Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Рассмотрены особенности архитектуры древневосточного государства Мари. Исследованы виды архитектурных памятников, техника строительства, описаны наиболее значительные памятники архитектуры.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Представлено бібліографічний покажчик літератури про життя і творчу діяльність видатного архітектора, педагога, громадського діяча, доктора архітектури, лауреата Державних премій В.Г.Заболотного: статей, доповідей, виступів та бесід В.Г.Заболотного, його проектів та збудованих споруд тощо.

Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного зодчого, автора багатьох відомих споруд Владислава Городецького на широкому тлі тогочасних історичних подій, побуту та портретів людей, з якими архітектор постійно спілкувався та на замовлення яких він працював. Надано авторську оцінку історії тодішнього життя України, Польщі, Персії - там, де жив і творив архітектор.

Визначено смислові контури і межі поняття "постмодернізм", поширеного в західній культурі, і виявлено його специфіку в архітектурі. У графічній формі розкриваються основні засади теоретичних праць та маніфестів. Досліджується історія постмодерністського руху в архітектурі. Розташовані в хронологічній послідовності, найбільш значущі факти архітектурної історії постмодернізму не творять єдиного вектора, а покликані дати уявлення про живий, неоднорідний архітектурний процес у всій мозаїчності його імен, дат, подій. Представлено коротку антологію. У ній подано вибрані фрагменти виступів, статей, монографій і декларацій провідних теоретиків і практиків західної архітектури. Це своєрідний, широкий за спектром ідей і проблем архітектури, парад фахових концепцій. Він відображає найхарактерніші погляди на постмодернізм - від апологетичних до полемічних докорів. Наведено словник основних термінів архітектури 1970-1980-х років. Понятійний апарат обіймає широке коло питань, від загальних концептуальних положень до різних аспектів архітектурної практики. Серед основних тем, відображених у словнику - напрями та школи західної архітектури останніх десятиріч, ставлення архітектора до споживача, соціальні аспекти роботи архітектора, система художньо-композиційних прийомів і засобів архітектури, містобудівні концепції.

Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Досліджено механізми взаємодії архітектури і філософії - дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі, зокрема, архітектурі постмодернізму. Охарактеризовано проблему репрезентативності (властивості відображати ідеї світоустрою) як центральну для архітектури, розглянуто природу та принцип дії репрезентативного механізму, соціокультурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення та інтерпретації.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині першої гетьманської столиці Чигирина, улюбленої резиденції Б.Хмельницького у с.Суботові та Мотронинському Свято-Троїцькому монастирю в Холодному Яру. На основі багаторічних археологічних досліджень та історичних джерел запропоновано проекти реставрації Іллінської церкви-фортеці у Суботові - усипальниці визначного гетьмана, архітектурного ансамблю Мотронинського монастиря, старовинного замку в Чигирині, комплексу історичних адміністративних споруд, а також збудовано ошатну каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, у крипті якої перепоховано сподвижників Б.Хмельницького.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Висвітлюється життя та діяльність одного з найвідоміших архітекторів у Києві кінця XIX - початку XX ст. В.В.Городецького. Покажчик включає такі розділи: "Відомості в енциклопедичних та довідкових виданнях", "Роботи про життя та діяльність", "Загальні роботи, в яких згадується В.Городецький", "В.Городецький - мисливець, мандрівник, спортсмен", "Документальні фільми", "Поштові листівки з фондів ДНАББ ім. В.Г.Заболотного", "Матеріали, відсутні в провідних бібліотеках м.Києва".

Досліджено розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського середмістя (до кінця XIV ст.). Значну увагу приділено львівським брукам, оборонним вежам Галицької та Волинської земель XI - початку XVI ст., а також католицькій архітектурі Центрального і Східного Поділля кінця XIV - початку XX ст. Детально проаналізовано концепцію відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Видання нараховує майже 2000 статей, в яких йдеться про зодчих - архітекторів, інженерів, народних будівничих, майстрів садово-паркового мистецтва та скульпторів-монументалістів, які безпосередньо працювали в Україні або брали участь у проектуванні та будівництві ансамблів і споруд, створенні парків, встановленні монументів наприкінці XVIII - початку ХХ ст.

Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Исследуются взгляды на архитектуру ведущих теоретиков: Анциферова Н.П., Брунова В.Н., Иконникова А.В., Антонова В.Л., Пучкова А.А., Линч К., чьи концепции отразили мифопоэтический аспект архитектуры. Предполагается, что в основе видения мира лежит "мифопоэтическая модель", основанная на пространственных и временных архетипах. Эти архетипы, образно выявленные в мифологии, влияют на мировосприятие человека и в итоге определяют его оценку архитектурных пространств.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькому спадку однієї з перлин української культури - Михайлівському Золотоверхому монастирю, який протягом кількох століть був визначним осередком духовного життя народу. На основі грунтовного аналізу історичних джерел автори змальовують яскраві картини з історії обителі, насиченої драматичними подіями, мистецькими злетами, подвижництвом, а також розповідають про шедеври Михайлівського монастиря як ті, що вціліли, так і ті, що були втрачені.

Викладено проблеми зародження зодчества у первісні епохи, стислу інформацію про найважливіші архітектурні культури палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту, бронзового віку. Визначено стильові особливості архітектури стародавніх цивілізацій, зокрема, Єгипту, Егейського світу, Близького Сходу (Дворіччя та Месопотамії, хетів і сиро-хетів, Малої Азії та Східного Середземномор'я, Ассирії та Нового Вавілону), Ірану, Індії, Далекого Сходу (Китаю, Кореї). Висвітлено основні принципи композиційних вирішень видатних споруд, а також наведено численні зображення багатьох пам'яток. Подано словник архітектурних термінів, що вживаються у процесі аналізу типів, конструктивних якостей та композиційних рис стародавніх споруд.