Приведены результаты экспериментального исследования взаимосвязи между фиксированными социальными установками и личностными характеристиками человека (на примере представителей одной профессиональной группы - журналистов).

Рассмотрен один из аспектов общей социально-психологической адаптации личности, в частности, к обучению в высшем учебном заведении. Исходя из позиций выделения индивидуально-типологических черт личности и динамики их изменения в ходе обучения, проанализированы результаты исследования студентов с помощью теста Кеттелла. Осуществлен сравнительный анализ усреднённых профилей личности студентов различных факультетов вуза и курсов обучения.

Раскрыты основные положения теории Э.Эриксона, которые касаются периода 11 - 20 лет. Отмечено, что кризис идентичности, решаемый в этом возрастном отрезке, определяет успешность прохождения процесса социальной адаптации. Результатом данного процесса являются элементы эго, соответствующие его адаптированности или неадаптированности.

Рассматриваются актуальные вопросы определения нормы в психологии студенческого возраста. На примере психофизиологических исследований норма рассматривается как процесс, обеспечивающий оптимальное функционирование системы во взаимодействии со средой. Приводится методика и алгоритм оценки значений показателей, характеризующих психологическую структуру личности студентов и особенности их функционального состояния, в аспекте популяционной и индивидуальной нормы.

Наведено результати дослідження міжперсонального простору соціального досвіду, який забезпечує процес, характер, оцінку та регулювання спілкування з іншими, соціальний обмін та орієнтацію у соціумі.

Досліджено зміни, що відбуваються в свідомості юнаків, які проходять строкову військову службу. Доведено, що трансформація свідомості полягає, перш за все, в зруйнуванні індивідуального світосприйняття, системи цінностей, оціночних стереотипів. Зроблено порівняльний аналіз авто- та гетерестереотипів, які склалися у військовослужбовців строкової служби та курсантів. Описано чотири основні типи порушень їх системи ідентифікацій.

Рассмотрена проблема влияния перемены школьного коллектива в подростковом и юношеском возрасте на развитие их личности. Особенность данной проблемы состоит в том, что предмет ее исследования находится на стыке трех областей психологии: общей, возрастной и социальной. Исследованы основные понятия и подходы в их взаимосвязи, а именно: личность и ее развитие в группе, возрастные особенности развития личности, социально-психологическая концепция развития личности ребенка и подростка, стратометрическая концепция развития коллектива, организационно-управленческий подход, социометрическое направление.

Рассматрены проблемы психической адаптивности в данных социальных условиях, а также освещены вопросы адаптивности как составной части понятия адаптизации. Указанная проблематика в значительной степени связана с аллопластическими способами адаптивного поведения, которые анализируются в работе. Значительное внимание уделено теории защитных механизмов в современном социопсихическом измерении в Украине, ее развитию и особенностям.

Висвітлено психофізіологічні проблеми забезпечення професійної працездатності за особливих та екстремальних умов. Проаналізовано психологічні детермінанти реалізації індивідуального підходу в навчанні. Описано можливості педагогічної корекції як фактора прискорення соціально-психологічної адаптації підлітків до нових умов навчання.

На підставі аналізу результатів експериментального дослідження виявлено ряд психологічних особливостей процесу адаптації студентів до навчання у вищих учбових закладах. З метою підвищення ефективності даного процесу адаптації розроблено практичні рекомендації для студентів та викладачів.

На підставі використання матеріалів прикладних досліджень, психологічних тренінгів і консультацій розглянуто теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми психологічної адаптації студентів до умов навчання у вузі, конкретні методики практичної психологічної роботи - діагностичні, консультативні, тренінгові. Проаналізовано механізми психологічної адаптації, явища успішної та неуспішної адаптації, визначено найбільш характерні адаптаційні типи. Подано характеристику деяких типових проблем, з якими першокурсники звертаються до практичного психолога.

Проанализированы понятие социального представления, его роль, функция и социоментальный статус в жизнедеятельности человека. Обоснован тезис о том, что социальные представления являются своеобразной формой практического мышления, которые ориентированы на общение, понимание и овладение материальной и духовной действительностью.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем соціального становлення особистості. Розкрито психологічний, педагогічний та соціальний аспекти, які обумовлюють актуалізацію поставленої проблеми та допомагають її вирішувати на сучасному етапі розвитку суспільства і психолого-педагогічної науки. Викладено психолого-педагогічні основи сутності професійно-етичної культури соціального педагога. Висвітлено історичні, соціально-культурні передумови становлення соціальних служб для молоді як динамічної системи. Визначено соціально-психологічні особливості репродуктивної поведінки людини. Проаналізовано стан фізичного розвитку дітей, які відпочивають у літніх оздоровчих таборах, як актуальну соціально-педагогічну проблему. Проведено професіографічне дослідження управлінської діяльності інженера. Висвітлено історію розвитку сучасної західної культури у США. Охарактеризовано видавничу діяльність громадівців на шляху до національного відродження України. Розкрито концепцію розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Обгрунтовано передумови регуляції емоційних станів студентів під час навчально-професійної діяльності. Досліджено вплив мотиваційних факторів на процес вивчення іноземної мови у студентів вищих нелінгвістичних закладів освіти.

