Розглянуто особливості та ризики соціального оточення сучасних підлітків, умови їх успішного сексуального виховання та просвіти.

Рассмотрены особенности и риски социального окружения современных подростков, условия их успешного сексуального воспитания и просвещения.

Проаналізовано рівень вивчення феномену конформізму. Надано результати дослідження процесу формування та трансляції групових норм. Розглянуто особливості привласнювання групових норм членами групи залежно від статусу особистості.

Досліджено проблему статевої просвіти молоді за умов загальноосвітньої школи. Зазначено, що статева просвіта передбачає не лише забезпечення дітей певною системою знань у цій сфері життя, а й формування в них міцних ціннісних поглядів.

Визначено поняття "імпліцитні типології політичних лідерів", як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Розроблено концептуальну та емпіричну моделі дослідження, а також комплекс методів щодо емпіричного реконструювання та модельної репрезентації імпліцитних типологій політичних лідерів. Запропоновано трирівневу динамічну модель "розгортання" категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням. Відтворено універсальну систему еталонних типів політиків, з якими українські виборці зіставляють реальних політичних діячів за умов політичного вибору.

Розглянуто філо- та онтогентичні основи, моделі й адаптаційно-захисний потенціал соціалізації як складного багатофункціонального механізму самозбереження та самовідтворення суспільств і соціумів. Досліджено ймовірні ризики соціалізації за умов сучасного (агресивного) медіасередовища, створеного аудіовізуальними медіа. Проаналізовано феномен агресивного медіасередовища, зокрема, тексти, що його утворюють, системні ознаки потенційної деструктивності, ризики, пов'язані з тривалим перебуванням у сфері впливу даного явища. Процес соціалізації в агресивному медіасередовищі розглянуто як медіасоціалізацію, вимушену самосоціалізацію дітей у сфері медіавпливу без належної участі та підтримки дорослих, поза їх увагою та контролем. Розглянуто потенційно деструктивні наслідки медіасоціалізації, розкрито особливості їх прояву на індивідуальному та соціальному рівнях функціонування соціальної системи.

Рассотрены фило- и онтогенетические основы, модели и адаптационно-защитный потенциал социализации как сложного многофукнцинального механизма самосохранения и самовозобновления обществ и социумов. Исследованы вероятные риски социализации в условиях современной (агрессивной) медиасреды, в частности, тексты, которые его образовывают, системные признаки потенциальной деструктивности, риски, связанные с длительным пребыванием в сфере влияния данного явления. Процесс социализации в агрессивной медиасреде рассмотрены как медиасоциализация, вынужденная самосоциализация детей в сфере медиавлияния без надлежащего участия и поддержки взрослых, вне их внимания и контроля. Рассмотрены потенциально деструктивные последствия медиасоциализации, раскрыты особенности их проявления на индивидуальном и социальном уровнях функционирования социальной системы.

Розглянуто філо- й онтогенетичні засади й адаптаційно-захисний потенціал соціалізації як механізм самовідтворення соціумів. Проаналізовано феномен сучасного медіасередовища, зокрема, його зміст та якісні ознаки, які дають підстави кваліфікувати його як агресивне та потенційно деструктивне. Досліджено ризики соціалізації в агресивному медіасередовищі, які активуються за умов послаблення традиційних інститутів соціалізації та некомпетентного споживання медіа. Визначено ефекти медіасоціалізації та висвітлено шляхи оптимізації соціалізаційного процесу в агресивному медіасередовищі.

Викладено погляди соціальних психологів на модернізаційні процеси, аналіз існуючих теорій модернізації, моделей інноваційних процесів, особливостей сприймання різноманітних інновацій. Значну увагу приділено питанням психотехнологічного супроводу освітніх і суспільних реформ. Описано інтегровану систему технологій, що мають на меті творення максимально об'єктивного, неупередженого та багатогранного (різнобічного) образу реформ. Зокрема, розкрито сутність технологій збагачення громадської думки, соціального нетворкінгу, рефлексивного управління, акціональні методи (дослідження дією, надання повноважень, розвиток спроможності) тощо. Висвітлено результати емпіричних досліджень сприймання модернізаційних процесів в освіті та суспільстві, а також проблеми формування їх позитивного образу.

Проанализировав источники формирования и характер представлений подрастающего поколения о политике и политических деятелях, акцентируется внимание на отчуждении современной школы от политического образования учащейся молодежи, в результате чего эти представления формируются стихийно, и подчеркивается необходимость целенаправленного политического образования молодежи, основанного на мотивации участия и личном интересе молодых людей.

