Наведено порівняльний аналіз езотерично-містичних підходів у Західній та Східній парадигмах, місця і ролі езотеричних знань у розвитку духовного потенціалу суспільства. Описано феномен містичного досвіду в класичному філософському вимірі. Розглянуто проблему матриці створення в філософії християнських гностиків. Представлено основні характеристики містики, розкрито їх структуру та зміст. Викладено порівняльну характеристику розуміння свідомості в класичній йозі.

Приведен сравнительный анализ эзотерическо-мистических подходов в Западной и Восточной парадигмах, места и роли эзотерических знаний в развитии духовного потенциала общества. Описан феномен мистического опыта в классическом философском измерении. Рассмотрена проблема матрицы создания в философии христианских гностиков. Представлены основные характеристики мистики, раскрыты их структура и содержание. Изложена сравнительная характеристика понимания сознания в классической йоге.

Розкрито суть поняття свободи в онтології М.Гайдеггера. Проаналізовано вплив техніки на формування спеціального типу характеру, визначено сучасні умови існування людини в світі, що глобалізується. Розглянуто людину як біоенергетичну систему, а також особливості містичної трансценденції в онтології людини.

Раскрыта сущность понятия свободы в отнологии М.Гайдеггера. Проанализировано влияние техники на формирование специального типа характера, определены современные условия существования человека в глобализирующемся мире. Рассмотрены человек как биоэнергетическая система, а также особенности мистической трансценденции в отнологии человека.

Досліджено сутність і значення феномену свободи у сучасних західних філософських концепціях. Проаналізовано гносеологічні протиріччя класичної метафізики та абсолютного ідеалізму як передумови інтерпретацій поняття свободи у філософії екзистенціалізму. Розглянуто онтологічну структуру свободи та проблеми самореалізації та самозвільнення особистості. Визначено специфіку осмислення феномену свободи в релігійному, метафізичному та постметафізичному дискурсах. Висвітлено погляди Е.Гуссерля на свободу наукової творчості та про відповідальність філософів за долю європейської культури. Розглянуто стратегії свободи у сучасних соціальних і практичних філософських теоріях. Проведено дослідження соціально-синергетичних концепцій, поява яких зумовлена зростанням ступенів свободи в модернізованому постіндустріальному суспільстві.

Раскрыты сущность и значение феномена свободы в современных западных философских концепциях. Проанализированы гносеологические противоречия классической метафизики и абсолютного идеализма как предпосылки интерпретаций понятия свободы в философии экзистенциализма. Рассмотрены онтологическая структура свободы и проблемы самореализации и самоосвобождения личности. Определена специфика осмысления феномена свободы в религиозном, метафизическом и постметафизическом дискурсах. Проанализированы взгляды Э.Гуссерля на свободу научного творчества и об ответственности философов за судьбу европейской культуры. Расмотрены стратегии свободы в современных социальных и практических философских теориях. Проведено исследование социально-синергетических концепций, появление которых обусловлено возрастанием степени свободы в модернизированном постиндустриальном обществе.

Розкрито сутність сучасного розуміння гуманізму як світоглядного й аксіологічного принципу. З'ясовано особливості новітніх соціально-філософських рефлексій "практики людини" у контексті процесів і подій суспільства початку ХХI ст. Наведено характеристику "неогуманізму". Проаналізовано гуманістичні тенденції новітніх філософських концепцій людини, зокрема, постекзистенціалізму, постмодернізму, "нової герменевтики", неопрагматизму.

Розглянуто концепції інформаційного суспільства, напрацьовані зарубіжними вченими протягом останньої чверті XX - початку XXI ст. Показана еволюція уявлень щодо можливостей і реальних виявів впливу інформаційно-комунікативних технологій на соціум, зокрема, нові взаємовідносини в усіх сферах суспільного життя, нові значення свободи, влади, ідентифікації особистості. Визначено спільні позиції концепцій глобалізації, інформаційного суспільства та теорії самоорганізації соціуму. Увагу приділено розробці методологічних і теоретичних засад історико-філософського аналізу комплексу проблем, породжених феноменом глобалізації.

