Описано процедуру автоматизованого розставлення наголосів у словозмінній парадигмі української лексики. Поняття акцентуаційного мотиву (А-мотиву) визначено через множини акцентуаційних процедур у конкретних граматичних значеннях. Введено поняття акцентуаційного та акцентуаційно-парадигматичного класів. Процедура автоматизованої дистрибуції наголосів була реалізована в інтегрованій лексикографічній системі "Словники України", масив якої складає близько 152 тисяч лексичних одиниць та приблизно три мільйони словоформ. Виявлено понад три тисячі акцентуаційно-парадигматичних класів.

Розглянуто три складові частини вербальної поведінки автора наукового твору: ставлення до об'єкта дослідження, читача та колег - науковців, які вивчають той самий об'єкт. Доведено, зокрема, що коректна вербальна поведінка в архетипній парі автор - читач забезпечує комунікативну досконалість наукового твору. А це, в свою чергу, уможливлює виконання інших функцій твору. Психологічний портрет автора створено з використанням учення німецького психолога К. Леонгарда. Зроблено висновок про наявність у автора таких акцентуйованих рис, як гіпертимність та емотивність. Поєднані з інтровертністю, зазначені риси не виходять за межі норми,- це свідчить про психологічну врівноваженість автора.

Описано архаїчну прикметникову конструкцію з -jь на прикладі київських мікротопонімів Перепелич-долина та Дівич-гора на фоні слов'янської ономастичної системи. Назву Дівич-гора в Києві та на інших теренах Славії розглянуто як символ місць язичницьких капищ, присвячених жіночому божеству.

Наведено результати психолінгвістичного дослідження поняття "атмосфера спілкування". На підставі аналізу словесних відповідей шістдесяти носіїв української мови засвідчено, що атмосфера спілкування - це комплексна категорія, яка формується низкою мовних і позамовних чинників і впливає на лінгвальні аспекти та успішність комунікації в цілому.

The present paper is an attempt at a psycho-linguistic study of the notion of atmosphere of communication. The processing of verbal reactions of sixty speakers of Ukrainian has led to believe that the atmosphere of communication is quite a complex category moulded by a set of verbal and non-verbal factors. The said category is argued to be of relevance for the verbal aspects and overall efficiency of communication.

Ключ. слова: акцентний тип, акцентні зміни, аналогія, аналогійний, вид (доконаний, недоконаний), тип (кінцевонаголошений, кореневонаголошений)
Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-131

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поетичний ідіостиль Яра Славутича, визначено особливості динамізації мовно-образної системи його віршового тексту. Текстову структуру проаналізовано на лексико-семантичному, образно-смисловому рівнях, розглянутих у взаємодії з фонічними, граматичними, власне поетичними чинниками, які нерідко стають визначальними в композиційній організації вірша.

The article is devoted to the poetic idiostyle of Yar Slavutych, dynamisation peculiarities of the speech-imaginative system of the poetical text. The structure of the text is analyzed mainly on lexico-semantic, imaginative-notional levels which are researched in connection with these or those phonic, grammatical, just poetic elements which often become determinative in the compositional poem organization.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш1г(4Укр)6дРусанівський

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-315.5

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто специфіку сполучуваності повнозначних слів як критерій поділу останніх на слова абсолютивної та релятивної семантики. Виокремлено групу інформативно недостатніх слів, що утворюють аналітизм компонентів формально-граматичної структури речення.

Обговорено гуманітарну традицію в мовознавстві, зокрема, в аспекті зіставлення з тим технологічним статуcом, якого мова набуває в інформаційному суспільстві. Проаналізовано праці Й.-Г. Гердера, В. фон Гумбольдта, Дж. Оруелла, В. М. Бехтерєва, Л. С. Виготського. Подано визначення інтелекту першого та другого роду як мовнорозумових систем певної структури. Наведено приклади мовно-інформаційних референцій у Святому Письмі. Розглянуто інформаційно-технологічну роль природної мови в сучасному суспільстві та аргументовано завдання, які постають перед вітчизняною лінгвістикою.

Аргументовано належність до давньоєвропейських гідронімів карпатських назв типу Полтва, Полуй, Свидник, Совиця, Свиняк, Манівка. Слов'янська адаптація іншомовних гідронімів слугує досить надійним хронологізатором, доводячи, що слов'яни з'явились у Прикарпатті у I тис. до н. е., а в Закарпатті - не пізніше V - VI ст. н. е.

