Викладено концепцію, шо висвітлює ряд проблем філософської антропології і визначає шляхи їх розв'язання. Розкрито систематику антропології та основні її види в сучасній ситуації; феноменологію влади; антропологічний зміст розсудку і розуму (паралелі між класикою і сучасністю). Проаналізовано історичні тенденції співвідношення метафізики та антропології; буття як головне поняття їх сучасного змісту; антропологічні виміри науки, апофатичну, негативну антропологію.

Проаналізовано творчість М.Стельмаха (1912 - 1983 рр.) - відомого українського письменника ХХ ст. Наведено огляд досліджень життя та діяльності, розкрито природу психології образів і мотивів у творчості письменника. Охарактеризовано драматизм і ліризм як критерії психологічного аналізу у його романі "Хліб і сіль". Уперше наведено спогади сина Я.Стельмаха "Про батька".

Проанализировано творчество М.Стельмаха (1912 - 1983 гг.) - известного украинского писателя ХХ ст. Приведен обзор стельмаховедческих исследований, раскрыта природа психологии образов и мотивов в творчестве писателя. Охарактеризованы драматизм и лиризм как критерии психологического анализа в его романе "Хлеб и соль". Впервые приведены воспоминания сына Я.Стельмаха "Об отце".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш1в

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в2:Ч213

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено психологізм романів Михайла Стельмаха, фактори і причини психології творчості, типові ситуації, які знайшли своє втілення у творах митця. Розглянуто художню специфіку романістики в психологічному аспекті. Висвітлено функції та роль зображувально-виражальних засобів, особливості індивідуального стилю письменника. Запропоновано новий підхід щодо осмислення творів романіста з загальнолюдських позицій.

Проаналізовано людське буття в контексті взаємодії позитивних і негативних параметрів людського єства та світу людини. Розглянуто причини виникнення негативного у сфері антропокультурного, розкрито природу негативного у розмаїтті його проявів. Показано, що негативне у людському єстві і світі людини, яке виникло у зв'язку з її біологічною недостатністю та неусталеністю, завжди було, є і буде. Трансцендування, котре є механізмом подолання цієї неусталеності, як постійний вихід за межі сущого, є механізмом продукування як креативного, культуротворчого, так і деструктивного, руйнівного, що вносить значну дисгармонію у світ людини. Увагу приділено моделі облаштування буття, яка б обмежувала вплив негативного на усі сторони людського буття та максимально сприяла можливості кожної людини розкритися, скористатися своїм життєвим шансом.

Проанализировано человеческое бытие в контексте взаимодействия позитивных и негативных параметров человеческого естества и мира человека. Рассмотрены причины возникновения негативного в сфере антропокультурного, раскрыта природа негативного в разнообразии его проявлений. Показано, что негативное в человеческом естестве и мире человека, возникшее в связи с его биологической недостаточностью и неустойчивостью, всегда было, есть и будет. Трансцендирование, являющееся механизмом преодоления этой неустойчивости, как постоянный выход за пределы сущего, есть механизмом продуцирования как креативного, культуротворческого, так и деструктивного, разрушительного, что вносит значительную дисгармонию в мир человека. Уделено внимание модели обустройства бытия, которая бы ограничивала влияние негативного на все стороны человеческого бытия и максимально способствовала возможности каждого человека раскрыться, воспользоваться своим жизненным шансом.

З'ясовано проблеми народницького руху в Україні на початку ХХ ст., його прояви та особливості художнього відображення у повісті "Блискавці" М. Чернявського. Проаналізовано її ідейно-тематичну концепцію, яка реалізується у вчинках і діях персонажів.

Висвітлено контент спеціалізованого дитячого каналу "ПЛЮСПЛЮС", а також результати типологічного аналізу ефірного наповнення каналу за функціональним спрямуванням. Запропоновано поділ контенту за такими типами: розважально-виховний, пізнавально-навчальний, пізнавально-освітний, розважальний. Акцентовано на визначенні дитячої телевізійної програми, окреслено різницю між мультиплікацією і анімацією. У контексті питання про користь перегляду дитячого телебачення згадано комунікаційну технологію "ед'ютейнмент ("Освіта + розвага").

