Наведено текст доповіді, виголошеної на Другій Всеукраїнській сходознавчій конференції, яка відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" у квітні 2000 р. Окреслено деякі напрямки можливих компаративних досліджень генетичних і гомологічних паралелей на рівні архетипів і міфологем давньоіндійської та кельтської культур. Зіставлення даних окраїнних ареалів Євразії - ведичного та кельто-італійського, де збереглося багато культурних архаїзмів, дало можливість цілісно реконструювати первісні світоглядні уявлення індоєвропейців.

Моделюється культурно-історичний тип сучасної епохи "особистість - Світ Людини - культура" і його функціонально-"інобуттєвий" варіант "суб'єкт - історія - цивілізація".

Розкривається специфіка історичного процесу в основних середньовічних афро-азіатських цивілізаціях (Східній, Західній та Південній Азії, Тибеті, Великому Степу, Північній, Південній та Тропічно-Екваторіальній Африці). Цілісно розглядаються питання політичної, соціально-економічної історії та духовного розвитку східних народів. Історія людських спільнот подається в єдності з історією природи, значну увагу приділено висвітленню ролі особи в історії, змальовано індивідуальні портрети діячів східних цивілізацій (Мухаммеда ібн Абдаллаха, Хосрова, Ануширвана, халіфа Захіра та багатьох інших).

Висвітлено релігійну ситуацію на Бойківщині на початку ІІІ тисячоліття християнства, а також концертну діяльність піаніста Р.Савицького в оцінці С.Людкевича. Наведено модель інноваційного розвитку агломерації "Дрогобич - Борислав - Стебник - Трускавець - Східниця". Проаналізовано особливості сучасного процесу етнічного самоутвердження українців, проблеми географічного дослідження Бойківщини. Розглянуто щоденник В.Гренджі-Донського як документ доби.

Освещены религиозная ситуация на Бойковщине в начале ІІІ тысячелетия христианства, а также концертная деятельность пианиста Р.Савицкого в оценке С.Людкевича. Приведена модель инновационного развития агломерации "Дрогобыч - Борислав - Стебник - Трускавец - Сходница". Проанализированы особенности современного процесса этнического самоутверждения украинцев, проблемы географического исследования Бойковщины. Рассмотрен дневник В.Гренджи-Донского как документ эпохи.

Висвітлено проблеми формування та діяльності особистості, функціонування та розвитку культури і цивілізації, а також історико-філософські проблеми пізнання соціуму. Проаналізовано розвиток гендерної політики в Україні у історико-філософському контексті. Розглянуто питання колективної та індивідуальної девіантної правосвідомості громадян, формування нової культурної ідентичності українських громадян у регіональному аспекті. Розкрито вплив сучасних демографічних тенденцій на систему міжнародної стабільності суспільства, визначено перспективи трансформації глобальної безпеки людства.

Освещены проблемы формирования и деятельности личности, функционирования и развития культуры и цивилизации, а также историко-философские проблемы познания социума. Проанализировано развитие гендерной политики в Украине в историко-философском контексте. Рассмотрены вопросы коллективного и индивидуального девиантного правосознания граждан, формирования новой культурной идентичности украинских граждан в региональном аспекте. Изучено влияние современных демографических тенденций на систему международной стабильности общества, определены перспективы трансформации глобальной безопасности человечества.

Освещены истоки духовного становления личности В.И.Вернадского, его концепция ноосферы в контексте идей нового экологического сознания, а также религиозные истоки экологического эсхатологизма. Проанализировано формирование единого человечества на основе ноосферного общества устойчивого развития. Рассмотрены проблемы взаимоотношения революций и реформ в процессе развития общества, формирования научно-философского мировоззрения студентов.

Вказано, що підвищення ефективності освітнього процесу грунтується на його гуманізації, індивідуалізації, диференціації та демократизації.

Указано, что повышение эффективности образовательного процесса основывается на его гуманизации, индивидуализации, дифференциации и демократизации.

The rise of efficiency of educational process is based on his humanization, individualization, differentiation, democratization and etc

Встановлено, що навчання культури здоров'я педагогом-реабілітологом сприяє формуванню духовності і зміцненню здоров'я.

Установлено, что обучение и воспитание культуре здоровье педагогом - реабилитологом способствует формированию духовности и укреплению здоровья.

Teaching and education to the culture health of teacher-rehabilitation is instrumental in forming of spirituality and strengthening of health.

На підставі узагальнення філософсько-історичних поглядів і напрямків наукової діяльності мислителів, науковців ХІХ - ХХ ст. досліджено поняття цивілізації. Наведено перелік історико-філософських та культурологічних праць щодо феномену цивілізації.

