Наведено результати дослідження впливу 35-річного застосування добрив на фосфатний потенціал чорнозему південного карбонатного у передгірно-степовій частині Криму. На базі регресійних рівнянь показано можливість визначення активності фосфатних іонів і фосфатного потенціалу грунту, якщо відомо вміст рухомих форм фосфору.

Досліджено вплив різної глибини зяблевої оранки на фоні тривалого застосування різних систем удобрення під цукрові буряки на умови вирощування, а також питання підвищення врожайності та якості коренеплодів. Встановлено, що за умов Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому з метою поліпшення агро-фізичних і фізико-хімічних показників родючості, зниження забур'яненості та підвищення продуктивності цукрових буряків, доцільно періодично проводити поглиблення зяблевої оранки до 40 см, особливо на фоні тривалого застосування органо-мінеральної або органічної систем удобрення в сівозміні з обов'язковим рядковим внесенням фосфорних добрив.

  Скачати повний текст

Розроблено інтегровану систему удобрення на прикладі чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу в сівозміні зернобурякового типу, а також запропоновано шляхи удосконалення системи удобрень основних польових культур на підставі використання визначених форм, оптимальних строків і способів застосування органічних і мінеральних добрив, біологічних препаратів. Обгрунтовано новий напрямок у проектуванні системи удобрення, який грунтується на прогресивному підвищенні родючості грунту та вирішенні екологічних проблем. Встановлено, що розробка системи удобрення повинна враховувати баланс поживних речовин, який сприяє здійсненню гнучкого процесу коригування доз різних видів добрив.

Обгрунтовано доцільність застосування фосфорних добрив розмелених фосфоритів родовищ України на чорноземних грунтах. Запропоновано пакет показників, за допомогою яких можна здійснити комплексну та об'єктивну оцінку агрохімічної ефективності даних грунтів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу добору культур у сівозміні, обробітку грунту на баланс гумусу в зрошуваному чорноземі південному. Доведено, що на утворення гумусу впливає застосування органічних та мінеральних добрив, а на продуктивність зрошуваних сівозмін - вирощування люцерни.

Приведены результаты исследований влияния добора культур в севообороте, обработки почвы на балланс гумуса в орошаемом черноземе южном. Доказано, что на образование гумуса влияет применение органических и минеральных удобрений, на продутивность орошаемых севооборотов - выращивание люцерны.

Проаналізовано позитивний вплив на вміст мінеральних форм азоту, рухомого фосфору та обмінного калію у лучно-чорноземному грунті одинарної та полуторної норм мінеральних добрив на фоні гною.

Проанализировано позитивное влияние на cодержание минеральных форм азота, движущего фосфора и обменного калия в лужно-черноземной почве одинарной и полуторной норм минеральных удобрений на фоне гноя.

Висвітлено вміст і запаси гумусу в метровому шарі грунту після застосування мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення, а також їх вплив на біологічну активність грунту, спрямованість біохімічних процесів. Встановлено, що показники залежать від дози органічних добрив та співвідношення у них C:N. Доведено, що внесення високих доз мінеральних добрив на фоні гною зменшує запаси гумусу, потребує додаткових заходів для запобігання його втратам.

Освещены содержание и запасы гумуса в метровом слое почвы после использования минеральной, органической и органо-минеральной систем удобрения, а также их влияние на биологическую активность почвы. Установлено, что показатели зависят от дозы органических удобрений и соотношения C:N. Доказано, что внесение высоких доз минеральных удобрений на фоне навоза уменьшает запасы гумуса, что требует дополнительных мероприятий для предотвращения потерь.

Проаналізовано вплив вуглеамонійних солей, які використовувалися разом із гноєм та соломою, на стан гумусу в чорноземах України, біологічну активність, агрономічно цінний мікробоценоз, потенційну та ефективну родючість грунту.

Проанализировано влияние углеаммонийных солей, используемых совместно с навозом и соломой, на состояние гумуса в черноземах Украины, биологическую активность, агрономически ценный микробоценоз, потенциальное и эффективное плодородие почвы.

Установлено рівень, на якому стабілізується загальний вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому, коли культури польової сівозміни тривалий час не удобрюються, та доведено досить значний вплив кислотності грунту на кількісні зміни лабільних власне гумусових речовин. Уперше, з використанням розчину NaI, вивчено кількісні характеристики негуміфікованих органічних решіток та уточнено особливості трансформації фракційних складових органічної речовини чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. З'ясовано вплив систематичного застосування добрив на засміченість чорнозему опідзоленого насінням бур'янів і забур'яненість посівів озимої пшениці. Вивчено стан заселеності чорнозему опідзоленого дощовими черв'яками й уточнено характер змін окремих показників біологічної активності грунту під впливом тривалого застосування добрив. Досліджено закономірності зміни кислотності та поживного режиму чорнозему опідзоленого й урожайності та якості продукції культур польової сівозміни під дією різних систем удобрення та насиченості добривами в сівозміні. Визначено дози й обгрунтовано систему застосування добрив, які забезпечують стабільні, економічно виправдані врожаї сільськогосподарських культур для даного регіону та типу грунту.

