Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.

Досліджено механізми взаємодії архітектури і філософії - дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі, зокрема, архітектурі постмодернізму. Охарактеризовано проблему репрезентативності (властивості відображати ідеї світоустрою) як центральну для архітектури, розглянуто природу та принцип дії репрезентативного механізму, соціокультурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення та інтерпретації.

Доведено, що результати аналізу функціонування мовних одиниць у дискурсі визначено різновидом дискурс-аналізу його використання. Дискурсно-мовний напрямок аналізує, як мовні одиниці різних рівнів характеризують окремі параметри комунікативної ситуації та дискурсу. Мовно-дискурсний підхід аналізує залежність функціонування окремої мовної одиниці від різних параметрів комунікативної ситуації та дискурсу. Дискурсний підхід зі своїми принципами та категоріями орієнтовано на виділення мовних одиниць дискурсного рівня.

Розглянуто феномен рольової реальності як фундаментальної характеристики соціального буття людини. На підставі поєднання емпіричної форми рольового буття з феноменологічним дослідженням рольової реальності, акцентовано увагу на історичну динаміку репрезентації людини як суспільної істоти у конкретно-рольовій визначеності. Доведено, що ця репрезентація змінюється відповідно до культурно-історичних зрушень і зрушень в епістемах. Змістовні зміни відрефлектовані дискурсами, які є визначальними у характеристиці життєвого світу особи.

Досліджуються різноманітні аспекти розвитку культурологічної, філософської та соціологічної думки сучасності. Висвітлюються актуальні проблеми формування інваронментальної соціології, метасоціологічного дискурсу, гендерних вимірів сучасного буття. Розглядаються політичні аспекти екологічної проблематики України, освіта та виховання в системі екологічних знань та ін.

Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

Вперше у вітчизняній лексикографічній практиці подається тлумачення та енциклопедичний опис ключових реалій молодих лінгвістичних дисциплін та напрямів, більшість з яких сформувалася переважно у другій половині ХХ сторіччя на перетині лінгвістики з іншими галузями знань: computer science, теорією математичних моделей, філософією та логікою, когнітивністикою, штучним інтелектом. У словнику представлені генеративна лінгвістика, кібернетична та комп'ютерна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, лінгвістична прагматика, лінгвістика тексту, герменевтична лінгвістика (моделі розуміння природної мови), логічний аналіз природної мови, теорія діалогу, теорія дискурсу та ін. Міститься близько 350 понять та, відповідно, 1400 термінів і термінологічних сполучень українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Розглянуто питання варіативності словозмінних форм англійського дієслова, реінтерпретації синтаксичних одиниць, контекстуальну зумовленість аргументативних оцінних висловлювань в англомовному дискурсі. Проаналізовано образ автора та його реалізацію в драмі модернізму і постодернізму, роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу, фонемне варіювання у структурі лексики американського варіанта англійської мови. Висвітлено структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості вставних речень у сучасній французькій пресі тощо.

Розглянуто еволюцію теоретико-методологічних підходів ХХ ст. щодо вивчення специфіки етнобуття та етнічних культур, а також антропософські впливи у творчості українських митців - "двадцятників" (Л.Курбаса, П.Тичини, М.Зерова, М.Семенко, Ф.Ернота, Я.Михайліва, А.Чапківського). Значну увагу приділено дуалізму світогляду епохи середньовіччя, соціальній філософії влади у дискурсі М.Фуко, українській культурополітиці тощо.

Розглянуто особливості когезії та когерентності трьох типів дискурсу: інструкції, опису та розповідання. Висвітлено деякі напрямки та теми лінгвістичних досліджень, які характеризують загальний стан розвитку лінгвістики на сучасному етапі. Обговорено утворення емотивності внаслідок глютинації та контамінації фразеологічних одиниць. Визначено рівні варіювання афіксальних моделей метонімічного словотвору за допомогою іменників сучасної німецької мови. Досліджено внутрішню структуру фразеосемантичного поля "риси характеру людини". Розкрито діахронічний аспект дослідження фразеологічних одиниць. Проаналізовано специфіку структурування трактатного жанрового простору за матеріалом трактату Р.Рекорда "Замок знань". Відображено натуралістичний образ світу в поезії У.Уітмена.

