Розглянуто питання лікування постраждалих з тяжкою контузією легень за умов впровадження в клінічну практику респіраторної підтримки з урахуванням стадійності патоморфологічних змін у разі контузії, а саме: - рутинного застосування позитивного тиску в кінці видиху не раніше 3-ї доби від травми та використання штучної вентиляції легень в різних положеннях. Встановлено, що вентиляція в прональній позиції та сидячи зменшує внутрішньолегеневе шунтування та покращує оксигенацію артеріальної крові у випадку дихальної недостатності тяжкого ступеня. Доведено безпечність використання даних методів. З'ясовано, що застосування штучної вентиляції легень у положенні лежачи на животі та сидячи дозволило знизити частоту розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії, скоротити строки респіраторної підтримки та зменшити терміни лікування постраждалих за умов відділень інтенсивної терапії.

У 162 пацієнтів, оперованих з приводу ізольованої або поєднаної торакальної травми з множинними переломами ребер і ключиці, порівняно результати лікування залежно від застосованого анестезіологічного забезпечення. У 18 (11,1 %) пацієнтів виникла госпітальна пневмонія, у 64 (40,0 %) - здійснено респіраторну підтримку, у 84 (51,8 %) - бронхофіброскопія. Застосування регіонарної анестезії дозволило зменшити частоту респіраторних ускладнень, потребу у респіраторній підтримці та тривалість лікування хворих у відділенні інтенсивної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р451.24

Рубрики:

Провідникова (регіонарна) анестезія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-59

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.13

Рубрики:

Вплив травм на організм

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - оцінка безпечності одночасного призначення нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЛЗ) (декскетопрофену) та низькомолекулярних гепаринів (НМГ) (беміпарину) у профілактичних дозах у травматологічних та ортопедичних хворих. У дослідження включалися пацієнти, яким було виконано травматологічне або ортопедичне оперативне втручання та які одержували декскетопрофен та/або беміпарин у профілактичних дозах. Основними критеріями оцінки були крововтрата під час та після операції та наявність великих або клінічно значимих кровотечі/кровоточивості. Вторинними результатами були: потреба у трансфузії препаратів крові, потреба в застосуванні препаратів, що впливають на гемостаз, та зміни лабораторних показників. Не було виявлено інтеракцій між НМГ та НПЛЗ, які б значимо впливали на показники коагуляції, що рутинно застосовуються в клінічній практиці. Одночасне застосування НМГ та НПЛЗ підвищує ризики малих кровотеч (OR 0,23, 95 % ДІ [0,12 - 0,45]), але не великих та клінічно значимих кровотеч (OR 3,46, 95 % ДІ [0,49 - 150,1]) у післяопераційному періоді. Також поєднання НМГ та НПЛЗ не збільшує кровоточивість післяопераційної рани, крововтрати по хірургічних дренажах та не збільшує кількості гемотрансфузій. Встановлено, що одночасне призначення НМГ у профілактичних дозах та НПЛЗ може застосовуватись у травматологічних та ортопедичних хворих у післяопераційному періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-5

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано 2 клінічних випадки проведення лапароскопічних абдомінальних оперативних втручань за умов комбінованої анестезії (спінальна анестезія з підтриманням цільового рівня седації) в одного й того самого пацієнта із супутньою двосторонньою генералізованою бульозною емфіземою легень. Розглянуто можливі вентиляційні розлади та способи їх профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-5

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання тромбопрофілактики у хворих із травмою, наведені результати проспективного когортного дослідження з визначення ефективності та безпечності різних режимів тромбопрофілактики - з перед- або післяопераційним початком. Встановлено, що післяопераційний старт із використанням низькомолекулярних гепаринів (за інструкцією такий режим дозволено для беміпарину) так само ефективний та безпечний, як і передопераційний початок, але у травматичних хворих із підвищеними ризиками періопераційних геморагічних ускладнень слід надавати перевагу післяопераційному початку тромбопрофілактики.

Представлено результати дослідження щодо визначення загального рівня знань та практичних навичок з надання невідкладної допомоги лікарів-інтернів хірургічних спеціальностей. Наведено інформацію щодо практичного курсу невідкладної допомоги, розробленого для лікарів-інтернів у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця. Обгрунтовано доцільність впровадження практичного курсу невідкладної допомоги для лікарів-інтернів хірургічних спеціальностей. Висвітлено особливості структури загальнопрофесійної компетентності лікаря хірургічної спеціальності. Наведено результати повторного анкетування респондентів після успішного опанування практичного курсу невідкладної допомоги.

Визначено частоту розвитку інтенсивного болю у пацієнтів з поєднаними пошкодженнями. Встановлено предиктори його розвитку. Показано, що повторні оперативні втручання та неадекватно лікований біль асоціюються зі зростанням больового синдрому в післяопераційному періоді внаслідок гіпералгезії. Доведено, що використання унілатеральної спінальної анестезії зменшує ризики гемодинамічних ускладнень, встановлено можливість використання при цьому гіпобаричного розчину бупівакаїну. Запропоновано новий спосіб люмбальної пункції в положенні лежачи на спині. Обгрунтовано переваги регіональної анестезії порівняно з загальною анастезією. Встановлено тісний зворотній кореляційний зв'язок інтраопераційної седації з ситуативною тривожністю. Обгрунтовано безпечність післяопераційного початку тромбопрофілактики у пацієнтів з поєднаною травмою.

