Рассмотрена информативность микроядер в лимфоцитах периферической крови для биодозиметрии хронического воздействия малых доз облучения на людей, проживающих на радиационно загрязненных территориях. На основании полученных данных сделано заключение, что тест частоты микроядер в лимфоцитах периферической крови используется для групповой биоиндикации надфонового низкомощностного облучения людей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами. Микроядерный тест не пригоден для биодозиметрии низкомощностного облучения всего тела. Показана необходимость исследования определения возможности применения для биодозиметрии облучения красного костного мозга. Увеличение частоты микроядер у отдельных индивидуумов рассмотрено как сигнал потенциального риска для здоровья.

Розглянуто основні методи та об'єкти, що використовують в біоіндикації. Висвітлено основні напрямки застосування методик фіто- та фауноіндикації у різних видах екологічного моніторингу, сільському та лісовому господарстві, метеорології, геології, палеонтології, медицині. Описано методи ранньої біоіндикації - зміни морфології, фізіології та біохімії рослин, а також способи народної біоіндикації. Проаналізовано індикацію людини за її анатомічними та фізіологічними особливостями з метою самовиховання та самостановлення особистості різного віку.

Рассмотрены основные методы и объекты, используемые в биоиндикации. Освещены основные направления применения методик фито- и фауноиндикации в разных видах экологического мониторинга, сельском и лесном хозяйстве, метеорологии, геологии, палеонтологии, медицине. Описаны методы ранней биоиндикации - изменения морфологии, физиологии и биохимии растений, а также способы народной биоиндикации. Проанализирована биоиндикация человека по его анатомическим и физиологическим особенностям с целью самовоспитания и самостановления личности разного возраста.

Ключ. слова: декоративні квіткові рослини, Fe'2+ та Cr'3+, активність нітратредуктази, біоіндикація
Індекс рубрикатора НБУВ: П27-272 + Е50*801.1-64

Рубрики:

Декоративне садівництво й озеленення

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.262 Dro*801.8

Рубрики:

Diptera Двокрилі

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив загазованості повітря на показники фізіологічного стану, водного обміну та динаміку росту листових пластин у клена ясенелистого. Обрунтовано, що клен ясенелистий можна рекомендувати як індикатор загазованості повітря викидами автотранспорту.

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних степових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлено зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотвірної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземної мезофауни з елементарними грунтовими процесами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Викладено фізіологічні та біологічні методи характеристики екологічного стану навколишнього середовища (НС). Розкрито особливості стрес-толерантних систем живих організмів, які контролюють екологічну рівновагу в НС, здійснюють біоконтроль за рівнем забруднення біосфери. Наведено загальноприйняті методи контролю за станом здоров'я людини, визначено шляхи надходження радіонуклідів до продуктів споживання та організму, окремі технологічні процеси виробництва доброякісної продукції за сучасних умов. Увагу приділено надбанню навичок у класифікації та характеристиці погоди, вмінню виділяти найбільш сприятливі окремі типи погоди для проведення кліматотерапевтичних процедур, практичному застосуванню спеціальних методів моніторингу НС. Встановлено, що індикація природного середовища біокліматичними методами сприяє побудові номограм обчислення еквівалентно-ефективної температури з подальшим моделюванням комфортних зон для людини. Визначено кліматичні межі сезонів та їх тривалість в Україні на підставі методики визначення клімату за типами погоди з урахуванням радіаційних, циркуляційних і погодних факторів, класів погоди, зміни властивостей поверхні, що підстилає, річний хід температури повітря для правильного вибору місця і часу курортного лікування.

Проведено біоіндикаційну оцінку стану атмосферного повітря Західного Криму на основі досліджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Морфометричні показники P. sylvestris варіюють у широкому діапазоні числових величин, до того ж рівень некротичного ураження хвої є найінформативнішою біоіндикаційною ознакою. Мінімальне ушкодження хвої встановлено на деревах контрольної ділянки, у інших досліджених місцях відзначено ушкодження хвої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-652 + Е621.164.2*80

Рубрики:

Загальна зоологія

Pulmonata Легеневі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально доведено необхідність санітарного оцінювання морського середовища прибережної зони Кримського півострова для виявлення територій з погіршенням її санітарного стану за рахунок накопичення і розподілення ксенобіотиків і, насамперед, важких металів у морській воді, у планктоні, бентосі, рибі та донних відкладеннях, а також в органах і тканинах різних видів риб. Проаналізовано санітарний стан узбережжя Криму за показниками просторового розподілу Zn, Cu, Pb, Fe, Mn, Sr в морській воді біля берегової зони Криму в антропогензалежних точках. Вивчено закономірності накопичення цих елементів у організмі пелагічних, придонно-пелагічних і донних видів риб, а також розподіл важких металів за вертикальним (різноглибинним) і топографічним існуванням видів риб у водах різних географічних широт Кримського півострова. Виявлено міжвидові відмінності вмісту важких металів у тканинах риб і послідовність зміни рівня накопичення елементів у ставриди, кефалі-сінгіля та морського йоржа. Досліджено особливості акумулювання важких металів різними органами і тканинами деяких різних видів риб, зокрема, у такого цінного промислового виду тріскових риб як мерланг, а також в організмі піленгаса, виловленого в Керченській затоці, на півдні Арабатської Стрілки (Азовське море, біля с. Завітне) і в Каламитській затоці біля м. Євпаторія (Чорне море). Знайдено території, види риб їх окремі органи і тканини з перевищенням ГДК конкретних важких металів. Розроблено метод санітарного оцінювання токсичності (придатності для харчування) морської рибної продукції з використовуванням біотест-об'єктів.

