За допомогою морфологічних методів дослідження встановлено, що шкіра щура кровопостачається трьома групами артерій, які формують сплетення. Щурів варто вважати адекватними тваринами для експериментально-морфологічних досліджень шкіри.

Выполнено уточненное теоретическое и экспериментальное обоснование процесса изготовления биметаллических трубчатых элементов вытяжкой из раздельных заготовок. В результате конечно-элементного моделирования обосновано благоприятное распределение напряжений и деформаций в очаге деформирования при вытяжке с утонением для формирования соединения слоев. Экспериментально показано образование соединения при взаимодействии слоев. Полученные результаты дают основаниия для усовершенствования процесса в последующих исследованиях в этой отрасли.

Наведено морфологічну характеристику ангіоархітектоніки шкіри щура у разі експериментального стрептозотоцинового цукрового діабету. Доведено, що ланки гемомікроциркуляторного русла шкіри у динаміці експериментального діабету зазнають патологічних змін, що виражаються значним звуженням, а згодом дилатацією всіх судин.

Висвітлено питання патогенезу тяжкої комбінованої краніоскелетної травми. Вивчено ефективність впливу кріоконсервованих фетальних клітин на відновні процеси в організмі. Проаналізовано роль нервово-регуляторних, гемодинамічних, оксидаційних, імуноцитокінових та структурно-функціональних порушень у розвитку поліорганної недостатності та перебігу відновлення стану внутрішніх органів у разі корекції фетальними клітинами. Охарактеризовано механізм дії стовбурових клітин. Розглянуто активність процесів ліпопероксидації та функціональний стан антиоксидної системи у разі застосування клітинної терапії за умов краніоскелетної травми, ускладненої кровотечею. Подано інформацію про електронномікроскопічні зміни внутрішніх органів у випадку політравми за умов застосування фетальних клітин в експерименті.

В експерименті на щурах встановлено, що трансплантація ембріональних прогеніторних клітин у ранньому періоді колоногенного перитоніту сприяє значному підвищенню діурезу за рахунок збільшення швидкості клубочкової фільтрації, що суттєво знижує вміст креатиніну в плазмі крові. Показники канальцєвого транспорту іонів натрію і калію після введення тваринам з колоногенним перитонітом ембріональних прогеніторних клітин відповідають контролю на тлі більш низького, ніж у тварин контрольної групи, фільтраційного завантаження нефронів і за значного збільшення кліренсу безнатрієвої води. Суттєво підвищується проксимальна реабсорбція іонів натрію. Дистальний транспорт іонів натрію значно збільшується і перевищує контрольні показники. Висока інтенсивність процесів ацидифікації сечі за призначення трансплантації ембріональних прогеніторних клітин зберігається. Водночас спостерігається деяке зміщення механізмів ниркового кислотовиділення у бік переважання виведення іонів водню внаслідок амоніогенезу, що призводить до незначного підвищення рН сечі.

У відповідь на краніоскелетну травму, ускладнену кровотечею, в гомогенаті печінки суттєво збільшується вміст первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), який досягає максимального рівня на 14-у добу експерименту та вірогідно перевищує контроль упродовж 25 діб спостереження. Накопичення продуктів ПОЛ відбувається через 3 - 14 діб експерименту на фоні суттєвого зниження активності супероксиддисмутази (СОД), відсутності змін активності каталази та компенсаторного збільшення вмісту церулоплазміну на 3-ю добу. З 14-ї по 25-у добу після застосування кріоконсервованих фетальних нервових клітин спостережено менші відхилення ліпопероксидації за вмістом первинних продуктів ПОЛ (дієнові кон'югати) та з 3-ї по 7-у добу - вторинних (ТБК-активних) продуктів ПОЛ. На 3-14-у добу експерименту вміст каталази знижується та відновлюється до контрольного на 25-у добу, з 14-ї доби відмічається протекторний вплив кріоконсервованих фетальних нервових клітин відносно активності СОД. Коригувальний ефект на вміст церулоплазміну в сироватці крові практично відсутній.

