Розглянуто вплив семантичних чинників на становлення аналітичної форми майбутнього часу в дієслівних парадигмах української та російської мов, особливості референціювання якісно-оцінної координати людського буття прислівниковими еквівалентами, номінативні властивості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Висвітлено комунікативно-прагматичний аспект номінації-звертання в англомовному драматичному творі, мовні засоби втілення стильових рис текстів іспаномовних законодавчих документів, особливості реалізації образу автора в англомовній постмодерністській літературі.

Розглянуто особливості когезії та когерентності трьох типів дискурсу: інструкції, опису та розповідання. Висвітлено деякі напрямки та теми лінгвістичних досліджень, які характеризують загальний стан розвитку лінгвістики на сучасному етапі. Обговорено утворення емотивності внаслідок глютинації та контамінації фразеологічних одиниць. Визначено рівні варіювання афіксальних моделей метонімічного словотвору за допомогою іменників сучасної німецької мови. Досліджено внутрішню структуру фразеосемантичного поля "риси характеру людини". Розкрито діахронічний аспект дослідження фразеологічних одиниць. Проаналізовано специфіку структурування трактатного жанрового простору за матеріалом трактату Р.Рекорда "Замок знань". Відображено натуралістичний образ світу в поезії У.Уітмена.

Проаналізовано психологію селянина у драматургії М.Кропивницького, художню символіку Л.Українки. Детально розглянуто структуру і функції паронімічної атракції у поетичній мові раннього Тичини. Значну увагу приділено образам І.Мазепи в українському письменстві, особливості відображенню культурно-освітнього руху в мемуаристиці М.Загірної, а також словотвірним новаціям у мові сучасного публіцистичного дискурсу.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано лінгвоестетичні параметри ідеографічних синонімів у поетичній тканині творів І.Муратова. Досліджено окремі аспекти творчості І.Франка, М.Яцківа, Л.Костенко та М.Стельмаха.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Розглянуто структурні особливості нумеральних сполучень і тенденції вивчення квантитативних одиниць у сучасному мовознавстві. Подано порівняльний аналіз лексико-семантичних груп англійських фазових дієслів та їх дієслівних компонентів. Детально проаналізовано українську мовно-літературну традицію XVIII ст. за оцінкою П.Куліша, елегії І.Франка, досліджено художньо-філософський потенціал поезії П.Грабовського. Висвітлено уявлення про смерть у контексті релігійної культури народу та творчості українських прозаїків кінця XIX - початку XX ст.: М.Коцюбинського, М.Черемшини, В.Стефаника, О.Кобилянської, Л.Мартовича та ін.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Детально розглянуто когнітивні та функціональні аспекти семантики. Значну увагу приділено відображенню морально-етичних якостей людини засобами гуцульської фразеології, соціальній варіативності вербальної комунікації у Франції, мотивації відіменникових дієслів у сучасній українській мові, а також використанню метафор у доромантичних художніх системах (орнаменталізмі, середньовіччі, бароко, класицизмі та сентименталізмі).

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Розглянуто музично-звукові прийоми у композиції поетичних циклів Л.Українки. Значну увагу приділено індивідуально-авторському трактуванню біблійних мотивів темряви і сутінків у творах Д.Г.Байрона та їх осмисленню в українській культурній полісистемі, а також ритміко-фонічній організації віршованого твору. Детально проаналізовано діяльність визначних діячів української культури: В.Барвінського, О.Бурггардта, С.Гординського, І.Огієнка, Г.Сковороди, О.Потебні та ін.

Наведено статті з філології, історії, теорії та історії культури, архівні матеріали, присвячені життю і творчості письменників та науковців: М.Гоголя, В.Кукольника, М.Максимовича, М.Коцюбинського, С.Єфремова, В.Рєзанова, О.Лотоцького, В.Липинського, Є.Гуцала та ін. Розглянуто діяльність істориків Ніжинської вищої школи, а також окремі питання розвитку науки, культури у Поліському краї.

Досліджено питання історії ранньо- та пізньосередньовічних, барокових культур Європи. Охарактеризовано тему стосунків Бога та людини у метафізичних поезіях Л.Барановича, відображення культу землі в києворуській агіографічній прозі. Проаналізовано місце творчості церковників-літописців у суспільному житті України XVІ - XVIII ст., жанрово-творчу роль алегорій у байках Г.С.Сковороди, музичні аспекти віршів Д.Туптала, полемістику кінця XVI - початку XVIII ст. як підсумок минулого та предтечу майбутнього.

