Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р731.94

Рубрики:

Недоношені діти

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94 + Р733.698-1

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Статеві розлади у хлопців

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено комплексний статистичний аналіз морфометричних параметрів внутрішніх жіночих статевих органів між віддаленими у часі групами об'єктів дослідження та встановлено відмінності їх фетальної анатомії під імовірним впливом умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. Уперше виявлено відмінності в будові внутрішніх жіночих статевих органів у плодів різного віку між розведеними у часі групами морфологічного дослідження. Уперше встановлено послідовність формоутворення матки, яєчників, маткових труб і піхви впродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу людини. На основі проведених морфометричного та статистичного аналізу встановлено нормативні фетальні параметри внутрішніх жіночих статевих органів і періоди їх уповільненого й прискореного розвитку. Уперше обгрунтовано виникнення можливих варіантів будови і топографії яєчників, матки, піхви та маткових труб. Одержано нові науково обгрунтовані дані, що суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології перинатального розвитку внутрішніх жіночих статевих органів.

Oбзор сфокусирован на диагностике, клиническом и общем терапевтическом подходе к конституциональной задержке роста и полового созревания и гипогонадотрофическому гипогонадизму у мужчин, которые трудно различить. Клинический анамнез и физикальное обследование должны быть тщательно выполнены. Задержка полового развития обусловлена конституциональной задержкой роста и полового созревания у подавляющего большинства детей. Ее следует отличать от гипогонадизма - патологического состояния - у небольшой доли мальчиков. Ряд лабораторных тестов позволяет прогнозировать наступление и прогрессирование полового созревания. Тем не менее появление высокочувствительных систем иммуноанализа и радиометрического иммуноанализа для лютеинизирующего гормона, фолликулостимулирующего гормона и тестостерона не решило проблему полностью, поскольку их значения могут перекрываться между нормальными и патологическими состояниями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушення розвитку статі (ПРС) включає групу вроджених захворювань репродуктивної системи, за яких є невідповідність ознак, що визначають стать людини (а саме, генетичної, гонадної, гормональної, соматичної, психічної і паспортної статі). Проведено ретроспективний аналіз 75 медичних карт пацієнтів з ПРС за період з 2000 по 2017 рр. Критерієм включення пацієнтів до бази даних була неправильна чи невизначена будова зовнішніх геніталій та/або невідповідність гонадної статі хромосомній. Проаналізовано результати клінічних даних, лабораторних аналізів і інструментального дослідження. Всім пацієнтам (до 18 років) проведено цитогенетичний тест і, за необхідності, молекулярно-цитогенетичне дослідження (флуоресцентну гібридизацію in situ (FiSH-метод). Молекулярно-генетичне тестування проводили в обраній групі пацієнтів з 46,XY ПРС в Україні (n = 2) та в інституті Пастера, Франція (n = 18), з використанням екзомного секвенування. Хромосомне ПРС діагностували у 21,3 % (n = 16) пацієнтів, 46,XY ПРС - у 64 % (n = 48) та 46,XX ПРС - у 14,7 % (n = 11) випадків. Генетичне тестування в групі 46,XY ПРС було проведено у 20 (41,6 %) пацієнтів. З них у 5 пацієнтів виявлено такі гени, пов'язані з порушенням розвитку яєчок, як СBX-2, WT1 і NR5A1 (n = 3). Гени, пов'язані з диференціюванням (наприклад, стероїдним синтезом/дією/рецепторами стероїдів), були більш частими знахідками і включали мутації в AR (n = 5), SRD5А2 (n = 1) та HSD17B3 (n = 1). Висновки: необхідні подальші дослідження для виявлення нових генів, мутації яких спричиняють ПРС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.627.7 + Р731.15 + Р731.94

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок у дітей

Фізичний розвиток дітей

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано аналітичний огляд літератури за останніх 20 років щодо проблеми статевого дозрівання хлопців, підходів до його оцінки, визначення факторів, які впливають на перебіг пубертату, та діагностики порушень статевого розвитку. Наведено результати епідеміологічних досліджень вікових нормативів ступеня статевого розвитку хлопців 10 - 17-річного віку та технологію діагностики патології статевого дозрівання.

Вперше встановлено, що в патогенезі передчасне ізольоване телархе (ПІТ) значну роль відіграє зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза, підтверджено участь та доведено частоту гіперпролактинемії у виникненні даної патології. Вперше встановлено, що за обстеження дівчаток із ПІТ, враховуючи сомато-морфологічні ознаки та результати диференціально-діагностичної проби із лютеїнізувального гормону, лютропіну (ЛГ-РГ), в 15,9 % випадках ПІТ трансформується в передчасному статевому розвитку. Вперше доведено, що нічні піки ЛГ у хворих із ПІТ зареєстровано у 15,4 %. Вперше доведено, що гормональний статус дівчаток з ПІТ залежить від віку маніфестації патології. Показано, що прогресування розвитку молочної залози відбувається на тлі підвищення частоти нічних піків ЛГ. Вперше встановлено, що значущим чинником ризику виникнення ПІТ є загроза переривання вагітності у матері й її вік до 20-ти років. Вперше показано, що в 16,9 % дівчаток віком до 3-х років розміри внутрішніх статевих органів перевищують вікові нормативи, а в 6 - 7 років не відрізняються від них. Розроблено патогенетично обгрунтовані методи лікування хворих із ПІТ.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.

