Розглянуто проблему формування у старшокласників відповідальності, організованості й практичності як морально-вольових якостей ділової людини. Обгрунтовано педагогічні умови, структурно-функціональну модель та організаційно-методичне забезпечення цього процесу.

Рассмотрена проблема формирования у старшеклассников ответственности, организованности и практичности как морально-волевых качеств делового человека. Обоснованы педагогические условия, структурно-функциональная модель и организационно-методическое обеспечение этого процесса.

Зазначено, що необхідною умовою залучення школярів до оздоровчої діяльності є мотивація. Зроблено висновок, що в процесі мотиваційної роботи в учнів формується усвідомлене, стійке прагнення до здорового способу життя, яке активно проявляється у повсякденному житті, позитивне ставлення до виконання відповідних вимог.

Показано, что необходимым условием приобщения школьников к оздоровительной деятельности является мотивация. Сделан вывод о том, что в процессе мотивационной роботы у учеников формируется стремление к здоровому образу жизни, как сознательное, устойчивое, активно проявляемое в повседневной жизни, а также положительное отношение к выполнению его требований.

Motivation is necessary condition for junction of pupils to the health activity. Striving for a health life style, as deliberate,stable, active shown in everyday life positive attitude to execution of it's demands at the process of motivation work with pupils is to be developed.

Висвітлено онтологію таких понять, як світогляд, науковий і екологічний світогляд, розкрито їх сутність і значення. Наведено результати психологічного аналізу структурних компонентів екологічного світогляду особистості. Показано динаміку психолого-педагогічних передумов його формування в онтогенезі. Розкрито особливості формування екологічного світогляду у студентів педагогічних ВНЗ.

Освещена онтология таких понятий, как мировоззрение, научное и экологическое мировоззрение, раскрыты их сущность и значение. Приведены результаты психологического анализа структурных компонентов экологического мировоззрения личности. Показана динамика психолого-педагогических предпосылок его формирования в онтогенезе. Раскрыты особенности формирования экологического мировоззрения у студентов педагогических ВУЗ.

Висвітлено психологічні аспекти становлення образу світу школярів різних вікових категорій, зокрема, учнів початкових, середніх і старших класів. Розглянуто теоретико-методологічні питання розвитку образу світу дитини: психологічний зміст категорії "образ світу", наявні підходи його дослідження у психології та суміжних дисциплінах, зародження та подальший розвиток в онтогенезі людини. Запропоновано модель образу світу, наведено концепцію динамічної рівноваги у системі образ світу - образ "Я" підростаючої особистості.

Освещены психологические аспекты становления образа мира школьников возрастных категорий, в частности, учеников начальных, средних и старших классов. Рассмотрены теоретико-методологические вопросы развития образа мира ребенка: психологическое содержание категории "образ мира", существующие подходы его исследования в психологии и смежных дисциплинах, зарождение и дальнейшее развитие в онтогенезе человека. Предложена модель образа мира, приведена концепция динамического равновесия в системе образ мира - образ "Я" подрастающего поколения.

Розглянуто загальні напрямки у визначенні ініціативи як психолого-педагогічного поняття та на основі цього виділено його сутність.

Рассмотрены основные направления в определении инициативы как психолого-педагогического понятия и на основе этого выделена его сущность.

Main trends in determination of the initiative as psychological - educative conception are considered in the article and on the basis of it is emphasized its essence.

Висвітлено теоретичні та практичні засади формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Визначено сутність поняття "ціннісні орієнтації особистості у галузі музичної культури" та його структуру. Зроблено діагностику сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у даній сфері. Обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов і особистісно-орієнтованих технологій формування ціннісних орієнтацій підлітків у сфері музики.

Освещены теоретические и практические основы формирования ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры. Определены сущность понятия "ценностные ориентации личности в области музыкальной культуры" и его структура. Сделана диагностика сформированности ценностных ориентаций подростков в данной сфере. Обоснована и экспериментально подтверждена эффективность педагогических условий и личностно-ориентированных технологий формирования ценностных ориентаций подростков в сфере музыки.