Проаналізовано погляди французьких граматистів XVII - XVIII ст. на взаємозв'язок категоріальних значень детермінованості / недетермінованості іменника у мовленні з граматичними функціями артиклів. Визначено вплив діяльності вчених даного періоду на становлення сучасної загальної теорії артиклів. Наголошено на відсутності адекватного науково-теоретичного обгрунтування функціонально-семантичних зв'язків, що існують між семантичним значенням актуалізованого у мовленні іменника та граматичними значеннями артиклів.

The article analyses theories of French linguists of the 17-18th c. on the interdependence of categorial notions of noun determinability: non-determinability with the article grammar function in speech. Summing it up, it is admitted that those grammarians laid the foundation of the modern general theory of article. However, they failed to explain adequately relationship noun semantic meaning realized in speech and the article grammar meaning

Проаналізовано погляди О. С. Мельничука щодо вживання форм теперішнього часу в наративному дискурсі. Зроблено спробу розвинути виявлені положення у контексті деяких загальних проблем сучасної лінгвосеміотики та лінгвофілософії.

Визначено діалектизми в мові творів Т. Шевченка. Доведено, що рідними для поета були середньонаддніпрянські правобережні говірки та найближчі до них - лівобережні полтавські. Висунуто тезу про те, що Кобзар був знайомий зі східнополіськими, а також степовими, волинськими, подільськими, частково з наддністрянськими говірками.

The article focuses on the dialectal words in writings by T. Shevchenko. It is groved that midhead - Dnieper dialects of right-bank Ukraine as well as the nearest to them left-dank Poltava ones were native to the poet. Along with this the paper shows that T. Shevchenko was well-acquainted with the dialects of East Polissya, Step, Volyn', Podillya and to a certain degree with the head-Dniester ones.

На основі інформаційної теорії лексикографічних систем розроблено метод лексикографічного моделювання мікроструктури дієслівних словникових статей 11-томного тлумачного Словника української мови. Визначено компоненти граматичної та лексичної семантики дієслова, необхідні для створення лексикографічної бази даних як зручного інструменту для моделювання системи української мови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141-212.5

Рубрики:

Слов'янські мови

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш101

Рубрики:

Фонетика

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що мова як система підлягає лінгвістичним, а мова як стандарт - соціолінгвістичним закономірностям. У цій дихотомії штокавська система має можливість для реалізації в сербському, хорватському, боснійському та чорногорському стандартах. Зроблено висновок, що відмінності між ними мають місце на всіх мовних рівнях, вони також релевантні особливостям у культурі, вірі, ментальності, а отже, зумовлені соціолінгвістичними чинниками.

Language as a system is subject to linguistic, and language as a standard - to socio-linguistic laws. This dichotomy presents Shtokavian system respectively as a possibility for the realization in four standards: Serb, Croatian, Bosnian and Montenegrin. The differences between them can be found on all language levels and relevant to the peculiarities in culture, mentality and thus are conditioned by socio-linguistic factors.

Розглянуто класичну проблему аспектології - пошук інваріантного значення виду російських дієслів. Зазначено, що існування граматичного інваріанта значення теоретично закономірне, відповідає сутності граматики як абстрактної моделі мови. Зауважено, що абстрактне значення виду не завжди можна звести до якоїсь однієї ознаки (доконаний вид) або його визначення взагалі не можливе (недоконаний вид). Висунуто тезу про необхідність визначення нових критеріїв аналізу співвідносних видових значень з урахуванням лексичного значення та фазової характеристики дієслова, типу контексту та мовленнєвої ситуації.

The article is devoted to one of the classical problems of aspectology: the search for the nonvariant meaning of Russian verbs aspect. On the one hand, the existence of the grammar invariant of the meaning is theoretically appropriate and is in line with the essence of grammar as an abstract model of the language. On the other hand, the invariant meaning of the aspect cannot necessarily be described as a single characteristic (perfective aspect) or its definition is not possible at all (imperfective aspect). It is important to develop new criteria to analyse the meaning of correlative aspects, taking into account the lexical meaning of correlative aspects, taking into account the lexical meaning and phase characteristics of the verb, as well as the type of context and speech situation.

Уточнено параметри словотвірної категорії кількості на матеріалі іменника. Досліджено способи та засоби творення вторинних ботанічних номенів, які функціонують в українських степових говірках Миколаївщини, зіставлено їх з нормативними або зафіксованими в говірках інших наріч української мови. Доведено необхідність виділення в межах словотвірної категорії ще двох підкатегорій: номінативної (формальної) зменшеності (пестливості) та номінативної (формальної) множини.