Висвітлено методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем. Охарактеризовано соціально-економічні чинники, що впливають на соціополітичний поділ у країнах Західної Європи. Наведено порівняльну характеристику парламентів та урядів західноєвропейських держав. Встановлено роль і значення глави держави у країнах Західної Європи. Розглянуто основні моделі коаліційної політики та чинники стабільності коаліційних урядів західноєвропейських держав. Проаналізовано вплив виборчих технологій на формування політичних систем країн Західної Європи. Охарактеризовано політичні партії західноєвропейських держав та їх місце у політичній системі країни.

Освещены методологические основы сравнительного анализа политических систем. Охарактеризованы социально-экономические факторы, влияющие на социополитическое разделение в странах Западной Европы. Приведена сравнительная характеристика западноевропейских парламентов и правительств. Установлена роль и значение главы государства в странах Западной Европы. Рассмотрены основные модели коалиционной политики и факторы стабильности коалиционных правительств западноевропейских государств. Проанализировано влияние избирательных технологий на формирование политических систем стран Западной Европы. Охарактеризованы политические партии западноевропейских стран и их место в политической системе страны.

Наведено інформацію про книги та статті, опубліковані в Україні та за кордоном щодо порівняльного правознавства. Висвітлено теорію, методологію, історію становлення порівняльного правознавства як сфери наукових досліджень та навчальної дисципліни, теорію правових систем, форми, інструментарій та результати їх взаємодії. Представлено класифікацію правових систем, теорію правової сім'ї, основних світських та релігійних правових сімей. Розглянуто правову етнологію, культурологію права, порівняльну історію права, правову антропологію та психологію, соціологію права, галузеві порівняльно-правові дисципліни.

Приведена информация о книгах и статьях, опубликованных в Украине и за рубежом, освещены теория, методология, история становления сравнительного правоведения как сферы научных исследований и учебной дисциплины, теория правовых систем, формы, инструментарий и результаты их взаимодействия. Представлены классификация правовых систем, теория правовой семьи, основных религиозных правовых семей. Рассмотрены правовая этнология, культурология права, сравнительная история права, правовая антропология и психология, социология права, отраслевые сравнительно-правовые дисциплины.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти політичної організації суспільства, механізми функціонування політичних систем сучасності. Розкрито поняття і зміст політичної системи, її структуру та складові елементи, становлення і розвиток теорії політичних систем, їх сучасні типології та функції. Проаналізовано характер і модельні чинники різних політичних систем сучасності на прикладі конкретних держав (Великобританії, США, Німеччини, Франції, Швейцарії, Польщі, Чехії, Словаччини). Охарактеризовано основні етапи становлення новітньої української державності та еволюції політичної системи України в контексті сучасних модернізаційних процесів.

Освещены теоретические и прикладные аспекты политической организации общества, механизмы функционирования политических систем современности. Раскрыто понятие и содержание политической системы, ее структуру и составные элементы, становление и развитие теории политических систем, их современные типологии и функции. Проанализирован характер и модельные факторы разных политических систем современности на примере конкретных стран (Великобритании, США, Германии, Франции, Швейцарии, Польши, Чехии, Словакии). Охарактеризированы основные этапы становления новейшей украинской государственности и эволюции политической системы Украины в контексте современных модернизированных процессов.

Наведено результати дослідження процесів політичної трансформації в Україні та Республіці Білорусь. Висвітлено методологію компаративного політичного аналізу та основні параметри бінарного співставлення політичної ситуації у двох пострадянських країнах. Описано особливості трансформації українського та білоруського варіантів новосформованих політичних систем. На підставі інституціонального та процесуального аналізу проведено масштабне порівняння основних інститутів, механізмів та цінностей, зокрема, функціонування президентської та виконавчої влад, структурних особливостей та організації парламентів, діяльності інститутів невиборної влади, специфіки суб'єктів політики і політичних відносин, розвитку політичної свідомості та впливу культури на неї.

Приведены результаты исследования процессов политической трансформации в Украине и Республике Беларусь. Освещены методология компаративного политического анализа и основные параметры бинарного сопоставления политической ситуации в двух постсоветских странах. Описаны особенности трансформации украинского и белорусского вариантов новосформированных политических систем. На основе институционального и процессуального анализа проведено масштабное сравнение основных институтов, механизмов и ценностей, в частности, функционирование президентской и исполнительной властей, структурных особенностей и организации парламентов, деятельности институтов неизбирательной власти, специфики субъектов политики и политических отношений, развития политического сознания и влияния культуры.

Наведено результати порівняльного аналізу основних політичних іститутів 16-ти країн Західної Європи після Другої світової війни. Виявлено спільні тенденції та національні особливості існуючих соціополітичних поділів, визначено компетенції глав держав, роль парламентів, урядів і політичних партій у політичному процесі. Зроблено висновок, що домінуюючою тенденцією політичного розвитку країн Західної Європи є уніфікація політичних інститутів.

