поэзии украинского барокко.