Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

Розглянуто причини вчинення самогубств. Наведено соціальну характеристику самогубства як явища, а також кримінологічну характеристику його жертв. Особливу увагу приділено розмежуванню самогубств, нещасним випадкам вбивствам. Висвітлено питання запобігання самогубствам.

На основе изучения отношений греческого социума и греческой философской мысли к проблеме самоубийства выявлена степень влияния социальных реалий на изменение общественного отношения к проблеме суицида. Рассмотрена проблема влияния социальных катаклизмов на формирование аутоагрессивной парадигмы.

Розглянуто мотиваційні аспекти формування схильності до суїцидальної поведінки людей молодого віку. Висвітлено ефективність психофізичних тренінгових програм, спрямованих на зміну тілесної динаміки. Визначено шляхи проведення первинної профілактики самогубств серед молоді. Проаналізовано вплив засобів масової інформації на рівень аутоагресивної та деструктивної поведінки населення. Розкрито психологічні фактори суїцидальної поведінки у підлітковому віці. Описано особливості індивідуальних факторів ризику суїцидальної поведінки.

Рассмотрены мотивационные аспекты формирования склонности к суицидальному поведению лиц молодого возраста. Освещена эффективность психофизических тренинговых программ, направленных на изменение телесной динамики. Определены пути проведения первичной профилактики самоубийств среди молодежи. Проанализировано влияние средств массовой информации на уровень аутоагрессивного и деструктивного поведения населения. Раскрыты психологические факторы суицидального поведения в подростковом возрасте. Описаны особенности индивидуальных факторов риска суицидального поведения.

Философски исследованы проблемы ментальности и ее эпифеномена - смерти (Танатоса). Отмечено, что смерть, в силу ее факультативности для каждого человека нельзя познать до конца. Размышляя о смерти, каждое поколение по-своему решает проблемы посюстороннего мира: смысла жизни, свободы воли, границы свободы воли. Приведено философское определение ментальности, истоков этноменталитета, описаны культура смерти у различных народов, конфессий и ментально-философский подход к смерти, поскольку знание форм культуры смерти у различных народов формирует толерантность, уважение к чужим культурам и обычаям.

Проаналізовано соціально-психологічні детермінанти аутоагресивної поведінки працівників органів внутрішніх справ (ОВС). Описано методи превенції, спрямовані на запобігання випадкам аутодеструктивної поведінки правоохоронців. Наведено практичні рекомендації щодо проведення психопрофілактичної роботи з різноманітними категоріями працівників ОВС, що входять до групи посиленої психологічної уваги.

Проанализированы социально-психологические детерминанты аутоагрессивного поведения работников органов внутренних дел (ОВД). Описаны методы превенции, направленные на предупреждение случаев аутодеструктивного поведения правоохранителей. Приведены практические рекомендации для проведения психопрофилактической работы с разнообразными категориями работников ОВД, входящих в группы усиленного психологического внимания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю704.32 + С5*362

Рубрики:

Моральний аспект смерті

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва, які визначали основи соціальної поведінки особи. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку мілітарного (елліністичного) тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

Досліджено проблему відношення екзистенції до смерті. Розкрито суть різноманітних підходів до концепту смерті, їх морально-етичне значення. Проаналізовано джерельну базу дослідження. Здійснено історико-філософське дослідження поняття смерті, трансформацію цього поняття у європейській свідомості. Значну увагу приділено смерті як символічному феномену, мотиву смерті та воскресіння в літературі та мистецтві. Поняття символічної смерті взаємопов'язується з поняттям духовної самотрансценденції, зміною установок існування людиною, яка прагне вирватись за межі повсякденного, профанного світу і, долучитися до царини сакрального, стати автентичною особистітю. Розглянуто роль страху та мужності під час символічного помирання та відродження.

Висвітлено життя особистості як розвивальну систему певного вчинку, життя в контексті готовності особистості до майбутнього. Розкрито значення філософії життя як моральної категорії. Розглянуто типи життєвої спрямованості особистості, головними серед яких є дріб'язковість та вагомість. Охарактеризовано різновиди переживання особистості в певній життєвій ситуації. Обгрунтовано спроможність особистості до зміни власного життя. Визначено емоційні чинники психологічної нестабільності життя особистості. Зроблено висновок про формування свого способу життя кожною особистістю. Акцентовано увагу на доброчинних справах, помислах і переживаннях, які сприятимуть повноті життя особистості.