Приведены результаты сравнительного анализа основных политических институтов 16-ти стран Западной Европы после Второй мировой войны. Установлены общие тенденции и национальные особенности существующих социополитических разделений, определены компетенции глав государств, роль парламентов, правительств и политических партий в политическом процессе. Сделан вывод, что доминирующей тенденцией политического развития стран Западной Европы является унификация политических институтов.

Приведены методологические подходы сравнительного анализа политической системы (ПС) с применением общей теории систем "линия Истона" и "линия Алмонда". Показано, что ориентиром для Д.Истона был поиск универсальных закономерностей, которые бы проясняли, каким образом системы, испытывающие постоянное давление изменяющейся окружающей среды, сохраняют жизнеспособность и стабильность. Рассмотрены особенности различных исследовательских подходов к изучению ПС, принадлежащих известным политическим аналитикам Г.Алмонду, Дж.Пауэллю, Р.Даллю, А.Лейпхарту, Ж.Блонделю. Раскрыта сущность понятий "фрагмеграция" и "глобализация", отражающих нарастающую интеграцию различных систем, гомогенность социальных отношений и процессы их дифференциации. Выполнен компаративный анализ специфики ПС, принадлежащих к принципиально различным типам, охарактеризованы ПС Азии и Ближнего Востока.

Наведено результати досліджень вчених Румунії, Молдови, України з проблем подолання нетолерантності й екстремізму в Чорноморському регіоні. Проаналізовано законодавство у даній сфері, запропоновано ефективні інституційні кроки щодо подолання екстремізму та нетолерантності, показано роль неурядових організацій в цьому процесі. Увагу приділено проблемам ісламо- та ромафобії, антисемітизму, а також нетолерантності, дискримінації й екстремізму у релігійній сфері.

Приведены результаты исследований ученых Румынии, Молдовы, Украины по проблемам преодоления нетолерантности и экстремизма в Черноморском регионе. Проанализировано законодательство в данной сфере, предложены эффективные институционные шаги по преодолению экстремизма и нетолерантности, показана роль неправительственных организаций в этом процессе. Уделено внимание проблемам исламо- и ромафобии, антисемитизма, а также нетолерантности, дискриминации и экстремизма в религиозной сфере.

Висвітлено основні підходи та концепції щодо аналізу політичних систем у порівняльній політології. Описано модель державного устрою західних країн, зокрема, США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини. Розглянуто лібералізм як ідейну основу сучасної демократії. Охарактеризовано тоталітарні політичні системи, природу тоталітаризму як соціокультурного феномену. Розкрито специфіку посткомуністичної демократизації, проблеми консолідації транзитивних демократій, особливості пострадянських трансформацій, соціокультурні особливості України у сучасний період. Наведено типологію афро-азіатських політичних режимів, загальну характеристику політичних систем Азії та Близького Сходу.

Освещены основные подходы и концепции относительно анализа политических систем в сравнительной политологии. Описана модель государственного строя западных стран, в частности, США, Канады, Великобритании, Франции, Германии. Рассмотрен либерализм как идейная основа современной демократии. Охарактеризованы тоталитарные политические системы, природа тоталитаризма как социокультурного феномена. Раскрыты специфика посткоммунистической демократизации, проблемы консолидации транзитивных демократий, особенности постсоветских трансформаций, социокультурные особенности Украины в современный период. Приведены типология афро-азиатских политических режимов, общая характеристика политических систем Азии и Ближнего Востока.

Вперше винесено проблему визначення статусу омбудсмена в політичних системах України та країн Євросоюзу. Проаналізовано об'єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав і основних свобод людини та досліджено генезис прав людини в аспекті сприйняття людини як суб'єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підгрунтя функціонування правової та соціальної держави. Надано пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи та введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів. Досліджено моделі інституту омбудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу. Доведено, що даний інститут не належить до жодної з гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.

Здійснено аналіз феномену "політична участь" і виявлено у компаративному контексті тенденції щодо політичної активності громадян країн ЄС та України у найбільш розповсюджених формах політичної участі: референдумах, виборах і політичних протестах. Встановлено, що у перерахованих формах політичної участі відстежується зниження активності громадян, зростання апатії та рівня абсентеїзму. Підтверджено гіпотезу існування дефіциту впливу громадян на політику - демократичного дефіциту. Розроблено систему рекомендацій подолання "демократичного дефіциту" як основної умови оптимізації політичного процесу на рівні національних держав і на наднаціональному рівні ЄС. Запропоновано універсальні стратегії збільшення політичної активності громадян і розроблено практичні рекомендації для України.

Запропоновано визначення, індикатори та способи вимірювання урядової стабільності. Проаналізовано інституційні характеристики урядів конкретних країн. Визначено співвідношення урядової стабільності та відповідальності. Проведено порівняльне дослідження стабільності різних типів урядів. З'ясовано залежність урядової стабільності від систем державного правління. Окреслено вплив партійних систем, сили, ідеології та систем парламентського голосування на урядову стабільність. Визначено співвідношення типів виборчих систем з урядовою стабільністю. Здійснено виміри міністерської стабільності конкретних країн.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088 + Ф081

Рубрики:

Етнополітика

Порівняльна політологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф081

Рубрики:

Порівняльна політологія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