Проаналізовано особливості стилю сімейного виховання (СВ) у зв'язку з формуванням мотивації досягнення; визначено зв'язки між мотиваційними тенденціями досягнення в окремих значущих сферах діяльності підлітків; надано оцінку впливу СВ на професійно-особистісне самовизначення підлітка.

Розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій учнів-старшокласників. На базі сучасних соціально-психологічних методик визначено структуру термінальних та інструментальних цінностей, пов'язаних з особистісними характеристиками. На підставі результатів психологічного експерименту обгрунтовано напрями формування та розвитку моральної особистості випускників загальноосвітніх закладів.

Проаналізовано теоретичні концепції проблеми вивчення музичних інтересів сучасних підлітків. Представлено результати анкетування, здійсненого в ході дослідження цінностей, інтересів та переваг у сфері музики серед підліткової аудиторії.

Розкрито зміст поняття допитливості як системної якості особистості, що забезпечує її пізнавальну активність, готовність до засвоєння нової інформації. Надано узагальнену характеристику особливостей допитливості. Визначено її психологічну структуру в учнів-підлітків і розкрито рівні розвитку за показниками інтенсивності та варіативності. Виділено та описано психолого-педагогічні умови та засоби активізації розвитку допитливості школярів. Розроблено та апробовано діагностичну процедуру, спрямовану на вивчення її динаміки за умов навчального процесу, а також комплексну програму "Активізація розвитку допитливості школярів у процесі учбової діяльності". На підставі результатів досліджень обгрунтовано вплив засобу метафори на розвиток допитливості учнів під час вивчення ними предметів не лише гуманітарного, але й природничо-математичного циклів.

Теоретично обгрунтовано та експериментально виявлено залежність вибору змістових характеристик ціннісних орієнтацій молодшими школярами від різних показників їх самооцінки та індивідуально-особистісних характеристик. Виділено чотири типи особистості учнів молодших класів на основі вибору ними пріоритетних цінностей. Розроблено програму діяльності шкільного психолога стосовно розвитку самосвідомості молодшого школяра.

Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного відношення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання школярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Вивчено особливості емоційного ставлення дітей середнього та старшого дошкільного віку до себе та ровесників. Досліджено вікові та статеві особливості зазначеного ставлення. Визначено критерії та рівні ставлення дошкільників до себе, їх доброзичливість до ровесників. Вивчено особливості усвідомлення даними дітьми своїх переживань і переживань ровесників. Між ставленнями до себе та ровесників дітей 6-го року життя існує взаємозв'язок, внаслідок якого усвідомлення власних переживань зумовлює усвідомлення переживань ровесників, чого немає в дітей 5-го року життя. Розроблено й апробовано систему впливів, спрямованих на формування у старших дошкільників позитивного емоційного ставлення до себе й однолітків через розвиток їх умінь усвідомлювати власні та чужі переживання. Обгрунтовано, що створення сприятливого мікроклімату у групі ровесників є умовою становлення у дитини позитивного ставлення до себе й інших дітей.

Запропоновано системну концепцію організації та здійснення комплексу нововведень в педагогічному процесі в середньому загальноосвітньому закладі інноваційного типу - колегіумі, грунтуючись на провідній ідеї його спрямування у площину життєвого самовизначення вихованців. Визначено теоретико-методичні основи спрямування особистості учня до суб'єктивно усвідомленого вибору власного життєвого шляху. Розроблено психолого-педагогічну технологію смислоціннісного та потребово-мотиваційного впливу як супроводу життєвого самовизначення колегіїстів засобами та формами спеціально організованого навчально-виховного процесу в масштабах всієї школи нового типу. Охарактеризовано особливості суб'єктної активності учня на різних етапах його онтогенезу за умов шкільного навчання та запропоновано способи її психологічної підтримки.

