Викладено загальні вимоги до відбору грунтових зразків і визначення в них вмісту азоту. Проведено визначення та коригування доз застосування азотних мінеральних добрив для підживлення озимини у разі використання нормативних рівнів забезпечення грунту азотом; визначення та коригування доз застосування азоту під ярі культури у разі використання результатів грунтової та рослинної діагностики живлення рослин.

Рассмотрены вопросы разработки методологических основ создания медленнодействующих минеральных азотных и органо-минеральных удобрений, улучшения азотного и фосфорно-калийного режима почв, повышения эффективности азотных удобрений в лесном и сельском хозяйстве Украины. Представлены технология получения и характеристика медленнорастворимых органо-минерельных удобрений, описаны способы их приготовления. Обосновано, что наилучшие показатели эколого-экономической и энергетической эффективности достигаются при использовании данных удобрений на черноземных и дерново-подзолистых почвах левобережной Лесостепи в сельскохозяйственном и лесном производстве. Рекомендованы мероприятия по сохранению и повышению плодородия почв.

Досліджено вплив буровугільного гумату амонію (БВГА) на ріст, розвиток, продуктивність та якість продукції зелених культур (ЗК) за умов захищеного грунту. Виявлено особливості видової специфічної реакції культур на гумат амонію. Підтверджено, що якість продукції покращується під впливом гумату. Встановлено найбільш ефективні засоби обробляння ЗК БВГА.

Експериментально досліджено проникнення компонентів мінеральних добрив, а саме нітратів, вниз по грунтовому середовищу у разі періодичного зволоження грунту та за відсутності атмосферних опадів.

Проаналізовано процес проникнення углиб грунтового середовища залишків мінеральних добрив, які вимиваються з грунту в результаті випадання атмосферних опадів. Проведено експериментальні дослідження вимивання поживних речовин гранульованих та капсульованих мінеральних добрив з грунту у глибинні горизонти. Проведено порівняльний аналіз цих процесів у випадку вимивання компонентів з мінеральних азотних добрив.

Вперше виявлено можливість екобезпечного ефективного застосування в землеробстві та лісовому господарстві нових форм капсульованих повільнорозчинних азотомістких мінеральних і органо-мінеральних добрив, виготовлених за авторськими посвідченнями і патентами. Одержано нові наукові дані з питань: динаміка трьох форм азоту, його міграція, вплив повільнорозчинних азотомістких добрив на врожайність і якість сільськогосподарських культур, одержання стандартних сіянців лісоутворювальних порід, посилення протиерозійної функції грунтозахисних меліоративних насаджень. Надано оцінку перспективи застосування в лісовому господарстві органо-мінеральних добрив (сумішей). Обгрунтовано, що найкращі показники еколого-економічної та енергетичної ефективності у процесі виробництва досягаються під час використання повільнорозчинних мінеральних азотомістких і органо-мінеральних добрив на чорноземах і деревно-опідзолених грунтах лівобережного Лісостепу.

Досліджено вплив наслідків застосування нового виду азотних добрив сульфат-гумат амонію (СГА) на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся та Лісостепу. Проведено комплексну екотоксилогічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування СГА. Виявлено селективні закономірності впливу застосування СГА на поведінку рухомих форм важких металів у орному горизонті та міграцію їх за профілем, висвітлено закономірності міграції важких металів до рослинницької продукції. Вивчено вплив застосування СГА на ферментативну активність поліфенолоксидази та пероксидази грунту. Показано протекторну дію СГА щодо важких металів на підставі застосування моделі динаміки рухомості важких металів.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України розроблено систему удобрення ярої м'якої пшениці на чорноземі опідзоленому, що передбачає внесення азотних добрив навесні перед сівбою за результатами грунтової діагностики та, за необхідності, з метою підживлення за результатами листкової діагностики портативним приладом "N-тестер", що забезпечує підвищення врожаю та високу окупність мінеральних добрив. Установлено закономірність впливу рівня родючості грунту, різних доз і строків внесення азотних добрив на зміни азотного режиму грунту, динаміку наростання надземної маси та засвоєння основних елементів живлення, формування врожаю зерна ярої м'якої пшениці та його якості. Удосконалено діагностику її азотного живлення за допомогою "N-тестера" та розроблено шкалу забезпеченості азотом.

Розглянуто фізико-хімічні властивості, схеми виробництва, особливості транспортування та зберігання рідких азотних добрив, зокрема безводного аміаку. Проаналізовано сучасний стан його виробництва та застосування в Україні та світі. Розкрито вплив безводного аміаку на властивості грунту та сільськогосподарські культури. Увагу приділено техніко-економічному аспекту виробництва та застосування азотних добрив.

Рассмотрены физико-химические свойства, схемы производства, особенности транспортировки и хранения жидких азотных удобрений, в частности безводного аммиака. Проанализировано современное состояние его производства и применения в Украине и мире. Раскрыто влияние безводного аммиака на свойства почвы и сельскохозяйственные культуры. Уделено внимание технико-экономическому аспекту производства и применения азотных удобрений.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому розроблено систему удобрення тритикале ярого, що передбачає внесення добрив у нормі під зяблевий обробіток грунту та під передпосівну культивацію. Вдосконалено діагностику азотного живлення рослин тритикале ярого за допомогою портативного приладу N-тестер і шкалу забезпеченості рослин азотом. Виявлено особливості засвоєння основних елементів живлення рослинами різних сортів тритикале ярого, уточнено кількісні та відносні показники їх виносу врожаєм залежно від норм і строків внесення азатних добрив. Визначено баланс основних елементів живлення в грунті та його інтенсивність з урахуванням сортів тритикале ярого, їх удобрення та використання соломи.

