Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Розглянуто актуальні питання виробництва та регулювання застосування пестицидів, наукові основи його гігієнічного регламентування з урахуванням їх мутагенної активності, сучасні наукові підходи до реєстрації біопрепаратів. Викладено методологію токсикологічної оцінки пестицидів, проблеми систематизації їх санітарних стандартів, наведено екологічну оцінку небезпечності пестицидів для водної екосистеми тощо.

Ключ. слова: пестициды, репродуктивная функция, безопасность для человека
Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6-2

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено негативное влияние пестицидных препаратов на человека и окружающую среду. Обобщены последние технологические решения по утилизации и регенерации большого количества непригодных пестицидных препаратов. Разработаны простые и надежные методы хроматографического и фотометрического контроля вторичных водных растворов при их переработке.

Зазначено, що кількісна оцінка ризику впливу пестицидів на працюючих є обов'язковим елементом інформаційного супроводження та прийняття рішень про можливість їх державної реєстрації. Разом з цим, сучасні моделі оцінки ризику мають деякі розбіжності у підходах до такої оцінки. Найбільш вагомі з них - обгрунтування допустимих рівнів впливу пестицидів з використанням недіючих доз на основі токсикологічних даних підгострих та субхронічних досліджень, в яких практично не враховується механізм токсичної дії пестициду та його вплив на "віддалені" наслідки дії (репродуктивну функцію та розвиток, канцерогенну та мутагенну дію). Використання офіційно затвердженого гігієнічного показника - допустимої добової дози (ДДД), який є інтегральним вираженням усієї сукупності токсикологічних даних, значною мірою позбавляє цих недоліків. Розробка алгоритму обгрунтування допустимих рівнів впливу на працюючих на основі ДДД повинна базуватись на чіткому розумінні основних відмінностей токсичної дії речовин у різних часових режимах, напрямку токсичної дії та його лімітуючих показників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6-29

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены общая характеристика пестицидов, которые принадлежат к группе синтетических пиретроидов, а также химические свойства, применение, классификация, токсичность, санитарно-гигиенические показатели, превращения и остатки в окружающей среде, метаболизм и выведение из организма, механизм токсического действия, выделение с объектов исследования и методы анализа синтетических пиретроидов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні пріоритетні напрями досліджень пестицидів, які включають вивчення механізмів токсичної, селективної, комбінованої та імунотоксичної дії, здатності спричиняти ендокринні порушення, вікової чутливості до їх дії, розвиток токсикогеноміки пестицидів, розробку нових підходів щодо вивчення пестицидів нового покоління, що застосовуються в наднизьких дозах, методології інтегральної оцінки ризику для здоров'я людини, безпечних методів дослідження і знешкодження непридатних до використання та заборонених пестицидів. Особливу увагу звернуто на удосконалення діагностики та засобів лікування гострих і хронічних отруєнь, професійних захворювань хімічної етіології, а також розробку антидотної терапії.

Экспериментально токсикологически исследован "Препарат 30-В" - новый инсектоакарицид на основе минерального масла (И-8А или И-А20). Полученные результаты являются основанием для рекомендации по дальнейшему использованию данного препарата по назначению.

Проведено порівняльне оцінювання розробленого розрахункового методу визначення гранично допустимого рівня забруднення шкіри (ГДРз.ш.) діазиноном та експерименту з нанесенням пестициду на шкіру щура. Критерієм оцінювання безпечної дії була активність холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку та показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Показано, що розрахункове значення ГДРз.ш. діазинону повністю співпадає з одержаною у досліді недіючою дозою. Це знайшло відображення у визначенні рівня активності холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку. Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги (ТБК-АП і вміст церулоплазміну), віддзеркалюючи тенденцію до змін перекисного окиснення ліпідів, меншою мірою характеризують вплив цього фосфорорганічного інсектициду на організм.

В результате токсикологического изучения установлено, что новый комбинированный фунгицид Сульфокарбатион ПК умеренно опасен при поступлении в организм животных различными путями, не оказывает выраженного местно-раздражающего действия, не аллерген. При повторном введении оказывает слабое гепатотоксическое действие.

Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щурі чоловічої статі. Обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин допустимої добової дози (ДДД) діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

Здійснено гігієнічне оцінювання нових імідазолонових гербіцидів "Півот", 10 %-го водорозчинного концентрату (в.р.к.), "Патріот", 10 %-го в.р.к. і "ДТ-03", в.р.к. і їх діючої речовини - імазетапіру для захисту посівів бобових культур від бур'янів. Установлено закономірності поведінки імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища. Оцінено екотоксикологічний ризик, умови праці та ризик шкідливого впливу на здоров'я працюючих. Науково обгрунтовано граничнодопустиму концентрацію імазетапіру у грунті та гігієнічні регламенти безпечного застосування досліджених гербіцидів. Розроблено аналітичні методи визначення імазетапіру в об'єктах навколишнього середовища, продуктах харчування та сільськогосподарській сировині.

