Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Наведено результати досліджень пам'яток археології Південної України, розглянуто лінгво-географічний аспект аналізу деяких назв знарядь праці українських гончарів, роль і місце обрядової культури у вихованні майбутнього громадянина. Значну увагу приділено основним тенденціям розвитку української культури, проблемам освіти та виховання, у т.ч. психологічним аспектам і шляхам відродження української мови, місцю та ролі релігії в духовному відродженні України, методичним вимогам до характеристики історичної особи тощо.

Проаналізовано психологію селянина у драматургії М.Кропивницького, художню символіку Л.Українки. Детально розглянуто структуру і функції паронімічної атракції у поетичній мові раннього Тичини. Значну увагу приділено образам І.Мазепи в українському письменстві, особливості відображенню культурно-освітнього руху в мемуаристиці М.Загірної, а також словотвірним новаціям у мові сучасного публіцистичного дискурсу.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної української та російської мов, зокрема, лексичної синонімії, ідіом з архаїчними компонентами, мовного вираження простору, структурно-семантичної моделі складних прикметників і текстуальних засобів вираження суб'єктивної модальності. Детально проаналізовано творчість Т.Шевченка, М.Яцківа, В.Винниченка, Ю.Липи, В.Захарченка та У.Самчука.

Висвітлено актуальні проблеми динаміки розвитку та функціонування слов'янських мов, а також різні аспекти слов'янського літературознавства, зокрема, стилістики та перекладу. Залучено матеріали з української, російської, польської, чеської та інших слов'янських мов і літератур. Проаналізовано деякі питання лінгвістики, у т.ч. структурно-стилістичні особливості іменних словосполучень, варіантність флексій родового відмінка іменників множини у староукраїнських пам'ятках, структуру українських наукових термінів-антонімів у галузі економіки та юриспруденції, лінгвокультурологічні характеристики фразеологічних одиниць у споріднених мовах тощо.

Збірник присвячено дослідженню творчості Л.Костенко, Б.Грінченка, Б.Лепкого, В.Підмогильного та М.Семенка. Основну увагу приділено особливостям використання поетичних оказіоналізмів, метафори та метонімії, стилістичної ремарки. Розглянуто антропонімічні етюди, варіанти власних особових імен у надбузьких говірках тощо.

Висвітлено деякі закономірності розвитку української літературної мови. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, Л.Толстого, О.Лятуринської, Б.Харчука, О.Забужко та ін. Досліджено особливості використання внутрішніх ресурсів української мови у процесі вторинної фразеологічної номінації, класифікації складнопідрядних поліпредикативних речень, а також функціональні особливості вживання різновидів номінативних речень у творах О.Гончара.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)3-318.3 + Ш041г

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто спільне та відмінне у пунктуації української та румунської мов, модальне значення необхідності в українських прислів'ях, структурно-граматичну класифікацію біблійних фразеологізмів. Висвітлено правописні проблеми української мови кінця ХХ ст., основні шаблони та засоби авторської індивідуалізації тексту газетного привітання, основи та методику розробки комунікативної навчальної програми. Охарактеризовано фоносемантичні особливості поетики Л.Костенко, специфіку використання імперативних форм у творах О.Гончара, лексико-стилістичні засоби характеристики персонажів у новелах П.Мериме, складнопідрядні речення часу у творах О.Кобилянської, мовні засоби вираження градації у творах О.Довженка.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства, літературознавства та культурології. Детально проаналізовано наслідки розпаду праслов'янської мови в українській, болгарській, польській мовах у період становлення національних мов.

Розглянуто метафоричні слововживання перекладів лірики О.С.Пушкіна з точки зору їх семантичної еквівалентності у російській та англійській мовах. Окремі розділи присвячено адміністративно-територіальному устрою та системі управління церковною справою Південної України другої половини XVIII ст. Значну увагу приділено елементам церковнослов'янської мови у творах І.П.Котляревського та деяким способам інтерпретації лексичного значення слова у процесі перекладу.

