Зменшення складності геному кукурудзи за допомогою інтрогресії окремих хромосом у геном вівса дозволило виділити та проаналізувати окремі ділянки здуття та центромерів хромосом. Ці ділянки особливо важко виділити та аналізувати, оскільки вони складаються з елементів, що повторюються, і присутні в усіх або кількох хромосомах кукурудзи. Система ліній, які було отримано у процессі міжвидового схрещування кукурудзи та вівса, забезпечила можливість порівняльного аналізу центромерних ділянок, здуттів та інших спільних елементів, які присутні у різних хромосомах кукурудзи. Відкриття розсіяного розподілу ретротранспозонних елементів серед блоків зв'язаних повторів у кукурудзи та кількох інших організмів свідчить про те, що ця особливість може бути основною для гетерохроматинної організації еукаріотів.

За результатами агроекологічної та біохімічної оцінки нетрадиційних багаторічних високобілкових кормових культур і рослин з активною фізіологічною дією на організм тварин виявлено найбільш технологічні для використання у виробництві та ветеринарії. Наведено параметри продуктивності та головні технологічні прийоми вирощування та застосування. Проведено біоенергетичну оцінку нетрадиційних культур.

Досліджено адаптаційний потенціал як почуттєвий показник стану адаптаційних механізмів організму людини й інструмент діагностики.

Проведено лонгітудинальне дослідження системи дихання учнів 11 - 15 років звичайних і спортивних класів впродовж п'яти років тренувань (на початку, посередині та в кінці навчального року). Визначено показники зовнішнього дихання за допомогою загальноприйнятого методу спірографії, рівні економічності зовнішнього дихання у дітей і підлітків контрольних і спортивних класів, їх нормативні величини хвилинного об'єму, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень. Зроблено підрахунки стандартного основного обміну за таблицями Гарріса і Бенедікта за даними ваги, віку і росту обстежуваних. Доведено, що тривалі фізичні навантаження зумовлюють удосконалення функцій системи дихання, значно підвищують ефективність і економічність зовнішнього дихання організму.

Розглянуто питання організації акушерсько-гінекологічної служби. Подано відомості з патологічного акушерства, консервативної та оперативної гінекології. Висвітлено проблеми клінічної імунології та генетики в регіоні Донбасу, зокрема, особливості імунної реактивності та ліпоперекисного гемостазу у дітей, які часто хворіють, у періоді клінічного благополуччя, стан деяких механізмів антиендотоксинового захисту організму за умов хронічного стресу.

Наведено результати палеонтологічних та біостратиграфічних досліджень багатьох груп викопних організмів з осадових порід фанерозою України, розглянуто історичні аспекти становлення цих досліджень. Публікуються матеріали про деякі теоретичні положення палеонтології, зокрема про критичні рівні, явища акселерації та гігантизму; а крім того - про біостратиграфічне значення форамініфер, радіолярій, конодонтів, бівальвій, амонітів, брахіопод, гастропод, риб, фітофосилій тощо. Висловлюються нові погляди стосовно біостратиграфічного розчленування палеозойських, мезозойських, палеогенових та неогенових утворень різних регіонів України.

Описано базові алгоритми координатного методу генеалогічного аналізу племінних стад як способу побудови інформаційних моделей для селекційно-генетичних досліджень з імітаційним моделюванням систем племінного розведення сільськогосподарських тварин засобами сучасної інформатики.

Досліджено проблеми адаптації тварин до підвищеного рівня алюмінію в біотопах. Доведено визначальну роль антипероксидантної системи в забезпеченні толерантності організмів до даного геохімічного чинника. Запропоновано нові методологічні та методичні рекомендації щодо оцінки загального стану антипероксидантної системи. Сформульовано перспективні напрямки розвитку геохімічної екології.

Висвітлено питання амінокислотної годівлі високопродуктивних корів. Встановлено залежність амінокислотного забезпечення їх організму залежно від умов надходження протеїну з кормом. Найбільш повноцінною виявилася мікробна маса і вміст рубця за наявності 0,80 - 0,85 к. од. в 1 кг сухої речовини та 110 - 130 г перетравного протеїну.