Розглянуто роль Інтернету як чинника соціалізації молоді та виявлено ризики Інтернет-середовища (ІС). За результатами аналізу доведено, що ІС скоріше розважає молодіжну аудиторію, ніж спонукає до критичних роздумів над соціальною дійсністю, несе небезпеку статево-рольовій соціалізації підліткової Інтернет-аудиторії. Показано, що засвоєні в ІС соціальні уявлення, норми, цінності, які первинно мають віртуальне походження, юні користувачі переносять у справжнє життя. Наголошено, що деструктивний вплив ІС пов'язаний із надмірною агресивністю, віртуальним характером (руйнує зв'язок із соціальною дійсністю), з нецілісністю й розірваністю знань (що знецінює дисциплінарні знання), з популяризацією низьких морально-етичних стандартів (нав'язування споживацької психології, руйнація моральних основ суспільства), з ігноруванням вікових особливостей дорослої й дитячої аудиторій. Зазначено, що висновки дослідників впливу комп'ютерних ігор на зростання насильства досить суперечливі, що відтворення запозиченого в ІС насильства та асоціальності істотно зростає лише в "проблемних" та покинутих дорослими дітей.

Рассмотрена роль Интернета как фактора социализации молодежи и выявлены риски Интернет-среды (ИС). По результатам анализа доказано, что ИС скорее развлекает молодежную аудиторию, чем побуждает к критическим размышлениям над социальной действительностью, несет опасность ролевой социализации подростковой Интернет-аудитории. Показано, что усвоенные в ИС социальные представления, нормы, ценности, которые изначально имеют виртуальное происхождение, юные пользователи переносят в настоящую жизнь. Отмечено, что деструктивное влияние ИС на течение социализации связано с избыточной агрессивностью, виртуальным характером (разрушает связь с социальной действительностью), с нецелостностью и разорванностью знаний (что обесценивает дисциплинарные знания), с популяризацией низких морально-этических стандартов (навязывание потребительской психологии, разрушение нравственных основ общества), с игнорированием возрастных особенностей взрослой и детской аудиторий. Вместе с тем отмечено, что выводы исследователей влияния компьютерных игр на рост насилия достаточно противоречивы, что воспроизведение заимствованного в ИС насилия и асоциальности существенно возрастает только в "проблемных" и заброшенных взрослыми детей.

The Internet has been considered not only as an alternative institute to the new generations' socialization under the media society conditions but as a novel ICT of the influence upon the public opinion and children's and youthТs socialization too. The socialization potential of the Internet as well as the main risks of the socialization in the web-environment has been analyzed.

Проаналізовано самопочуття суб'єктів освітньої галузі в просторі інноваційних змін та їх уявлення про найважливіші суспільні та освітні інновації останніх років. Досліджено інноваційний потенціал педагогічної спільноти та можливості оптимізації інноваційних процесів в освіті. Акцентовано увагу на проблемах недостатньої або занадто активної участі молоді в процесі інноватизації суспільного життя, зокрема сфери вищої освіти, показано шляхи їх вирішення.

Проаналізовано і визначено феномени "спільнота", "педагогічна спільнота", "спільнототвірні ознаки", "соціально-психологічний потенціал спільноти". Показано особливості функціонування цих феноменів у сучасному "мережевому суспільстві" на прикладі педагогічної спільноти як специфічного соціального прошарку суспільної еліти, що виконує важливі суспільні функції. Визначено чинники єдності, солідарності й конкурентоспроможності сучасної педагогічної спільноти. Проаналізовано спільнототвірні ознаки педагогічної спільноти, що становлять її соціально-психологічний потенціал, та умови актуалізації й деактуалізації цього потенціалу.

Проанализированы и определены феномены "сообщество", "сообществообразующие признаки", "педагогическое сообщество", "социально-психологический потенциал педагогического сообщества". Показаны особенности функционирования этих феноменов в современном "сетевом обществе" на примере педагогического сообщества – как специфической социальной прослойки общественной элиты, выполняющей важные общественные функции. Показаны факторы единства, солидарности и конкурентоспособности современного педагогического сообщества. Проанализированы сообщество-образующие признаки педагогического сообщества, составляющие его социально-психологический потенциал, а также условия актуализации и деактуализации этого потенциала.

The phenomena "community", "community’s consolidation factors", "educational community", "sociаlpsychologycal рotential of educational community" аre analysed and determinated in the article. The features of functioning of these phenomena in modern "network society" are rotined an example of educational community as a specific social stratum of public elite. The factors of unity, solidarity and competitiveness of modern educational community are determinated. The society-formative signs and social-psychological potential of educational community analysed. In the article analyzes the structure of consolidated potential of educational community and its most vulnerable «nodes». The terms of actualization and deactualization of educational community potential are certain. The article designated factors of actualization and, conversely, factors of deactualization of consolidated potential of educational community in the fateful conditions of social change.