Освещена жизнь личности как развивающаяся система определенного поступка, жизнь в контексте готовности личности к будущему. Раскрыто значение философии жизни как моральной категории. Рассмотрены типы жизненной направленности личности, главными из которых являются мелочность и весомость. Охарактеризованы разновидности переживания личности в определенной жизненной ситуации. Обоснована способность личности к изменению собственной жизни. Определены эмоциональные факторы психологической нестабильности жизни личности. Сделан вывод о формировании своего образа жизни каждой личностью. Акцентировано внимание на благотворительных делах, помыслах и переживаниях, способствующих полноте жизни личности.

When covering a person's life as a developing system of a certain action, life in the context of the readiness of the individual to the future. Disclosed the value of the philosophy of life as a moral category. The types of life-orientation of the person, the principal of which are petty-weight. We characterize the types of experiences of the individual in a particular situation. Proved the ability of the person to change their lives. Determined by emotional factors of psychological instability, a person's life. Concluded that the formation of his lifestyle of each person, where there should be no place for low-lying and vile. The attention to charitable deeds, thoughts and experiences that contribute to the fullness of life personality, where the internal difficulties can be overcome only with love as the guiding principle of human life.

Охарактеризовано позитивну психологію як вчення, центральним поняттям якого є оптимізм особистості. Проаналізовано провідні наукові розробки проблеми оптимізму, причин його появи та чинників, які йому сприяють та пригнічують. Висвітлено взаємозв’язки феномену оптимізму та інших явищ психології особистості. Визначено основні риси, мотиви та прагнення оптимістів та песимістів. Досліджено кореляції феномену оптимізму та оптимізму як атрибутивного стилю, феномену песимізму та вивченої безпорадності. Встановлено, що стиль атрибуції дозволяє оцінити досвід невдач, але ставлення у представників різних атрибутивних стилів до такого досвіду відрізняється. Подано визначення поняття «надія» та її тлумачення в різних підходах до вивчення феномену оптимізму. Доведено потребу у формуванні виваженого оптимізму в структурі особистості.

Охарактеризована положительная психология как учение, центральным понятием которого является оптимизм личности. Проанализированы ведущие научные разработки проблемы оптимизма, причин его появления и факторов, которые ему способствуют и подавляют. Освещены взаимосвязи феномена оптимизма и других явлений психологии личности. Определены основные черты, мотивы и стремления оптимистов и пессимистов. Исследованы корреляции феномена оптимизма и оптимизма как атрибутивного стиля, феномена пессимизма и выученной беспомощности. Установлено, что стиль атрибуции позволяет оценить опыт неудач, но отношение у представителей разных атрибутивных стилей к такому опыту различается. Представлены определения понятия «надежда» и ее толкование в разных подходах к изучению феномена оптимизма. Доказана потребность в формировании взвешенного оптимизма в структуре личности.

Characterized is the positive psychology as a doctrine, the central concept of which is optimistic of personality. Analyzed are the leading research and development issues of optimism, its causes and factors that contribute to it and suppress. Highlighted is the relationship of the phenomenon of optimism and other phenomena of personality psychology. Determined are the main features of the motives and aspirations of optimists and pessimists. Investigated is the correlation of the phenomenon of optimism and optimism as attributive style, the phenomenon of pessimism and acquired helplessness. It is established that the style of attribution to evaluate the experience of failures, but the attitude of members of the different styles attribute to such a different experience. Defined is the concept of "hope" and its interpretation in the different approaches to the study of the phenomenon of optimism. Proved is the need for the formation of a balanced optimism in the structure of personality.

Досліджено атрибутивний стиль студентів коледжів та курсантів військових інститутів. Відмічено, що в навчальних закладах переважає думка, що успіх є результатом поєднання таланту і бажання. Розглянуто причину невдачі – недостатність таланту, бажання, або того та другого більш ніж достатньо, проте не вистачає оптимізму. Доведено, що студентів з песимістичним атрибутивним стилем поведінки більше схильні до виникнення депресивних станів. Висвітлено методику „Тест на оптимізм” для діагностики особливостей атрибутивного стилю, результати якої наведено у таблиці. Доведно, що у студентів із домінуванням песимістичного атрибутивного стилю поведінки з екстернальним рівнем суб’єктивного контролю у мотивації навчальної діяльності переважають зовнішні прагматичні мотиви. І навпаки, досліджувані з оптимістичним атрибутивним стилем та інтернальним локусом контролю орієнтовані на одержання знань і опанування професією.