Проаналізовано чутливість розрахункових значень дози опромінення персоналу від інгаляційного надходження радіонуклідів з пилом і аерозолями об'єкта "Укриття" до організму щодо невизначеності початкових даних для розрахунку цієї дози. Встановлено, що розрахункова інгаляційна доза найбільш чутлива до значення коефіцієнта вторинного пилопідйому та малочутлива до неоднаковості радіонуклідного складу повітря, що надходить до організму. Наведено коефіцієнти вторинного пилопідйому в приміщеннях об'єкта, отримані на базі експериментальних даних.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Висвітлено історію розвитку та основи анатомії, фізіології, цитології, гістології та ембріології, об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Розглянуто загальні закономірності будови та функцій клітин, тканин і систем органів сільськогосподарських тварин: органів руху, травлення, дихання, сечовиділення, розмноження, крово- і лімфообігу, кровотворення, імунного захисту, а також органів шкірного покриву та внутрішньої секреції. Досліджено фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі тварин.

Вперше у вітчизняній літературі узагальнено найновіші відомості у галузі молодої та перспективної біологічної науки - некробіології клітини, яка вивчає закономірності та механізми загибелі клітин багатоклітинного організму. Однією з форм такої загибелі є апоптоз - фізіологічна смерть клітини. Наведено теоретичні основи апоптозу, зокрема, розглянуто його молекулярні та клітинні механізми, їх відмінності від механізмів некрозу, а також біологічна роль апоптозу у нормі та при різних патологічних процесах у людини. Викладено основні дані щодо методичних підходів вивчення апоптозу, про особливості апоптозу злоякісних клітин під час хімічного та вірусного онкогенезу, а також метастазування пухлин. Значну увагу приділено перспективам розвитку протипухлинної терапії, що базується на направленій індукції апоптозу пухлинних клітин і блокаді ангіогенезу.

У онкологічних хворих вірогідно частіше зустрічається дефіцитний фенотип за всіма локусами HLA I класу. При розвиткові реакцій імунних комплексів відзначаються вірогідні відмінності між частістю зустрічаємості деяких HLA I класу. У хворих із HLA-фенотипами, що відповідають таким у здорових донорів, здебільшого відсутня імунопатологічна реакція. Загалом, підбиваючи підсумки результатів досліджень стану імунної системи, наведених у цьому та попередніх повідомленнях, можна стверджувати, що пропонований методичний підхід дозволив по-новому оцінити імунні реакції, які виникають в організмі пухлиноносія, з'ясувати їх залежність від HLA-фенотипу хворого.

Узагальнено погляди на проблему аутоімунних тиреопатій. Дано сучасні уявлення про патогенетичні механізми їх розвитку, особливості еволюції лікування. Описано умови фізіологічної та патофізіологічної дії низьких температур на рівнях організму та клітин. Наведено дані про патогенетичність та ефективність локальної кріодеструкції щитовидної залози як методу лікування аутоімунного тиреоїдиту.

Розглянуто безпеку життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Висвітлено фізіологічні та психологічні особливості людського організму, медико-біологічні та соціальні проблеми суспільства. Значну увагу приділено вивченню джерел небезпеки та породжених ними факторів, які призводять до порушення життєдіяльності та спричинення надзвичайних ситуацій. Наведено характеристику природних, техногенних, соціально-політичних і комбінованих небезпек. Запропоновано щодо запобігання надзвичайних ситуацій, шляхи організації дій для усунення їх негативних наслідків, надання першої долікарської допомоги потерпілим.

Представлено інформацію про те, як діяти в екстремальних ситуаціях природних екосистем та екосистем, створених у біосфері людиною (урбаекосистем, агробіоценозів). Містяться дані про екологічно небезпечні забруднення урба- та агроекосистем (мутагени, канцерогени, гонадотропи, тератогени, ембріотропи), які, надходячи до організму людини, мають здатність спричинювати кумулятивні шкідливі ефекти не одразу, а через певні проміжки часу.

Викладено принципи забезпечення безпеки праці під час ремонту та технічного обслуговування машин та обладнання сільськогосподарського виробництва. Висвітлено особливості дії на організм людини виробничих шкідливих і небезпечних факторів, заходи та засоби щодо їх нормалізації та захисту працівників.

Наведено інформацію про джерела забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів і продовольчої сировини нітратами, радіонуклідами, пестицидами, важкими металами, антибіотиками, гормонами, консервантами. Висвітлено питання утворення і попадання їх в продукти харчування, продовольчу сировину і організм людини. Надано рекомендації щодо зниження забрудненості сировини, харчових продуктів у виробництві, зберіганні, переробці, підготовці їх до споживання. Розглянуто питання збалансованого, повноцінного й адекватного харчування, норми споживання поживних речовин.