Рассмотрены этио-патогенез, структура и варианты клинических состояний, имитирующих сопутствующее повреждение органов брюшной полости при черепно-мозговых травмах. Проанализированы основные прогностические критерии, диагностические затруднения и тактические ошибки при оказании медицинской помощи больным с абдоминальным синдромом в остром периоде черепно-мозговой травмы. Сделан вывод: внедрение современных принципов диагностики, дифференциальной хирургической тактики при подозрении на краниоабдоминальную травму дает возможность существенно улучшить результаты лечения сочетанных повреждений в отдельных случаях и при массовом поступлении пострадавших.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На секционном материале, полученном в нейрохирургической клинике (12 случаев смертей больных с черепно-мозговой травмой - ЧМТ), показано развитие уже в первые часы после травмы существенной морфо-функциональной перестройки эпифиза в сторону интенсификации продукции индоламинов. В случае смерти в начале второй декады после получения ЧМТ отмечалась картина полной морфо-функциональной "исчерпанности" эпифиза - практическое исчезновение элементов с характерными признаками пинеалоцитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-45

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідах на кролях вивчено метаболічні та ультраструктурні порушення в тканинах мозку, які розвивались у віддаленому періоді після легкої черепномозкової травми, та їх залежність від динаміки формування посттравматичного епілептичного вогнища (ЕВ). У тканинах ЕВ виявлено ознаки порушення енергетичного метаболізму (тканинного дихання, окисного фосфорилування та синтезу АТФ), активацію антиоксидантної глутатіонової системи, модифікацію складу мембранних фосфоліпідів та значну активацію пластичних процесів за епілептогенним типом.

У 235 постраждалих з пошкодженнями опорно-рухової системи (ОРС), що поєднані з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) дев'ятикратно протягом 30 днів визначали нормальну мікрофлору (МФ) слизових оболонок носоглотки і поверхні шкіри. При домінуванні ЧМТ встановлено інгібування індигенної МФ (негемолітичні стрептококи зіва, коагулазонегативні стафілококи і коринебактерії носа) при одночасному підвищенні висівання транзитивних видів (ентерококи та ентеробактерії зіва), особливо в умовах оперативного лікування (золотистий стафілокок зіва і носа). У хворих з важкими поєднаними пошкодженнями ОРС та важкою ЧМТ пригнічування індигенної та непатогенної додаткової МФ більше виражено у осіб після оперативного лікування ЧМТ, ніж у хворих, які перенесли операції на ОРС або на двох системах.

Виявлено добру клінічну стерпність одноразового впливу ультразвуку за різних варіантів лікувальної методики у хворих на гостру закриту черепно-мозкову травму. Доведено позитивний вплив однієї процедури даного фізичного чинника на стан гемодинаміки, який залежав від лікувальної методики його запровадження.

Проведенные исследования показали, что одна процедура озвучивания как паравертебральных областей шейно-грудного отдела позвоночника, так и области грудной клетки клинически хорошо переносится больными с острой закрытой черепно-мозговой травмой. Наряду с характерными клинико-неврологическими проявлениями, наблюдаются изменения церебральной гемодинамики в виде реографических признаков снижения венозного оттока и сонографических симптомов венозной гипертензии. У лиц без сопутствующей патологии сердечно-сосудистой системы отмечено преходящие сердцебиения, у больных с сопутствующей артериальной гипертензией зарегистрированы электрокардиографические и ультразвуковые симптомы гипертрофии миокарда левого желудочка.

Обследовано 280 пострадавших с черепно-мозговой травмой (ТЧМТ), имевших различную степень функциональных расстройств головного мозга. Все пострадавшие были мужского пола в возрасте 20 - 60 лет. Изучено состояние симпатоадреналовой, гистаминергической, гипоталамо-гипофизарно-надпочечной систем, щитовидной и половых желез, а также кислородо-транспортной функции крови. Выявлено 13 веществ, которые могут играть роль биохимических критериев прогноза исхода ТЧМТ: в 1-е сутки после травмы - уровень сульфHb в крови, гистамина и серотонина в суточной моче; на 3-и сутки - уровень лактата в притекающей к мозгу артериальной крови и альдостерона крови; на 5-е посттравматические сутки - оксиHb в крови, лактата в притекающей и оттекающей от мозга крови, на 7-е - уровни BE в оттекающей крови, адреналина, дофамина и гистамина в суточной моче, на 10-е - уровни ТТГ и оксиHb в крови, в 14-е - уровни сульфHb в крови, адреналина, норадреналина и ДОФА в суточной моче. Полученные результаты исследования могут быть использованы для разработки математической модели прогноза исхода ТЧМТ.

З використанням методик клінічної епідеміології, програмно-обчислювальних методів проаналізовано динаміку розвитку хворих з черепно-мозковими травмами (ЧМТ). Наведено шляхи вивчення черепно-мозкового травматизму в дорослого міського населення. Встановлено ефективність упровадження прогнозу розвитку черепно-мозкового травматизму на виробництві. На підставі нових технологій - телемедицинських систем розглянуто шляхи поліпшення й оптимізації надання швидкої допомоги хворим із ЧМТ.

Освещены современные методики изучения клинико-эпидемиологических особенностей черепно-мозгового травматизма с использованием новейших информационных технологий. Рассмотрены вопросы прогнозирования развития указанного вида патологии с учетом региональных особенностей. Определены пути совершенствования оказания помощи пострадавшим с черепно-мозговой травмой на различных ее этапах.

Висвітлено ефективность лікування головного болю в осіб з віддаленими наслідками бойових, спортивних та побутових закритих черепно-мозкових травм методом краніоцеребральної гіпотермії для саногенезу функціонального стану головного мозку.