Исследован атрибутивный стиль студентов колледжей и курсантов военных институтов. Отмечено, что в учебных заведениях преобладает мнение, что успех является результатом сочетания таланта и желания. Рассмотрены причину неудачи – недостаток таланта, желания, или того и другого предостаточно, однако не хватает оптимизма. Доказано, что студенты с пессимистическим атрибутивным стилем поведения более склонны к возникновению депрессивных состояний. Освещена методика "Тест на оптимизм" для диагностики особенностей атрибутивного стиля, результаты которой приведены в таблице. Доказано, что у студентов с доминированием пессимистического атрибутивного стиля поведения с экстернальным уровнем субъективного контроля в мотивации учебной деятельности преобладают внешние прагматические мотивы. И наоборот, исследуемые с оптимистическим атрибутивным стилем и интернальным локусом контроля ориентированы на получение знаний и овладение профессией.

Investigated attributional of their college students and military institutions. It is noted that in schools the prevailing view that success is a result of a combination of talent and desire. Considered the cause of failure - or lacked the talent or desire, or both, was enough, but not enough optimism. Proved that students with a pessimistic attributional style of behavior are more prone to the emergence of depression. Covered procedure "test optimism" for the diagnosis of the features attributional style, the results of which are located in the following table. The study concluded that students with a pessimistic attributional style dominance behavior externality level of subjective control in the motivation of learning activities predominate external pragmatic motives. Conversely, studied with an optimistic attributional style, and internal locus of control aimed at providing knowledge and skills development.

Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до вивчення психологічних особливостей розвитку оптимізму в ранньому юнацькому віці в зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст та структуру (афективний, когнітивний та поведінтковий компоненти) оптимізму, обгрунтовано критерії (фрустраційна толерантність, атрибутивний стиль, автономія), показники (аутосимпатія, надія, впевненість у собі) та рівні (високий, вище від середнього, середній, низький) розвитку його в ранньому юнацтві. Розроблено психологічну модель і програму цілеспрямованого розвитку оптимізму з метою досягнення узгодженого рівня оптимізму в учнів раннього юнацького віку. Доведено ефективність та необхідність її впровадження в навчально-виховний процес з метою розвитку його в старшокласників та їх особистісного зростання. Запропоновано практичні рекомендації учням, батькам, вчителям з питань розвитку оптимізму в ранньому юнацькому віці.

Екпериментально досліджено розуміння студентами-психологами ставлення до смерті. Виділено такі напрями досліджень: вікові аспекти ставлення до смерті (переважно, ставлення підлітків та юнаків), ставлення до смерті в особливих ситуаціях (в екстремальних ситуаціях, в ситуації хвороби) та особливих груп людей (термінальних хворих, осіб з порушенням інтелектуального розвитку тощо), психотерапевтичні аспекти роботи із людьми, що страждають від втрат (сюди ж можна віднести дослідження з танатотерапії) та загальнотеоретичні танатологічні розвідки. Описано діагностичний інструментарій, зокрема для реалізації завдань було використано модифікацію методики "Незавершені речення". Виявлено компоненти ставлення до смерті у респондентів, зокрема, емоційний, когнітивний, ірраціональний та ціннісно-екзистенційний. Одержані результати дозволяють говорити про певні групові тенденції у ставленні до смерті. Разом із тим, відповіді окремих досліджуваних свідчать про ціннісне ставлення або таке, що має екзистенційне значення. Науково виправданим є розробка такого дослідження, яке мало би на меті з‘ясування і аналіз окремих особливостей ціннісного ставлення до смерті.

Экпериментально исследовано понимание студентами-психологами отношения к смерти. Выделены следующие направления исследований: возрастные аспекты отношения к смерти (в основном, отношение подростков и юношей), отношение к смерти в особых ситуациях (в экстремальных ситуациях, в ситуации болезни) и особых групп людей (терминальных больных, лиц с нарушением интеллектуального развития и т.п.), психотерапевтические аспекты работы с людьми, страдающими от потерь (сюда же можно отнести исследования по танатотерапии) и общетеоретические танатологические разведки. Описаны диагностический инструментарий, в частности для реализации задач были использованы модификации методики "Незавершенные предложения". Выделены компоненты отношения к смерти у респондентов, в частности, эмоциональный, когнитивный, иррациональный и ценностно-экзистенциальный. Полученные результаты позволяют говорить об определенных групповых тенденциях в отношении к смерти. Вместе с тем, ответы отдельных испытуемых свидетельствуют о ценностном отношении или имеют экзистенциальное значение. Научно оправданным является разработка такого исследования, целью которого будет выяснение и анализ отдельных особенностей ценностного отношения к смерти.