Висвітлено питання історії відкриття та освоєння різних територій Землі: від первісних часів до сьогодення - в давніх цивілізаціях, античному світі, епоху середньовіччя та великих географічних відкриттів. Наведено біографії видатних мандрівників-географів, зокрема: П.П.Семенова, О.П.Федченка, В.А.Обручева, М.В.Пєвцова, Р.М.Потаніна, Г.Е.Грумм-Гржимайла, М.М.Пржевальського. Проаналізовано розвиток концептуальних засад географії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Освещены вопросы истории открытия и освоения разных территорий Земли: от первобытных времен до современности - в давних цивилизациях, античном мире, эпоху средневековья и больших географических открытий. Представлены биографии известных путешественников-географов, в частности: П.П.Семенова, О.П.Федченка, В.А.Обручева, М.В.Певцова, Р.М.Потанина, Г.Е.Грумм-Гржимайла, М.М.Пржевальского. Проанализировано развитие концептуальных основ географии конца ХІХ - начала ХХ вв.

Проаналізовано процес становлення та розвитку культур і світової цивілізації у планетарному масштабі. Висвітлено роль людини та суспільства в трансформації глобальної спільноти. З'ясовано формоутворювальну роль культури у становленні цивілізації. Охарактеризовано методологічні можливості цивілізаційного підходу, синергетичної парадигми у розгляді історичного процесу. Показано протиріччя між наслідками творчої діяльності людини та природою під час інтернаціоналізації та глобалізації економіки. Особливу увагу приділено аналізу кризового стану сучасної земної цивілізації, накреслено можливі шляхи його подолання.

З історико-культурних позицій розглянуто глобальні парадигми цивілізації та культури ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми людини та екології, екології космічного простору та навколишнього середовища, культурологічні, соціально-економічні та етнічні передумови світової демографії, охорони здоров'я людства. Проаналізовано взаємостосунки людини та природи. Особливу увагу приділено освіті та інформаційним технологіям. Розкрито культурологічні, морально-етичні, концептуальні основи проблеми "Людина - природа - екологія - демографія".

Висвітлено питання відкриття, існування Трипільської культури - природи, економіки мідного віку. Обговорено планування трипільських поселень, їх архітектуру, улаштування трипільського суспільства та зміни, що сталися в його організації протягом двох з половиною тисяч років історії цивілізації. Описано знахідки з кількох розкопок щодо знакових систем Трипілля.

Освещены вопросы открытия, существования Трипольской культуры - природы, экономики медного века. Рассмотрены планирование трипольских поселений, их архитектуру, устройство трипольского общества и изменения, которые произошли в его организации на протяжении двух с половиной тысяч лет истории цивилизации. Описаны находки из некоторых раскопок о знаковых системах Триполья.

Висвітлено актуальні проблеми діалогу між цивілізаціями. Описано цивілізаційні процеси і розвиток соціального інтелекту. Проаналізовано вплив проблеми цивілізаційної ідентифікації на зовнішньополітичну орієнтацію України. Викладено концепцію інформаційного суспільства в урядових програмах та зовнішній політиці країн світу. Розглянуто проблеми та перспективи подолання процесу зіткнення цивілізацій, Інтернет як інформаційний чинник гуманітарної безпеки українського суспільства, проблеми розширення Європейського Союзу в цивілізаційному аспекті, основні напрями співпраці України з ЮНЕСКО. Значну увагу приділено освіті ХХІ століття у гармонізації відносин між народами, університетам у сучасній системі освіти. Описано тенденції розвитку освіти ХХІ ст. в контексті глобалізму, систему безперервної освіти як перспективу розвитку суспільства, освіту і науку як чинники розвитку держави та її іміджу в світі, освітні системи за умов глобалізації. Розкрито роль класичних університетів у підготовці дипломатичних кадрів.

Освещены актуальные проблемы диалога между цивилизациями. Описаны цивилизационные процессы и развитие социального интеллекта. Проанализировано влияние проблемы цивилизационной идентификации на внешнеполитическую ориентацию Украины. Изложена концепция информационного общества в правительственных программах и внешней политике стран мира. Рассмотрены проблемы и перспективы преодоления процесса столкновения цивилизаций, интернет как информационный фактор гуманитарной безопасности украинского общества, проблемы расширения Европейского Союза в цивилизационном аспекте, основные направления сотрудничества Украины с ЮНЕСКО. Значительное внимание уделено образованию ХХІ столетия в гармонизации отношений между народами, университетам в современной системе образования. Описаны тенденции развития образования ХХІ ст. в контексте глобализма, система непрерывного образования как перспектива развития общества, образование и наука как факторы развития государства и его имиджа в мире, образовательные системы в условиях глобализации. Раскрыта роль классических университетов в подготовке дипломатических кадров.