З'ясовано кількісно-якісні закономірності дії пестицидів у агроценозах України як функції їх молекулярної будови. Доведено, що фізико-хімічні властивості пестицидів зумовлені їх полярністю. Розроблено алгоритм визначення різнополярних пестицидів і проведено моніторинг пестицидів у сільськогосподарській продукції хроматографічними методами. Визначено, що потенційна небезпека забруднення урожаю пестицидами збільшується обернено їх полярності. Найбільш небезпечним є неполярні пестициди I - III ступеня небезпечності за інтегральною класифікацією, споріднені з ліпофільними речовинами та накопичені в трофічних ланках. Розроблено комп'ютерні моделі процесу детоксикації та екологічно безпечного навантаження пестицидів у агроценозах різних грунтово-кліматичних зон України.

Досліджено вплив N,N-діетілдитіокарбамату натрію на розвиток синдрому пероксидації за умов різної антиоксидантної забезпеченості. Вивчено протекторну дію препаратів з антиоксидантними властивостями. Встановлено, що під час тривалого надходження в організм тварин діетилдіокарбамат викликає гіперліпідемію, стимулює перекисне окиснення ліпідів, знижує забезпеченість організму щурів гідрофільними та гідрофобними антиоксидантами, пригнічує активність антиоксидантних ферментів. У разі введення прооксиданту з одночасним утриманням тварин на безантиоксидантному раціоні спостережено більш виражені морфологічні та біохімічні зміни. Доведено, що застосування препаратів церулоплазміну, токоферолу-ацетату, тіотриазоліну, екстракту ехінацеї пурпурової гальмувало розвиток синдрому пероксидації. Отримано дані, які свідчать про доцільність застосування антиоксидантів для збільшення резистентності та для фармакотерапії змін у разі надходження хімічних сполук дитіокарбаматної структури.

Дисертація присвячена дослідженню енергетичного обміну і перекисного окислення ліпідів у печінці білих щурів, яким вводили нітрат натрію в дозі ЛД-50. Виявлено, що в динаміці гострої інтоксикації нітратом натрію розвиваються суттєві порушення функціонального стану мітохондрій печінки, порушуються шляхи постачання субстратів окислення до мітохондріальних мембран, відмічається зниження ефективності окислювального фосфорилювання і розлад процесів окислення і фосфорилювання АДФ, порушується енергетичний потенціал, активізуються в тканині печінки процеси перекисного окислення ліпідів і знижується активність антиоксидантних ферментів. Призначення однократного сеансу гіпербаричної оксигенації обмежує глибокі порушення мітохондріального дихання, фосфорилювання, обмежує накопичення оксиду азоту, запобігає суттєвій активації ПОЛ, однак не має впливу на строки нормалізації біоенергетичних процесів у відновному періоді гострої інтоксикації нітратом натрію. Використання ГБО за експериментально розробленою схемою має більш виражений, порівняно з однократним сеансом, коригуючий вплив на вивчені процеси і сприяє більш ранній їх нормалізації.

Наведено результати гігієнічної оцінки умов праці у разі застосування пестицидів. Визначено особливості забруднення виробничого середовища залежно від стадії технології даного застосування та способу обробки рослин. Кількісно оцінено ступінь несприятливого впливу пестицидів на працюючих. Показано, що деякі положення методології оцінки ризику черезшкірного впливу потребують подальшого вивчення. Найбільш складним є питання визначення безпечних рівнів впливу пестицидів, величини дози їх поглинання шкірою у випадку забруднення та значення фактора шкірної абсорбції (ФА), який передбачає залежність між нашкірною експозиційною дозою та дозою у разі надходження per os. На підставі результатів аналізу співвідношень токсичності великої групи пестицидів різних хімічних класів і рівнів токсичності у разі різних шляхів надходження до організму (per os та крізь шкіру), а також експериментальних досліджень обгрунтовано значення фактора шкірної абсорбції залежно від класу небезпеки (ФА = 0,4; ФА = 0,7), рекомендовані для використання під час розрахунків оцінки ризику.

Проведено системний аналіз післядії застосування комплексу пестицидів в агроценозі цукрового буряку. Розроблено алгоритм визначення різнополярних пестицидів в рослинах та грунті, який дозволяє моделювати методики визначення пестицидів за величиною дипольних моментів молекул, виключаючи трудомісткий експеримент. Побудовано модифікаційні моделі оцінки екологічного ризику застосування пестицидів при вирощуванні цукрового буряку в лісостеповій зоні України дозволяють перетворити хімічний метод у раціональний, ефективний та екологічно безпечний прийом інтегрованого захисту від шкідливих організмів.

Дисертацію присвячено питанням нормативно-методичного забезпечення нормування пестицидного навантаження на агроландшафти в умовах інтенсивного землекористування. Досліджено нормативно-правові та методичні засади приведення робіт з оцінки середовища в аграрному секторі України у відповідність до світової практики. Вивчено поведінку пестицидів в елементах агроландшафтів в різних грунтово-кліматичних умовах. Запропоновано критерії нормування пестицидного навантаження на агроландшафти. Обгрунтовано пропозиції щодо використання в системі EIA (Environmental Impact Assessment) вітчизняних еколого-геохімічних інструментів по відношенню до середньомасштабного сільськогосподарського виробництва в Україні.