Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

Вивчали вплив бензолу на фізіолого-біохімічні показники у рослин різного екотипу. Визначено діагностичні критерії для пошуку видів, здатних поглинати та знешкоджувати токсичні органічні речовини антропогенного походження, зокрема бензол. Це - активність поліфенолоксидази, а також вміст у листках каротиноїдів, міді і дисахаридів. Отримані результати можуть бути використані у процесі створення принципово нових біологічних систем для оптимізації екологічного стану побутових, службових та виробничих приміщень.

Наведено класифікацію дерну й екобіоморф рослин, що його утворюють. Проаналізовано стан дернового покриву на порушених землях, визначено шляхи відновлення та флористичного збагачення техногенних територій.

В течение 1994-1997 гг. в 26 городских и пригородных урбоценозах региона установлено гнездование 90 видов птиц, в том числе: в дендрологических парках - 71 (средняя численность - 4,19 ос./га), в городских парках - 59 (4,10 ос./га), в скверах - 28 (15,18 ос./га), в пригородных лесных зонах - 72 вида средней численностью 3,49 ос./га. При характеристике заселения теми или иными видами птиц определенных типов урбоценозов вводится индекс поселения (ип). По способу гнездования орнитофауна подразделяется на 5 экологических групп: кроногнездящиеся - 34 (37,78), дуплогнездящиеся - 23 (25,56), наземногнездящиеся - 22 (24,44), норниковые - 3 (3,33), связанные со строениями - 8 (8,88) видов.

Охарактеризовано стан трав'яного покриву територій степового Придніпров'я, що потерпають від впливу техногенних факторів. Проаналізовано еколого-морфологічні й еколого-фізіологічні аспекти стійкості основних дерноутворюючих злаків, що зростають за даних умов. Визначено шляхи відновлення рослинного покриву на порушених землях.

Досліджено 23 види рослин місцевої флори, які використано з метою озеленення урбанізованих територій. Рослини згруповано за життєвими формами, феноритмотипами та термінами відростання.

Об'єктом дослідження є відкрита система міста із регулюючою частиною у вигляді масиву озеленення. Тепловий стан функціонального шару повітря забудованої частини міста є керованим за рахунок теплообміну між природною й антропогенною підструктурами міста. Виведено формули двох параметрів керування у такій біосистемі: біомаси зелених насаджень і витрат тепла на транспірацію. Викладений методичний підхід є цікавим через використання вагових коефіцієнтів різних видів зеленої біомаси відносно базових (існуючих) насаджень.

Наведено оригінальні морфологічні описи для 67 таксонів колекції Ботанічного саду ім. О.В.Фоміна, висвітлено результати 30-річних фенологічних спостережень автора за ростом, розвитком, ступенем зимостійкості кизильників в умовах північної частини України. Подано рекомендації щодо їх використання у різних галузях народного господарства. Атлас проілюстровано 71 штриховим малюнком, 53 кольоровими слайдами та фотографіями. У додатках розглянуто сучасну систематику роду, описано нові для флори Північної та Центральної Азії таксони Cotoneaster, а в таблиці наведено результати первинного випробування більшості представників роду в період 1969-1999 рр.

Подається коротка характеристика умов місцезростань водних макрофітів у Правобережному Лісостепу та особливості їх територіального розподілу. Наведено результати порівняльного аналізу, систематичної, географічної, екологічної і біологічної структур флори водойм регіону. Розглянута еколого-біологічна характеристика макрофітів, перспективних для використання в озелененні водойм. Обгрунтовані теоретичні передумови культивування та наукові основи формування декоративних композицій.

Исследовано плодоношение интродуцированных в условиях юго-востока Украины Magnolia kobus и M. soulangeana. Приведены данные об интенсивности цветения и плодоношения, жизнеспособности пыльцы, морфометрических характеристиках и посевных качествах семян изученных видов. Установлена взаимосвязь этих показателей с метеорологическими факторами.

