З використанням широкої джерельної бази досліджено особливості реалізації складових частин політики Голокосту на території Київщини протягом усього періоду її окупації (1941 - 1944 рр.). Показано політико-ідеологічну обумовленість, основі етапи та результати репресивних заходів окупантів. Сформульовано висновок, що у політиці Голокосту на Київщині мали прояв тенденції загального порядку, характерні для України у цілому, а також регіональні особливості, наявність яких була спричинена переважно факторами технічного, суб'єктивного, адміністративного та військово-тактичного рівнів. Виявлено особливості правового становища єврейського населення у краї. Вивчено участь цього населення регіону у спротиві нацистському терору, у радянському підпільному та партизанському русі. З'ясовано мотивацію, що спонукала окремі категорії місцевого населення до участі у порятунку, дотриманні нейтралітету та участі у переслідуванні євреїв. Доведено відсутність безпосереднього взаємозв'язку між виявами побутового антисемітизму й участю окремих представників місцевого населення у виявлені та переслідуванні євреїв. За результатами дослідження зроблено узагальнення та висновки щодо регіональних особливостей, складових частин, а також суспільно-політичних, соціально-економічних, демографічних і морально-етичних наслідків Голокосту в Україні та Київщині.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження з історії євреїв у Донбасі в 1920 - 1930 рр. Вперше простежено зміни чисельності єврейського населення ррегіону в зазначений період, з'ясовано рівень його урбанізації та асиміляції. Розглянуто питання національно-економічної політики радянської влади щодо євреїв. Вивчено соціальний склад єврейського населення регіону. Розглянуто процеси залучення євреїв до промисловості та в сільськогосподарський сектор Донбасу. Розкрито причини та форми прояву антисемітизму на побутовому рівні. Вперше висвітлено питання релігійного життя єврейської общини в Донбасі. Простежено зміни в єврейській національній освіті. Розглянуто особливості функціонування єврейських культурно-освітніх закладів та основні напрями діяльності релігійної общини єврейської національної меншини.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комплексно вивчити ксенофобію в Україні. Досліджено еволюцію даного феномену від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника. Проаналізовано сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії. Висвітлено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерптерації її поняття в політичних і соціальних практиках. Запропоновано трактування ксенофобії як несприйняття будь-яких виявів "чужого", розширивши традиційні межі етнічного, релігійного та расового розуміння цього явища. Розкрито роль ксенофобії в Україні й історичні передумови ксенофобії у сучасному українському соціумі. Проаналізовано соціологічний вимір ксенофобії. Охарактеризовано індекс ксенофобії, його динаміку й особливості обчислення. Здійснено концептуальний аналіз причин, які призводять до підвищення рівня ксенофобії в Україні. Увагу приділено аналізу її конкретних проявів: від етнофобії (на прикладі стосунків між спорідненими етносами) до різновидів політичної ксенофобії. Досліджено особливості політичної ксенофобії, зокрема, використання її як політичного механізму тиску на опонентів або свідомість виборців. Вивчено динаміку й особливості антисемітизму як виду ксенофобії. Визначено правові засади та політичні механізми протидії всім її видам, перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази та політичних практик (утвердження толерантності, полікультурності).

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.