Висвітлено проблеми та концепції сучасної західної аналітичної філософії мови. Розглянуто теорії Фреге, Рассела, Стросона, Доннелана, Остіна, Грайса, Серла.

Рассмотрены проблемы онтологического, гносеологического и методологического плана, связанные с определением объекта языкознания и смежных дисциплин, характера и способа лингвосемиотического и лингвофилософского познания. Изложены методики функционального и прагматического исследования языковой деятельности. Представлена авторская версия объединения функционализма и прагматизма в единое методологическое направление.

Рассмотрены проблема автора в антологическом аспекте, идеи ранних работ М.М.Бахтина. Охарактеризовано автора как субъект поэтического, превращенно-словесного бытия. Раскрыта роль эстетического автора (поэта) в разрешении конфликта абсолютного автора - слова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш1в

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено найважливіші напрямки класичної та некласичних логіки, а також засади евристики як теорії творчого мислення. Розкрито різноманітні методологічні та евристичні функції логіки в пізнанні. Проведено логічний аналіз знання та запропоновано модель соціокультурної трансформацїї наукового знання.

Изложены наиболее важные направления классической и неклассических логик, а также основы эвристики как теории творческого мышления. Раскрыты разнообразные методологические и эвристические функции логики в познании. Проведен логический анализ знания и предложена модель социокультурной трансформации научного знания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.24 + Ю224.21 + Ш1в2:Ю

Рубрики:

Свідомість і мова

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-664 + Ю224.21

Рубрики:

Історія філософії

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш100.4

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Мова і свідомість. Мова і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано складний процес функціонування мови загалом та слова як її основи у соціальній генезі суспільства, зокрема на прикладі вивчення українських реалій за умов імперської залежності та тоталітаризму. Обгрунтовано значення слова як соціального агента суспільної свідомості, проаналізовано діалектику стосунків особи та суспільства, розглянуто їх варіанти. Досліджено взаємозв'язок слова та герментевтики тексту. Висвітлено раціональні та ірраціональні аспекти релігії як символічної форми, розкрито світське та сакральне сприйняття слова Біблії. Розглянуто функціональність біблійної символіки у сучасному контексті, розкрито значення слова у християнському культі. З'ясовано соціальний статус поета (письменника), досліджено особливості контакту у системі автор - твір - читач. Визначено роль слова в освіті й обгрунтовано можливості його використання як ефективного засобу виховання нових поколінь, висвітлено освітній потенціал творів красного письменства.

Проанализирован сложный процесс функционирования языка в целом и слова как его основы в социальной генезе общества, в частности на примере изучения украинских реалий в условиях имперской зависимости и тоталитаризма. Обосновано значение слова как социального агента общественного сознания, проанализирована диалектика отношений личности и общества, рассмотрены их варианты. Исследована взаимосвязь слова и герменевтики текста. Освещены рациональные и иррациональные аспекты религии как символической формы, раскрыто светское и сакральное постижение слова Библии. Рассмотрена функциональность библейской символики в современном контексте, раскрыто значения слова в христианском культе. Определен социальный статус поэта (писателя), исследованы особенности контакта в системе автор - произведение - читатель. Показана роль слова в образовании и обоснованы возможности его использования как эффективного средства воспитания новых поколений, освещен образовательный потенциал художественных произведений.

На основании обобщенного эмпирического метода Б.Лонергана, положения его философской концепции и идей русской гуманитарной мысли осуществлено исследование философско-прагматической, когнитивной и лингвистической парадигмы Сети Интернет. Освещены идеи лонергановской школы о синтезе философии, религии, науки, а также современные тенденции русской философии и филологии, направленные на комплексный, общенаучный подход к исследованиям.

Вперше в Україні у підручнику систематизовано викладено історію світової лінгвофілософської думки, розкрито сутність філософії мови, її найважливіших категорій, визначено взаємозв'язки з іншими гуманітарними науками, що досліджують мову. Проаналізовано лінгвофілософські ідеї видатних філософів, мовознавців, теологів. Висвітлено різні напрями філософії мови. Запропоновано лінгвофілософські концепції О.Потебні, Г.Сковороди, Д.Овсянико-Куликовського.