Здійснено теоретичний аналіз сутності, психологічних характеристик і педагогічного потенціалу навчальних світоглядних діалогів, визначено критерії їх ефективності (пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяльнісний). З'ясовано, що ефективність навчальних світоглядних діалогів на уроці залежить від сформованості в їх учасників готовності до творчої співпраці у єдності її ціннісно-мотиваційних (емоційної і особистісної відкритості та взаємної поваги, визнання унікальності та водночас принципової рівності) та інструментальних компонентів (рівнів розвитку вмінь і навичок ведення діалогу (здатності проектувати, ініціювати, керувати діалогом), сформованості особистісно значимого способу пізнавальної діяльності, комунікативної компетентності. Доведено, що становлення світогляду школярів у процесі діалогу стимулюється реалізацією комплексу психолого-педагогічних умов, які передбачають: організацію співробітництва суб'єктів навчального процесу, зокрема, шляхом актуалізації суб'єктивного досвіду в пізнавальній активності учнів, створення на уроці атмосфери, що сприяє розкриттю індивідуальності кожного з них; поєднання об'єктивності в оцінюванні вчителем способу вирішення обговорюваної проблеми з його загальною позитивною налаштованістю під час оцінювання діяльності учнів.

Вивчено особливості прояву психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин. Уперше на підставі результатів теоретико-експериментальних досліджень визначено поняття психологічної готовності до подружніх взаємовідносин як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. З'ясовано види психологічної готовності до подружніх взаємовідносин та їх провідні детермінанти. Установлено, що рівень психологічної готовності представлений неоднозначно: у дівчат він вищий, ніж у юнаків. Розкрито вираженість індивідуальних проявів і провідних факторів, що обумовлюють психологічну готовність старших підлітків та юнацтва залежно від життєвого досвіду, віку та статевих властивостей. Розроблено й апробовано систему цілеспрямованого формування психологічної готовності старших підлітків до подружніх взаємовідносин. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей психологічної підтримки юнаків і дівчат старшого підліткового та юнацького віку шляхом використання новітніх виховних технологій.

Наведено результати дослідження процесу життєвого самовизначення старшокласників, психолого-педагогічних умов його підтримки та стимулювання засобами психологічної освіти. Обгрунтовано сутність життєвого самовизначення та його психологічні особливості в юнацькому віці. Зроблено спробу структурувати суб'єктивні складові-детермінанти життєвого самовизначення. Здійснено психолого-педагогічне дослідження ефективності запровадження психологічної освіти для старшокласників як чинника їх життєвого самовизначення. Розроблено та апробовано експериментальну програму спецкурсу з психології для старшокласників, методичні поради щодо його запровадження. Результати формувального експерименту на базі шкіл Сумської області показали: озброєння старшокласників базовими знаннями та первинними техніками з галузі психології як однієї з центральних антропологічних дисциплін є ефективним засобом їх життєвого самовизначення та особистісного саморозвитку. Показано, що розроблений зміст курсу психологічної освіти, спеціально організована пізнавальна, комунікативна, предметно-практична та творча діяльність учнів стимулюють та якісно збагачують важливі складові психологічної організації особистості: світоглядну, ціннісно-цільову, мотиваційно-потребову, гармонійною єдністю яких забезпечується життєве самовизначення старшокласників.

Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

Висвітлено нові дані стосовно специфічних рис образу майбутнього з урахуванням сучасного розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано питання образу майбутнього в контексті гендерної належності старшокласників та місця їх проживання. Показано міру переживання старшокласниками власного майбутнього як проблеми, опосередкованої особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього, мірою гармонійності, позитивності Я-концепції, самооцінкою, рівнем тривожності старшокласників. Розглянуто основні аспекти юнацького віку, специфічні риси образу майбутнього в ранній юності та переживання майбутнього як проблеми.

Розкрито зміст поняття "особистісне ставлення до небезпеки", розкрито концептуальні уявлення, що дають змогу зрозуміти механізми та особливості формування різних ставлень до загрози ураження ВІЛ. Показано, що особистісне ставлення до небезпеки ураження ВІЛ можна розглядати на рівні емоційного сприйняття загрози. Створено методику, що дає змогу його вивчати та диференціювати (безумовно тривожне, відносно занепокоєне та достатньо байдуже). За результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що ставлення до загрози ВІЛ пов'язано з комплексом особистісних, поведінкових та когнітивних характеристик підлітків різного віку та статі, на підставі визначення яких можна підвищити ефективність корекції неадекватних проявів ставлення до цієї небезпеки.