Рассмотрены концепции информационного общества, наработанные зарубежными учеными на протяжении последней четверти XX - в начале XXI вв. Показана эволюция представлений, касающихся возможностей и реальных проявлений влияния информационно-коммуникативных технологий на социум, в частности, новые взаимоотношения во всех сферах общественной жизни, новые значения свободы, власти, идентификации личности. Определены общие позиции концепций глобализации, информационного общества и теории самоорганизации социума. Уделено внимание разработке методологических и теоретических основ историко-философского анализа комплекса проблем, порожденных феноменом глобализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.210.40-5

Рубрики:

Карієс у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури, за якими легеневі патологічні процеси можуть супроводжуватися синдромом плеврального випоту. Спостережено розвиток різних видів плеврального випоту при активних формах туберкульозу легень. Представлено дані спостереження 81 хворого.

Викладено принципи розробки оперативних маршрутів і графіків роботи транспортних машин на базі логістичного управління перевізним процесом та автоматизації інформаційних потоків за допомогою ЕОМ.

Створено метод ідентифікації людини за зображенням її долоні з метою використання в системах контролю доступу. Для досягнення поставленої мети використано метод аналізу кругової гістограми, створено метод визначення опорних точок моделі ознак та розроблено систему ознак для ідентифікації, які є інваріантними до афінних перетворень, що дало можливість зменшити вартість і покращити функціональність системи. На підставі результатів тестування розроблених та реалізованих методів й алгоритмів встановлено ефективність їх використання у задачах ідентифікації.

Розглянуто методологічно актуальні напрацювання в галузі історико-філософських досліджень екзистенціальної філософії, філософії класичного екзистенціалізму та постекзистенціального мислення. Вперше комплексно проаналізовано сукупність культурологічних синтезів екзистенціалізму з різними напрямами гуманітарного знання. Увагу приділено антропологічним вимірам філософії класичного екзистенціалізму, проблемам свободи, гуманістичним ідеям в екзистенціальній психології.

Рассмотрены методологическо актуальные наработки в области историко-философских исследований экзистенциальной философии, философии классического экзистенциализма и постэкзистенциального мышления. Впервые комплексно проанализирована совокупность культурологических синтезов экзистенциализма с разными направлениями гуманитарного знания. Уделено внимание антропологическим измерениям философии классического экзистенциализма, проблемам свободы, гуманистическим идеям в экзистенциальной психологии.

Висвітлено зміну парадигм раціональності в історико-філософському контексті та повороті філософії до плюральності, перевизначення типів раціональності, тенденції до переосмислення функцій і призначення розуму. Проаналізовано багатовимірність тематики раціональності, її різні аспекти, зокрема, неораціоналізм, раціональність в сучасній практичній філософії, семіологічні підходи до трактування раціональності соціальних інститутів, синергетичну раціональність, виміри постнекласичної раціональності. Розкрито проблематику подолання метафізики, формування нової філософії, евристичних особливостей постнекласичної методології.

Освещены изменение парадигм рациональности в историко-философском контексте и повороте философии к плюральности, переопределения типов рациональности, тенденции к переосмыслению функций и предназначения ума. Проанализированы многоизмеряемость тематики рациональности, её разные аспекты, в частности, неорационализм, рациональность в современной практической философии, семиологические подходы к трактовке рациональности социальных институтов, синергетическая рациональность, измерения постнеклассической рациональности. Раскрыты проблематика преодоления метафизики, формирования новой философии, эвристических особенностей постнеклассической методологии.

Досліджено феномен загальнолюдських цінностей в таких культурологічних синтезах постекзистенціалістського мислення, як екзистенціальні аксіологія, психологія та теологія. Висвітлено антропо-психологічні й антропо-онтологічні характеристики процесу трансформації ціннісних пріоритетів і ціннісного ставлення, сприймання та розуміння світу в добу глобалізації, зміни рольових функцій і поведінки людей, а також способи їх самоздійснення та життєдіяльності. В контексті постекзистенціалістського інваріанту екзистенціальної аксіології розглянуто концепцію російського професора Л. В. Баєвої, з якою пов'язують сподівання щодо створення нового вчення, яке б допомогло у вирішенні проблеми теперішньої глобалізованої реальності.

Описано випадок лікування дівчинки віком 16 років із рентгенонеконтрастним стороннім тілом у сечовому міхурі. Незважаючи на проведене комплексне інструментальне та лабораторне дослідження (оглядова рентгенографія, ультразвукове дослідження, цистоскопія, загальнолабораторні аналізи крові та сечі), запідозрити наявність стороннього тіла в сечовому міхурі можна було лише за умов детального збору анамнезу та ретельного фізикального обстеження.

Проведено клінічне дослідження стану слизової оболонки порожнини рота у 52-х дітей, віком від 6-ти до 11-ти років з локальною формою дисбіозу кишечника. Визначено кількісний та якісний склад мікрофлори слини та кишечника, рівень S-Ig-A в слині. Встановлено, що дисбактеріоз кишечника, знижуючи бар'єрно-захисні системи ротової порожнини, порушуючи її мікроекологію, сприяє розвиткові захворювань слизової оболонки рота у дітей (хронічний рецидивуний афтозний стоматит - 28,8 %; кандидозний стоматит - 9,6 %; катаральний стоматит - 53,8 %; ангулярний хейліт -21,1 %, атопічний хейліт - 7,7 %; хронічна тріщина губ - 15,4 %; десквамативний глосит -30,8 %).

Вивчено видовий склад водоростей водойм регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" (РЛПН). Створено конспект флори водоростей РЛПН, що нараховує 848 видів (925 внутрішньовидових таксонів) з відділів \i Cyanoprokaryota \i0 - 86 (87), \i Euglenophyta \i0 - 159 (190), \i Chrysophyta \i0 - 36 (37), \i Xanthophyta \i0 - 66 (68), \i Bacillariophyta \i0 - 194 (224), \i Dinophyta \i0 - 26 (27), \i Cryptophyta \i0 - 21, \i Rhodophyta \i0 - 2, \i Chlorophyta \i0 - 177 (188), \i Streptophyta \i0 - 80 (81). Проаналізовано систематичні структури виявленого видового складу водоростей водойм РЛПН. Встановлено, що розподіл за основними типами водойм є нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками водойм, ступенем проточності, трофності та заростанням вищою водною рослинністю. Проаналізовано сезонну динаміку розвитку водоростей, а також видовий склад водоростей досліджуваних водойм.

Обговорено питання експериментальної ботаніки, альгології, бріології, ліхенології та мікології, систематики та флористики судинних рослин. Розглянуто проблеми екології рослин та фітоценології, дендрології, інтродукції рослин та ландшафтної архітектури, а також статистичні методи в геоботаніці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.26*99(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблематику організації руху сучасних змішаних транспортних потоків, наведено дані дослідження потоків і аналіз дорожньо-транспортних пригод. Як захід щодо розв'язання проблем організації руху запропоновано адаптацію автоматизованих систем управління дорожнім рухом до особливих умов руху змішаних потоків.

Розглянуто рідкісні види рослин ключових степових ділянок околиць м. Полтава. Розкрито особливості орнаментації оболонки спор дискоміцетів. Оцінено якість атмосферного повітря в малих містах Київської області за допомогою методу ліхеноіндикації. Вивчено перші відомості про мікобіоту Древлянського природного заповідника. Здійснено ценоморфний аналіз природних лісових біогеоценозів і зеленої зони м. Полтава. Проаналізовано результати дослідження постпірогенного відновлення фітоценозів Асканійського степу за даними 2013 - 2014 рр. Досліджено вплив Хотиславського кар'єру на рослинність прилеглих територій. Проаналізовано створення та розвиток дендрологічного парку Клесівського лісництва. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи використання інтродукованих видів і форм дерев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.1 + Д229.5

Рубрики:

Склад і властивості річкових вод

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