Впервые в Украине в учебнике систематизировано изложена история лингвофилософской мысли, раскрыта сущность философии языка, ее важнейших категорий, определены взаимосвязи с другими гуманитарными науками, связанными с исследованиями языка. Проанализированы лингвофилософские идеи известных философов, языковедов, теологов. Предложены лингвофилософские концепции О.Потебни, Г.Сковороды, Д.Овсянико-Куликовского.

Проанализирован феномен языковой действительности и онтологической ситуации, в которую вовлечен человек. Человек рассмотрен как субъект языкового бытия. Проанализирована проблема метода существования, его направленности и формы.

Раскрыты философские и лингвистические аспекты анализа "идеостиля" немецкого ученого М. Хайдеггера. Проанализированы основные этапы становления философско-аналитической теории ученого. Раскрыты принципиальные отличия хайдеггеровских категорий, понятий от других существующих способов обозначения и раскрытия сущности проблемы человека, его языка и речи. Указано, что герменевтический анализ особенностей "идеостиля" исследователя позволяет определить фундаментальные проблемы философии языка М. Хайдеггера, обладает эвристическим потенциалом в сфере аналитической философии в общем и социальной философии в частности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш100.735

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Білінгвізм (двомовність). Багатомовність

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.4 + Ю3(4РОС)6-678.7 + Ю224.21

Рубрики:

Мова і свідомість. Мова і мислення

Історія філософії

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования актуальных проблем современного знания. Прослежена связь новейших концепций языка (структуралиститских, постструктуралистских) с проблематикой и стилем художественных произведений писателей, а также лингвистическими концепциями. Уделено внимание вопросам сближения философского и художественного мышления.

Розглянуто проблему пріоритетних міждисциплінарних досліджень сучасної філософії культури та філософії мови. Завдяки особливій ролі, що приділяється мові в інтелектуальному пізнанні світу, проблему вивчення мовних знаків, як способів вираження, збереження та трансляції універсальної загальнолюдської, а також специфічної культурно-національної інформації виведено на перший план дослідження. Виділення лінгвокультурологічної одиниці в один з засобів філософського осмислювання буття стає основою для вивчення взаємозв'язків трьох моделювальних семіотичних систем: світорозуміння окремої нації, культури, релігії та мови в межах виділеної культурно-національної картини світу.

Розглянуто проблеми конструювання метамови для опису феноменологічного та семіотичного інтерпретаційних патернів, а також проблему самоопису на метамовному рівні. Розрізнення інтерпретаційних настанов як метатекст опису запропоновано конструювати на базі семіотичних концептів.

Проаналізовано феномен акту мовлення. Відзначено, що основу іллокутивних актів мовлення склала інтонаціональність як фундаментальна властивість мислення: у виконанні акту мовлення свідомість нав'язала фізичному втіленню ментальному стану умови задовільності ментального стану. Доведено, що центральну роль у здійсненні іллокутивного акту відіграла не конвенція, як вважали засновники теорії актів мовлення, а взаємність і настрій аудиторії на сприйняття акту мовлення. Умовою реалізації іллокутивної дії постала наявність зустрічної дії, що обумовило її комунікативний зміст. Сутністю іллокутивного акту визначено взаємодію між особистостями, іллокутивний акт виступив проявом особистості як суб'єкта взаємодії. З точки зору комунікативної взаємодії особистість існує на стику діалогу з комунікативною спільнотою та діалогу з буттям. Особистість не тільки звертається до аудиторії за підтверженням своєї ідентичності, але й надає значення аудиторії актом її визнання. Усвідомлення даної двовимірності призвело до ствердження взаємозалежності між агентом акту мовлення та комунікативною спільнотою.

Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики репрезентує її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття.