Наведено авторську концепцію емансипаторської метаідеології розвитку. Розглянуто проблему виникнення ідеологій, їх сутність, визначення. Особливу увагу приділено лібералізму, який на макросоціальному рівні уособлює життєвий потяг, динаміку й енергетику змін, інновації та креативність.

Раскрыты основные положения социал-демократической теории, а также проанализированы ее истоки и главные этапы развития. Рассмотрен исторический опыт демократического социализма от Первой мировой войны до принятия Годесбергской программы. Подчеркнуто, что только демократически организованное социально ориентированное общество, в основе которого лежат такие фундаментальные ценности как свобода, справедливость, солидарность, в состоянии решить проблемы, стоящие перед современным человечеством.

Детально проаналізовано концепцію свободи Маркса та Енгельса, доведено, що саме ця концепція лежить в основі комуністичного бачення суспільства майбутнього. Висвітлено історію комуністичної утопії в марксистській думці, включно з марксизмом-ленінізмом. З'ясовано, як внутрішня логіка комуністичної концепції вселюдського визволення перетворила марксизм на узаконення тоталітарних методів. "Стрибок із тваринного царства у царство свободи" - сутність доктрини "наукового соціалізму", а "царство свободи" - марксистська ілюзія комунізму, яка не стала та й не могла стати реальністю.

Рассмотрены причины недолговечности советского социализма и неудачного хода реформ, пагубности установления власти анархо-бюрократии и рентобуржуазии. Освещена низкая эффективность и историческая обреченность монополии государственной собственности и тотального планирования, теоретическая несостоятельность стратегической политики КПСС, неизбежность распада советской империи. Проанализировано негативное влияние на рыночно-демократическую трансформацию советского политического, экономического наследия и развала СССР. Описан характер современного строя России и Украины, освещены его существенные противоречия.

Ключ. слова: идеология, партийная система, Кыргызстан
Індекс рубрикатора НБУВ: Ф69(5Кир)28 + Ф055.22

Рубрики:

Інші політичні партії

Форми політичної ідеології

Шифр НБУВ: Ж16653 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ідеологію "голлізму". Розглянуто можливість використання в Україні основних положень даної ідеології. Акцентовано увагу на завданнях, які ставила перед собою Франція після Другої світової війни, висвітлено політику тогочасного французького уряду, ставлення інших держав, зокрема США, до країни. Висвітлено засади ідеології "голлізму", етапи її розвитку та вплив на післявоєнний розвиток країни. Висунуто тезу про те, що голлізм має стати для України прикладом вдосконалення державної стратегії, в якій панує пріоритет національного фактора, що є головною рушійною силою суспільного розвитку.

Проведено соціально-філософське дослідження ідеологічного процесу в перехідному українському суспільстві. Розглянуто динаміку і спрямованість ідеологічного процесу в сучасній Україні через переосмислення теоретико-методологічних основ ідеологічного феномену та виявлення особливостей формування провідних суб'єктів ідеологічних відносин за умов трансформації суспільно-політичної системи, зміни ціннісно-світоглядних орієнтацій в українському соціальному просторі й активного державотворчого процесу в країні.

Розглянуто християнські та ліберальні ідеології, наведено оригінальний "неідеологічний" погляд на найпотужніші ідеологічні сили та системи останніх двох тисячоліть. Розкрито суть понять істини, суспільної справедливості, історії. Розглянуто комунізм як культурну формацію, розпад комунізму як філософську подію.

Рассмотрены христианские и либеральные идеологии, приведен оригинальный "неидеологический" взгляд на наиболее мощные идеологические силы и системы последних двух тысячелетий. Раскрыта сущность понятий истины, общественной справедливости, истории. Рассмотрены коммунизм как культурная формация, распад коммунизма как философское событие.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф055.22 + Ф037.1

Рубрики:

Форми політичної ідеології

Політична реформа

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено місце тоталітаризму в історії людства з точки зору видатного американського вченого Х. Арендті. Розглянуто тоталітаризм як систему масового терору, що забезпечує в країні атмосферу загального страху, а також умови його виникнення. Визначено його національно-соціалістську й інтернаціонал-більшовицьку форми, а також роль ідеології в тоталітарних системах. На підставі порівняння теоретико-структурного підходу з історико-генетичним розглянуто головні джерела тоталітаризму - антисемітизм, що пройшов численні стадії розвитку, та імперіалізм, який створив специфічний феномен ХХ ст. - натовп. Проаналізовано особливості масового терору. Висвітлено питання про конкретно-історичну частку історичної відповідальності різних складових суспільства, метаморфози принципу класовості та партійності. Розкрито специфічну роль бюрократії та партійної еліти.

Освещено место тоталитаризма в истории человечества с точки зрения американского ученого Х. Арендти. Рассмотрен тоталитаризм как система массового террора, обеспечивающая в стране атмосферу общего страха, а также условия его возникновения. Определены его национально-социалистическая и интернационал-большевицкая формы, а также роль идеологии в тоталитарных системах. На основе сравнения теоретико-структурного подхода с историко-генетическим рассмотрены главные источники тоталитаризма - антисемитизм, прошедший многочисленные стадии развития, и империализм, создавший специфический феномен ХХ ст. - толпу. Проанализированы особенности массового террора. Освещены вопросы о конкретно-исторической части исторической ответственности различных составных общества, а также метаморфозах принципа классовости и партийности. Раскрыта специфическая роль бюрократии и партийной элиты.

Розглянуто зміни, що відбулися в теорії та практиці західної соціал-демократії за останні десятиліття. Проаналізовано діяльність європейських урядів (як консервативних, так і соціал-демократичних) протягом останніх десятиліть.