Пропонуються результати досліджень та експериментальної роботи з питань соціальної педагогіки, педагогіки і психології вищої та середньої спеціальної освіти, загальноосвітньої школи та профтехосвіти. Висвітлено такі основні аспекти проведеної роботи, як вплив змісту і способів діяльності виховних інфраструктур на активізацію соціального становлення особистості; формування та розвиток характерологічних якостей творчої особистості в системі виховної роботи; радіоспілкування як вид соціальних контактів особистості; теоретичні основи організаційних форм виховної діяльності; сутність і особливості позанавчальної діяльності у моральному вихованні студентів; особливості організації суті процесу формування у студентів техніки мовлення; формування мовлення особистості на матеріалі лексико-семантичних варіантів прикметників; родинно-побутова звичаєвість як фактор соціалізації молодшого школяра; діагностика творчих здібностей учасників художньо-творчих колективів; готовність молодших школярів до прояву художньо-творчої активності.

Пропонуються результати досліджень і експериментальної роботи з проблем соціального становлення особистості. Висвітлюється психологічний, педагогічний та соціальний аспекти, які обумовлюють актуалізацію поставленої проблеми і допомагають її вирішити на сучасному етапі розвитку суспільства і психолого-педагогічної науки. Розглядаються проблеми формування комунікативної компетенції як засобу соціалізації особистості у дошкільному дитинстві; особливості соціалізації дитинства в умовах повної та неповної сім'ї; соціально-психологічний імідж особистості керівника; творчий потенціал вчителя; морально-естетичне виховання майбутнього вчителя; психолого-педагогічний аспект у вихованні еколого-економічного мислення; питання загального типу міжособистісного спілкування; організація групової роботи в початковій школі; духовні потреби як фактор становлення особистості.

Запропоновано універсальну модель подолання психотравмуючих ситуацій та розглянуто можливості її використання як теоретичної підстави психотерапевтичних впливів.

Розглянуто закономірності формування механізмів психологічного захисту в осіб призовного віку за умов призову в армію з метою створення можливості психокорекційного впливу на особистість та підвищення адаптивності психологічного захисту.

У результаті даного дослідження виявлено критерії оцінки успішності соціалізації спортсменів-підлітків і підібрано оптимальну кількість психологічних методик для їх визначення. Попередній експеримент з їх використанням дозволив зробити висновок про коректність вибору цих критеріїв і ефективність використання комплексу психологічних методик.

В результате данного исследования выявлены критерии оценки успешности социализации спортсменов-подростков и подобрано оптимальное количество психологических методик для их определения. Предварительный эксперимент с их использованием позволил сделать вывод о корректности выбора этих критериев и эффективности использования комплекса психологических методик, их определяющих.

The study resulted in obtaining estimation criteria for success of socialization of athletes-teenagers and to choose optimum quantity of psychological methods for their determination. Preliminary experiment with their utilization has allowed to reach the conclusion about correctness of selection of the above criteria and efficiency of utilizing the complex of determining psychological methods.

Вивчено специфіку, особливості й механізм соціалізації особистості курсантів вищого навчального закладу системи МВС.

Изучена специфика, особенности и механизм социализации личности курсантов высшего учебного заведения системы МВД.

Specificity, features and the mechanism socialization persons of cadets of a higher educational institution of system of the Ministry of Internal Affairs is investigated.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем дезадаптивних станів. Досліджено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів, аспекти порушень найбільш тонких та складних форм соціально-детермінованого психічного реагування людини на оточення, тобто явища соціально-психологічної дезадаптації. Висвітлено закономірності становлення та розвитку предморбідних змін в структурі особистості.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам дезадаптивных состояний. Исследованы структура, динамики и особенности формирования дезадаптивных состояний, аспекты нарушений наиболее тонких и сложных форм социально-детерминированного психического реагирования человека на окружение, то есть явления социально-психологической дезадаптации. Освещены закономерности становления и развития предморбидных изменений в структуре личности.