Розглянуто питання впливу гербіцидів ерадикану й 2,4 ДМ на забур'яненість та насіннєву продуктивність люцерни.

Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

Наведено результати досліджень фітоестрогенів у траві люцерни нового сорту Вінничанка першого та другого укосів за фазами вегетації. Встановлено, що активність рослинних естрогенів коливається залежно від фази онтогенезу та кількості укосів. З'ясовано, що найвищим вмістом фітоестрогенів характеризується трава люцерни першого укосу на початку цвітіння, а в другому укосі спостерігається незначне зниження їх кількості.

Подано результати дослідів щодо впливу способів сівби, норм висіву та строків скошування кукурудзи як покривної культури на ріст, розвиток та продуктивність люцерни першого та другого років її життя. Встановлено, що за умов зрошення Півдня України при поукісних строках сівби люцерни найбільш ефективними за сумою двох років використання є підпокривний спосіб загущення кукурудзи як покривної культури до 200 тисяч рослин на гектарі та скошування її на 40-50 день після сходів, а також варіанти з нормою висіву кукурудзи 150, 100 тисяч на гектарі та скошуванням на 50, 60 день після сходів відповідно.

Наведено результати досліджень боротьби з бур'янами в посівах насіннєвої люцерни третього року вирощування. Встановлено, що у разі поєднання агротехнічних заходів і гербіцидів (зенкору) забур'яненість посівів люцерни зменшується на 82,2 - 91,1 %. Це дає можливість одержувати в умовах Північного Лісостепу України по 2,2 - 2,7 ц/га кондиційного насіння.

Наведено методи та результати селекції люцерни на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова за 70-річний період досліджень. Акцентовано увагу на методах створення та господарській характеристиці сортів Полтавчанка і Віра, які відрізняються підвищеною насіннєвою продуктивністю.

Наведено результати багаторічних досліджень щодо особливостей формування кормової продуктивності люцерни посівної другого та третього років життя залежно від типу росту та розвитку в рік сівби.

Наведено дані хімічного складу, вологості, швидкості вологовіддачі, перетравності поживних речовин та енергетичної цінності люцернового сіна, яка залежить від технології його заготівлі.

На підставі узагальнення літературних відомостей, а також особистих спостережень доведено залежність урожаю насіння люцерни посівної від інтенсивності наростання кореневої системи в репродуктивний період.

Доведено, що сумісні посіви люцерни з ранніми зерновими та гірчицею білою, коли густота рослин відповідно 1,4-1,6 і 0,9 млн. шт./га, у перший рік вегетації забезпечують більшу продуктивність у порівнянні з чистим безпокривним посівом за рахунок першого укосу. З'ясовано, що за три роки вегетації люцерни, сумісні посіви з ранніми зерновими та ярими капустяними забезпечують більший збір кормових одиниць і майже не поступаються безпокривному посіву за виходом протеїну.

На широкорядних безпокривних посівах другого-третього років життя й використання вивчено вплив регуляторів росту, застосовуваних разом з інсектицидами, на заселеність шкідниками та насіннєву продуктивність люцерни. Встановлено, що після обприскування на початку бутонізації туром, ГМК натрію з хлорофосом або Бі-58 врожай насіння люцерни зростав на 13 - 18 %, а після обприскування у фазі бутонізації ферокором, РКД з Бі-58, фозалоном, базудином або карате - на 3 - 12 % (залежно від складу компонентів сумішки) завдяки ефективнішому знищенню шкідливої ентомофауни та подовженню періоду інсектицидної активності препаратів. На посівах люцерни, оброблених лише регуляторами росту, чисельність шкідників також помітно знижувалась.

Наведено результати багаторічних досліджень у вигляді трифакторного польового досвіду щодо вивченню впливу на рівень насіннєвої продуктивності люцерни - сорту, способу посіву та укосу. Виявлено ефективність впливу на цей показник способу посіву та взаємодії факторів сорту та укосу.

Досліджено вплив продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) на урожай зеленої маси та насіннєву продуктивність люцерни на різних фонах мінерального азотного живлення. Обробка люцерни ПТМБ у фазах, чутливих до дії регуляторів росту (стеблування та бутонізації), підвищувала вміст фітогормонів цитокінінової природи, збільшувала урожай зеленої маси та вміст сирого протеїну, особливо на фоні 0,25 норми мінерального азоту. Завдяки проведеним заходам зростала насіннєва продуктивність цієї культури в перший та другий роки вегетації.

Проаналізовано енергетичну ефективність вирощування люцерно-злакових травосумішок від їх складу та удобрення. Встановлено, що найбільш урожайними серед травосумішок була люцерна посівна + стоколос безостий (65,9-112,5 ц/га абсолютно сухої маси), а найменш урожайною виявилася сумішка люцерни посівної з пажитницею багаторічною (53,9-84,1 ц/га сухої маси).

Доведено, що в умовах Кіровоградської області найвищу насіннєву продуктивність люцерни забезпечує літній широкорядний посів по чорному пару. У разі необхідності можна застосовувати літню сівбу по зайнятих парах і весняну - під покрив проса. Найбільш доцільним є використання насінників з другого укосу, після підкошування вегетативної маси у фазі бутонізації, і першого, з урахуванням погодних умов.

Узагальнено літературні та власні експериментальні дані стосовно засобів підвищення насіннєвої продуктивності люцерни. Розглянуто питання вибору оптимального травостою люцерни, впливу мінерального та біологічного азоту, мікроелементів і стимуляторів росту на формування насіння цієї культури.

Досліджено склад популяції люцерни посівної (M. sativa) за ознаками кількості насіннєвих зачатків у зав'язі та рівнем фертильності пилку. Виявлено значне варіювання вивчених ознак, а також зроблено висновки про їх вплив на формування насіннєвої продуктивності люцерни.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50 + П223.2-260

Рубрики:

Загальна ботаніка

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: амінокислоти, азот, люцерна, симбіотична азотфіксація
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.1*723 + П223.2-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рослини люцерни сорту Ярославна вирощено у посудинах Вагнера в піщаній культурі за умов внесення аміачної селітри або вуглеамонійних солей (ВАС) у кількості 0,25 норми. Досліджено інтенсивність фотосинтезу і дихання, а також масу сухої речовини рослин у різні періоди вегетації до фази цвітіння. На перших етапах розвитку до фази прихованої бутонізації рослини люцерни за умов внесення ВАС мали значно вищу інтенсивність фотосинтезу, низьку частку дихання від фотосинтезу та переважно невисоку інтенсивність дихання (в розрахунку на 1 г сухої речовини за 1 год), ніж за умов внесення аміачної селітри. У фазі бутонізація - початок цвітіння вищою інтенсивністю фотосинтезу характеризувалися рослини, вирощені з застосуванням аміачної селітри. Інокульовані рослини за умов внесення ВАС і аміачної селітри у фазі бутонізація - початок цвітіння відзначалися вищою інтенсивністю фотосинтезу порівняно з неінокульованими.