Описано історичний аспект становлення післядипломної підготовки лікарів у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця, зокрема наведено інформацію про запровадження повторювальних курсів для лікарів в Університеті св. Володимира, наведено орієнтовний план підготовки лікарів на заначених курсах, а також "Правила специальных и повторительных курсов для врачей при медицинском факультете Императорского Университета св. Владимира". Встановлено факт виникнення першого університетського осередку післядипломної освіти в Україні на медичному факультеті Університету св. Володимира в 1906 р.

Рассмотрены вопросы клинического питания у больных онкологического профиля, в частности при периоперационной подготовке к различным хирургическим вмешательствам. Проанализирована проблема энтерального и парентерального питания с позиции современных научных исследований. Представлен обзор осложнений, связанных с недостаточным нутритивным статусом у онкологических больных. Приведены данные о методах улучшения клинических показателей при использовании иммунных парентеральных смесей, содержащих омега-3 жирные кислоты.

Післяопераційний біль (ПОБ) часто є основною скаргою у пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ), саме його наявність та інтенсивність нерідко визначають тривалість госпіталізації пацієнтів, якість їх життя після операції. Визначення предикторів інтенсивного ПОБ після ЛХЕ допоможе виявляти пацієнтів з високим ризиком його виникнення, вчасно формулювати алгоритм їх лікування, покращити його результати, зменшити ризик переходу болю у хронічний. Метою проспективного дослідження було визначення предикторів інтенсивного ПОБ у пацієнтів після ЛХЕ. У дослідження включені 100 пацієнтів, у 20 з них після ЛХЕ виник інтенсивний ПОБ. Предикторами інтенсивного ПОБ були: жіноча стать, молодий вік, наявність інтенсивного болю перед операцією, хронічного болю, передопераційної тривоги та/або депресії. При аналізі даних встановлено, що у пацієнтів, яким інтраопераційно призначали кетамін, частота інтенсивного ПОБ менша.

Периопераційний біль після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) є мультифакторним та складним, включаючи декілька різних та клінічно окремих механізмів болю, а пацієнти з цукровим діабетом нерідко мають підвищені ризики сильного післяопераційного болю. Крім того, пацієнти з цукровим діабетом мають знижену відповідь на опіатні анальгетики за даними експериментальних та клінічних досліджень, та часто вимагають призначення великих доз опіатів з відповідним підвищенням опіат-асоційованих побічних ефектів. Мета огляду - аналіз даних доказової медицини щодо частоти й інтенсивності болю після ЛХЕ у пацієнтів з цукровим діабетом, його впливу на результати лікування пацієнтів, ефективність і безпечність застосування системних ад'ювантів і лідокаїну, кетаміну, дексмедетомідину. Лідокаїн, кетамін та дексмедетомідин є ефективними ад'ювантами, які покращують якість знеболення, зменшують споживання опіатів та частоту ускладнень.

Досліджено явища релігії та гомеопатії в історичному дискурсі. Розглянуто особливості деонтологічних вимірів релігії та медицини. Висвітлено історію благодійництва засновниці Свято-Покровського жіночого монастиря великої княгині Олександри Петрівни Романової. Проаналізовано особливості становлення монастирів, чернецтва, християнської медицини та ченців-лікарів у стародавній Україні-Русі в Х - ХІІІ ст. Охарактеризовано методологічні та історичні аспекти взаємозв’язку релігії та медицини у сучасному суспільстві. Досліджено світоглядні аспекти кореляції релігійних переконань та медичних практик. Проаналізовано співіснування анатомії та релігії в світлі деяких історичних фактів. Наведено деякі особливості інтеграції тибетської медицини в західний культурний простір крізь призму діалогу буддизму з наукою. Наведено новітні підходи щодо оптимізації системи профілактики на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Акцентовано увагу на психологічних аспектах допомоги пацієнту в підготовці до операції. Доведено винятковість значення та ролі духовної турботи в паліативній медицині.

Під час бойових дій на Сході України кількість пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок становить близько 64 %. Лікування посттравматичних стресових розладів у даних пацієнтів у 82,1 % випадків не завершується позитивним результатом. Причиною таких результатів є висока інцидентність розвитку хронічного больового синдрому та збереження стійкості до лікування посттравматичних стресових розладів. У 30 - 40 % випадків лікування больового синдрому в пацієнтів із вогнепальними пораненнями та посттравматичними стресовими розладами не призводить до позитивного ефекту. У подальшому реконструктивні оперативні втручання необхідно виконувати 35 - 40 % поранених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311,01 + Ч34(4УКР)

Рубрики:

Теорія освіти, навчання і виховання

Організація освіти

Шифр НБУВ: ВА866965 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання клініки, діагностики, диференційної діагностики та хірургічного лікування різних за локалізацією гриж. Представлено нові інформативні методи візуалізації недуги. У повному обсязі представлено традиційні методи хірургічного лікування гриж, а також нові сучасні методи хірургічного лікування гриж з використанням ендоскопії та алопластичних матеріалів. Значна частина методик оперативного лікування мають історичнен значення, але вони не втратили актуальності і до сьогодні. Окремо висвітлено питанння хірургічного лікування гриж у дітей. Посібник ілюстровано рисунками та схемами операцій з метою кращого сприйняття матеріалу проведення операції. Розраховано на практичних хірургів початківців усіх хірургічних спеціальностей, та буде настільною книгою для лікарів-інтернів і лікарів на курсах спеціалізації, а також буде корисним для студентів старших курсів які мріють про хірургію.