Висвітлено історію та сучасний стан порівняльно-історичного мовознавства як лінгвістичної дисципліни. Розглянуто особливості структури праіндоєвропейської прамови: фонетичної, синтаксичної і лексико-семантичної систем, морфологічної і поліномічної діасистем. Охарактеризовано мови індоєвропейської родини: анатолійські, індо-іранські, фракійські, тохарські, кельтські, германські, балтійські, слов'янські та ін.

Освещены история и современное состояние сравнительно-исторического языковедения как лингвистической дисциплины. Рассмотрены особенности структуры праиндоевропейского праязыка: фонетической, синтаксической и лексико-семантической систем, морфологической и полиномической диасистем. Охарактеризовано языки индоевропейского семейства: анатолийские, индо-иранские, фракийские, тохарские, кельтские, германские, балтийские, славянские и др.

Висвітлено проблеми формування та діяльності особистості як соціального феномена. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні фактори формування особистості в сучасному українському суспільстві. Розглянуто правове виховання нової генерації громадян України як чинник державотворення, релігійність як універсальну характеристику людини, комічне як феномен культури, спрямований на вдосконалення особи і суспільства. Значну увагу приділено проблемам функціонування та розвитку культури і цивілізації, історико-філософським проблемам пізнання соціуму.

Освещены проблемы формирования и деятельности личности как социального феномена. Проанализированы объективные и субъективные факторы формирования личности в современном украинском обществе. Рассмотрены правовое воспитание новой генерации граждан Украины как фактор развития государства, религиозность как универсальная характеристика человека, комичность как феномен культуры, направленный на усовершенствование личности и общества. Значительное внимание уделено проблемам функционирования и развития культуры и цивилизации, историко-философским проблемам познания социума.

Започатковано системне зведення етимологій пласту українських слів імовірно кельтського походження. За сучасними джерелами, він містить близько 200 одиниць апелятивної лексики (половина з яких - давні проникнення й запозичення до спільнослов'янської мови) та сотні топонімів України та прилеглих територій, утворені від кількох десятків основ.

The paper is the first part of a systematic survey of a sector of Ukrainian vocabulary with probable Celtic etymologies. According to modern sources this sector embraces about 200 appelative words (one half of them being old common Slavic infiltrations from Celtic) and hundreds of toponyms in Ukraine and the neighboring areas provenient from some 50 stems

Досліджено вплив екологічного фактора на суспільство, врахування якого допомагає прогнозувати подальший розвиток людства. Встановлено, що екологічний підхід до соціального пізнання виявляє глибинну спільність соціальних процесів різної природи, як процесів соціальної самоорганізації, що поєднуються із загальноеволюційною логікою впорядкування світу. Звернуто увагу на те, що економічна парадигма незабаром має поступитися місцем екологічній.

Розглянуто питання археології, стародавньої історії, соціально-економічного та етнокультурного розвитку давнього населення України. Висвітлено генезис черняхівської культури на Волині та Поділлі, відносини східних слов'ян із тюркомовним світом, особливості кельтських впливів на формування поселень зарубинецької культури.

Рассмотрены вопросы археологии, древней истории, социально-экономического и этнокультурного развития древнего населения Украины. Освещены генезис черняховской культуры на Волыни и Подолье, отношения восточных славян с тюркоязычным миром, особенности кельтских влияний на формирование поселений зарубинецкой культуры.

Простежено структурні та процесуальні характеристики цивілізації, динаміку та цикли всесвітньо-історичного процесу. Сформульовано нову, відмінну від усталених у вітчизняній філософській думці, парадигму, цілісну систему сучасних уявлень про історичний процес, висвітлено особливості взаємозв'язку онтогенетичного розвитку окремих цивілізацій з філогенетичним розвитком людства. Розглянуто проблеми історичного опису та пояснення, верифікації фактуального історичного, а також особливості його інтерпретації у межах філософсько-історичних теорій цивілізаційного спрямування. Охарактеризовано специфіку та основні принципи реалізації цивілізаційного підходу щодо дослідження духовного розвитку суспільства й особи.

Прослежены структурные и процессуальные характеристики цивилизации, динамика и ритмы всемирно-исторического процесса. Сформулирована новая, отличительна от сложившейся в отечественной философской мысли, парадигма, целостная система современных представлений об историческом процессе, освещены особенности взаимосвязи онтогенетического развития некоторых цивилизаций с филогенетическим развитием человечества. Рассмотрены проблемы исторического описания и объяснения, верификации исторического фактуального, а также особенности его интерпретации в границах философско-исторических теорий цивилизационной направленности. Охарактеризирована специфика и основные принципи реализации цивилизационного подхода в изучении духовного развития общества и личности.