The article summarizes the researches of attitude toward death, ideas about it; proposed classification of thematics of researches in the context of the described problem; a description of results of empirical research attitude toward death in adolescence. Using the modification of a method of incomplete sentences we try to understand what understanding of death prevail among Ukrainian youth. The result of our investigation was detection of 4 levels of death perception: emotional level, rational level, irrational level and existential level. So, perception of death, on emotional level is bipolar and negative polar is dominating. On rational level death is seen as a logical and natural end of life. On irrational level death is realized as natural and necessary end of the life, as normal integral part of the life and in the same time – as not the final.

Мета роботи - довести, що життя є вічним та складається з двох половинок, а саме - народження та смерті. Феноменологічний аналіз наукових джерел, трактатів як сучасних авторів так і трактатів древніх. Свідомість не зводиться до фізіологічних процесів мозку, так як і не можливо звести до фізіології і анатомії руки трудову діяльність людини. Смерть являється одним із найсуттєвіших визначників життя перед будь-якою самосвідомістю, що так чи інакше пояснює життя. Життя вічне та виявляється на рівні нашої свідомості - народженням та смертю: - ми кожної миті народжуємось і кожної миті вмираємо.

Цель работы - доказать, что жизнь является вечной и состоит из двух половинок, а именно - рождения и смерти. Феноменологический анализ научных источников, трактатов как современных авторов так и трактатов древних. Сознание не сводится к физиологичным процессам мозга, так как и не возможно возвести к физиологии и анатомии руки трудовую деятельность человека. Смерть является одним из самых существенных определителей жизни перед любым самосознанием, которое так или иначе объясняет жизнь. Жизнь вечна и проявляется на уровне нашего сознания - рождением и смертью: - мы каждое мгновение рождаемся и каждое мгновение умираем.

Розглянуто аксіологічний аспект концепції "етики благоговіння перед життям" А. Швейцера. В концепції "етики благоговіння перед життям" А. Швейцер філософські осмислив досвід свого життя. Його філософія виступає не умоглядною концепцією, а результатом його життєвої діяльності - лікарської, наукової, теологічної, музичної. А. Швейцер власним прикладом довів, що людина може жити осмислено і гідно, утверджуючи своєю діяльністю життя як вищу цінність. І це є підставою повного розкриття закладених в людині здібностей і талантів. Відновлення істинної ієрархії цінностей вимагає самостійності, протистояння нівелюючим, деструктивним силам. А будь-яка сила в суспільстві, спрямована проти людини, руйнує і саме суспільство як спільноту людей. Визнання життя найвищою цінністю - основа розвитку суспільства, яка створює можливості оптимального розв'язання багатьох глобальних проблем сучасності. Україна в своєму розвитку орієнтована на європейську цивілізаційну модель і тому філософія А. Швейцера, його особистісний приклад мають особливе значення. Для нашої країни важливим є процес повернення в цивілізовану, демократичну родину європейських народів, продовження свого розвитку як інтегральної частини європейської цивілізації. Звичайно, на цьому шляху є важливими і необхідними політичні, економічні реформи. Але не менш, якщо не більш, важливим є перетворення, розвиток на особистісному рівні і перехід від підданого тоталітарної держави до самостійного громадянина, відповідального громадянина демократичної держави. Тому питання засвоєння, сприйняття справді гуманістичної ієрархії цінностей, особистісних зразків є і питанням розвитку і збереження демократії в Україні.

Розкрито сенс феномену покликання людини у філософському та педагогічному аспектах. Показано генезу ідеї покликання людини в європейській культурі, релігійні та секулярні джерела її формування. Проведено феноменологічний аналіз покликання, розглянуто етичні проблеми його реалізації особистістю. Висвітлено результати емпіричного дослідження уявлень про покликання учнівської і студентської молоді та вчителів в Україні. Здійснено міжкультурне порівняння досвіду покликання студентів педагогічного фаху з України та США. Проаналізовано практичне значення чинника покликання в контексті завдань розвитку та реформування системи освіти в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.24 + Ю704.32

Рубрики:

Філософія смерті і безсмертя

Моральний аспект смерті

Шифр НБУВ: ДС50289 Пошук видання у каталогах НБУВ