Досліджено проблему покращання еколого-меліоративного стану чорноземів південних зрошуваних за рахунок утилізації осадку стічних вод (ОСВ) Одеси 6 - 8-річного строку зберігання та компосту з осаду 2 - 3-річного з соломою у нормі 10 т/га як добрива під сільськогосподарські культури. Вивчено вплив ОСВ і компосту на біологічні, фізичні та фізико-хімічні властивості чорноземів південних слабкогумусових важкосуглинистих. Розроблено технологію утилізації осаду стічних вод у чистому вигляді й у вигляді компосту для удобрення та меліорації грунтів.

Досліджено тривалий вплив систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів та урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних та мінеральних добрив під час комбінованої та ресурсоощадної систем обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим дрібним обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету та забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. За такого поєднання ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено вплив вапнування на фоні тривалого (35 років) застосування різних доз органічних і мінеральних добрив та їх поєднання на зміну кислотно-основних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, його поживний режим, баланс кальцію, урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та продуктивність ланок польової сівозміни. Установлено динаміку змін кислотності грунту за його профілем, а також розраховано баланс кальцію в грунті польової сівозміни за умов тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення. Визначено вплив вапнування на зміну параметрів показників родючості грунту (рухомість макро- і мікроелементів, біологічну активність грунту, його структуру). Виявлено, що застосування дефекату на фоні органічних і мінеральних добрив підвищує в прямій та післядії врожайність культур польової сівозміни, за цього покращується якість урожаю.

Встановлено, що негативний вплив забруднення чорнозему типового важкими металами (Zn, Pb, Cd, Cr) значно знижується на фоні використання фосфоритного борошна: поліпшуються фізико-хімічні та агрохімічні показники грунту, зменшується вміст у ньому рухомих форм важких металів і їх нагромадження у фітомасі.

Установлено, что отрицательное влияние загрязнения чернозема типичного тяжелыми металлами (Zn, Pb, Cd, Cr) значительно снижается на фоне использования фосфоритной муки: улучшаются физико-химические и агрохимические показатели почвы, уменьшается содержание в нем подвижных форм тяжелых металлов и их накопление в фитомассе.

За умов типової зерно-бурякової сівозміни Лісостепу України вивчено вплив тривалого застосування добрив на трансформацію та нагромадження сполук у лучно-чорноземному карбонатному грунті. Установлено, шо найбільший вплив на нагромадження загального фосфору, фосфору органічних і мінеральних сполук, фракцій мінеральних фосфатів, рухомих сполук фосфору та ступеня рухомості фосфатів у грунті має сумісне застосування органічних і мінеральних добрив. Наведено дані стосовно ємності вбирання фосфору добрив грунтом, впливу добрив на сорбційні властивості грунту, а також вміст рухомих сполук у грунті та елементів живлення в рослинах озимої пшениці. Вивчено баланс фосфору у сівозміні.

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів забезпечує підвищення вмісту рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено ефективність органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Наведено результати тривалих досліджень змін структури азотного фонду, гумусного стану чорноземів, реградованих під впливом добрив. Встановлено залежність вмісту гумусу, групового складу гумусних речовин і фракційного складу азоту грунту від виду та доз добрив.

Приведены результаты продолжительных исследований изменений структуры азотного фонда, гумусного состояния черноземов, реградированных под влиянием удобрений. Установлена зависимость содержания гумуса, группового состава гумусных веществ и фракционного состава азота почв от вида и доз удобрений.

Вивчено вміст та питання заміни форм калію лучно-чорноземного вилугуваного грунту за різних систем його обробітку та удобрення. Установлено взаємозв'язки між різними формами калію та врожайністю сільськогосподарських культур, а також вмістом даного елемента в них. Визначено, що лучно-чорноземний грунт має загальний резерв калію у верхньому шарі та близький до чорноземних грунтів. Установлено, що мінімальний обробіток грунту сприяє трансформації калію з необмінних у доступні для рослин форми внаслідок підвищення кислотності грунтового розчину у верхньому 0 - 15 см шарі грунту, за мінімального обробітку якого інтенсивніше відбувається надходження калію з грунтововибірного комплексу у грунтовий розчин. Виявлено, що ступінь рухомості обмінного калію у верхньому шарі грунту за мінімального обробітку має значення на 22,4 - 63,2 % більше, ніж у разі застосування оранки. З'ясовано, що мінімізація обробітку грунту сприяє підвищенню вмісту обмінного, водорозчинного, необмінного калію, а також покращанню надходження калію у рослини, зменшенню фіксації та поглинання калію. Відзначено, що завдяки локалізації рослинних решток у верхньому шарі грунту підвищується вміст калію організації речовини грунту. Установлено, що поміж усіма формами калію існує високий кореляційний зв'язок, а саме: фіксований, обмінний та ступінь рухомості найбільш корелювали з кислотністю грунтового розчину. За цього коефіцієнт кореляції між вмістом мулистої фракції та вмістом калію у цій фракції за умов експерименту є дуже високим - 0,74. На підставі кореляційно-регресійного аналізу показано, що усі форми калію певною мірою беруть участь у живленні рослин.