Целью проведенного психологического исследования явилось изучение подросткового этапа развития как поворотного периода в становлении личностной зрелости. С помощью комплекса из семи методик установлено, что высокая гармоничность психологической организации личности способствует обретению личностной зрелости уже в подростковом периоде.

У здорових міських дівчаток Поділля із різними соматотипами встановлено межі довірчих інтервалів та особливості ехометричних параметрів матки й яєчників у різні фази менструального циклу (МЦ). Доведено, що розміри матки в усі фази МЦ більші у дівчаток мезо- та (або) ендо-мезоморфів, а менші - у ектоморфів. Найменшу кількість відмінностей параметрів яєчників визначено під час фолікулінової та фази овуляції МЦ. Під час лютеїнової фази МЦ усі параметри яєчників більші у дівчаток ендо-мезоморфів, ніж у представниць інших соматотипів; більшість параметрів лівого яєчника більші у мезоморфів порівняно із екто- та екто-мезоморфами. Встановлено особливості кореляцій сонографічних параметрів матки й яєчників у різні фази МЦ із антропо-соматотипологічними параметрами тіла дівчаток із різними соматотипами, на основі аналізу яких розроблено регресійні моделі сонографічних розмірів жіночих статевих органів.

Выявлено, что в подростковом периоде, наряду с морфофункциональными изменениями в железистом аппарате простаты, происходит и морфофункциональная перестройка лимфоидных образований, проявляющаяся увеличением их количества и площади. Эти изменения касаются как лимфоэпителиальных, так и периваскулярных узелков. Наличие последних в предстательной железе, а также в стенках полых органов пищеварительной, дыхательной, мочевыводящей систем расценено как морфологическое проявление высокой иммунной активности в каждой части тела и в организме в целом, как состояние полной готовности выполнять функции защиты от генетически чужеродных веществ.

Встановлено у здорових міських дівчат Поділля й юнацького віку взагалі та різних морфотипів особливості ультразвукових параметрів матки й яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази менструального циклу (МЦ), а також особливості їх зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками. Доведено, що між дівчатами підліткового й юнацького віку у більшості випадків під час аналізу зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із рівнем статевих гормонів у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну, як за силою та напрямом, так і за кількістю статистично значущих і недостовірних середньої сили зв'язків, картину. Аналіз одержаних регресійних моделей ультразвукових розмірів матки й яєчників і рівня статевих гормонів показав, що найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ширина дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок (ШДЕ); до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ТШЖС, а у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС і ШДЕ, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників і рівня статевих гормонів.

З метою визначення особливостей соматостатевого розвитку хлопців, що мешкають у сільській місцевості, оглянуто 1188 хлопців віком 10 - 18 років. У результаті дослідження було встановлено залежність показників статевого дозрівання від індексу маси тіла підлітків. Для хлопців з недостатньою масою тіла та ожирінням характерний більш пізній початок статевого розвитку та відставання показників статевого розвитку у 13 - 15-річному віці, коли при фізіологічному перебігу пубертату спостерігаються найвищі темпи дозрівання. У підлітків з надлишковою масою тіла зміни з боку розвитку статевих органів та вторинних статевих ознак менш виражені. Одержані результати розкривають ще один шлях профілактики порушень статевого розвитку - нормалізація росто-вагових співвідношень.

У дівчат 16 - 18 років, на відміну від дівчаток 13 - 15 років, установлена значно більша кількість множинних статистично значимих і невірогідних середньої сили зв'язків між гормональним фоном і антропометричними та соматотипологічними показниками в різні фази менструального циклу (МЦ); в різні фази МЦ сила і напрямок зв'язків між рівнем статевих гормонів та антропосоматотипологічними показниками часто змінюються. У дівчаток 13 - 15 років найбільша кількість статистично значимих і невірогідних середньої сили прямих і найменша кількість зворотних зв'язків рівня статевих гормонів з антропосоматотипологічними показниками встановлена у лютеїнову фазу МЦ; у дівчат 16 - 18 років найбільшу кількість прямих зв'язків встановлено у фолікулінову та лютеїнову фази МЦ, а зворотних - у лютеїнову фазу МЦ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94 + Р733.712.56

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено значну кількість кореляцій між сумою лінійних розмірів обох нирок, відносними коефіцієнтами та розмірами тіла, компонентами соматотипу та маси тіла у практично здорових міських підлітків української етнічної групи.

Вивчено анатомічні особливості пієлоуретального сегмента у ранньому періоді онтогенезу людини. З застосуванням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено динаміку становлення топографії та будови даного сегмента. Уточнено та систематизовано відомі й одержані дані стосовно топографо-анатомічних особливостей пієлоуретерального сегмента людини. Розвинуто теоретичні засади про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографій особливості синтопії верхніх сечових шляхів. Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії пієлоуретерального сегмента у плодовому періоді онтогенезу. Вивчено його топографо-анатомічні особливості у новонароджених. Досліджено пошарову будову пієлоуретерального сегмента у перинатальному періоді онтогенезу. З'ясовано особливості його кровопостачання та венозного відтоку. Визначено критичні періоди його розвитку. Уперше виготовлено детальні графічні реконструкції пієлоуретеральних сегментів різних періодів пренатального розвитку людини, що розвиває уявлення про просторово-часову організацію досліджених структур.