Проаналізовано психологію селянина у драматургії М.Кропивницького, художню символіку Л.Українки. Детально розглянуто структуру і функції паронімічної атракції у поетичній мові раннього Тичини. Значну увагу приділено образам І.Мазепи в українському письменстві, особливості відображенню культурно-освітнього руху в мемуаристиці М.Загірної, а також словотвірним новаціям у мові сучасного публіцистичного дискурсу.

Досліджуються історичні і внутрішньотеоретичні обумовленості визначення питання про істину, а також його змісту і структури в філософії Григорія Сковороди завдяки зверненню до структурного методу текстуального аналізу та його використанню у вивченні такого специфічного типу дискурсу, як філософський. Предметом аналізу автора стає розгортання проблематики істини, а також шляхів її розв'язання на текстуальному просторі сковородинівських праць, і, зокрема, діалогів острозького і бабаївського циклу.

Розглянуто трансформаційні проблеми українського суспільства, питання забезпечення економічної свободи трудящих у контексті соціального характеру ринкових перетворень. Проаналізовано аспекти соціокультурної ідентичності в сучасному філософському дискурсі, самореалізації особистості у вимірі синергетичної парадигми, формування політичної еліти України. Визначено основні етапи державної інформаційної політики, загальнотеоретичні передумови виникнення коаліційної військово-політичної стратегії НАТО, роль і завдання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у правовому і соціальному захисті населення.

На прикладі вірша М.Гумільова "Я вырван был..." розглянуто прояв дискурсу любові як дискурсу влади, який призводить до взаємодії природнього, традиційного та патологічного станів ліричного героя і світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(4Укр)6

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

мРозглянуто підходи до аналізу дискурсу як структури та процесу. Приділено увагу дискурсивно-функціональному, структурно-функціональному підходам до вивчення дискурсу, теорії жанрів і регістрів, стилістичним аспектам дискурсу, дослідженням наративу та художнього дискурсу, аргументативним, риторичним, семіотичним і когнітивним проблемам дискурсу. Визначено перспективи дослідження етикетних особливостей англомовного наукового дискурсу.

Рассмотрено новейшее течение в мировой культуре и философии - постмодернизм - в контексте творчества влиятельного на Западе и малоисследованного отечественной наукой французского мыслителя "постсовременности" Ж.Деррида. Представлена внутренняя логика развития некоторых основных понятий дерридаизма: "письмо", "деконструкция", "отсрочка", "след". Достаточно подробно изложены ключевые работы Ж.Деррида разных лет, а также проанализированы деконструкция гуманитарного знания и возникновение постмодернистского дискурса.

Исследуется выражение временных отношений личными формами глаголов в современном английском языке, семантическая динамика символических цветообозначений в современном политическом дискурсе на материале французского и русского языков, а также тональная структура сверхфразовых единств английской монологической речи. Рассматривается проблема постижения реальности, сущности языка и значения слова в разрезе современных лингвистических и философских знаний, изучается порядок слов в оригинале и переводе англоязычного художественного текста. Предлагается методика проведения многофункционального контроля на практических занятиях по английскому языку, охарактеризованы особенности поливербальных терминов в текстах научно-технической рекламы. Показаны структурные отличия разных типов научного дискурса и др.

Досліджено пізнавальне значення символу в контексті філософського дискурсу культури. Наведено семіотичний підхід до феномену релігії. Розглянуто питання про семіотику українського рушникового орнаменту. Викладено семіотичні аспекти художнього тексту. Висвітлено проблеми та перспективи сучасної лінгвосеміотики. Описано символізацію ономастичної лексики у сучасному народному анекдоті. Проаналізовано специфіку вживання економічних термінів сучасними українськими періодичними виданнями.