На теоретично-концептуальному рівні висвітлено засади виокремлення націоналізму та шовінізму як категорій міжнародних відносин - фундаментальних понять у галузі національних стосунків. На підставі історичного методу та методу ідеалізації розглянуто генезис, структуру, функції та взаємодію націоналізму та шовінізму, а також вплив даних феноменів на міжнародну систему. У контексті націоналістичних і шовіністичних тенденцій охарактеризовано зовнішньополітичні вектори та геополітичні імперативи.

На теоретико-концептуальном уровне освещены основы выделения национализма и шовинизма как категорий международных отношений - фундаментальных понятий в области национальных отношений. С учетом исторического метода и метода идеализации рассмотрены генезис, структура, функции и взаимодействие национализма и шовинизма, а также влияние данных феноменов на международную систему. В контексте националистических и шовинистических тенденций охарактеризованы внешнеполитические векторы и геополитические императивы.

На підставі вітчизняної та зарубіжної політико-філософської та культурологічної думки проаналізовано особливості розвитку української нації та держави. Наведено шляхи формування державної ідеології. Висвітлено питання щодо духовних орієнтирів реформування українського суспільства. Відзначено зростання впливу національної сфери на всі інші, зокрема, соціально-політичну. Розглянуто націю як суб'єкт політики, а також культуру як специфічний адаптивний механізм нації. Запропоновано концепції етногенезу та української державності. Розглянуто сутність етнонаціональної політики української держави.

С учетом отечественной и зарубежной политико-философской и культурологической мысли проанализированы особенности развития украинской нации и государства. Предложены пути формирования государственной идеологии. Освещены вопросы о духовных ориентирах реформирования украинского общества. Отмечено возрастание влияния национальной сферы на все другие, в частности, социально-политическую. Рассмотрена нация как субъект политики, а также культура как специфический адаптированный механизм нации. Предложены концепции этногенеза и украинской государственности. Рассмотрена сущность этнонациональной политики украинского государства.

Висвітлено теоретико-методологічні засади системного аналізу європейської ідеології - соціал-демократії, лібералізму, консерватизму в їх сучасній інтерпретації. Охарактеризовано систематизовану ідеологічну свідомість в основних площинах аналізу як процес духовного виробництва, результат, тип ідеології, структурний елемент свідомості соціуму, систему суб'єкт-об'єктних відносин.

Освещены теоретико-методологические основы системного анализа европейской идеологии - социал-демократии, либерализма, консерватизма в их современной интерпретации. Охарактеризовано систематизированное идеологическое сознание в основных плоскостях анализа как процесс духовного производства, результат, тип идеологии, структурный элемент сознания социума, система субъект-объектных отношений.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто проблеми ідеології, технології та стилю формування національної ідеї та державної ідеології, а також здійснення адміністративної реформи в Україні, кадрового забезпечення державного управління. Проаналізовано особливості формування інституту звернення громадян і сфери надання управлінських послуг.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены проблемы идеологии, технологии и стиля формирования национальной идеи и государственной идеологии, а также осуществления административной реформы в Украине, кадрового обеспечения государственного управления. Проанализированы особенности формирования института обращения граждан и сферы оказания управленческих услуг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф031.1 + Ф055.22

Рубрики:

Поняття політичної влади

Форми політичної ідеології

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе анализа и обоснования национальной идеи рассмотрены проблемы современной идеологии. Предложена авторская доктрина - комплексная система, согласованный и взаимосвязанный план действий государства, политических партий, народов Украины, России и Беларуси с целью внутригосударственной консолидации народа и содружества русских славян.

Висвітлено особливості формування витоків і розвитку ранніх ідеологічних напрямків в Україні до початку ХХ ст. Значну увагу приділено аналізу філософсько-релігійних концепцій, що заклали поняття ідеології. Розкрито суспільно-політичні та державно-правові аспекти становлення ідеології в Україні. Проаналізовано ідейно-політичний досвід української історії. Розглянуто питання формування ідеологічних концепцій на українських землях періоду національного відродження першої половини ХІХ ст., ідеології Кирило-Мефодіївського братства, ідеологічних трансформацій в Україні у період великих буржуазних реформ другої половини ХІХ ст., а також становлення ідеології незалежності України.

Освещены особенности формирования истоков и развития ранних идеологических направлений в Украине до начала ХХ в. Особое внимание уделено анализу философско-религиозных концепций, заложивших понятие идеологии. Раскрыты социально-политические и государственно-правовые аспекты становления идеологии в Украине. Проанализирован идейно-политический опыт украинской истории. Рассмотрены вопросы формирования идеологических концепций на украинских землях периода национального возрождения первой половины ХІХ в., идеологии Кирилло-Мефодиевского братства, идеологических трансформаций в Украине в период больших буржуазных реформ второй половины ХІХ в., а также становления идеологии независимости Украины.

Викладено зміст принципів - особистої свободи, відповідальності, рівності, влади більшості, незалежності, застосування примусу в межах права, гарантії індивідуальної свободи, поділу влади, конституціоналізму, влади закону, економічної свободи, академічної свободи, - історично сформованих у контексті демократичної традиції, які в межах головних політичних ідеологій формують ліберальну парадигму європейського політичного мислення.

Вчення Карла Маркса, наслідки спроб реалізації його на практиці та його майбутнє залишаються одним із актуальних питань критичного аналізу, адже з цим вченням пов'язано чимало сторінок історії багатьох країн і народів. Багато людей, рухів та партій і сьогодні перебувають під його впливом.