Вивчено вплив виробництва продукції птахівництва на екологічний стан навколишнього середовища, а саме: на біорізноманіття ентомофауни, відсоток зрілості насіння робінії звичайної \i Robinia pseudoacacia \i0 L., стерильність пилку рослин-біоіндикаторів і на стан хвої сосни звичайної \i Pinus sylvestris \i0 L. Відзначено зменшення показників біологічного різноманіття та багатства угруповань комах. Одержано значення екологічних індексів, які свідчать про знижений рівень біологічного різноманіття на території санітарно-захисної зони птахофабрики. Проведено оцінювання таксономічного різноманіття та складності угруповань комах. Визначено конкурентну структуру досліджуваних угруповань, що дає підставу стверджувати, що показники біологічного різноманіття можуть використовуватися як додаткові критерії дослідження впливу діяльності птахівництва на навколишнє середовище. Відсоток зрілих насінин робінії звичайної \i Robinia pseudoacacia \i0 L. на території санітарно-захисної зони птахофабрики складає - 46,6 %, у той час на контрольній ділянці - 75,6 %, що свідчить про забруднення атмосферного повітря на території санітарно-захисної зони птахофабрики. Встановлено, що за рівнем токсичності повітря категорія екологічної безпеки санітарно-захисної зони птахофабрики відноситься до класу "небезпечна" з високим рівнем ушкодження біоіндикаторів та критичним станом біоіндикаторів. Простежено зниження абсолютних величин довжини хвої сосни звичайної в насадженнях з наближенням до птахофабрики та з підвищенням рівня забрудненості середовища. Наголошено, що реалізація екологічних вимог до тваринництва повинна базуватися на системному моніторингу території цих підприємств, де оцінюють стан природних комплексів, які є індикаторами антропогенних забруднень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*801.8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА390883 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА405733 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати індикаційних досліджень за допомогою епіфітних мохоподібних. На підставі обчислення індексу чистоти повітря та бріоіндикаційного картування виявлено й окреслено чотири зони забруднень. З'ясовано залежність між видовим складом, частотою трапляння, проективним покриттям епіфітної бріофлори та рівнем забруднення повітря. Визначено індикаторні види для кожної з зон. Виконано порівняння з ліхеноіндикаційними даними.

The results of indication studies of epiphytic bryoflora are presented. Four isotoxis zones are divided and mapped using the atmosphere purity index (IAP). The connection between species composition, frequency of occurrence, cover of epiphytic mosses and degree of air pollution is determined. The indicator species for every zone are identified. The comparison of bryological and lichenogical is presented.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.35*801.8

Рубрики:

Aves Птахи. Орнітологія

Шифр НБУВ: Ж28852/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз рівнів і динаміки забруднювачів міста пересувними та стаціонарними джерелами й їх впливу на стан здоров'я населення Рівного. За концентрацією розсіювання СО виявлено зони найбільшого забруднення атмосферного повітря міста. Обгрунтовано застосування "Частоти епітеліоцитів з мікроядрами у слизовій оболонці ротової порожнини дітей дошкільного віку" (МЯ-тест) у системі цитогенетичного моніторингу. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін у клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку на досліджених 12-ти тест-полігонах Рівного з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних чинників з урахуванням мутагенності навколишнього природного середовища та стану генетичного здоров'я населення.

Наведено результати ліхеноіндикаційних досліджень якості приземних шарів атмосферного повітря міста Херсона. Виявлено 44 види епіфітних лишайників, серед яких 17 таксонів визначено як нові для досліджуваної території, а 11 видів з'явились у місті за останні два десятиліття. За даними розрахунку Індексу чистоти повітря, побудовано просторову модель розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на території міста, проаналізовано можливі причини і закономірності їх розподілу у певній локації. Проведено порівняльний аналіз даних розподілу зон із різною якістю повітря у 1995 та 2015 рр. Виявлена відносна динамічність та зменшення площей незабруднених та слабкозабруднених ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, що пов'язано зі змінами інтенсивності та джерел антропогенного пресингу на атмосферне повітря за останні два десятиліття. У адміністративних межах міста виділено сім типів урбанізованих ландшафтів, і для кожного з них встановлена відносна якість атмосферного повітря за ліхеноіндикаційними показниками. Найнижча якість повітря виявлена для транспортних ландшафтів, які на 2/3 складаються з дуже забрудненої та середньозабрудненої ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, а найвища якість - для садово-паркових ландшафтів, де 3/4 території розташовано у незабрудненій та слабкозабрудненій зонах.

Для експрес-оцінки стану урбанізованих екосистем було застосовано спектрофотометричний метод дистанційного зондування, який грунтується на вимірюванні спектральних відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). За результатами вимірювань розраховували індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс), як найбільш інформативний показник, що характеризує ступінь пригнічення фотосинтезу і опосередковано визначає рівень антропогенного забруднення території. За індексом стресу із застосуванням кластерного аналізу виконано групування 36 локалітетів з 10 адміністративних районів м. Києва. Визначено чітку тенденцію зростання значень індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортних потоків. Метод рекомендовано для екологічного моніторингу якості довкілля і оперативної оцінки екологічних змін в урбоекосистемах.