Політравма в періоді пізніх проявів травматичної хвороби супроводжується вираженими порушеннями гуморального імунітету, які проявляються збільшенням вмісту в сироватці крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та імуноглобулінів класів A, M, G на 14 - 28-му доби експерименту. Застосування тіотриазоліну супроводжується меншим напруженням гуморального імунітету, що супроводжувалося статистично достовірно нижчим вмістом у сироватці крові ЦІК, Ig A, M, G стосовно нелікованнх тварин у всі терміни спостереження.

Досліджено в експерименті ультраструктуру ендотеліальних клітин капілярів і гістологічну структуру м'язової тканини на різних етапах після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки. Доведено, що за умов ішемії стовбурові клітини фетальної печінки стимулюють процеси ангіогенезу, а у разі трансплантації в інтактну м'язову тканину гемопоетичні стовбурові клітини диференціюються в тканинні макрофаги, загалом не порушуючи структури м'язової тканини.

Експериментальна краніоскелетна травма зумовлює порушення білково-синтезувальної функції печінки, що особливо помітно через 12 год посттравматичного періоду у тварин із додатковою кровотечею. Активність аспартат- і аланінамінотрансфераз сироватки крові суттєво перевищує рівень контролю в усі терміни спостереження. Характерною рисою динаміки аспартатамінотрансферази у тварин із краніоскелетною травмою без кровотечі є досягнення нею статистично достовірно вищого рівня стосовно контрольної групи вже через 2 год, який залишається стабільно високим до закінчення експерименту. У групі із кровотечею в динаміці посттравматичного періоду він підвищується й через 24 год суттєво перевищує тварин дослідної групи без кровотечі. Ця закономірність спостерігається й за величиною активності аланінамінотрансферази.

Відсоток незадовільних результатів відновних операцій на периферичному сегменті артеріального русла, а також відсутність у ряді випадків анатомічних умов до виконання реконструктивного втручання зумовлює пошук і розробку методів непрямої реваскуляризації Проведено експериментальне дослідження з метою вивчення перспективності використання гемопоетичних клітин фетальної печінки як стимулятора процесів ангіогенезу за умов ішемії. На ультраструктурному рівні доведено ефективність і перспективність використання гемопоетичних клітин фетальной печінки як індуктора процесів неоангіогенезу de novo у разі ішемії кінцівки.

Показано, що у разі постгеморагічної анемії та колоногенного перитоніту порушується екскреторна функція нирок за рахунок зменшення фільтрації та реабсорбції. У разі поєднання анемії і перитоніту спостережено потенціювання цих порушень, що вказує на наявність незалежних механізмів патології нирок.

Дослідження спрямоване на підвищення ефективності виготовлення біметалевих трубчастих елементів у машинобудівному виробництві за рахунок розробки та обгрунтування процесу витягування з потоншенням різнорідних листових металів і сплавів. Виконано аналітичний та числовий розрахунки процесу сумісного витягування з потоншенням двох різнорідних металів з нагрівом. Встановлено взаємозв'язок параметрів НДС на межовій поверхні та ступеня деформації потоншення шарів з вихідними геометричними параметрами заготовки, механічними властивостями окремих шарів та геометрією робочої поверхні матриці. Експериментально показано, що похибка розрахунків не перевищує 7 - 14 %. Запропоновано структурну схему (алгоритм) розрахунку технологічних параметрів процесу витягування двошарової заготовки з потоншенням, а також нові перспективні технічні рішення та реалізовані технологічні рекомендації, що необхідні для процесу виготовлення біметалевих трубчастих елементів.

Увагу приділено з'ясуванню патогенетичних закономірностей розвитку системних порушень у разі комбінованої краніоскелетної травми й ефективності застосування кріоконсервованих фетальних нервових клітин для її корекції. Доведено, що комбінована краніоскелетна травма ініціює активацію процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, зростання прозапальних цитокінів, порушення білкового обміну, гуморального імунітету в організмі тварин на етапі гострої реакції на травму та раннього періоду травматичної хвороби, що є основним чинником пошкоджень тканин і розвитку системної органної недостатності. Виявлено, що додатково викликана кровотеча в щурів із краніоскелетною травмою погіршує перебіг травматичної хвороби в усі досліджувані періоди після нанесення краніоскелетної травми. Одержано позитивний вплив введених кріоконсервованих фетальних нервових клітин на організм тварин як із краніоскелетною травмою, так і аналогічною травмою, ускладненою кровотечею. Встановлено, що у тварин під впливом клітинної терапії знизилася смертність, покращилася структура й ультраструктура печінки, нирок і легень, відновилися активність ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи, білоксинтезувальна функція печінки, зросли антиоксидантні резерви, покращилася імунологічна реактивність, зменшився цитолітичний синдром і прояви запалення. Експериментально доведено, що найбільш виражений ефект від введення кріоконсервованих фетальних нервових клітин спостерігається з 14-ої доби після нанесення травми.