Охарактеризовано розвиток української правознавчої науки, демографічні процеси, які відбулися після 1939 р. у Західній Україні. Проаналізовано взаємини між державою та церквою у сучасному житті України. Визначено демографічні втрати в популяціях Західної України після вересня 1939 р. Висвітлено наукову і громадсько-політичну діяльність видатних українських та слов'янських діячів науки та культури. Відображено проблеми, які стосуються різних галузей мовознавства.

Розглянуто звукову організацію поетичної мови І.Дніпровського, художню специфіку фронтової лірики Є.Фоміна, лексико-стилістичні особливості поезії О.Теліги. Значну увагу приділено структурним компонентам термінолексики, жанровій специфіці п'єси М.Старицького "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", особливостям ідіостилю М.Вінграновського, а також структурно-семантичній характеристиці лексики іншомовного походження у романі П.Загребельного "Євпраксія".

Розглянуто деякі проблеми історії, археології, філології, мистецтва, культури та сучасного політичного становища південного регіону України і його головного міста Одеси. Висвітлено особливості національного державотворення, етнополітичну ситуацію в Українському Придунав'ї, історію українсько-єврейських зв'язків на півдні України, напрямки та пріоритети соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я. Досліджено етномовну ситуацію та питання мовної політики в Українському Придунав'ї, аматорське мистецтво в Україні другої половини XIX ст. тощо.

Рассмотрены актуальные проблемы семантики языковых единиц, истории литературы, поэтики и функционирования русского языка в Украине. Детально исследована семантика крылатых слов. Проанализировано становление концепции словесного символа в восточнославянском языкознании. Особое внимание уделено русскому "нелинейному роману" 1980 - 90-х гг. в контексте западноевропейской постмодернистской традиции, а также образу России в творчестве А.Солженицына.

У збірнику подаються доповіді та повідомлення, які були представлені на V Міжнародному славістичному колоквіумі і присвячені питанням історії славістики, літературознавства, фольклористики і мистецтвознавства, мовознавства, міжслов'янським взаєминам, історії та історіографії.

Наведено результати досліджень з питань літературознавства та мовознавства. Розглянуто особливості функціонування дієслів майбутнього часу української та російської мов на рівні мікроструктури художнього тексту, а також мовні засоби комічного у творах Л.Мартовича. Детально висвітлено проблеми синтаксичної модальності, фразеологізації, прескриптивної лінгвістики та структури художнього тексту. Основну увагу приділено сучасним аспектам викладання української мови у вищих навчальних закладах.

Проаналізовано мовну ситуацію у Західній Україні в першій половині ХХ ст., відображену у творах Ірини Вільде. Охарактеризовано лексику гуцульських та буковинських говірок у записах І.Вагилевича та Я.Головацького. Висвітлено південно-західні та північні діалектні особливості у морфологічній структурі староукраїнських пам'яток. Визначено типи наддністрянсько-буковинських ізолекс. Досліджено проблеми опису семантики сакральних лексем з погляду комунікативної лінгвістики. Проаналізовано особливості передачі чужомовних власних назв у художніх перекладах на основі правописної кодифікації української мови. Розкрито словотвірний аспект лімнонімії Буковини. Описано фольклоризми в поезії Ю.Федьковича.

Публікуються доповіді та повідомлення за матеріалами IV Міжнародної Кирило-Мефодіївської славістичної конференції (Одеса, 18-19 травня 1998 року) з проблем слов'янського мовознавства, палеославістики, літератури та культури слов'ян. Розглядається своєрідність чеської і болгарської мов на суперсегментному рівні, болгарсько-східнослов'янська мовна інтерференція в топонімії східної Одещини, еволюція македонських антропонімоформул на слов'янському фоні. Висвітлюється художня продукція та продуктивна художність сучасної української прози Словаччини, семантика та основні функції звертань у поетичному тексті (на матеріалі української, хорватської та польської поезії першої чверті XX ст.), загальна характеристика словацьких говорів Закарпаття та ін.

Розглянуто теорію хвилеподібного розвитку літературних стилів у науковій практиці дослідників слов'янського бароко. Проаналізовано вплив російської та української мов на формування злочинного жаргону польської мови. Висвітлено грецькі мотиви в українських віршованих творах кінця XVI - середини XVII ст. Здійснено контрастивний аналіз зооморфізмів української, російської та білоруської мов у структурно-семантичному аспекті.