Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Проведено дослідження щодо вивчення впливу органічного та органо-мінерального фону добрив на урожай, кормову цінність і екологічну чистоту кормових буряків за умов кормової сівозміни Полісся України.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Розглянуто широкий спектр досліджень науково-теоретичних аспектів категоріальності естетичного знання, суміжні проблеми філософії, етики, естетики та культурології. Надано оцінку ролі та місця у сучасному культурному просторі новітніх філософсько-культурологічних напрямків, специфіки буття людини в соціумі.

Досліджуються філософські аспекти соціального буття людини, її самореалізації, широке коло проблем, що торкаються становлення форм соціальності, етнокультурних, морально-етичних та культурно-естетичних вимірів взаємозв'язку індивіда і соціуму. Значна увага приділяється когнітивним, семантичним та символічним аспектам логіко-філософських форм рефлексії. Розглядається естетична теорія, її модифікації при аналізі естетичного відношення, естетичного предмета, свідомих та несвідомих компонентів, поліваріативного освоєння духовності людини.

Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.111 + Р123.852

Рубрики:

Експертиза м’яса при інфекційних хворобах тварин

М'ясо і м'ясні продукти

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему формування естетичної діяльності школярів в аспекті поліцентричного методу - першої педагогічної технології цілісного розвитку особистості. Показано доцільність використання елементів поліцентричного методу в формуванні естетичної діяльності учнів з урахуванням огляду образотворчих мистецтв.

Розглянуті деякі аспекти виховання естетичної культури школярів засобами мистецтва слова, декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва, а також краєзнавства; роль музики і хорового співу у духовному вихованні дітей.

Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Розглянуто деякі теоретичні та психолого-педагогічні аспекти визначення національної самосвідомості у контексті становлення національної державності. Охарактеризовано соціально-гуманітарні умови підготовки майбутніх правоохоронців у школах нового типу. Детально висвітлено проблеми розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх співробітників правоохоронних органів. Запропоновано шляхи удосконалення морально-естетичного виховання курсантів у вузах МВС України.

Висвітлено досвід творчої реалізації педагогічних ідей В.Сухомлинського з естетичного виховання дошкільників засобами музики. Значну увагу приділено екологічному вихованню дітей та проблемам захищеності дитинства. Детально проаналізовано діяльність Джона Дьюї, А.Макаренка.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Викладено питання античних витоків наукової раціональності. Здійснено екзистенційно-антропологічний вимір вітчизняного філософствування. Розглянуто онтологію загального і зроблено аналіз поняття витвору мистецтва в феноменологічній естетиці. Досліджено проблему свавілля в філософії Канта. Відображено філософсько-естетичну концепцію неотомізму. Вивчено проблему Заходу та Сходу в сучасній культурології. Проаналізовано особливості формування політичної культури України на рубежі століть.

Розглянуто ряд питань, пов'язаних з проблемою ставлення до традиції. Наведено та проаналізоравано найбільш характерні точки зору на традицію. Наголошено, що традицію слід розглядати як неперервний процес творення.

Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

Висвітлено загальні проблеми географії та географічної освіти в Україні. Викладено концепції змісту географічної освіти та стандарту вищої базової географічної освіти. Порівняно структури суспільної географії в Україні та англомовному світі. Проаналізовано основні екологічні наслідки на території України від глобального потепління. Наведено нові напрямки географічних досліджень. Розглянуто питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації. Запропоновано сучасні підходи до географічного вивчення процесу іноземного інвестування. Розкрито головні напрямки розвитку сучасного озерознавства. Досліджено ландшафтне різноманіття в контексті концепції стійкого розвитку. Розроблено стандарт освіти зі спеціальності "картографія". Удосконалено фахову підготовку спеціалістів з країнознавства та міжнародних відносин. Накреслено перспективи розвитку географічної картографії.