За допомогою комплексу макро- і мікроскопічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних і статистичних методів дослідження, вперше описано та проведено зіставлення особливостей васкуляризації та будови різних ділянок шкіри білих щурів в нормі. Вперше на препаратах шкіри з ін'єкованим судинним руслом проведено морфометричний аналіз ланок гемомікроциркуляторного русла шкіри в нормі. На основі відтвореної експериментальної моделі стрептозотоциніндукованого цукрового діабету (ЦД) вперше проведено порівняльний аналіз морфометричних параметрів кровоносного русла шкіри білих щурів упродовж восьми тижнів протікання ЦД. Одержано нові дані щодо мікроструктурних змін шарів шкіри й ультраструктурних змін ланок гемомікроциркуляторного русла шкіри білих щурів у динаміці протікання експериментального стрептозотоциніндукованого ЦД.

Розроблено та програмно реалізовано метод індукції дерева рішень для задачі класифікації політравм на основі ряду біохімічних показників. Алгоритм вибору атрибуту використовує значення приросту інформації. Проект реалізовано в середовищі Netbeans на основі Java-класів.

Отмечено, что хроническая ишемия нижних конечностей (ИНК) - широко распространенное заболевание с высокой степенью инвалидизации и значительной долей в структуре хирургической летальности. Невозможность проведения реконструктивных операций на сосудистом русле у более чем половины пациентов с данной патологией и неуклонное прогрессирование течения болезни, несмотря на проводимую консервативную терапию, требует поиска новых методов лечения. Приведены данные об исследованиях, целью которых является стимуляция ангиогенеза путем применения клеточных технологий в комплексном лечении при ИНК. Многообещающие результаты клинических испытаний применения прогениторных клеток, полученных из периферической крови, костного мозга, жировой ткани и материалов фетального происхождения, позволяют надеяться, что стимуляция процессов ангиогенеза станет еще одним перспективным направлением в комплексном лечении при хронической ИНК.

За умов експериментальної краніоскелетної травми відзначаються виражені порушення гуморального імунітету, що супроводжуються накопиченням у сироватці крові циркулюючих імунних комплексів та коливальними відхиленнями вмісту Ig класів A, M і G, що характеризуються зростанням імуноглобулінів упродовж 14 діб спостереження з подальшим розвитком гуморальної імуносупресії. Уведення суспензії кріоконсервованих фетальних нервових клітин потенціює компенсаторні механізми у перші 7 діб експерименту і сприяє виведенню циркулюючих імунних комплексів з організму на 25-ту добу. Клітинна терапія при краніоскелетній травмі нормалізує вміст Ig класів A, M і G упродовж 14 діб спостереження з наступною активацією гуморальної ланки імунної системи.

За умов експериментальної краніоскелетної травми відбуваються виражені структурні зміни в тканині печінки, які виявляються порушеннями структури часточки і балкової організації гепатоцитів, розвитком дистрофічних змін, що переважають у ранні періоди експерименту. Введення суспензії кріоконсервованих фетальних нервових клітин потенціює адаптаційні механізми і частково покращує структурну організацію гепатоцитів, підсилює регенерацію і потенціює відновлення часткової структури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У періоді гострої реакції на краніоскелетну травму вже через 2 год у травмованих тварин відмічається нагромадження про- і протизапальних цитокінів: TNFalpha, IL-6 та IL-10. Вміст IL-2 підвищується до 12 год посттравматичного періоду. У подальшому вміст досліджуваних цитокінів зменшується, за винятком IL-2, який у травмованих тварин із крововтратою залишався підвищеним до 24 год експерименту. Характерною рисою динаміки досліджуваних показників у тварин із крововтратою є статистично вірогідно більше зростання TNFalpha та IL-10 і їх тривалий високий рівень до 12 год експерименту.