Показана эффективность лечения головной боли у лиц с отдаленными последствиями боевых, спортивных и бытовых закрытых черепно-мозговых травм методом краниоцеребральной гипотермии для саногенеза функционального состояния головного мозга.

The article is about the efficienscy of treatment of a headache at the persons with the remote consequences of the battle, sports and life's conditions closed cranio-cerebral traumas by method of a craniocerebral hypothermia for correction functional state of a cerebral brain.

Рассмотрены частота, классификация, теория развития черепно-мозговых повреждений. Приведены последствия легкой закрытой черепно-мозговой травмы (ЛЗЧМТ), а также рекомендации больным в остром, ближайшем и отдаленном периодах ЛЗЧМТ. Освещены вопросы диагностики, лечения и профилактики последствий ЛЗЧМТ.

Ключ. слова: СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11 + Р638.77

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж15971 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано прояви розладів вегетативної нервової системи у 37-ми спортсменів віком від 19-ти до 34-х років, які перенесли повторні нокаути у вигляді легкої закритої черепно-мозкової травми й не мали тяжких хронічних соматичних захворювань. Вивчено вегетативний портрет спортсменів. Обстеження проведено з використанням "Опитника для виявлення ознак вегетативних змін" і "Схеми дослідження для виявлення ознак вегететативних порушень". Встановлено, що серед порушень вегетативної нервової системи переважають такі, як зміна забарвлення обличчя, кінцівок, пітливість, відчуття нестачі повітря, метеозалежність, головний біль і підвищена стомлюваність. Виявлено пріоритетну роль активації парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи у виникненні даних порушень.

Проанализированы нарушения функционирования вегетативной нервной системы у 37-ми спортсменов в возрасте 19-ти - 34-х лет, которые перенесли повторные нокауты в виде легкой закрытой черепно-мозговой травмы и не имевших тяжелых хронических соматических заболеваний. Изучен вегетативный портрет спортсменов. Обследование проведено с использованием "Опросника для проявления признаков вегетативных изменений" и "Схемы исследования для определения признаков вегетативных нарушений". Установлено, что среди нарушений вегетативной нервной системы преобладают такие, как изменение цвета лица, конечностей, потливость, чувство нехватки воздуха, метеозависимость, головная боль и повышенная утомляемость. Установлена ведущая роль активации парасимпатического отдела вегетативной нервной системы в возникновении данных нарушений.

Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

За умов експерименту на здорових щурах установлено, що вплив на зони біологічно активних точок магнітолазерним випромінюванням збільшує у тканинах головного мозку кількість зв'язаної води, підвищує рівень іонів калію та знижує вміст іонів натрію. Після відтворення моделі легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ) виявлені зміни тих самих показників в тканинах головного мозку тварин дають змогу патогенетично обгрунтувати можливість використання магнітолазерної терапії у гострому періоді ЛЧМТ.

При условиях эксперимента на здоровых крысах установлено, что влияние на зоны биологически активных точек магнитолазерным излучением увеличивает в тканях головного мозга некоторое количество связанной воды, повышает уровень ионов калия и снижает содержание ионов натрия. После воспроизведения модели легкой черепно-мозговой травмы (ЛЧМТ) выявленные изменения тех самых показателей в тканях головного мозга животных дают возможность патогенетически обосновать возможность применения магнитолазерной терапии в остром периоде ЛЧМТ.

Рассмотрена проблема компьютерно-томографической диагностики в остром периоде черепно-мозговой травмы различной степени тяжести. Приведена морфофункциональная характеристика травматических повреждений головного мозга и периодизация их течения. Приведены общие сведения о черепно-мозговой травме и принципах ее диагностики. Раскрыты клинико-компьютерно-томографические особенности острого периода черепно-мозговой травмы легкой, средней и тяжелой степени. Исследована взаимозависимость клинических проявлений и изменений, выявленных при компьютерной томографии. На основе изучения результатов проведенных клинико-компьютерно-томографических сопоставлений разработан алгоритм компьютерно-томографического наблюдения при курации пострадавших в остром периоде черепно-мозговой травмы. Предложено выделение острейшего периода в клиническом течении черепно-мозговой травмы легкой, средней и тяжелой степени.

Розглянуто особливості застосування люмбальної пункції для діагностики черепно-мозкових травм, а також для зменшення тиску у разі сполучених форм гідроцефалії, менінгітів, енцефалітів. Розкрито проблеми одержання, дослідження складу та визначення тиску ліквору.

Рассмотрены особенности применения люмбальной пункции для диагностики черепно-мозговых травм, а также для уменьшения давления при соединенных формах гидроцефалии, менингитах, энцефалитах. Раскрыты проблемы получения, исследования состава и определения давления ликвора.

Описана модель для изучения компенсаторно-приспособительных и повреждающих механизмов в условиях черепно-мозговой травмы животных. Проанализированы нарушения системного гомеостаза и механизм закрытой травмы. Приведены результаты моделирования острого периода травматической болезни и морфологического исследования головного мозга, определена степень неврологического дефицита. Рассмотрены вопросы математического моделирования патологических процессов данной травмы.

Обоснована теоретическая концепция индивидуальной реактивности животных в условиях травматической болезни черепно-мозговой травмы, проанализированы особенности центрально-гипоталамической регуляции их травматической стресс-реакции, описаны гипофизарно-кортикоадреналовая, -тиреоидная, -гонадная, гипоталамо-нейрогипофизарная, ренин-ангиотензин-альдостероновая системы, а также системы простагландинов и циклических нуклеотидов, определена динамика их содержания в крови и структурах мозга. Освещена роль нейрогормональных регуляторных механизмов при черепно-мозговой травме.