Установлено, что поэтапное внесение азотных удобрений на сером лесном грунте способствует увеличению минерального азота в период наибольшего потребления его растениями и урожайности проса на 8,0 - 11,2 ц/га.

Досліджено проблему азотного режиму грунтів України та його трансформації в агроекосистемах. Визначено особливості формування азотного фонду грунтів України та його трансформації в різних агроекосистемах в основних природно-кліматичних зонах, роль окремих факторів грунтоутворення, в першу чергу, органічної речовини та біологічних процесів у накопиченні загального азоту. Розглянуто основні напрями еволюції азотного фонду грунтів за умов сільськогосподарського використання, зокрема, змін різних форм мінерального азоту, накопичення екстра-азоту, його втрати та можливі екологічні наслідки. Обговорено питання впливу добрив на азотний фонд грунтів, проблеми діагностики та оптимізації азотного живлення рослин, підвищення ефективності та коефіцієнти використання азоту з грунту та добрив.

Досліджено сучасний стан використання азоту та емісії його сполук у виробництві сільськогосподарської продукції. Визначено місце України у світі за ефективністю використання азоту. Показано кругообіг азоту у сільському господарстві, встановлено основні джерела його втрат у рослинництві і тваринництві. Розраховано навантаження відходами тваринного походження площ адміністративних областей України. Показано емісію основних забруднювальних речовин (аміак, оксиди азоту та вуглекислий газ) в атмосферне повітря України з відходів виробництва продукції тваринництва.

Досліджено динаміку ефективності використання азоту у процесі виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва у різних країнах світу. Показано відносну вагу складових кругообігу азоту у рослинництві на прикладі семи країн світу з різних географічних континентів. Розраховано загальний баланс азоту, азотний баланс щодо площі сільськогосподарських угідь та ефективність використання азоту на рівні країн. Показано доцільність застосування показника ефективності використання азоту для узагальнення оцінки результативності технологій у рослинництві та впровадження заходів щодо зниження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище.

Розглянуто питання використання гранульованих азотних добрив з домішками, котрі містять хелатні угруповання. Практичну зацікавленість становить еколого-економічна ефективність використання даних видів добрив під час вирощування сільськогосподарських культур.

Проаналізовано проблему проникнення азотних добрив вглиб грунту. Визначено вплив процесу адсорбції на швидкість перенесення добрив по вертикальному профілю грунту. Проведено експериментальні дослідження адсорбційних властивостей грунтового середовища на прикладі поглинання кальцію нітрату грунтом.

Досліджено фізіологічну реакцію рослин озимої пшениці на \i Triticum aestivum \i0 L. на однократне осіннє внесення амонійного азоту. Вперше показано, що осіннє внесення амонійного азоту вглиб грунту у вигляді безводного аміаку та гранульованих або кристалічних добрив покращує забезпеченість рослин азотом протягом вегетації, підвищує інтенсивність поглинання інших макро- та мікроелементів. Встановлено зростання кількості фотосинтетичних пігментів у листках, підвищення якості зерна пшениці за умов осіннього внесення амонійного азоту вглиб грунту в порівнянні з поверхневим внесенням аміачної селітри. Виявлено, що внесення амонійного азоту восени у нижні шари грунту забезпечує оптимальні умови розвитку рослин озимої пшениці в осінній період без переростання посівів, сприяє збільшенню вмісту суми розчинних цукрів у вузлах кущіння перед зимівлею та в період весняного відновлення вегетації. Вперше доведено, що під час осіннього внесення амонійних добрив у шарах грунту з підвищеною вологістю, де розташовувалась наступного року основна частина кореневої системи рослин, формувався вищий фон амонійного азоту порівняно з величиною пулу нітратів у контрольному варіанті, що позитивно впливало на розвиток пшениці в період весняного кущіння та виходу в трубку. Показано, що живлення рослин пшениці азотом за його осіннього внесення в амонійній формі покращує структурні показники врожаю озимої пшениці, підвищує ефективність використання азоту добрив, збільшує загальну продуктивність посівів порівняно з контрольним варіантом, коли було застосовано аміачну селітру поверхнево.

Наведено результати екологічного тестування доцільності застосування різних доз азотних добрив у технології вирощування жита озимого за використання показників асоціативної азотфіксації та біологічної денітрифікації. Для вирощування жита озимого на дерново-підзолистому грунті екологічно доцільним є внесення мінерального азоту у дозах, що не перевищують 60 кг/га. Застосування мінерального азоту на рівні 90 кг/га є компромісним в екологічному трактуванні. Подальше збільшення рівня азотного удобрення є недоцільним.

Наведено аналітичний огляд наукової літератури, що свідчить про перспективність використання вуглеамонійних солей (ВАС) разом із соломою та гноєм у грунтозахисному землеробстві як агротехнічного прийому, що формує агрономічно цінний мікробний ценоз. Останній сприятиме поліпшенню умов кореневого живлення рослин, збагаченню грунтів на біологічний азот, стабілізації запасів гумусу, відтворенню високої родючості чорноземних грунтів, підвищенню врожаїв.

Наведено результати тривалих досліджень змін структури азотного фонду, гумусного стану чорноземів, реградованих під впливом добрив. Встановлено залежність вмісту гумусу, групового складу гумусних речовин і фракційного складу азоту грунту від виду та доз добрив.

Приведены результаты продолжительных исследований изменений структуры азотного фонда, гумусного состояния черноземов, реградированных под влиянием удобрений. Установлена зависимость содержания гумуса, группового состава гумусных веществ и фракционного состава азота почв от вида и доз удобрений.