Подано відомості про внесок видатних вчених світу (Д.Ліндлі, Ж.Ардітті) в розвиток орхідології. Висвітлено питання щодо екології, біології, фізіології та охорони орхідних природної флори помірних широт, тропічних і субтропічних видів, інтродукованих у закритому грунті. Ряд матеріалів присвячено розробці методів розмноження орхідних in vivo та in vitro. Наведено відомості про хвороби та шкідників орхідей.

Приводятся материалы по дендрологии, декоративному садоводству, цветоводству, плодоводству, некоторым вопросам экологии растений, среди которых - дендрологические аспекты лесной рекультивации нарушенных земель западного Донбасса; экологические функции лесоизмененных биогеоценозов; декоративные яблони в озеленении Донбасса; сортимент садовых роз, устойчивых к комплексу грибных болезней; межвидовые гибриды декоративного табака; устойчивость сортов груши к ожогу листьев; сроки и способы посева семян яблони на сеянцы; новые препараты для защиты яблоневого сада; возможность уменьшения подмерзания персиков; проблемы и перспективы развития садоводства в Крыму; сроки созревания перспективных сортов груши в условиях юга степи Украины и др.

Розглядаються антропогенні зміни рослинного покриву (моніторинг, оцінка, прогнозування), фітомеліорація порушених територій, наукові основи інтродукції рослин в умовах промислового середовища, популяційно-генетичні та фізіолого-біохімічні зміни у рослин в умовах техногенного забрудненого середовища. Висвітлюється роль ботанічних садів України у спричиненні антропогенних міграцій рослин, роль річок в інвазії адвентивних рослин в урбанізованому середовищі, динаміка видового складу багатокомпонентних кормових агрофітоценозів, лісогосподарський напрямок рекультивації техногенних ландшафтів України. Аналізується промислова ботаніка як складова стратегії сталого розвитку екокризових регіонів України, екологічна ситуація в Донецькій області, фізіолого-біохімічні механізми формування стійкості рослин до антропогенного забруднення тощо.

Описана колекція "Саду першокурсника", що створена з представників трав'янистих рослин природної флори заходу України та інтродуцентів з інших регіонів. Вивчення циклів онтогенезу ряду трав'янистих рослин дає підстави констатувати їх успішну адаптацію до нових умов.

РЕкомендовано один з варіантів озеленення великих інтер'єрів громадських приміщень. Для рослинних композицій запропоновано ряд представників флори Середземномор'я, невибагливих до умов утримання.

Изучен пигментный состав древесных и кустарниковых растений, отличающихся степенью устойчивости к комплексному загрязнению воздуха аммиаком, фтористым водородом, сернистым ангидридом и парами серной кислоты. Установлено значительное снижение содержания хлорофиллов a, b и каротиноидов при воздействии токсикантов на листовой аппарат видов растений, неустойчивых к загрязнению. У устойчивых видов не наблюдалось значительных изменений пигментного комплекса, что может быть связано с наличием механизмов детоксикации загрязнителей или более низкой скоростью их проникновения в клетки. Рекомендовано использовать состояние пигментного комплекса в качестве диагностического показателя устойчивости растений к загрязнению воздуха.

Розглядаються результати вивчення впливу водних макрофітів на деякі гідрохімічні показники води: газовий і хімічний склад, pH, прозорість, швидкість течії, електропровідність та її товщу. Характеризується акумуляційна та регуляторна роль водних макрофітів в умовах озеленення.

На основі результатів досліджень флори техногенних екотопів представлена характеристика техногенних ландшафтів Донбасу (сільськогосподарських, селітебних, водних, промислово-індустріальних та ін.), наведено концепцію оптимізації едафічних умов плоских порідних відвалів, а також їх фіторекультивації. Висвітлюється стан гемерофітної флори деяких промислово-індустріальних ландшафтів Донбасу. Простежується діяння умов гідроспоруджень на вищі рослини, відображаються тератологічні аспекти перетворення деревно-кущових рослин, а також їх морфологічної мінливості в умовах металургійного виробництва.