Розглянуто деякі закономірності суфіксального творення оцінних слів, семантичні особливості фразеологічних словосполучень з нумеральним компонентом в англійській мові, лінгвокогнітивні та структурно-семіотичні засади моделювання обрядової лексики. Окреслено сучасний стан російської (діаспорної) фольклорної традиції на південному сході України, нове та усталене в теорії перекладу, питання актуалізації значення стійких фраз.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства, літературознавства, психо- та соціолінгвістики. Проаналізовано роль гри у формуванні комунікативних навичок на занятті з іноземної мови. Розглянуто формально-граматичні особливості давньогрецьких складнопідрядних речень з підрядними відносними (означальними) у діалозі Платона "Крітон" та специфіку їх передачі у перекладах новогрецькою та українською мовами. Основну увагу приділено фольклорній традиції у поетичній творчості В.Симоненка.

Розглянуто питання мовознавчої історіографії, граматики та словотвору. Визначено параметри семантико-синтаксичної структури елементарних двоскладних речень з дієслівними предикатами. Висвітлено особливості формування давньоруських складних гідронімів, семантичні особливості полісемічних фразеологізмів у співвідношенні з частинами мови. Розкрито семантичну структуру ойконімії південно-східної Волині. Наведено структурно-дериваційні типи зоолексем української мови. Викладено результати дослідження проблеми мовного побуту міста. Відображено тенденції сучасної поетики. Проаналізовано вплив українських синтаксичних норм на мову прозових творів українських письменників, написаних російською мовою. Розглянуто актуальні проблеми методики української мови та літератури. Висвітлено українську лірику у взаємозв'язку з зарубіжною як важливий напрям якісного реформування викладання рідної літератури у середніх навчальних закладах. Охарактеризовано роль літератури у культуротворчій діяльності студентської молоді.

Розглядається концепція мистецтва Д.М.Овсянико-Куликовського і її призначення, розвиток сучасної української мови в естетичному напрямі, спостереження та експеримент концепції психології художньої творчості. Висвітлюються особливості книжки Д.Овсянико-Куликовського про М.Гоголя в контексті українсько-російських літературних взаємин, суспільно-психологічні типи соціалістів у романах В.Винниченка 1911-1917 років. Характеризується лінгвофілософська категорія оцінки в системі поглядів Д.М.Овсянико-Куликовського, аналізуються проблеми визначення статусу архаїзму в сучасній мові, повідомляється про застосування методів порівняльного мовознавства при дослідженні графіки та орфографії галицько-волинського літопису та ін.

Висвітлено проблему дерусифікації української мови у працях мовознавців 20 - 30 рр. ХХ ст.: В.Сімовича, М.Гладкого, О.Синявського І.Огієнка, Л.Булаховського, О.Горецького, Є.Тимченка та ін. Значну увагу приділено антонімії в українській науково-технічній термінології, іменниковим фразеологізмам бойківського говору, поетичному мовленню у структурі функціональних стилів, естетичному аспекту розвитку мови. Досліджено розвиток експресивного навантаження вставлених конструкцій у структурі формально ускладненого просторового речення (на матеріалі української та білоруської мов).

Розглянуто проблеми комунікативної лінгвістики, прагматики, філософії мови, міжособової та міжкультурної комунікації, системи мови, а також методів викладання іноземних мов. Визначено зміст професійної освіти вчителя іншомовної культури, висвітлено функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови, закономірності становлення і розвитку мовних одиниць. Проаналізовано генезис граматичної категорії числа в індоєвропейських мовах, основи теорії педагогічної граматики, а також функціоналізм як одну з найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Висвітлено цивілізаційні, психологічні та біблійні аспекти імені в романі Д.Ф.Купера "Звіробій", аспекти референції та інтерпретації у поезії українського зарубіжжя. Проаналізовано гносеологічні передумови та естетичні здобутки міфотворчості єлизаветинських хроністів. Описано мовні особливості жанрів проповіді, обрядової промови ("слова") та молитви.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейской сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Освещены цивилизационные, психологические и библейские аспекты имени в романе Д.Ф.Купера "Зверобой", аспекты референции и интерпретации в поэзии украинского зарубежья. Проанализированы гносеологические предпосылки и эстетические достижения мифотворчества елизаветинских хронистов. Описаны особенности речи проповедей, обрядовой речи ("слова") и молитвы.