Висвітлено теоретичні засади аналізу скептицизму. За допомогою розгляду філософських концепцій Секста Емпірика та Д. Г'юма заперечується правильність існуючого розподілу скептицизму на "повний" на "неповний". Також здійснюється перегляд існуючих упереджених поглядів на дану проблему. Негативні тенденції у дослідженнях скептицизму потребують більш детального розгляду та корекції. Першочерговою задачею, безперечно, є встановлення прийнятного та зрозумілого погляду на те, що являє собою скептицизм. Найпростішим та очевидним рішенням буде звуження значення цього терміну та чітке визначення його меж. Найдоречнішим буде визначити скептицизм саме як вузьку античну теорію, яка закінчується на філософській спадщині Секста Емпірика. Даний підхід надасть змогу конкретизувати сам термін та сприятиме запобіганню різночитань та непорозумінь. Щодо тих течій, у яких наявні елементи античного скептицизму, доречним буде вживати слово "скепсис". Адже античний скептицизм, будучи завершеною течією, володіє певним переліком ознак, які після зупинки діяльності представників цієї течії більше не повторювалися. Відповідно до вищевказаних тверджень недоречним є і поділ скептицизму на повний і неповний. Це пов'язано з тим, що, розглядаючи скептицизм саме як вузьку античну течію, дослідники будуть мати справу лише з його повним варіантом.

На основі всебічного аналізу комунікаційної технології ед'ютейнмент аргументовано актуальність впровадження цієї технології, виявлено чинники її ефективності та запропоновано рекомендації щодо оптимізації роботи телевізійного каналу для дитячої аудиторії на засадах технології “освіта + розвага”. Вперше в Україні систематизовано, узагальнено й інтерпретовано теоретичний та практичний досвід упровадження соціально-комунікаційної технології “ед'ютейнмент”. Запропоновано вузьке та широке визначення ед'ютейнменту як технології і як стратегії відповідно. Виявлено ознаки ед'ютейнменту в ефірному наповненні українських спеціалізованих телеканалів для дитячої аудиторії “Піксель” та “Плюсплюс”. Методом експертного опитування визначено перспективи впровадження технології ед'ютейнмент як дієвого засобу для досягнення позитивних соціальних зрушень. Запропоновано напрями впровадження ед'ютейнменту в Україні у межах теорії й практики медіаосвіти та соціального інжинірингу. Вдосконалено розуміння можливостей сучасного телебачення для розвивання й освіти аудиторії; концепцію програмної політики телевізійного каналу для дитячої аудиторії. Набули подальшого розвитку визначення принципів контентного наповнення спеціалізованого телеканалу для дитячої аудиторії, рекомендації щодо оптимізації роботи телевізійного каналу для дітей та алгоритму побудови медійної платформи для дитячої аудиторії як розвивального, освітнього, адаптаційного ресурсу.

Досліджено антропокультурні чинники європейського вибору України, зокрема проблеми облаштування внутрішньоукраїнського буття згідно із засадничими європейськими цінностями, нормами та стандартами. Визначено шляхи вирішення проблем буття української людини у світі - від подолання бідності та ствердження цінностей європейської демократії на українській землі та до покращення суспільного самопочування та саморефлексії пересічного українця на основі розвитку високотехнологічного виробництва та подолання штучного соціокультурного розколу суспільства. Проаналізовано трансцендентний вимір сучасних ціннісних сподівань. Розглянуто альтернативні моделі розвитку України в контексті європейських цінностей. Вивчено проблеми плюральності європейської людини як екзистенційно-антропологічного типу, гуманізму в його класичному та посткласичному прочитаннях. З'ясовано антропокультурні труднощі на шляху європейської інтеграції. Показано роль етосу толерантності, способи виявлення життєвого світу людини та феномен європейськості.

Мета роботи - дослідження і теоретичне обгрунтування специфіки проведення процедури медіації як альтернативного позасудового способу врегулювання господарських спорів та як комплексного інструменту господарського процесу. Використані загальні методи наукового пізнання, зумовлені метою та завданнями даного дослідження, а саме: логічного узагальнення, екстраполяризації, аналізу та синтезу, порівняння та системного підходу, а також порівняльно-правовий, евристичний та системно-структурний методи. Обговорено розгляд основних проблем розвитку інституту медіації: низької поінформованості громадян щодо цієї процедури, недовіри медіаторам, скептичного ставлення до них, недостатнього рівня компетентності медіаторів тощо. Процедура медіації є відносно новим способом вирішення господарських та інших спорів, але все ж таки демонструє свою ефективність і привабливість у даний час, тоді як суди перевантажені роботою над вирішенням спорів. Медіація ж має прискорений процес врегулювання господарських спорів, а медіативна угода має силу, рівну судовому рішенню. Медіацію розглянуто як добровільний альтернативний (позасудовий) спосіб врегулювання господарських спорів між конфліктуючими сторонами із залученням третьої особи - медіатора. Часто у процесі роботи з врегулювання конфлікту, медіатор повинен шукати не лише можливість вирішення даного конфлікту, а й назріваючих конфліктів, тобто займатися паралельно профілактикою конфлікту. Як наслідок, медіацію слід розглядати як міждисциплінарну категорію, що увібрала в себе такі галузі знання, як конфліктологія, психологія, лінгвістика, соціологія тощо.